Ніфонт II — патріарх Константинопольський у 1486–1488 та 1497–1498 роках. У 1502 році його втретє обрали патріархом, але він відмовився від посади.
Ніфонт II Константинопольський | |
---|---|
Народився | 15 століття Пелопоннес, Греція |
Помер | 11 серпня 1508 Монастир Діонісія, Айон-Орос[d], Греція |
Країна | Візантійська імперія |
Діяльність | священник |
Посада | Константинопольський патріархат |
Конфесія | православ'я |
|
Біографічні дані
Ранні роки
Він походив із Мессенії, мав «римське знатне походження» і його світське ім'я було Ніколай. Він пішов за якимось монахом Антонієм і став ченцем у монастирі «Панагія Полемарха», на безлюдному пляжі між Палайєю та Неа-Епідавром, прийнявши ім'я Ніфонт. Займався каліграфією та переписуванням рукописів. Потім він пішов за ченцем Захарією, духом Скандербега, і оселився в монастирі Богородиці в Агріді. Коли Захарію було обрано архієпископом Ахридським, Ніфонт відправився на Афон, де по черзі відвідав монастирі Ватопед, Пантократор, Велику Лавру та Діонісію. Там він був висвячений на диякона, а потім на священика. Він був дуже скромним і його любили за його мудрість і милосердя.
Перше обрання на Вселенський престол
У 1482 році, після смерті митрополита Солунського Парфенія, він був обраний його наступником проти волі, а в кінці 1486 року покликаний на Вселенський престол. Патріарх Ніфонт ревно присвятив себе виправленню помилкових текстів і контролю над зловживаннями з боку духовенства. Через вісімнадцять місяців спалахнув скандал, який призвів до його усунення. Зокрема, патріарх Симеон після смерті залишив велике майно, але без спадкоємця чи заповіту, коли його захопила султанська скарбниця, включно зі священним посудом, який був освячений під час його патріарства. Щоб уникнути цього, вони поставили законним спадкоємцем племінника Патріарха-спадкоємця і трьох лжесвідків. Як тільки султан Баязид II був поінформований про те, що сталося, він конфіскував майно Симеона, відрубав носи лжесвідкам, переслідував духовенство, замішане в скандалі, і скинув патріарха Ніфонта, якого заслали на якийсь острів у Чорному морі навпроти Созополя. Діонісій I знову зійшов на престол.
Переобрання знову скинення і засудження до довічного ув'язнення
Він повернувся, шукаючи помічі Синоду, і зайняв патріарший престол, але впав у немилість султана і був висланий у 1490 році, засуджений до довічного ув'язнення та засланий до Адріанополя. Повідомляється, що правитель Валахії Радул I Великий, проїжджаючи через Адріанополь, підкупив охорону, щоб дозволити йому побачити ув'язненого патріарха, і, увійшовши в іркті, впав ниць.
Прибувши до Константинополя, Радул домігся і отримав дозвіл звільнити Ніфонта та перевезти його до Валахії. Прибувши до Валахії, Ніфонт сформував зібрання з духовенства і мирян і висвятив двох єпископів Римника і Бузая. Він допомагав правителю розпоряджатися гегемонськими посадами, як це робили імператори Візантії, називаючи титули Спатаріс, Бесіаріс, Логофетіс тощо.
Він не хотів визнавати незаконних залицянь до сестри правителя і тому потрапив у його немилість. Занепокоєний Радулом і погрозами, він побіг до церкви, зібрав людей і виголосив промову, і, відлучивши зятя від церкви і пророкуючи нещастя, зняв патріарший мундзір, поклав його на святу лаву і вийшов з церкви. Правитель, дізнавшись про те, що сталося, наказав нікому навіть не шанувати його, щоб усі уникали його, не даючи йому ні їжі, ні води, і погрожував кривдникам смертю.
Повернення після цін
Ніфонт сховався в безлюдній хатині і з християнською смиренністю терпів несправедливий осуд. Радул, щоб уникнути обурення народу, намагався заспокоїти старця і підлесливими словами, обіцянками і дарами благав його пробачити свого зятя, опіку якого тим часом визнала велика церква. Ніфонт категорично відмовився від усього і вирушив до Македонії, взявши з собою двох своїх учнів. У Македонії він пройшов по всіх містах і проповідував апостольську проповідь. Прибувши на гору Афон, він невпізнанним представився ченцям Святого Діонісія, які спочатку призначили його доглядачем тварин монастиря, поки вони, нарешті, не впізнали його і не повернули йому честі.
Після відходу Ніфонта у Валахії почалися посуха і голод. Радул, який захворів на страшну проказу, вважав, що це сталося тому, що він погано поводився з Ніфонтом, і послав людей знайти його.
Кінець
У 1502 році йому пропонувалося стати патріархом втретє, але він відмовився і пішов у монастир Діонісія на Афоні, де й помер 3 вересня 1508 року. Відразу після смерті він був шанований як святий у багатьох місцевостях, а православна церква зарахувала його до свого канону лише через дев'ять років, у 1517 році, встановивши вшановувати його пам'ять 11 серпня. Його останки зберігаються в святині в монастирі Діонісія, в якому також є каплиця його імені.
