Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Осипання та обвалювання стінок свердловини — основні ускладнення при бурінні, яке виникає при бурінні нафтових і газових свердловин, особливо на площах Дніпровсько-Донецької западини, є обвалювання та осипання стінок свердловини.
Загальний опис
Обсипанням називають таке ускладнення, при якому значна кількість частинок породи систематично відділяється від стінок свердловини, падає в її ствол, підхоплюється потоком промивальної рідини і виноситься на денну поверхню.
Обвалюванням називають таке ускладнення, при якому значна маса породи раптово випадає в свердловину, перекриває кільцевий простір або весь переріз ствола і висхідний потік не в змозі швидко видалити цю породу на поверхню.
Основною причиною цього ускладнення є тектонічні порушення, які спостерігаються у вигляді тріщин при розбурюванні потужних відкладів алевролітів, аргілітів, глинистих сланців тощо. Тріщини є ідеальним каналом для проникнення фільтрату бурового розчину на значну віддаль. Проникаючи у стінки свердловини, фільтрат ще більш зменшує вже до цього ослаблені сили зчеплення у гірській породі і викликає обвалювання та осипання стінок свердловини.
Причинами цього ускладнення також можуть бути:
- великі кути падіння порід;
- великий рН;
- ерозія стінок свердловини (розмив устя);
- вібрація бурильної колони;
- велика швидкість спуску бурильної колони, особливо в зоні обвалювання. Створюється гідравлічний удар на стінки. — низька кваліфікація бурової бригади;
- погане забезпечення бурової бригади необхідними матеріалами;
- великий термін буріння горизонтів, де спостерігаються обвали.
Ознаки осипів і обвалів
- Прямі: збільшується кількість породи на віброситі; розмір шламу більший ніж при нормальному процесі буріння.
- Побічні: збільшується механічна швидкість буріння; з'являються затяжки інструменту.
Зберегти стійкість стінок свердловини при розбурюванні тектонічно порушених порід дуже складно. Простих однозначних розв'язань цієї проблеми на сьогоднішній час немає.
Хімічні реагенти застосовують для приготування і обробки бурових промивних рідин з метою отримання проектних параметрів (густина, в'язкість, фільтрація тощо).
Хімічна обробка — основний спосіб регулювання параметрів промивної рідини в процесі буріння. Оскільки хімічні реагенти дорогі, то їх слід використовувати розумно і ефективно. Окрім цього, деякі хімічні реагенти небезпечні для обслуговчого персоналу.
За останні роки значно збільшився асортимент хімічних реагентів. Достатньо сказати, що сьогодні відомо понад 100 найменувань хімреагентів, які застосовують для обробки бурових промивних рідин.
Заходи з запобігання обвалювань та осипань
При бурінні інтервалів, схильних до обвалювань та осипань стінок свердловини необхідно дотримуватись таких рекомендацій:
- На стадії проектування свердловин необхідно вибрати буровий розчин з підвищеними інгібуючими або адгезійними властивостями (гіпсокалієвий, алюмокалієвий, полімеркалієвий, малосилікатний тощо);
- У процесі буріння свердловини зменшити фільтрацію бурового розчину до мінімальних значень (3—5 см3/30 хв).
- Збільшити густину бурового розчину під час буріння ускладнених зон до максимальних значень, які передбачені ЄТП . Для збільшення густини бурового розчину понад норми, зазначені в ЄТП, потрібно отримати дозвіл або рішення технічної ради підприємства.
- У практиці буріння свердловин часто збільшують реологічні параметри розчину, обґрунтовуючи прийняте рішення закупорюванням тріщин у зоні обвалювання стінок свердловини. Наприклад, з цією метою у Хрестищенському ВБР підвищують умовну в'язкість до 120—150 с, а СНЗ — до 90—130 дПа.
- Не допускати вібрації бурильної колони, під дією якої можуть руйнуватися стінки свердловини. Для усунення вібрації спочатку треба зменшити швидкість обертання колони або навантаження на долото. Якщо зміна параметрів не дає ефекту, то необхідно встановити амортизатор над долотом.
- З метою запобігання ерозії стінок свердловини зменшити швидкість висхідного потоку бурового розчину.
- Обмежити швидкість спуску і підйому бурильної колони, особливо у зонах ускладнень, що дасть змогу звести до мінімуму гідравлічні удари на стінки свердловини.
- Не допускати різкої зміни траєкторії осі свердловини. На стадії проектування не планувати похило-скерованих або горизонтальних свердловин.
