Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Культу́ра Нюмато́у (кит. 牛罵頭文化, Піньїнь Niúmàtóu) — доісторична археологічна культура середнього неоліту в центральному Тайвані.
| Культура Нюматоу | |
|---|---|
| Розташування | Центральний Тайвань |
| Доба | Неоліт Тайваню |
| Час існування | XXV — XV століття до н. е. |
| Типова пам’ятка | |
| Найбільші пам’ятки | , , , , , , , Лунцюань, , , , , |
| Попередня культура | Культура Дабенькен |
| Наступна культура | Їнпу |
 Культура Нюматоу у Вікісховищі | |
Відкриття
У 1950-х роках археологи вивчали так звану культуру шнурової червоної кераміки в районах плато Дацзя та Даду. Під час реалізації «Дослідницького проекту історії доісторичної культури Тайваню» з 1964 по 1965 роки там виявили залишки шнурової червоної кераміки, яку віднесли до нової культури Нюматоу. У 1975 році археологи Сун Веньсюнь і Лянь Чжаомей запропонували назвати цей етап «Період формування Луншань, фаза Нюматоу». У 1980 році Сун Веньсюнь, Хуан Шицян і Лю Їчан офіційно дали їй назву культура Нюматоу. Характерною для культури є пам'ятка Нюматау в місті Ціншуй повіту Тайчжун. Культура існувала протягом 2500—1500 рр. до н. е. Місця розташування здебільшого поширені на прибережних та низьких річкових терасах в центральному регіоні Тайваню. Приблизно 4000 років тому вони проживали також на горбистих та гірських районах.
Походження
Культура Нюматоу еволюціонувала з пізньої культури Дабенькен і має чіткий зв'язок з культурою Нючоуцзи в південному регіоні Тайваню в той же період. Нюматоу поступово трансформувалася в археологічну культуру Їнпу на етапі пізнього неоліту між 1700 і 1500 роками до н. е.
Основні пам'ятки
Основними пам'ятками культури є: Байшатунь у міській волості Хоулун повіту Мяолі; Танвенху у міській волості Цзаоцяо, Саньґуйкен у міській волості Саньї, Нюматоу у міській волості Ціншуй, повіт Тайчжун; Матоулу міської волості Вайпу, Шуйюаньді у міській волості Дацзя, Чжуанхоу міської волості Шеньґан, Лунцюань міської волості Лунцзін, Дінцзє міської волості Даду, Сямацо в міській волості Ужи, Цяосєдунь міської волості Цаотунь повіту Наньтоу; Пінлінь IV і Нюпу в міській волості Чжанхуа, повіту Чжанхуа.
Керамічні вироби, кам'яні знаряддя, господарство
Кераміка цієї культури відповідає характеристикам культури Дабенькен. Вона в основному червона та коричнева, з невеликою кількістю чорної. Виготовлена вручну з піску або глини. Прикраси в основному намальовані мотузковими візерунками, які більші, ніж у попередньої культури. Сцена вишукана, і є різні візерунки, такі як круглі опуклі крапки, смуги, картаті, рельєфні та гребінчасті візерунки, візерунки в кошиках, подряпини тощо. Більшість з них нанесено на боки та черевце посудин. За формою посудини — горщики, миски, пляшки. Деякі мають ніжки та кришки. Крім того, є прясла та декоративні гончарні каблучки. У кількох місцях, таких як Нюматоу, було виявлено, що горловини гончарних горщиків зі шнуровим візерунком були прикрашені візерунками кераміки в стилі Дабенькен. На інших місцях також знайдено гончарні горщики, подібні до форм культури Дабенькен. Шнурові візерунки на пізній кераміці поступово зменшувалися і поступово еволюціонували до звичайної червоної кераміки.
Види і кількість кам'яних знарядь досить багаті. Звичайні сільськогосподарські, рибальські та мисливські знаряддя включають сокири та мотики, кам'яні ножі, кам'яні тесла, кам'яні наконечники стріл, підвіски сіток, увігнуті камені, кам'яні луски, знаряддя з кам'яними сердечниками тощо. Крім того, також були знайдені дрібні інструменти та прикраси з нефриту.
Культура Нюмітоу мала розвинене землеробство, люди вирощували рис та інші зернові культури, а також займалася рибальством і полюванням.
Література
1. Вень Чженьхуа, Лю Їчан. 2001 рік. «Остаточний звіт регіонального проекту збору даних і досліджень на території Ніубайтоу в місті Ціншуй, округ Тайчжун». Тайчжун: Бюро з питань культури округу Тайчжун.
2. Лю Їчан, Вень Чженьхуа, Ван Шуцзінь, Лінь Мейчжі. 2006 рік. «Заключний звіт щодо проекту дослідження території Нюматоу, національної історичної пам'ятки в повіті Тайчжун». Тайчжун: Бюро з питань культури повіту Тайчжун.