Його учнями були священномученик Яків Касторський, який прийняв мученицьку смерть у 1520 році, святий Макарій, який прийняв мученицьку смерть у 1527 році, і Йоасаф, який прийняв мученицьку смерть у 1536 році.
Посилання
Джерела
- Вселенський Патріархат Αρχειοθετήθηκε
- Μωυσής Μοναχός Αγιορείτης (2008). Οι Άγιοι του Αγίου Όρους. Εκδόσεις Μυγδονία. с. 369—370. ISBN .
- Προκόπιος Τσιμάνης (1981). Από υψηλή σκοπιά οι Πατριάρχαι Κωνσταντινουπόλεως, τόμ. Α΄. с. 105—109.
- Діонісій Д. Вале, Святий Ніфонт як митрополит Салонік, у виданні: Святий Ніфонт, Патріарх Константинопольський, Том на честь завершення п'ятисот років з дня його смерті (1508—2008), Святий Монастир Святого Діонісія, Гора Афон 2008, 82-113.
- Σάθας, Κωνσταντίνος (1868). Νεοελληνική Φιλολογία: Βιογραφία των εν τοις γράμμασι διαλαμψάντων Ελλήνων, από της καταλύσεως της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας μέχρι της Ελληνικής εθνεγερσίας (1453-1821). Αθήνα: Τυπογραφείο των τέκνων Ανδρέου Κορομηλά. Процитовано 15 Οκτωβρίου 2009.
- Ζαχαριάδου, Ελισάβετ Α. (1996). Δέκα τουρκικά έγγραφα για την Μεγάλη Εκκλησία (1483-1567) (PDF). Αθήνα: Εθνικό Ίδρυμα Ερευνών, Ινστιτούτο Βυζαντινών Ερευνών. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nifont II patriarh Konstantinopolskij u 1486 1488 ta 1497 1498 rokah U 1502 roci jogo vtretye obrali patriarhom ale vin vidmovivsya vid posadi Nifont II KonstantinopolskijNarodivsya15 stolittya Peloponnes GreciyaPomer11 serpnya 1508 Monastir Dionisiya Ajon Oros d GreciyaKrayina Vizantijska imperiyaDiyalnistsvyashennikPosadaKonstantinopolskij patriarhatKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiBiografichni daniRanni roki Vin pohodiv iz Messeniyi mav rimske znatne pohodzhennya i jogo svitske im ya bulo Nikolaj Vin pishov za yakimos monahom Antoniyem i stav chencem u monastiri Panagiya Polemarha na bezlyudnomu plyazhi mizh Palajyeyu ta Nea Epidavrom prijnyavshi im ya Nifont Zajmavsya kaligrafiyeyu ta perepisuvannyam rukopisiv Potim vin pishov za chencem Zahariyeyu duhom Skanderbega i oselivsya v monastiri Bogorodici v Agridi Koli Zahariyu bulo obrano arhiyepiskopom Ahridskim Nifont vidpravivsya na Afon de po cherzi vidvidav monastiri Vatoped Pantokrator Veliku Lavru ta Dionisiyu Tam vin buv visvyachenij na diyakona a potim na svyashenika Vin buv duzhe skromnim i jogo lyubili za jogo mudrist i miloserdya Pershe obrannya na Vselenskij prestol U 1482 roci pislya smerti mitropolita Solunskogo Parfeniya vin buv obranij jogo nastupnikom proti voli a v kinci 1486 roku poklikanij na Vselenskij prestol Patriarh Nifont revno prisvyativ sebe vipravlennyu pomilkovih tekstiv i kontrolyu nad zlovzhivannyami z boku duhovenstva Cherez visimnadcyat misyaciv spalahnuv skandal yakij prizviv do jogo usunennya Zokrema patriarh Simeon pislya smerti zalishiv velike majno ale bez spadkoyemcya chi zapovitu koli jogo zahopila sultanska skarbnicya vklyuchno zi svyashennim posudom yakij buv osvyachenij pid chas jogo patriarstva Shob uniknuti cogo voni postavili zakonnim spadkoyemcem pleminnika Patriarha spadkoyemcya i troh lzhesvidkiv Yak tilki sultan Bayazid II buv poinformovanij pro te sho stalosya vin konfiskuvav majno Simeona vidrubav nosi lzhesvidkam peresliduvav duhovenstvo zamishane v skandali i skinuv patriarha Nifonta yakogo zaslali na yakijs ostriv u Chornomu mori navproti Sozopolya Dionisij I znovu zijshov na prestol Pereobrannya znovu skinennya i zasudzhennya do dovichnogo uv yaznennya Vin povernuvsya shukayuchi pomichi Sinodu i zajnyav patriarshij prestol ale vpav u nemilist sultana i buv vislanij u 1490 roci zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya ta zaslanij do Adrianopolya Povidomlyayetsya sho pravitel Valahiyi Radul I Velikij proyizhdzhayuchi