ОЗЕТ (скорочення від рос. «Общество землеустройства еврейских трудящихся», повна назва — рос. «Всесоюзное общество по земельному устройству трудящихся евреев в СССР» — Всесоюзне товариство з земельного облаштування трудящих євреїв у СРСР) — громадська організація, що ставила за мету «аграризацію» євреїв, тобто залучення частини єврейського населення до сільськогосподарської діяльності.
Товариство було засноване 17 січня 1925 року у Москві. Ліквідоване Сталіним у 1938 році.
Мало філії в Україні (УкрОЗЕТ у Харкові і КримОЗЕТ у Сімферополі), а також у Білорусі (БелОЗЕТ у Мінську), у Грузії (ГрузОЗЕТ у Тбілісі), у Татарстані (ТатОЗЕТ у Казані).
У 1929 УкрОЗЕТ видавала у Харкові україномовну брошуру «Соціалістична борозна», де інформувала про свою діяльність.
Були й представництва поза межами СРСР — у Західній та Центральній Європі (Берлін, Лондон, Копенгаген, Рига), у Південній Африці (Йоханнесбург), у Північній та Південній Америці (Нью-Йорк, Буенос-Айрес), а також у Тель-Авіві.
Товариство займалося створенням єврейських сіл і формуванням єврейського селянства.
Наприкінці 1920-х років на тодішній території УРСР було створено 160 єврейських сільських рад, у Криму — 29, а у Білорусі — 27. ОЗЕТ також сприяв створенню сільськогосподарських поселень у Єврейській автономній області. Окрім «Джойнта», у проєкті брали участь також ОРТ та Єврейське колонізаційне товариство.
В Україні було організовано 5 єврейських національних районів: 3 в тодішніх кордонах УРСР (Калініндорф, Сталіндорф і Новозлатопіль) і 2 у Криму — Фрейдорф і Ларіндорф.
З 1931 року нових поселень, фактично, не засновували. Під час другої світової війни єврейські поселення України та Білорусі опинилися у зоні німецької окупації. Більшість їхнього населення була знищена, а по війні не відроджувалися.
Див. також
Джерела
- ОЗЕТ // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
OZET skorochennya vid ros Obshestvo zemleustrojstva evrejskih trudyashihsya povna nazva ros Vsesoyuznoe obshestvo po zemelnomu ustrojstvu trudyashihsya evreev v SSSR Vsesoyuzne tovaristvo z zemelnogo oblashtuvannya trudyashih yevreyiv u SRSR gromadska organizaciya sho stavila za metu agrarizaciyu yevreyiv tobto zaluchennya chastini yevrejskogo naselennya do silskogospodarskoyi diyalnosti Robota u yevrejskomu kolgospi v Ukrayini Blizko 1930 Tovaristvo bulo zasnovane 17 sichnya 1925 roku u Moskvi Likvidovane Stalinim u 1938 roci Malo filiyi v Ukrayini UkrOZET u Harkovi i KrimOZET u Simferopoli a takozh u Bilorusi BelOZET u Minsku u Gruziyi GruzOZET u Tbilisi u Tatarstani TatOZET u Kazani U 1929 UkrOZET vidavala u Harkovi ukrayinomovnu broshuru Socialistichna borozna de informuvala pro svoyu diyalnist Buli j predstavnictva poza mezhami SRSR u Zahidnij ta Centralnij Yevropi Berlin London Kopengagen Riga u Pivdennij Africi Johannesburg u Pivnichnij ta Pivdennij Americi Nyu Jork Buenos Ajres a takozh u Tel Avivi Tovaristvo zajmalosya stvorennyam yevrejskih sil i formuvannyam yevrejskogo selyanstva Naprikinci 1920 h rokiv na todishnij teritoriyi URSR bulo stvoreno 160 yevrejskih silskih rad u Krimu 29 a u Bilorusi 27 OZET takozh spriyav stvorennyu silskogospodarskih poselen u Yevrejskij avtonomnij oblasti Okrim Dzhojnta u proyekti brali uchast takozh ORT ta Yevrejske kolonizacijne tovaristvo V Ukrayini bulo organizovano 5 yevrejskih nacionalnih rajoniv 3 v todishnih kordonah URSR Kalinindorf Stalindorf i Novozlatopil i 2 u Krimu Frejdorf i Larindorf Z 1931 roku novih poselen faktichno ne zasnovuvali Pid chas drugoyi svitovoyi vijni yevrejski poselennya Ukrayini ta Bilorusi opinilisya u zoni nimeckoyi okupaciyi Bilshist yihnogo naselennya bula znishena a po vijni ne vidrodzhuvalisya Div takozhYevreyi na zemli Organizaciya yevrejskoyi kolonizaciyi v RosiyiDzherelaOZET Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros