Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аро́н Іса́йович Німцо́віч (латис. Ārons Ņimcovičs; *7 листопада 1886, Рига — †16 березня 1935, Копенгаген) — гросмейстер, претендент на шахову першість наприкінці 1920-х років. Шаховий теоретик та літератор. Один з засновників гіпермодернізму у шахах.
| Арон Німцовіч | |
|---|---|
| нім. Aron Nimzowitsch | |
 | |
| Народився | 7 листопада 1886[1][2][3] Рига, Російська імперія[4] |
| Помер | 16 березня 1935[1][2][3] (48 років) Копенгаген, Королівство Данія[4][5] ·пневмонія |
| Поховання | d[5] |
| Країна |  Російська імперіяКоролівство Данія |
| Діяльність | шахіст |
| Галузь | шахи[6] і d[6] |
| Знання мов | німецька[1][7] |
| |
Біографія
Народився в єврейській родині в Ризі (тоді Російська імперія). Навчився грати у шахи у 8 років. З 1902 навчався у Німеччині, де активно грав у шахи. Першим його офіційним виступом була участь у конгресі Німецького шахового союзу у 1904 (Кобург, загальний турнір, 6-е місце). У 1905 після турніру у Відні (6-е місце) зазнав невдачі у Бармені (загальний турнір, 15-16-е місце). З 1906 Німцович багато аналізував, відкриваючи для себе позиційні принципи («елементи»), які пізніше лягли у основу його системи гри. У наступному ж турнірі — Мюнхен (1906) посів перше місце. З 1906 року Німцовіч постійно входив до числа найсильніших майстрів світу:
- Остенде (1907, турнір майстрів) — 3-4 місце;
- Карлсбад (1907 та 1911) — відповідно 3-5-е та 5-6 місця;
- Гамбург (1910) — 3-е;
- Сан-Себастьян (1911 та 1912) — відповідно 5-7-е та 2-3-е;
- Вільно (1912, Всеросійський турнір) — 4-е;
- Петербург (1913-14, Всеросійський турнір) — 1-2-е (матч з А. Алехіним за перший приз закінчився у нічию (+1, −1, =0), обох було допущено до Петербурзького міжнародного турніру, 1914);
- Петербург (1914) — 8-е місце.
Після першої світової війни майстер переїхав до Швеції, а потім у Данію, де дуже сильно впливав на розвиток шахів у цій країні. У першому післявоєнному турнірі (Гетеборг, 1920) виступив невдало — 12-е місце, але у наступних турнірах знову досягав високих результатів:
- Стокгольм (1920) — 2-е місце;
- Копенгаген (1923) — 1-е;
- Карлсбад (1923) (Карлові Вари) — 6-7-е;
- Копенгаген (1924) — 1-е;
У 1925 році у турнірі у Баден-Бадені посів лише 9-е місце; але потім прийшов період його найвизначніших досягнень:
- Маріанске-Лазне (1925) — 1-2-е місце (разом з А. Рубінштейном);
- Бреслау (нині Вроцлав, 1925) — 2-е;
- (1926) — 4-5-е;
- Дрезден (1926) — 1-е; (+8-0=1, попереду А. Алехіна на 1.5 очки);
- Ганновер (1926) — 1-е;
- Нью-Йорк (1927) — 3-е;
- Берлін (1928, лютий) — 1-е;
- Берлін (1928, жовтень) — 2-е;
- Копенгаген (1927) — 2-3-е;
- Кечкемет (1927) — 2-3-е;
- Лондон (1927) — 1-2-е; (разом з С. Тартаковером);
- Ніндорф (1927) — 1-2-е; (разом з С. Тартаковером);
- Лондон (1927) — 1-е;
- Копенгаген (1928) — 1-е;
- Карлсбад (1929) (Карлові Вари) — 1-е;
Після турніру у Дрездені 1926 Німцович послав виклик на матч за світову першість Х. Р. Капабланці. Перемога на турнірі у Карлових Варах, 1929, у якому грали усі найсильніші шахісти того часу окрім Алехіна, дозволили Німцовичу сказати:
 | Шаховий світ повинен організувати матч між чемпіоном світу та переможцем турніру — це його моральне зобов'язання |  |
Але ні з Капабланкою, ні з Алехіним матчі не відбулися. Німцовіч не зумів забезпечити необхідний призовий фонд (див. Лондонські правила 1922).
У наступному Німцович виступав у турнірах так само успішно:
Внесок у розвиток шахів
Вплив на теорію мітельшпілю
Видатний теоретик, Німцович намагався аналізувати елементи шахової стратегії, намагаючись винайти загальні закони шахової гри. Свої ідеї він розвивав у гострій полеміці з так званою на чолі з З. Таррашем. У 1913 журнал «Вінер шахцайтунг» видав статтю Німцовича «Чи відповідає „Сучасна шахова партія“ д-ра Тарраша сучасному розумінню гри?». Вже в цій статті були промовлені нові для того часу ідеї про фігурне володіння центром, блокаду, динаміку стиснутих позицій та ін.
Принципи Німцовича спочатку сприймалися як щось екстравагантне та нетривале (Тарраш називав стиль гри Німцовича огидним та вичурним). Однак ідеї Німцовича стали невід'ємною частиною сучаної шахової теорії. Багато важливих понять (блокада, розширений центр, зайвий захист, лавірування та ін.) були запропоновані Німцовичем. На основі теоретичних принципів Німцовича розвився гіпермодернізм.
Вплив на теорію дебютів
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |              | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
Дебютні розробки Німцовича, що були практичним втіленням його стратегічних ідей, стали дуже великим внеском у теорію дебютів, незважаючи на нерівноцінність запропонованих ним систем.
Його ім'ям названі:
- захист Німцовича;
- дебют Німцовича;
- контргамбіт Німцовича;
- варіант Німцовича у захисті Філідора;
- варіант Німцовича у захисті Каро-Канн;
- варіант Німцовича у французькому захисті;
- варіант Німцовича у сицилійському захисті;
Партії Німцовича є яскравими ілюстраціями його теоретичних принципів. Такою є, наприклад «безсмертна партія цугцвангу» Ф. Земіш — А. Німцович (Копенгаген, 1923):
1.d4 Nf6 2.c4 e6 3.Nf3 b6 4.g3 Bb7 5.Bg2 Be7 6.Nc3 O-O 7.O-O d5 8.Ne5 c6 9.cxd5 cxd5 10.Bf4 a6 11.Rc1 b5 12.Qb3 Nc6 13.Nxc6 Bxc6 14.h3 Qd7 15.Kh2 Nh5 16.Bd2 f5 17.Qd1 b4 18.Nb1 Bb5 19.Rg1 Bd6 20.e4 fxe4 21.Qxh5 Rxf2 22.Qg5 Raf8 23.Kh1 R8f5 24.Qe3 Bd3 25.Rce1 h6 0-1
[Місце "Копенгаген"] [Дата "1923"] [Білі "Ф. Земіш"] [Чорні "А. Німцович"]
[Результат "0-1"] [Кількість півходів "50"] 1.d4 Nf6 2.c4 e6 3.Nf3 b6 4.g3 Bb7 5.Bg2 Be7 6.Nc3 O-O 7.O-O d5 8.Ne5 c6 9.cxd5 cxd5 10.Bf4 a6 11.Rc1 b5 12.Qb3 Nc6 13.Nxc6 Bxc6 14.h3 Qd7 15.Kh2 Nh5 16.Bd2 f5 17.Qd1 b4 18.Nb1 Bb5 19.Rg1 Bd6 20.e4 fxe4 21.Qxh5 Rxf2 22.Qg5 Raf8 23.Kh1 R8f5 24.Qe3 Bd3 25.Rce1 h6 0-1
Літературна спадщина
Німцович систематизував свої погляди на шахи у наступних працях (усі праці було написано німецькою мовою):
Література
- Шахматы. Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов.—М.: Сов. энциклопедия, 1990.—621 с.; 40 ил.
- Кин. Р. Гроссмейстер Нимцович. Пер. с. англ. — М.: Физкультура и спорт, 1986.—287 с., портр., факс., — (Выдающиеся шахматисты)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118786296 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aro n Isa jovich Nimco vich latis Arons Nimcovics 7 listopada 1886 Riga 16 bereznya 1935 Kopengagen grosmejster pretendent na shahovu pershist naprikinci 1920 h rokiv Shahovij teoretik ta literator Odin z zasnovnikiv gipermodernizmu u shahah Aron Nimcovichnim Aron NimzowitschNarodivsya7 listopada 1886 1886 11 07 1 2 3 Riga Rosijska imperiya 4 Pomer16 bereznya 1935 1935 03 16 1 2 3 48 rokiv Kopengagen Korolivstvo Daniya 4 5 pnevmoniyaPohovannyad 5 Krayina Rosijska imperiya Korolivstvo DaniyaDiyalnistshahistGaluzshahi 6 i d 6 Znannya movnimecka 1 7 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v yevrejskij rodini v Rizi todi Rosijska imperiya Navchivsya grati u shahi u 8 rokiv Z 1902 navchavsya u Nimechchini de aktivno grav u shahi Pershim jogo oficijnim vistupom bula uchast u kongresi Nimeckogo shahovogo soyuzu u 1904 Koburg zagalnij turnir 6 e misce U 1905 pislya turniru u Vidni 6 e misce zaznav nevdachi u Barmeni zagalnij turnir 15 16 e misce Z 1906 Nimcovich bagato analizuvav vidkrivayuchi dlya sebe pozicijni principi elementi yaki piznishe lyagli u osnovu jogo sistemi gri U nastupnomu zh turniri Myunhen 1906 posiv pershe misce Z 1906 roku Nimcovich postijno vhodiv do chisla najsilnishih majstriv svitu Ostende 1907 turnir majstriv 3 4 misce Karlsbad 1907 ta 1911 vidpovidno 3 5 e ta 5 6 miscya Gamburg 1910 3 e San Sebastyan 1911 ta 1912 vidpovidno 5 7 e ta 2 3 e Vilno 1912 Vserosijskij turnir 4 e Peterburg 1913 14 Vserosijskij turnir 1 2 e match z A Alehinim za pershij priz zakinchivsya u nichiyu 1 1 0 oboh bulo dopusheno do Peterburzkogo mizhnarodnogo turniru 1914 Peterburg 1914 8 e misce Pislya pershoyi svitovoyi vijni majster pereyihav do Shveciyi a potim u Daniyu de duzhe silno vplivav na rozvitok shahiv u cij krayini U pershomu pislyavoyennomu turniri Geteborg 1920 vistupiv nevdalo 12 e misce ale u nastupnih turnirah znovu dosyagav visokih rezultativ Stokgolm 1920 2 e misce Kopengagen 1923 1 e Karlsbad 1923 Karlovi Vari 6 7 e Kopengagen 1924 1 e U 1925 roci u turniri u Baden Badeni posiv lishe 9 e misce ale potim prijshov period jogo najviznachnishih dosyagnen Marianske Lazne 1925 1 2 e misce razom z A Rubinshtejnom Breslau nini Vroclav 1925 2 e 1926 4 5 e Drezden 1926 1 e 8 0 1 poperedu A Alehina na 1 5 ochki Gannover 1926 1 e Nyu Jork 1927 3 e Berlin 1928 lyutij 1 e Berlin 1928 zhovten 2 e Kopengagen 1927 2 3 e Kechkemet 1927 2 3 e London 1927 1 2 e razom z S Tartakoverom Nindorf 1927 1 2 e razom z S Tartakoverom London 1927 1 e Kopengagen 1928 1 e Karlsbad 1929 Karlovi Vari 1 e Pislya turniru u Drezdeni 1926 Nimcovich poslav viklik na match za svitovu pershist H R Kapablanci Peremoga na turniri u Karlovih Varah 1929 u yakomu