Об'єкт соціологічного дослідження — це те, на що спрямований, процес пізнання. Формулювання проблеми тягне за собою вибір конкретного об'єкта дослідження. Ним може бути соціальний процес, чи область соціальної дійсності, чи якісь соціальні взаємини, що породжують проблемну ситуацію.
Об'єкт соціологічного дослідження є обов'язковою складовою програми соціологічного дослідження.
Об'єкт соціологічного дослідження
Об'єкт — носій проблемної ситуації, конкретна сфера соціальної реальності, сфера діяльності суб'єкта суспільного життя, включена в процес наукового пізнання. Виділення об'єкта здійснюється на основі аналізу проблеми. Як об'єкт виокремлюють сферу соціальної дійсності, яка містить соціальне протиріччя проблемної ситуації.
Об'єктом соціологічного дослідження в широкому сенсі виступає носій тієї чи іншої соціальної проблеми, у вузькому — люди або об'єкти, здатні дати соціологу необхідну інформацію. Також виділяють поняття ідеалізованого об'єкту дослідження — це модель досліджуваного об'єкта, яка створюється самим дослідником на теоретичному рівні аналізу. Співвідношення між ідеалізованим та емпіричним об'єктами дозволяє прослідкувати рівень усвідомленості дослідника перед проведенням самого дослідження.
Предмет соціологічного дослідження
Крім об'єкта виділяється також предмет вивчення, або ті найбільш значимі з практичної або теоретичної точки зору властивості, сторони, особливості об'єкта, які підлягають безпосередньому вивченню. Решта сторін або особливості об'єкта залишаються поза полем зору дослідника, так, як об'єкт — це те, що містить соціальну проблему, а предмет — це ті його властивості і сторони, які найбільш всесторонньо висловлюють несхожість інтересів соціальних суб'єктів, особистості та організацій, утворюють як би полюси соціального протиріччя чи конфлікту.
Предмет соціологічного дослідження — це найістотніші властивості і зв'язки об'єкта, пізнання яких особливо важливо для вирішення проблеми дослідження. Визначення предмета залежить як від властивостей об'єкта і характеру поставлених проблем, так і від рівня наукових знань, якими володіє соціолог. Формулюється на основі аналізу властивостей і ознак об'єкта дослідження, але не збігається з ним.
Один і той самий об'єкт може вивчатися для вирішення різних проблем і допускати безліч предметів дослідження. Предмет встановлює пізнавальні кордони, в межах яких вивчається конкретний об'єкт у даному дослідженні. Правильний вибір предмета забезпечується суворим формулюванням проблеми, системним аналізом об'єкта. Зазвичай предмет дослідження містить в собі центральне питання проблеми, пов'язаний з припущенням про можливість виявити в ньому закономірність чи центральну тенденцію. Постановка такого питання — джерело висування робочих гіпотез. У тих випадках, коли проблема дослідження не виявлено досить чітко, для встановлення предмета необхідно пошукове дослідження.
Очевидно, що в міру ускладнення предмета дослідження ускладнюється методичне забезпечення, ростуть витрати часу і коштів і, разом з тим, зростає і надійність інформації, розширюються межі інтерпретації, підвищується її обґрунтованість.
Література
- Батигін «Обґрунтованість наукового висновку»;
- Біленький Э. А. Соціологія: соціологічний словник. — К., Кондор, 2006.
- Горшков М Шереги A «Как провести социологическое исследование» М.:Политиздат, 1985;
- Горшков М Шереги A «Прикладная социология»;
- Добреньков Кравченко «Методы социологического исследования»;
- Добреньков Кравченко Фундаментальная социология: емпирическая и прикладная социология. — М., Инфра-м, 2004.
- Докторов Б З «О надежности измерения в социологическом исследовании»;
- Здравомыслов А. Г. Методология и процедура социологических исследований. — М., 1969.
- Как провести социологическое исследование / Под ред. М. К. Горшкова. — М., 1990.
- Князев Б. В. , Добреньков «Практикум по прикладній соціології»;
- Лекции по методике конкретных социальных исследований / Под ред. Г. М. Андреевой. — М., 1972.
- Лукашевич М. П. Соціологія: загальний курс, К. каравела, 2004
- Основы прикладной социологии. Учебник для вузов. Под ред. Шереги Ф., Э.И Горшкова М. К.. — М.: «Academia», 1995
- Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження: Курс лекцій. — К.: Наукова думка, 1996
- Попова І. М. Соціологія: Пропедевтичний курс. — К., 1996.
- Практикум по прикладной социологии. — М., 1987.
- Рабочая книга социолога. — М., 1983.