3. Лю Їчан. 2004 рік. «Розкопки та дослідження стоянки Нюматоу». «Література Чжуньсянь», 10: 23-49.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Kultu ra Nyumato u kit 牛罵頭文化 Pinyin Niumatou doistorichna arheologichna kultura serednogo neolitu v centralnomu Tajvani Kultura NyumatouRoztashuvannyaCentralnij TajvanDobaNeolit TajvanyuChas isnuvannyaXXV XV stolittya do n e Tipova pam yatkaNyumatouNajbilshi pam yatkiBajshatun Tanvenhu Sangujken Nyumatou Matoulu Shujyuandi Chzhuanhou Luncyuan Dinczye Syamaco Cyaosyedun Pinlin IV NyupuPoperednya kulturaKultura DabenkenNastupna kulturaYinpu Kultura Nyumatou u Vikishovishi Zmist 1 Vidkrittya 2 Pohodzhennya 3 Osnovni pam yatki 4 Keramichni virobi kam yani znaryaddya gospodarstvo 5 LiteraturaVidkrittyared U 1950 h rokah arheologi vivchali tak zvanu kulturu shnurovoyi chervonoyi keramiki v rajonah plato Daczya ta Dadu Pid chas realizaciyi Doslidnickogo proektu istoriyi doistorichnoyi kulturi Tajvanyu z 1964 po 1965 roki tam viyavili zalishki shnurovoyi chervonoyi keramiki yaku vidnesli do novoyi kulturi Nyumatou U 1975 roci arheologi Sun Vensyun i Lyan Chzhaomej zaproponuvali nazvati cej etap Period formuvannya Lunshan faza Nyumatou U 1980 roci Sun Vensyun Huan Shicyan i Lyu Yichan oficijno dali yij nazvu kultura Nyumatou Harakternoyu dlya kulturi ye pam yatka Nyumatau v misti Cinshuj povitu Tajchzhun Kultura isnuvala protyagom 2500 1500 rr do n e Miscya roztashuvannya zdebilshogo poshireni na priberezhnih ta nizkih richkovih terasah v centralnomu regioni Tajvanyu Priblizno 4000 rokiv tomu voni prozhivali takozh na gorbistih ta girskih rajonah Pohodzhennyared Kultura Nyumatou evolyucionuvala z piznoyi kulturi Dabenken i maye chitkij zv yazok z kulturoyu Nyuchouczi v pivdennomu regioni Tajvanyu v toj zhe period Nyumatou postupovo transformuvalasya v arheologichnu kulturu Yinpu na etapi piznogo neolitu mizh 1700 i 1500 rokami do n e Osnovni pam yatkired Osnovnimi pam yatkami kulturi ye Bajshatun u miskij volosti Houlun povitu Myaoli Tanvenhu u miskij volosti Czaocyao Sangujken u miskij volosti Sanyi Nyumatou u miskij volosti Cinshuj povit Tajchzhun Matoulu miskoyi volosti Vajpu Shujyuandi u miskij volosti Daczya Chzhuanhou miskoyi volosti Shengan Luncyuan miskoyi volosti Lunczin Dinczye miskoyi volosti Dadu Syamaco v miskij volosti Uzhi Cyaosyedun miskoyi volosti Caotun povitu Nantou Pinlin IV i Nyupu v miskij volosti Chzhanhua povitu Chzhanhua Keramichni virobi kam yani znaryaddya gospodarstvored Keramika ciyeyi kulturi vidpovidaye harakteristikam kulturi Dabenken Vona v osnovnomu chervona ta korichneva z nevelikoyu kilkistyu chornoyi Vigotovlena vruchnu z pisku abo glini Prikrasi v osnovnomu namalovani motuzkovimi vizerunkami yaki bilshi nizh u poperednoyi kulturi Scena vishukana i ye rizni vizerunki taki yak krugli opukli krapki smugi kartati relyefni ta grebinchasti vizerunki vizerunki v koshikah podryapini tosho Bilshist z nih naneseno na boki ta cherevce posudin Za formoyu posudini gorshiki miski plyashki Deyaki mayut nizhki ta krishki Krim togo ye pryasla ta dekorativni goncharni kabluchki U kilkoh miscyah takih yak Nyumatou bulo viyavleno sho gorlovini goncharnih gorshikiv zi shnurovim vizerunkom buli prikrasheni vizerunkami keramiki v stili Dabenken Na inshih miscyah takozh znajdeno goncharni gorshiki podibni do form kulturi Dabenken Shnurovi vizerunki na piznij keramici postupovo zmenshuvalisya i postupovo evolyucionuvali do zvichajnoyi chervonoyi keramiki Vidi i kilkist kam yanih znaryad dosit bagati Zvichajni silskogospodarski ribalski ta mislivski znaryaddya vklyuchayut sokiri ta motiki kam yani nozhi kam yani tesla kam yani nakonechniki stril pidviski sitok uvignuti kameni kam yani luski znaryaddya z kam yanimi serdechnikami tosho Krim togo takozh buli znajdeni dribni instrumenti ta prikrasi z nefritu Kultura Nyumitou mala rozvinene zemlerobstvo lyudi viroshuvali ris ta inshi zernovi kulturi a takozh zajmalasya ribalstvom i polyuvannyam Literaturared 1 Ven Chzhenhua Lyu Yichan 2001 rik Ostatochnij zvit regionalnogo proektu zboru danih i doslidzhen na teritoriyi Niubajtou v misti Cinshuj okrug Tajchzhun Tajchzhun Byuro z pitan kulturi okrugu Tajchzhun 2 Lyu Yichan Ven Chzhenhua Van Shuczin Lin Mejchzhi 2006 rik Zaklyuchnij zvit shodo proektu doslidzhennya teritoriyi Nyumatou nacionalnoyi istorichnoyi pam yatki v poviti Tajchzhun Tajchzhun Byuro z pitan kulturi povitu Tajchzhun 3 Lyu Yichan 2004 rik Rozkopki ta doslidzhennya stoyanki Nyumatou Literatura Chzhunsyan 10 23 49 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Kultura Nyumatou