- Зменшити або не допускати організаційних простоїв, збільшити механічну швидкість буріння для якомога швидшого проходження ускладненого інтервалу та перекриття його обсадною колоною.
Способи боротьби з обвалюваннями та осипаннями
На сьогодні відсутній універсальний ефективний спосіб боротьби з обвалюваннями та осипаннями стінок свердловини. Напевно це пов'язано зі складністю проблеми, відсутністю ґрунтовних наукових досліджень, впливом багатьох факторів та відсутністю єдиної думки щодо механізму виникнення обвалювання та осипання стінок свердловини. Тільки за останні роки з'явилися публікації, в яких рекомендується застосовувати рідинні ванни з підвищеними адгезійними та інгібуючими властивостями. Перед підйомом бурильної колони або під час ремонтних робіт у бурильні труби закачують розрахунковий об'єм рідинної ванни і за допомогою бурового розчину протискують її у зону порушення порід і втримують протягом 5—24 годин. У результаті взаємодії клеючої рідини та інгібітора зі стінками свердловини зменшується інтенсивність обвалювання.
Ліквідація обвалів
Обвали ліквідуються шляхом проробки ствола свердловини. Проробкою шлам в свердловині роздроблюється і підіймається на поверхню. Шлам не зразу підіймається на поверхню. Він може переміщатися із однієї каверни в іншу, утримуватися на плаву в буровому розчині. Проробкою змінюється режим промивки ствола. З місця зрушуються нові порції шламу із інших каверн. Цей процес називають «здиранням кірки». Фактично, це не здирання кірки, а вимивання шламу із каверн. Цей шлам має вигляд кусків породи, які змішані із загустівши буровим розчином. Густина цієї маси на 100—200 кг/м3 важча за густину бурового розчину. Особливо багато такого шламу накопичується у випадку переходу на буріння долотами меншого діаметра.
Під час проробки потрібно періодично при піднімати долото на довжину квадрата, або взагалі при піднімати долото із зони завалу, щоб шлам висадився із бурового розчину і його можна було знову подрібнити долотом. Для поліпшення виносу шламу збільшують в'язкість бурового розчину. Нарощування виконують тоді, коли впевняться, що під час нарощування шлам не осяде і не прихопить бурильні труби, тобто коли бурильний інструмент вільно переміщається при вимкненій циркуляції.
Утворення жолобів
Жолоби утворюються в місцях зміни кривизни (зенітного кута та азимута) свердловини. Жолоба утворюються в результаті тривалих спуско-підіймальних операцій, тривалого буріння свердловини роторним способом. Жолобом рахується місце, де менша вісь ствола має діаметр менший ніж 1,3 від діаметра замка.
Для зменшення жолобних виробок необхідно застосовувати буріння вибійними двигунами, використовувати високоефективні долота, щоб зменшити кількість спуско-підіймальних операцій.
Найбільш небезпечні жолоба в місцях переходу із твердої породи в м'яку і навпаки. Діаметр жолоба рівний діаметру замка бурильної труби. Заклинки в жолобах найчастіше стаються в разі протягування через жолоб елементу бурильної колони більшого діаметра. Найбільш небезпечно, коли діаметр цього елементу більший діаметра замка в 1,01-1,35 рази.
Для попередження прихоплень у жолобах необхідно уникати зміни конфігурації компоновок бурильного інструменту. При підніманні не допускати затяжок і розклинок. В компоновку включають (над ОБТ) вивідні центратори та ударні механізми (яси) для вибивання заклиненого інструменту.
Жолоба ліквідують проробкою і їх розширкою роширювачами, які встановлені вище долота на 300—400 м, роботою ексцентричних розширювачів, підривом шнурових торпед. В цьому випадку є небезпека втрати ствола.
В інтервалах жолобів піднімають бурильні труби із провертанням їх.
Буріння в солях
Від решти відкладів, які зустрічаються в свердловинах, солі відрізняються тим, що вони легко розчиняються в прісній воді і набувають пластичності під дією температури і тиску. Тобто, солі починаючи з глибини 1500 м, а особливо з 3000 м пливуть. Для попередження розмивання солей, їх розбурюють на насиченому сіллю буровому розчині. Особливо небезпечні засолонені глини. Вони мають властивість текти так само, які і солі, але мало розчиняються. Тому вони швидше можуть прихопити бурильні труби ніж солі.
Під час розбурювання солей розчин засолоняється, розчинність солі знижується. Для попередження звуження ствола приходиться збільшувати густину бурового розчину.