- Ядов В А «Социологическое исследование: методология программа методы».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ob yekt sociologichnogo doslidzhennya ce te na sho spryamovanij proces piznannya Formulyuvannya problemi tyagne za soboyu vibir konkretnogo ob yekta doslidzhennya Nim mozhe buti socialnij proces chi oblast socialnoyi dijsnosti chi yakis socialni vzayemini sho porodzhuyut problemnu situaciyu Ob yekt sociologichnogo doslidzhennya ye obov yazkovoyu skladovoyu programi sociologichnogo doslidzhennya Ob yekt sociologichnogo doslidzhennyaOb yekt nosij problemnoyi situaciyi konkretna sfera socialnoyi realnosti sfera diyalnosti sub yekta suspilnogo zhittya vklyuchena v proces naukovogo piznannya Vidilennya ob yekta zdijsnyuyetsya na osnovi analizu problemi Yak ob yekt viokremlyuyut sferu socialnoyi dijsnosti yaka mistit socialne protirichchya problemnoyi situaciyi Ob yektom sociologichnogo doslidzhennya v shirokomu sensi vistupaye nosij tiyeyi chi inshoyi socialnoyi problemi u vuzkomu lyudi abo ob yekti zdatni dati sociologu neobhidnu informaciyu Takozh vidilyayut ponyattya idealizovanogo ob yektu doslidzhennya ce model doslidzhuvanogo ob yekta yaka stvoryuyetsya samim doslidnikom na teoretichnomu rivni analizu Spivvidnoshennya mizh idealizovanim ta empirichnim ob yektami dozvolyaye proslidkuvati riven usvidomlenosti doslidnika pered provedennyam samogo doslidzhennya Predmet sociologichnogo doslidzhennyaKrim ob yekta vidilyayetsya takozh predmet vivchennya abo ti najbilsh znachimi z praktichnoyi abo teoretichnoyi tochki zoru vlastivosti storoni osoblivosti ob yekta yaki pidlyagayut bezposerednomu vivchennyu Reshta storin abo osoblivosti ob yekta zalishayutsya poza polem zoru doslidnika tak yak ob yekt ce te sho mistit socialnu problemu a predmet ce ti jogo vlastivosti i storoni yaki najbilsh vsestoronno vislovlyuyut neshozhist interesiv socialnih sub yektiv osobistosti ta organizacij utvoryuyut yak bi polyusi socialnogo protirichchya chi konfliktu Predmet sociologichnogo doslidzhennya ce najistotnishi vlastivosti i zv yazki ob yekta piznannya yakih osoblivo vazhlivo dlya virishennya problemi doslidzhennya Viznachennya predmeta zalezhit yak vid vlastivostej ob yekta i harakteru postavlenih problem tak i vid rivnya naukovih znan yakimi volodiye sociolog Formulyuyetsya na osnovi analizu vlastivostej i oznak ob yekta doslidzhennya ale ne zbigayetsya z nim Odin i toj samij ob yekt mozhe vivchatisya dlya virishennya riznih problem i dopuskati bezlich predmetiv doslidzhennya Predmet vstanovlyuye piznavalni kordoni v mezhah yakih vivchayetsya konkretnij ob yekt u danomu doslidzhenni Pravilnij vibir predmeta zabezpechuyetsya suvorim formulyuvannyam problemi sistemnim analizom ob yekta Zazvichaj predmet doslidzhennya mistit v sobi centralne pitannya problemi pov yazanij z pripushennyam pro mozhlivist viyaviti v nomu zakonomirnist chi centralnu tendenciyu Postanovka takogo pitannya dzherelo visuvannya robochih gipotez U tih vipadkah koli problema doslidzhennya ne viyavleno dosit chitko dlya vstanovlennya predmeta neobhidno poshukove doslidzhennya Ochevidno sho v miru uskladnennya predmeta doslidzhennya uskladnyuyetsya metodichne zabezpechennya rostut vitrati chasu i koshtiv i razom z tim zrostaye i nadijnist informaciyi rozshiryuyutsya mezhi interpretaciyi pidvishuyetsya yiyi obgruntovanist LiteraturaBatigin Obgruntovanist naukovogo visnovku Bilenkij E A Sociologiya sociologichnij slovnik K Kondor 2006 Gorshkov M Sheregi A Kak provesti sociologicheskoe issledovanie M Politizdat 1985 Gorshkov M Sheregi A Prikladnaya sociologiya Dobrenkov Kravchenko Metody sociologicheskogo issledovaniya Dobrenkov Kravchenko Fundamentalnaya sociologiya empiricheskaya i prikladnaya sociologiya M Infra m 2004 Doktorov B Z O nadezhnosti izmereniya v sociologicheskom issledovanii Zdravomyslov A G Metodologiya i procedura sociologicheskih issledovanij M 1969 Kak provesti sociologicheskoe issledovanie Pod red M K Gorshkova M 1990 Knyazev B V Dobrenkov Praktikum po prikladnij sociologiyi Lekcii po metodike konkretnyh socialnyh issledovanij Pod red G M Andreevoj M 1972 Lukashevich M P Sociologiya zagalnij kurs K karavela 2004 Osnovy prikladnoj sociologii Uchebnik dlya vuzov Pod red Sheregi F E I Gorshkova M K M Academia 1995 Panina N V Tehnologiya sociologichnogo doslidzhennya Kurs lekcij K Naukova dumka 1996 Popova I M Sociologiya Propedevtichnij kurs K 1996 Praktikum po prikladnoj sociologii M 1987 Rabochaya kniga sociologa M 1983 Yadov V A Sociologicheskoe issledovanie metodologiya programma metody