У психоаналізі об'єкт є багатозначним поняттям. Йдеться про частковий об'єкт, тотальний об'єкт, нарцисичний об'єкт, внутрішній об'єкт, зовнішній об'єкт, вибір об'єкта, об'єктні стосунки тощо. У Фройда на першому місці стоїть об'єкт потягу. Спрямований як тотальність (як людина, сутність, ідеал…), він може бути об'єктом любові (або ненависті). На основі поняття об'єкта в психоаналізі було розроблено кілька інших теорій, зокрема Мелані Кляйн та кляйніанцями. «перехідний об'єкт» — поняття Дональда Віннікотта, [en]» — теоретичний внесок Жака Лакана.
Визначення
На думку Жана Лапланша та [en], поняття об'єкта в психоаналізі має три основні аспекти:
- об'єкт потягу: те, в чому і за допомогою чого потяг прагне досягти своєї мети (певного типу задоволення). Об'єкт може бути частковим об'єктом, реальним об'єктом або фантомним об'єктом.
- корелятивний об'єкт любові (або ненависті): відношення, про яке йдеться, є тотальною людиною або інстанцією Я, об'єкт спрямований як тотальність (особа, сутність, ідеал тощо); відповідний прикметник тоді є «об'єктним».
- об'єкт у традиційному розумінні філософії та психології пізнання, корелят суб'єкта, що сприймає та пізнає; відповідний прикметник — «об'єктивний».
Інакше, за словами Нори Куртс, термін «об'єкт» є багатозначним у психоаналізі, і це поняття може бути «заплутаним» для тих, хто намагається його осягнути, в тому числі через його рухливий аспект. Він може бути частковим, тотальним, нарцисичним, внутрішнім, зовнішнім, его-об'єктом, об'єктним відношенням, об'єктним вибором тощо.
Об'єкт накопичувача
У метапсихології об'єкт пов'язаний з потягом: об'єкт — це те, в чому і за допомогою чого потяг може досягти своєї мети. Спочатку він не пов'язаний з потягом, але додається до нього як засіб, що особливо підходить для його задоволення. Термін еволюціонує впродовж усієї творчості Фройда, від «Ескізу» до його останніх праць. У першій актуальній теорії пріоритетною є організація потягу. Фройд говорить про «об'єктивний стан» або пізніше про первинний нарцисизм, він завжди наголошував на необхідності зустрічі між потребою (пізніше бажанням) і об'єктом, який може її задовольнити, цей «об'єкт» потім ототожнюється з «матір'ю або її замінником».
Вибір об'єкта
Вираз «вибір об'єкта» означає, що лібідо інвестує в об'єкт; але це не є вибором у сенсі свободи волі. Суб'єкт не вибирає об'єкт для інвестування.
Таким чином, це термін, еквівалентний терміну «лібідні інвестиції». Суб'єкт перетворюється на об'єкт, який стане характерним для потягу.
Фрейд описує два типи вибору об'єкта:
- вибір об'єкта за риштуванням
- нарцисичний вибір об'єкта
У виборі об'єкта шляхом підпирання суб'єкт шукає об'єкт, який наповнює його, в режимі турботи, яку дає мати. Це об'єкт, який наповнює, який задовольняє.
Нарцисичний вибір об'єкта — це інвестування подібного. Суб'єкт інвестує в об'єкт, який нагадує його самого, або те, ким я є, або те, ким я хочу стати (але тоді в гру вступає ідеал), або те, ким я був.
Фройд, Абрахам, Кляйн: тотальний об'єкт, частковий об'єкт
Тотальний об'єкт
Фройд розглядав його як кульмінацію психосексуальної еволюції, коли дитина переходить від первинних об'єктних «стосунків» до часткових (прегенітальних) об'єктних стосунків. Тотальний об'єкт передбачає визнання та інтеграцію подвійної відмінності статей і поколінь. До 1914 року теорія нарцисизму ще не була розроблена, і саме тоді він відрізнив «об'єктне лібідо» від «нарцисичного лібідо».
Для кляйнівців тотальний об'єкт асоціюється з депресивною позицією. Це об'єкт любові, що сприймається як тотальність, на відміну від часткового об'єкта, також теоретично обґрунтованого Мелані Кляйн. Тотальний об'єкт є складеним і може одночасно набувати різних або навіть протилежних характеристик; за визначенням він відрізняється від часткового об'єкта тим, що останній глибоко розщеплений: або хороший, або поганий.