При розбурюванні солей на буровому розчині меншої густини викликає необхідність розширення свердловини при кожному рейсі і прихоплення бурильного інструменту.
В солях можливе зминання обсадних колон. Тому обсадні колони повинні розраховуватися з врахуванням їх текучості.
Певні особливості має буріння, де розкриваються пласти калійно-магнієвих солей — бішофіту. Ці пласти складаються із глин, карналіту, який має формулу KCl.MgCl26H2O, та власне бішофіту — MgCl26H2O. Розчинність цих солей значно вища, ніж кухонної солі. Якщо в 1 л води може містити 350—400 г солі, то бішофіт 800—900 г. Бішофіт активно всмоктує воду із повітря і перетворюється в розчин.
Під час розкриття солей бішофіту можливе прихоплення бурильного інструменту. В подальшому пласт бішофіту розчиняється і утворює велику каверну. По мірі засолонення, розчинність бішофіту знижується, а сам бішофіт заміщається на менш розчинні породи (карналіт, глини), що веде до звуження ствола. Звуження тим більше, чим довше пласт розкритий.
При наявності пласту бішофіту, його періодично шаблонують, тобто підіймають долото вище пласта для перевірки наявності звуження та проробки місця звуження. Обсадну колону розраховують на повний гірський тиск. Інтервал бішофіту потрібно надійно зацементувати. В інтервалі бішофіту повинна створитися герметичний простір, щоб на колону передавався гірський тиск через зруйнований цемент або буровий розчин. Обсадні труби не повинні контактувати з пластом. Пласт тече нерівномірно, що призводить до згинання. Як що порожнина не буде герметичною, пласт буде контактувати з колоною і зігне її.
Див. також
Література
- Мислюк М. А., Рибчич І. Й., Яремійчук Р. С. Буріння свердловин: Довідник: У 5 т. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2002. — Т. 1: Загальні відомості. Бурові установки. Обладнання та інструмент. — 303 с. Т. 5: Ускладнення. Аварії. Екологія. — 372 с.
- Городнов В. Д. Физико-химические методы предупреждения осложнений в бурении. — М.: Недра, 1981. — 230 с. (рос.)
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава; Київ : ПолтНТУ; ФОП Халіков Р. Х, 2017. — 312 с. — .
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. — Т. 1: А–К. — 560 с.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Львів : Апріорі, 2006. — Т. 2: Л–Я. — 800 с.
- Орловський В. М., Білецький В. С., Сіренко В. І. Буріння нафтових і газових свердловин. Редакція «Гірничої енциклопедії», Полтава: НТП «Бурова техніка», Львів, Видавництво «Новий Світ-2000», 2024. — 409 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osipannya ta obvalyuvannya stinok sverdlovini osnovni uskladnennya pri burinni yake vinikaye pri burinni naftovih i gazovih sverdlovin osoblivo na ploshah Dniprovsko Doneckoyi zapadini ye obvalyuvannya ta osipannya stinok sverdlovini Zmist 1 Zagalnij opis 2 Oznaki osipiv i obvaliv 3 Zahodi z zapobigannya obvalyuvan ta osipan 4 Sposobi borotbi z obvalyuvannyami ta osipannyami 4 1 Likvidaciya obvaliv 4 2 Utvorennya zholobiv 4 3 Burinnya v solyah 5 Div takozh 6 LiteraturaZagalnij opisred Obsipannyam nazivayut take uskladnennya pri yakomu znachna kilkist chastinok porodi sistematichno viddilyayetsya vid stinok sverdlovini padaye v yiyi stvol pidhoplyuyetsya potokom promivalnoyi ridini i vinositsya na dennu poverhnyu Obvalyuvannyam nazivayut take uskladnennya pri yakomu znachna masa porodi raptovo vipadaye v sverdlovinu perekrivaye kilcevij prostir abo ves pereriz stvola i vishidnij potik ne v zmozi shvidko vidaliti cyu porodu na poverhnyu Osnovnoyu prichinoyu cogo uskladnennya ye tektonichni porushennya yaki sposterigayutsya u viglyadi