Нін (міфологія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нін.

Нін (дав.-гр. Νίνος або Νῖνος) — персонаж давньогрецької міфології , цар Вавилонії, епонім Ніневії.

Портрет зі збірки біографій , 1553

Син Бела, правнук Геракла . Згідно з поглядами греків, першим з азійських царів почав вести війни з сусідами і підкорив їх . У союзі з аравійцями протягом 17 років завоював Західну Азію, перемігши і убивши царів Вірменії Барзана і Мідії Фарна. Потім пішов війною на бактрійского царя Оксіарта, з двохмільйонною армією обложив її столицю Бактру.

Убитий своєю дружиною Семирамідою . Згідно з Юстином, помер своєю смертю. Або помер від стріли при облозі міста.

Заснував місто Нін в Атурії (Ассирії).

Син вважався сучасником Авраама .

Правив 52 роки . За Ктесієм, помер в 2189 до н. е. Згідно з Платоном, сучасник Троянської війни, Троя була частиною його держави .

У його гробниці зустрічаються Пірам і Фісба. «Град Ніна» згадує Фокілід. Відповідно до античних істориків, на колісниці перського царя розміщувалися статуї Ніна і Бела.

Близько I століття до н. е. став героєм так званого .

Примітки

1. Любкер Ф. Реальний словник класичних старожитностей. М., 2001. У 3 т. Т.2. С.455
2. Геродот. {{{Заголовок}}}.
3. Юстин. Епітома Помпея Трога I 1, 4-5
4. Гігін. Міфи 240; Еліан. Строкаті розповіді VII 1
5. Орозій. Історія проти язичників I 4, 2
6. Страбон. Географія XVI 1, 2 (стр.737)
7. Августин. Про град Божий XVIII 2; Орозій. Історія проти язичників I 1, 6
8. Орозій. Історія проти язичників II 3, 1
9. Див. Платон. Закони III 685с
10. Овідій. Метаморфози IV 88
11. Фокілід, фр.4 Джентили-Прато
12. Курций Руф. Історія Олександра Великого III 3, 16