Частковий об'єкт
Частковий об'єкт не був визначений Фройдом як такий, але випливає з його праць як стосунки з об'єктом, що квазі-ідентифікується з частиною тіла, пенісом, фекаліями, поглядом тощо. Це так, ніби людина ототожнюється з однією зі своїх частин (pars pro toto) або з об'єктом часткового потягу. У теоріях інфантильної сексуальності Фройд припускає, що пеніс і фекалії є лібідозними інвестиціями дитини і символічно пов'язані з бажанням мати дитину, хоча він не використовує термін «частковий об'єкт».
Термін був введений у психоаналітичну теорію кляйніанцями, йдучи шляхом, відкритим Фройдом і Карлом Абрахамом, і таким чином позначає об'єкт, вкладений немовлям, прототипом якого є груди (що годують або позбавляють). Дитина в [en] сприймає фрагментований світ, в якому не розмежована межа «внутрішнє/зовнішнє»: груди, перший об'єкт любові, переживаються (через динаміку проекції/інтроекції) поперемінно як хороші або погані, залежно від того, чи задовольняють вони бажання немовляти, чи фруструють їх. Груди фантастично інвестуються дитиною, яка приписує їм якості, подібні до якостей тотального об'єкта: задовольняють, переслідують тощо. Перехід від часткового об'єкта до тотального відбувається під час [fr]. Однак частковий об'єкт ніколи не покидається з психічним дозріванням, а скоріше покривається тотальним об'єктом, продовжуючи бути інвестованим: людина може ідентифікувати себе або іншу людину з частковим об'єктом, наприклад, з фалосом.
Шизо-параноїдальні та депресивні позиції Мелані Кляйн
Теорія базується на двох концепціях: шизо-параноїдальній позиції, яка бореться з будь-якою втратою, і депресивній позиції, яка визнає втрату об'єкта з метою досягнення нового лібідозного балансу. В онтогенезі дитячої психіки це уявне розвивається між трьома і десятьма місяцями. Ці дві позиції відносяться до будь-якої роботи жалоби і відшкодування, послідовної до двох часткових, але первинних об'єктів у психіці немовляти: грудей і пеніса. Ці два об'єкти вступають у гру в несвідомій сцені, яку М. Кляйн називає материнською сценою. Будь-який об'єкт, що задовольняє потребу (материнські груди), є водночас об'єктом любові та об'єктом ненависті. Бо чужорідний об'єкт (інша, мати), який приносить задоволення, порушує гомеостаз «Я». Таким чином, груди є одночасно і добрим, і поганим об'єктом. Анна Фройд критикує Мелані Кляйн за її концепції об'єкта і за участь батьків у терапії. Для Анни Фрейд перенесення з дитиною можливе безпосередньо, тому для А. Фрейд присутність батьків є абсолютно непотрібною. Фрейд не бачить необхідності в присутності батьків.
Література
- Willy Baranger. Position et objet dans l'œuvre de Melanie Klein. — Erès, 1999. — .
- Maurice Bouvet. La Relation d'objet : névrose obsessionnelle, dépersonnalisation. — PUF, Coll.: Le fil rouge, 2006. — .
- Nora Kurts. «Objet», dans Alain de Mijolla // Dictionnaire international de la psychanalyse. — M-Z, Hachette, 2005. — С. 1192-1196. — .
- Jean Laplanche, Jean-Bertrand Pontalis. «Objet» // Vocabulaire de la psychanalyse. — PUF, 1984. — С. 290-294. — .
- Claude Le Guen. Dictionnaire freudien / Presses Universitaires de France, Coll. — Grands dictionnaires. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U psihoanalizi ob yekt ye bagatoznachnim ponyattyam Jdetsya pro chastkovij ob yekt totalnij ob yekt narcisichnij ob yekt vnutrishnij ob yekt zovnishnij ob yekt vibir ob yekta ob yektni stosunki tosho U Frojda na pershomu misci stoyit ob yekt potyagu Spryamovanij yak totalnist yak lyudina sutnist ideal vin mozhe buti ob yektom lyubovi abo nenavisti Na osnovi ponyattya ob yekta v psihoanalizi bulo rozrobleno kilka inshih teorij zokrema Melani Klyajn ta klyajniancyami perehidnij ob yekt ponyattya Donalda Vinnikotta en teoretichnij vnesok Zhaka Lakana ViznachennyaNa dumku Zhana Laplansha ta en ponyattya ob yekta v psihoanalizi maye tri osnovni aspekti ob yekt potyagu te v chomu i za dopomogoyu chogo potyag pragne dosyagti svoyeyi meti pevnogo tipu zadovolennya Ob yekt mozhe buti chastkovim ob yektom realnim ob yektom abo fantomnim ob yektom korelyativnij ob yekt lyubovi abo nenavisti vidnoshennya pro yake jdetsya ye totalnoyu lyudinoyu abo instanciyeyu Ya ob yekt spryamovanij yak totalnist osoba sutnist ideal tosho vidpovidnij prikmetnik todi ye ob yektnim ob yekt u tradicijnomu rozuminni filosofiyi ta psihologiyi piznannya korelyat sub yekta sho sprijmaye ta piznaye vidpovidnij prikmetnik ob yektivnij Inakshe za slovami Nori Kurts termin ob yekt ye bagatoznachnim u psihoanalizi i ce ponyattya mozhe buti zaplutanim dlya tih hto namagayetsya jogo osyagnuti v tomu chisli cherez jogo ruhlivij aspekt Vin mozhe buti chastkovim totalnim narcisichnim vnutrishnim zovnishnim ego ob yektom ob yektnim vidnoshennyam ob yektnim viborom tosho Ob yekt nakopichuvachaU metapsihologiyi ob yekt pov yazanij z potyagom ob yekt ce te v chomu i za dopomogoyu chogo potyag mozhe dosyagti svoyeyi meti Spochatku vin ne pov yazanij z potyagom ale dodayetsya do nogo yak zasib sho osoblivo pidhodit dlya jogo zadovolennya Termin evolyucionuye vprodovzh usiyeyi tvorchosti Frojda vid Eskizu do jogo ostannih prac U pershij aktualnij teoriyi prioritetnoyu ye organizaciya potyagu Frojd govorit pro ob yektivnij stan abo piznishe pro pervinnij narcisizm vin zavzhdi nagoloshuvav na neobhidnosti zustrichi mizh potreboyu piznishe bazhannyam i ob yektom yakij mozhe yiyi zadovolniti cej ob yekt potim ototozhnyuyetsya z matir yu abo yiyi zaminnikom Vibir ob yekta Viraz vibir ob yekta oznachaye sho libido investuye v ob yekt ale ce ne ye viborom u sensi svobodi voli Sub yekt ne vibiraye ob yekt dlya investuvannya Takim chinom ce termin ekvivalentnij terminu libidni investiciyi Sub yekt peretvoryuyetsya na ob yekt yakij stane harakternim dlya potyagu Frejd opisuye dva tipi viboru ob yekta vibir ob yekta za rishtuvannyam narcisichnij vibir ob yekta U vibori ob yekta shlyahom pidpirannya sub yekt shukaye ob yekt yakij napovnyuye jogo v rezhimi turboti yaku daye mati Ce ob yekt yakij napovnyuye yakij zadovolnyaye Narcisichnij vibir ob yekta ce investuvannya podibnogo Sub yekt investuye v ob yekt yakij nagaduye jogo samogo abo te kim ya ye abo te kim ya hochu stati ale todi v gru vstupaye ideal abo te kim ya buv Frojd Abraham Klyajn totalnij ob yekt chastkovij ob yektTotalnij ob yekt Frojd rozglyadav jogo yak kulminaciyu psihoseksualnoyi evolyuciyi koli ditina perehodit vid pervinnih ob yektnih stosunkiv do chastkovih pregenitalnih ob yektnih stosunkiv Totalnij ob yekt peredbachaye viznannya ta integraciyu podvijnoyi vidminnosti statej i pokolin Do 1914 roku teoriya narcisizmu she ne bula rozroblena i same todi vin vidrizniv ob yektne libido vid narcisichnogo libido Dlya klyajnivciv