trishin pri rozburyuvanni potuzhnih vidkladiv alevrolitiv argilitiv glinistih slanciv tosho Trishini ye idealnim kanalom dlya proniknennya filtratu burovogo rozchinu na znachnu viddal Pronikayuchi u stinki sverdlovini filtrat she bilsh zmenshuye vzhe do cogo oslableni sili zcheplennya u girskij porodi i viklikaye obvalyuvannya ta osipannya stinok sverdlovini Prichinami cogo uskladnennya takozh mozhut buti veliki kuti padinnya porid velikij rN eroziya stinok sverdlovini rozmiv ustya vibraciya burilnoyi koloni velika shvidkist spusku burilnoyi koloni osoblivo v zoni obvalyuvannya Stvoryuyetsya gidravlichnij udar na stinki nizka kvalifikaciya burovoyi brigadi pogane zabezpechennya burovoyi brigadi neobhidnimi materialami velikij termin burinnya gorizontiv de sposterigayutsya obvali Oznaki osipiv i obvalivred Pryami zbilshuyetsya kilkist porodi na vibrositi rozmir shlamu bilshij nizh pri normalnomu procesi burinnya Pobichni zbilshuyetsya mehanichna shvidkist burinnya z yavlyayutsya zatyazhki instrumentu Zberegti stijkist stinok sverdlovini pri rozburyuvanni tektonichno porushenih porid duzhe skladno Prostih odnoznachnih rozv yazan ciyeyi problemi na sogodnishnij chas nemaye Himichni reagenti zastosovuyut dlya prigotuvannya i obrobki burovih promivnih ridin z metoyu otrimannya proektnih parametriv gustina v yazkist filtraciya tosho Himichna obrobka osnovnij sposib regulyuvannya parametriv promivnoyi ridini v procesi burinnya Oskilki himichni reagenti dorogi to yih slid vikoristovuvati rozumno i efektivno Okrim cogo deyaki himichni reagenti nebezpechni dlya obslugovchogo personalu Za ostanni roki znachno zbilshivsya asortiment himichnih reagentiv Dostatno skazati sho sogodni vidomo ponad 100 najmenuvan himreagentiv yaki zastosovuyut dlya obrobki burovih promivnih ridin Zahodi z zapobigannya obvalyuvan ta osipanred Pri burinni intervaliv shilnih do obvalyuvan ta osipan stinok sverdlovini neobhidno dotrimuvatis takih rekomendacij Na stadiyi proektuvannya sverdlovin neobhidno vibrati burovij rozchin z pidvishenimi ingibuyuchimi abo adgezijnimi vlastivostyami gipsokaliyevij alyumokaliyevij polimerkaliyevij malosilikatnij tosho U procesi burinnya sverdlovini zmenshiti filtraciyu burovogo rozchinu do minimalnih znachen 3 5 sm3 30 hv Zbilshiti gustinu burovogo rozchinu pid chas burinnya uskladnenih zon do maksimalnih znachen yaki peredbacheni YeTP Dlya zbilshennya gustini burovogo rozchinu ponad normi zaznacheni v YeTP potribno otrimati dozvil abo rishennya tehnichnoyi radi pidpriyemstva U praktici burinnya sverdlovin chasto zbilshuyut reologichni parametri rozchinu obgruntovuyuchi prijnyate rishennya zakuporyuvannyam trishin u zoni obvalyuvannya stinok sverdlovini Napriklad z ciyeyu metoyu u Hrestishenskomu VBR pidvishuyut umovnu v yazkist do 120 150 s a SNZ do 90 130 dPa Ne dopuskati vibraciyi burilnoyi koloni pid diyeyu yakoyi mozhut rujnuvatisya stinki sverdlovini Dlya usunennya vibraciyi spochatku treba zmenshiti shvidkist obertannya koloni abo navantazhennya na doloto Yaksho zmina parametriv ne daye efektu to neobhidno vstanoviti amortizator nad dolotom Z metoyu zapobigannya eroziyi stinok sverdlovini zmenshiti shvidkist vishidnogo potoku burovogo rozchinu Obmezhiti shvidkist spusku i pidjomu burilnoyi koloni osoblivo u zonah uskladnen sho dast zmogu zvesti do minimumu gidravlichni udari na stinki sverdlovini Ne dopuskati rizkoyi zmini trayektoriyi osi sverdlovini Na stadiyi proektuvannya ne planuvati pohilo skerovanih abo gorizontalnih sverdlovin Zmenshiti abo ne dopuskati organizacijnih prostoyiv zbilshiti mehanichnu shvidkist