Ніна Антонівна Бочарова (24 вересня 1924, Супрунівка, Полтавська область, Українська РСР, СРСР — 30 серпня 2020, Рим, Італія) — українська гімнастка (спортивна гімнастика), дворазова олімпійська чемпіонка на змаганнях 1952 року в Гельсінкі.
Бочарова Ніна Антонівна | |||||
---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||
Громадянство | СРСР Україна | ||||
Народження | 24 вересня 1924[1] Супрунівка, Полтавський район | ||||
Смерть | 30 серпня 2020[2] (95 років) Рим, Італія | ||||
Alma mater | Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди | ||||
Спорт | |||||
Країна | СРСР | ||||
Вид спорту | спортивна гімнастика | ||||
Участь і здобутки | |||||
|
Олімпійські медалі | |||
Спортивна гімнастика | |||
---|---|---|---|
Золото | Літні Олімпійські ігри 1952 | Командний залік | |
Золото | Літні Олімпійські ігри 1952 | Колода | |
Срібло | Літні Олімпійські ігри 1952 | Командні вправи з предметом | |
Срібло | Літні Олімпійські ігри 1952 | Абсолютний залік | |
Срібло | Літні Олімпійські ігри 1952 | Опорний стрибок | |
Чемпіонати світу | |||
Золото | Командний залік |
Життєпис
У дитинстві пережила голод 1932—1933 років. Спортивною гімнастикою почала займатися у Полтаві.
У 1948 році закінчила Київський інститут фізичної культури.
У 1948—1958 роках виступала за спортивне товариство «Будівельник» (Київ). Її тренерами були М. Новинський, М. Дмитрієв та О. Мішаков.
У 1948 році дебютувала на чемпіонаті СРСР, зайнявши четверте місце на брусах і колоді. Ці два снаряди залишалися найкращими для неї впродовж усієї кар'єри. У 1949 році стала абсолютною чемпіонкою СРСР, у 1951 році — чемпіонкою СРСР у вправах на бруссях і колоді.
На Олімпіаді 1952 року у Гельсинкі Бочарова, під керівництвом тренера М. Дмитрієва, стала другою після Марії Гороховської в абсолютному заліку, вигравши вправи на колоді, а також здобувши золото в командному заліку. Крім того, вона здобула срібні медалі в опорному стрибку і в командному заліку в скасованій пізніше дисципліні — командних вправах із предметом.
У 1952 році стала Заслуженим майстром спорту.
На чемпіонаті світу 1954 року, коли їй уже було 30, вона виграла золоті нагороди в командному заліку в складі збірної СРСР, завершивши на цьому свою спортивну кар'єру.
Бочарова — автор вправи «поперечний шпагат на брусах».
У 1948—1958 роках працювала старшим тренером у спортивному товаристві «Будівельник», у 1958—1968 роках — у спортивному товаристві «Авангард». У 1968—1979 роках — інструктор Укрради спортивного товариства «Спартак».
З 1979 року — на пенсії.
З 1993 року — суддя національної категорії зі спортивної гімнастики.
У 2004 році Бочаровій була надана честь першою нести факел естафети олімпійського вогню на українській землі.
Померла у 95-річному віці в Римі 30 серпня 2020 року. Похована в Києві, на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′08″ сх. д. / 50.4174889° пн. ш. 30.5023278° сх. д.).
Державні нагороди
- Орден княгині Ольги I ст. (25 грудня 2012) — за вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річчя участі українських спортсменів в Олімпійських іграх
- Орден княгині Ольги II ст. (10 вересня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, професіоналізм та досягнення високих спортивних результатів
- Орден княгині Ольги III ст. (29 листопада 2002) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту в Україні, досягнення найвищих спортивних результатів на Олімпійських іграх
- Орден Національного олімпійського комітету (2012); удостоєна першою серед українських спортсменів.
- Почесна громадянка міста Києва (2015)
Примітки
- https://www.biografija.ru/biography/bocharova-nina-antonovna.htm
- ПОМЕРЛА НІНА БОЧАРОВА — ОЛІМПІЙСЬКА ЧЕМПІОНКА РОДОМ З ПОЛТАВЩИНИ
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- . LB.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- football24.ua. . Футбол 24. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- . noc-ukr.org. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- Указ Президента України № 755/2012 від 25 грудня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 25 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 25 грудня 2012.
- . Київська міська рада. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 12.10.2018.