totalnij ob yekt asociyuyetsya z depresivnoyu poziciyeyu Ce ob yekt lyubovi sho sprijmayetsya yak totalnist na vidminu vid chastkovogo ob yekta takozh teoretichno obgruntovanogo Melani Klyajn Totalnij ob yekt ye skladenim i mozhe odnochasno nabuvati riznih abo navit protilezhnih harakteristik za viznachennyam vin vidriznyayetsya vid chastkovogo ob yekta tim sho ostannij gliboko rozsheplenij abo horoshij abo poganij Chastkovij ob yekt Chastkovij ob yekt ne buv viznachenij Frojdom yak takij ale viplivaye z jogo prac yak stosunki z ob yektom sho kvazi identifikuyetsya z chastinoyu tila penisom fekaliyami poglyadom tosho Ce tak nibi lyudina ototozhnyuyetsya z odniyeyu zi svoyih chastin pars pro toto abo z ob yektom chastkovogo potyagu U teoriyah infantilnoyi seksualnosti Frojd pripuskaye sho penis i fekaliyi ye libidoznimi investiciyami ditini i simvolichno pov yazani z bazhannyam mati ditinu hocha vin ne vikoristovuye termin chastkovij ob yekt Termin buv vvedenij u psihoanalitichnu teoriyu klyajniancyami jduchi shlyahom vidkritim Frojdom i Karlom Abrahamom i takim chinom poznachaye ob yekt vkladenij nemovlyam prototipom yakogo ye grudi sho goduyut abo pozbavlyayut Ditina v en sprijmaye fragmentovanij svit v yakomu ne rozmezhovana mezha vnutrishnye zovnishnye grudi pershij ob yekt lyubovi perezhivayutsya cherez dinamiku proekciyi introekciyi popereminno yak horoshi abo pogani zalezhno vid togo chi zadovolnyayut voni bazhannya nemovlyati chi frustruyut yih Grudi fantastichno investuyutsya ditinoyu yaka pripisuye yim yakosti podibni do yakostej totalnogo ob yekta zadovolnyayut peresliduyut tosho Perehid vid chastkovogo ob yekta do totalnogo vidbuvayetsya pid chas fr Odnak chastkovij ob yekt nikoli ne pokidayetsya z psihichnim dozrivannyam a skorishe pokrivayetsya totalnim ob yektom prodovzhuyuchi buti investovanim lyudina mozhe identifikuvati sebe abo inshu lyudinu z chastkovim ob yektom napriklad z falosom Shizo paranoyidalni ta depresivni poziciyi Melani Klyajn Teoriya bazuyetsya na dvoh koncepciyah shizo paranoyidalnij poziciyi yaka boretsya z bud yakoyu vtratoyu i depresivnij poziciyi yaka viznaye vtratu ob yekta z metoyu dosyagnennya novogo libidoznogo balansu V ontogenezi dityachoyi psihiki ce uyavne rozvivayetsya mizh troma i desyatma misyacyami Ci dvi poziciyi vidnosyatsya do bud yakoyi roboti zhalobi i vidshkoduvannya poslidovnoyi do dvoh chastkovih ale pervinnih ob yektiv u psihici nemovlyati grudej i penisa Ci dva ob yekti vstupayut u gru v nesvidomij sceni yaku M Klyajn nazivaye materinskoyu scenoyu Bud yakij ob yekt sho zadovolnyaye potrebu materinski grudi ye vodnochas ob yektom lyubovi ta ob yektom nenavisti Bo chuzhoridnij ob yekt insha mati yakij prinosit zadovolennya porushuye gomeostaz Ya Takim chinom grudi ye odnochasno i dobrim i poganim ob yektom Anna Frojd kritikuye Melani Klyajn za yiyi koncepciyi ob yekta i za uchast batkiv u terapiyi Dlya Anni Frejd perenesennya z ditinoyu mozhlive bezposeredno tomu dlya A Frejd prisutnist batkiv ye absolyutno nepotribnoyu Frejd ne bachit neobhidnosti v prisutnosti batkiv LiteraturaWilly Baranger Position et objet dans l œuvre de Melanie Klein Eres 1999 ISBN 286586698X Maurice Bouvet La Relation d objet nevrose obsessionnelle depersonnalisation PUF Coll Le fil rouge 2006 ISBN 2130546064 Nora Kurts Objet dans Alain de Mijolla Dictionnaire international de la psychanalyse M Z Hachette 2005 S 1192 1196 ISBN 201279145X Jean Laplanche Jean Bertrand Pontalis Objet Vocabulaire de la psychanalyse PUF 1984 S 290 294 ISBN 2 13 0386210 Claude Le Guen Dictionnaire freudien Presses Universitaires de France Coll Grands dictionnaires ISBN 2130551114