cherez Adrianopol pidkupiv ohoronu shob dozvoliti jomu pobachiti uv yaznenogo patriarha i uvijshovshi v irkti vpav nic Pribuvshi do Konstantinopolya Radul domigsya i otrimav dozvil zvilniti Nifonta ta perevezti jogo do Valahiyi Pribuvshi do Valahiyi Nifont sformuvav zibrannya z duhovenstva i miryan i visvyativ dvoh yepiskopiv Rimnika i Buzaya Vin dopomagav pravitelyu rozporyadzhatisya gegemonskimi posadami yak ce robili imperatori Vizantiyi nazivayuchi tituli Spataris Besiaris Logofetis tosho Vin ne hotiv viznavati nezakonnih zalicyan do sestri pravitelya i tomu potrapiv u jogo nemilist Zanepokoyenij Radulom i pogrozami vin pobig do cerkvi zibrav lyudej i vigolosiv promovu i vidluchivshi zyatya vid cerkvi i prorokuyuchi neshastya znyav patriarshij mundzir poklav jogo na svyatu lavu i vijshov z cerkvi Pravitel diznavshis pro te sho stalosya nakazav nikomu navit ne shanuvati jogo shob usi unikali jogo ne dayuchi jomu ni yizhi ni vodi i pogrozhuvav krivdnikam smertyu Povernennya pislya cin Nifont shovavsya v bezlyudnij hatini i z hristiyanskoyu smirennistyu terpiv nespravedlivij osud Radul shob uniknuti oburennya narodu namagavsya zaspokoyiti starcya i pidleslivimi slovami obicyankami i darami blagav jogo probachiti svogo zyatya opiku yakogo tim chasom viznala velika cerkva Nifont kategorichno vidmovivsya vid usogo i virushiv do Makedoniyi vzyavshi z soboyu dvoh svoyih uchniv U Makedoniyi vin projshov po vsih mistah i propoviduvav apostolsku propovid Pribuvshi na goru Afon vin nevpiznannim predstavivsya chencyam Svyatogo Dionisiya yaki spochatku priznachili jogo doglyadachem tvarin monastirya poki voni nareshti ne vpiznali jogo i ne povernuli jomu chesti Pislya vidhodu Nifonta u Valahiyi pochalisya posuha i golod Radul yakij zahvoriv na strashnu prokazu vvazhav sho ce stalosya tomu sho vin pogano povodivsya z Nifontom i poslav lyudej znajti jogo Kinec U 1502 roci jomu proponuvalosya stati patriarhom vtretye ale vin vidmovivsya i pishov u monastir Dionisiya na Afoni de j pomer 3 veresnya 1508 roku Vidrazu pislya smerti vin buv shanovanij yak svyatij u bagatoh miscevostyah a pravoslavna cerkva zarahuvala jogo do svogo kanonu lishe cherez dev yat rokiv u 1517 roci vstanovivshi vshanovuvati jogo pam yat 11 serpnya Jogo ostanki zberigayutsya v svyatini v monastiri Dionisiya v yakomu takozh ye kaplicya jogo imeni Jogo uchnyami buli svyashennomuchenik Yakiv Kastorskij yakij prijnyav muchenicku smert u 1520 roci svyatij Makarij yakij prijnyav muchenicku smert u 1527 roci i Joasaf yakij prijnyav muchenicku smert u 1536 roci PosilannyaZaxariadoy 1996 DzherelaVselenskij Patriarhat Arxeio8eth8hke Mwyshs Monaxos Agioreiths 2008 Oi Agioi toy Agioy Oroys Ekdoseis Mygdonia s 369 370 ISBN 9789607666727 Prokopios Tsimanhs 1981 Apo ypshlh skopia oi Patriarxai Kwnstantinoypolews tom A s 105 109 Dionisij D Vale Svyatij Nifont yak mitropolit Salonik u vidanni Svyatij Nifont Patriarh Konstantinopolskij Tom na chest zavershennya p yatisot rokiv z dnya jogo smerti 1508 2008 Svyatij Monastir Svyatogo Dionisiya Gora Afon 2008 82 113 Sa8as Kwnstantinos 1868 Neoellhnikh Filologia Biografia twn en tois grammasi dialampsantwn Ellhnwn apo ths katalysews ths Byzantinhs Aytokratorias mexri ths Ellhnikhs e8negersias 1453 1821 A8hna Typografeio twn teknwn Andreoy Koromhla Procitovano 15 Oktwbrioy 2009 Zaxariadoy Elisabet A 1996 Deka toyrkika eggrafa gia thn Megalh Ekklhsia 1483 1567 PDF A8hna E8niko Idryma Ereynwn Institoyto Byzantinwn Ereynwn ISBN 960 7094 69 7 Poperednik Simeon I Konstantinopolskij patriarh 1486 1488 Nastupnik Dionisij I Poperednik Maksim IV Konstantinopolskij patriarh 1497 1498 Nastupnik Joakim I Poperednik Joakim I Konstantinopolskij patriarh 1502 Nastupnik Pahomij I