burinnya dlya yakomoga shvidshogo prohodzhennya uskladnenogo intervalu ta perekrittya jogo obsadnoyu kolonoyu Sposobi borotbi z obvalyuvannyami ta osipannyamired Na sogodni vidsutnij universalnij efektivnij sposib borotbi z obvalyuvannyami ta osipannyami stinok sverdlovini Napevno ce pov yazano zi skladnistyu problemi vidsutnistyu gruntovnih naukovih doslidzhen vplivom bagatoh faktoriv ta vidsutnistyu yedinoyi dumki shodo mehanizmu viniknennya obvalyuvannya ta osipannya stinok sverdlovini Tilki za ostanni roki z yavilisya publikaciyi v yakih rekomenduyetsya zastosovuvati ridinni vanni z pidvishenimi adgezijnimi ta ingibuyuchimi vlastivostyami Pered pidjomom burilnoyi koloni abo pid chas remontnih robit u burilni trubi zakachuyut rozrahunkovij ob yem ridinnoyi vanni i za dopomogoyu burovogo rozchinu protiskuyut yiyi u zonu porushennya porid i vtrimuyut protyagom 5 24 godin U rezultati vzayemodiyi kleyuchoyi ridini ta ingibitora zi stinkami sverdlovini zmenshuyetsya intensivnist obvalyuvannya Likvidaciya obvalivred Obvali likviduyutsya shlyahom prorobki stvola sverdlovini Prorobkoyu shlam v sverdlovini rozdroblyuyetsya i pidijmayetsya na poverhnyu Shlam ne zrazu pidijmayetsya na poverhnyu Vin mozhe peremishatisya iz odniyeyi kaverni v inshu utrimuvatisya na plavu v burovomu rozchini Prorobkoyu zminyuyetsya rezhim promivki stvola Z miscya zrushuyutsya novi porciyi shlamu iz inshih kavern Cej proces nazivayut zdirannyam kirki Faktichno ce ne zdirannya kirki a vimivannya shlamu iz kavern Cej shlam maye viglyad kuskiv porodi yaki zmishani iz zagustivshi burovim rozchinom Gustina ciyeyi masi na 100 200 kg m3 vazhcha za gustinu burovogo rozchinu Osoblivo bagato takogo shlamu nakopichuyetsya u vipadku perehodu na burinnya dolotami menshogo diametra Pid chas prorobki potribno periodichno pri pidnimati doloto na dovzhinu kvadrata abo vzagali pri pidnimati doloto iz zoni zavalu shob shlam visadivsya iz burovogo rozchinu i jogo mozhna bulo znovu podribniti dolotom Dlya polipshennya vinosu shlamu zbilshuyut v yazkist burovogo rozchinu Naroshuvannya vikonuyut todi koli vpevnyatsya sho pid chas naroshuvannya shlam ne osyade i ne prihopit burilni trubi tobto koli burilnij instrument vilno peremishayetsya pri vimknenij cirkulyaciyi Utvorennya zholobivred Zholobi utvoryuyutsya v miscyah zmini krivizni zenitnogo kuta ta azimuta sverdlovini Zholoba utvoryuyutsya v rezultati trivalih spusko pidijmalnih operacij trivalogo burinnya sverdlovini rotornim sposobom Zholobom rahuyetsya misce de mensha vis stvola maye diametr menshij nizh 1 3 vid diametra zamka Dlya zmenshennya zholobnih virobok neobhidno zastosovuvati burinnya vibijnimi dvigunami vikoristovuvati visokoefektivni dolota shob zmenshiti kilkist spusko pidijmalnih operacij Najbilsh nebezpechni zholoba v miscyah perehodu iz tverdoyi porodi v m yaku i navpaki Diametr zholoba rivnij diametru zamka burilnoyi trubi Zaklinki v zholobah najchastishe stayutsya v razi protyaguvannya cherez zholob elementu burilnoyi koloni bilshogo diametra Najbilsh nebezpechno koli diametr cogo elementu bilshij diametra zamka v 1 01 1 35 razi Dlya poperedzhennya prihoplen u zholobah neobhidno unikati zmini konfiguraciyi komponovok burilnogo instrumentu Pri pidnimanni ne dopuskati zatyazhok i rozklinok V komponovku vklyuchayut nad OBT vividni centratori ta udarni mehanizmi yasi dlya vibivannya zaklinenogo instrumentu Zholoba likviduyut prorobkoyu i yih rozshirkoyu roshiryuvachami yaki vstanovleni vishe dolota na 300 400 m robotoyu ekscentrichnih rozshiryuvachiv pidrivom shnurovih torped V comu vipadku ye