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бочарова Ніна Антонівна |
- Фомін С.К. Бочарова Ніна Антонівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Пішла з життя перша українська чемпіонка олімпійських ігор /УНІАН, 1.09.2020/ [ 1 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Ушла из жизни первая олимпийская чемпионка https://www.youtube.com/watch?v=1i8Z74aJZdA
Посилання
- Перелік спортивних досягнень [ 23 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nina Antonivna Bocharova 24 veresnya 1924 Suprunivka Poltavska oblast Ukrayinska RSR SRSR 30 serpnya 2020 Rim Italiya ukrayinska gimnastka sportivna gimnastika dvorazova olimpijska chempionka na zmagannyah 1952 roku v Gelsinki Bocharova Nina AntonivnaZagalna informaciyaGromadyanstvo SRSR UkrayinaNarodzhennya24 veresnya 1924 1924 09 24 1 Suprunivka Poltavskij rajonSmert30 serpnya 2020 2020 08 30 2 95 rokiv Rim ItaliyaAlma materHarkivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Grigoriya SkovorodiSportKrayina SRSRVid sportusportivna gimnastikaUchast i zdobutkiNagorodi Olimpijski medali Sportivna gimnastika Zoloto Litni Olimpijski igri 1952 Komandnij zalik Zoloto Litni Olimpijski igri 1952 Koloda Sriblo Litni Olimpijski igri 1952 Komandni vpravi z predmetom Sriblo Litni Olimpijski igri 1952 Absolyutnij zalik Sriblo Litni Olimpijski igri 1952 Opornij stribok Chempionati svitu Zoloto Komandnij zalikZhittyepisU ditinstvi perezhila golod 1932 1933 rokiv Sportivnoyu gimnastikoyu pochala zajmatisya u Poltavi U 1948 roci zakinchila Kiyivskij institut fizichnoyi kulturi U 1948 1958 rokah vistupala za sportivne tovaristvo Budivelnik Kiyiv Yiyi trenerami buli M Novinskij M Dmitriyev ta O Mishakov U 1948 roci debyutuvala na chempionati SRSR zajnyavshi chetverte misce na brusah i kolodi Ci dva snaryadi zalishalisya najkrashimi dlya neyi vprodovzh usiyeyi kar yeri U 1949 roci stala absolyutnoyu chempionkoyu SRSR u 1951 roci chempionkoyu SRSR u vpravah na brussyah i kolodi Na Olimpiadi 1952 roku u Gelsinki Bocharova pid kerivnictvom trenera M Dmitriyeva stala drugoyu pislya Mariyi Gorohovskoyi v absolyutnomu zaliku vigravshi vpravi na kolodi a takozh zdobuvshi zoloto v komandnomu zaliku Krim togo vona zdobula sribni medali v opornomu stribku i v komandnomu zaliku v skasovanij piznishe disciplini komandnih vpravah iz predmetom U 1952 roci stala Zasluzhenim majstrom sportu Na chempionati svitu 1954 roku koli yij uzhe bulo 30 vona vigrala zoloti nagorodi v komandnomu zaliku v skladi zbirnoyi SRSR zavershivshi na comu svoyu sportivnu kar yeru Bocharova avtor vpravi poperechnij shpagat na brusah Mogila Nini Bocharovoyi Bajkove kladovishe U 1948 1958 rokah pracyuvala starshim trenerom u sportivnomu tovaristvi Budivelnik u 1958 1968 rokah u sportivnomu tovaristvi Avangard U 1968 1979 rokah instruktor Ukrradi sportivnogo tovaristva Spartak Z 1979 roku na pensiyi Z 1993 roku suddya nacionalnoyi kategoriyi zi sportivnoyi gimnastiki U 2004 roci Bocharovij bula nadana chest pershoyu nesti fakel estafeti olimpijskogo vognyu na ukrayinskij zemli Pomerla u 95 richnomu vici v Rimi 30 serpnya 2020 roku Pohovana v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 33 50 25 02 pn sh 30 30 08 sh d 50 4174889 pn sh 30 5023278 sh d 50 4174889 30 5023278 Derzhavni nagorodiOrden knyagini Olgi I st 25 grudnya 2012 za vagomij osobistij vnesok u rozvitok i populyarizaciyu fizichnoyi kulturi i sportu bagatorichnu sumlinnu pracyu ta z nagodi 60 richchya uchasti ukrayinskih sportsmeniv v Olimpijskih igrah Orden knyagini Olgi II st 10 veresnya 2009 za vagomij osobistij vnesok u rozvitok i populyarizaciyu fizichnoyi kulturi i sportu v Ukrayini profesionalizm ta dosyagnennya visokih sportivnih rezultativ Orden knyagini Olgi III st 29 listopada 2002 za znachnij osobistij vnesok u rozvitok fizichnoyi kulturi i sportu v Ukrayini dosyagnennya najvishih sportivnih rezultativ na Olimpijskih igrah Orden Nacionalnogo olimpijskogo komitetu 2012 udostoyena pershoyu sered ukrayinskih sportsmeniv Pochesna gromadyanka mista Kiyeva 2015 Primitkihttps www biografija ru biography bocharova nina antonovna htm POMERLA NINA BOChAROVA OLIMPIJSKA ChEMPIONKA RODOM Z POLTAVShINI esu com ua Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 LB ua Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 football24 ua Futbol 24 Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 noc ukr org Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 Ukaz Prezidenta Ukrayini 755 2012 vid 25 grudnya 2012 roku Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Arhiv originalu za 26 listopada 2021 Procitovano 25 grudnya 2012 Arhiv originalu za 6 travnya 2019 Procitovano 25 grudnya 2012 Kiyivska miska rada Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 12 10 2018 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Bocharova Nina Antonivna Fomin S K Bocharova Nina Antonivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Pishla z zhittya persha ukrayinska chempionka olimpijskih igor UNIAN 1 09 2020 1 veresnya 2020 u Wayback Machine Ushla iz zhizni pervaya olimpijskaya chempionka https www youtube com watch v 1i8Z74aJZdAPosilannyaPerelik sportivnih dosyagnen 23 lipnya 2011 u Wayback Machine