nebezpeka vtrati stvola V intervalah zholobiv pidnimayut burilni trubi iz provertannyam yih Burinnya v solyahred Vid reshti vidkladiv yaki zustrichayutsya v sverdlovinah soli vidriznyayutsya tim sho voni legko rozchinyayutsya v prisnij vodi i nabuvayut plastichnosti pid diyeyu temperaturi i tisku Tobto soli pochinayuchi z glibini 1500 m a osoblivo z 3000 m plivut Dlya poperedzhennya rozmivannya solej yih rozburyuyut na nasichenomu sillyu burovomu rozchini Osoblivo nebezpechni zasoloneni glini Voni mayut vlastivist tekti tak samo yaki i soli ale malo rozchinyayutsya Tomu voni shvidshe mozhut prihopiti burilni trubi nizh soli Pid chas rozburyuvannya solej rozchin zasolonyayetsya rozchinnist soli znizhuyetsya Dlya poperedzhennya zvuzhennya stvola prihoditsya zbilshuvati gustinu burovogo rozchinu Pri rozburyuvanni solej na burovomu rozchini menshoyi gustini viklikaye neobhidnist rozshirennya sverdlovini pri kozhnomu rejsi i prihoplennya burilnogo instrumentu V solyah mozhlive zminannya obsadnih kolon Tomu obsadni koloni povinni rozrahovuvatisya z vrahuvannyam yih tekuchosti Pevni osoblivosti maye burinnya de rozkrivayutsya plasti kalijno magniyevih solej bishofitu Ci plasti skladayutsya iz glin karnalitu yakij maye formulu KCl MgCl26H2O ta vlasne bishofitu MgCl26H2O Rozchinnist cih solej znachno visha nizh kuhonnoyi soli Yaksho v 1 l vodi mozhe mistiti 350 400 g soli to bishofit 800 900 g Bishofit aktivno vsmoktuye vodu iz povitrya i peretvoryuyetsya v rozchin Pid chas rozkrittya solej bishofitu mozhlive prihoplennya burilnogo instrumentu V podalshomu plast bishofitu rozchinyayetsya i utvoryuye veliku kavernu Po miri zasolonennya rozchinnist bishofitu znizhuyetsya a sam bishofit zamishayetsya na mensh rozchinni porodi karnalit glini sho vede do zvuzhennya stvola Zvuzhennya tim bilshe chim dovshe plast rozkritij Pri nayavnosti plastu bishofitu jogo periodichno shablonuyut tobto pidijmayut doloto vishe plasta dlya perevirki nayavnosti zvuzhennya ta prorobki miscya zvuzhennya Obsadnu kolonu rozrahovuyut na povnij girskij tisk Interval bishofitu potribno nadijno zacementuvati V intervali bishofitu povinna stvoritisya germetichnij prostir shob na kolonu peredavavsya girskij tisk cherez zrujnovanij cement abo burovij rozchin Obsadni trubi ne povinni kontaktuvati z plastom Plast teche nerivnomirno sho prizvodit do zginannya Yak sho porozhnina ne bude germetichnoyu plast bude kontaktuvati z kolonoyu i zigne yiyi Div takozhred uskladnennya pri burinni Rujnuvannya stinok sverdloviniLiteraturared Mislyuk M A Ribchich I J Yaremijchuk R S Burinnya sverdlovin Dovidnik U 5 t K Interpres LTD 2002 T 1 Zagalni vidomosti Burovi ustanovki Obladnannya ta instrument 303 s T 5 Uskladnennya Avariyi Ekologiya 372 s Gorodnov V D Fiziko himicheskie metody preduprezhdeniya oslozhnenij v burenii M Nedra 1981 230 s ros Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Bileckij V S Osnovi naftogazovoyi spravi V S Bileckij V M Orlovskij V I Dmitrenko A M Pohilko Poltava Kiyiv PoltNTU FOP Halikov R H 2017 312 s ISBN 978 617 7565 05 4 Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu u 2 h tomah Kiyiv Mizhnarodna ekonomichna fundaciya 2004 T 1 A K 560 s Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu u 2 h tomah Lviv Apriori 2006 T 2 L Ya 800 s Orlovskij V M Bileckij V S Sirenko V I Burinnya naftovih i gazovih sverdlovin Redakciya Girnichoyi enciklopediyi Poltava NTP Burova tehnika Lviv Vidavnictvo Novij Svit 2000 2024 409 s ISBN 978 966 418 488 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Obvalyuvannya stinok sverdlovini amp oldid 43997428