grali usi najsilnishi shahisti togo chasu okrim Alehina dozvolili Nimcovichu skazati Shahovij svit povinen organizuvati match mizh chempionom svitu ta peremozhcem turniru ce jogo moralne zobov yazannya Ale ni z Kapablankoyu ni z Alehinim matchi ne vidbulisya Nimcovich ne zumiv zabezpechiti neobhidnij prizovij fond div Londonski pravila 1922 U nastupnomu Nimcovich vistupav u turnirah tak samo uspishno San Remo 1930 2 e Lyezh 1930 3 5 e Frankfurt na Majni 1930 1 e Vintertur 1931 1 e Bled 1931 3 e Kopengagen 1933 1 e Kopengagen 1934 1 e Stokgolm 1934 2 e Vnesok u rozvitok shahivVpliv na teoriyu mitelshpilyu Vidatnij teoretik Nimcovich namagavsya analizuvati elementi shahovoyi strategiyi namagayuchis vinajti zagalni zakoni shahovoyi gri Svoyi ideyi vin rozvivav u gostrij polemici z tak zvanoyu na choli z Z Tarrashem U 1913 zhurnal Viner shahcajtung vidav stattyu Nimcovicha Chi vidpovidaye Suchasna shahova partiya d ra Tarrasha suchasnomu rozuminnyu gri Vzhe v cij statti buli promovleni novi dlya togo chasu ideyi pro figurne volodinnya centrom blokadu dinamiku stisnutih pozicij ta in Principi Nimcovicha spochatku sprijmalisya yak shos ekstravagantne ta netrivale Tarrash nazivav stil gri Nimcovicha ogidnim ta vichurnim Odnak ideyi Nimcovicha stali nevid yemnoyu chastinoyu suchanoyi shahovoyi teoriyi Bagato vazhlivih ponyat blokada rozshirenij centr zajvij zahist laviruvannya ta in buli zaproponovani Nimcovichem Na osnovi teoretichnih principiv Nimcovicha rozvivsya gipermodernizm Vpliv na teoriyu debyutivabcdefgh 8877 66 55 44 33 22 11 abcdefgh Zahist Nimcovicha Odin z najpopulyarnishih suchasnih debyutiv Debyutni rozrobki Nimcovicha sho buli praktichnim vtilennyam jogo strategichnih idej stali duzhe velikim vneskom u teoriyu debyutiv nezvazhayuchi na nerivnocinnist zaproponovanih nim sistem Jogo im yam nazvani zahist Nimcovicha debyut Nimcovicha kontrgambit Nimcovicha variant Nimcovicha u zahisti Filidora variant Nimcovicha u zahisti Karo Kann variant Nimcovicha u francuzkomu zahisti variant Nimcovicha u sicilijskomu zahisti Partiyi Nimcovicha ye yaskravimi ilyustraciyami jogo teoretichnih principiv Takoyu ye napriklad bezsmertna partiya cugcvangu F Zemish A Nimcovich Kopengagen 1923 1 d4 Nf6 2 c4 e6 3 Nf3 b6 4 g3 Bb7 5 Bg2 Be7 6 Nc3 O O 7 O O d5 8 Ne5 c6 9 cxd5 cxd5 10 Bf4 a6 11 Rc1 b5 12 Qb3 Nc6 13 Nxc6 Bxc6 14 h3 Qd7 15 Kh2 Nh5 16 Bd2 f5 17 Qd1 b4 18 Nb1 Bb5 19 Rg1 Bd6 20 e4 fxe4 21 Qxh5 Rxf2 22 Qg5 Raf8 23 Kh1 R8f5 24 Qe3 Bd3 25 Rce1 h6 0 1 Misce Kopengagen Data 1923 Bili F Zemish Chorni A Nimcovich Rezultat 0 1 Kilkist pivhodiv 50 1 d4 Nf6 2 c4 e6 3 Nf3 b6 4 g3 Bb7 5 Bg2 Be7 6 Nc3 O O 7 O O d5 8 Ne5 c6 9 cxd5 cxd5 10 Bf4 a6 11 Rc1 b5 12 Qb3 Nc6 13 Nxc6 Bxc6 14 h3 Qd7 15 Kh2 Nh5 16 Bd2 f5 17 Qd1 b4 18 Nb1 Bb5 19 Rg1 Bd6 20 e4 fxe4 21 Qxh5 Rxf2 22 Qg5 Raf8 23 Kh1 R8f5 24 Qe3 Bd3 25 Rce1 h6 0 1 Literaturna spadshina Nimcovich sistematizuvav svoyi poglyadi na shahi u nastupnih pracyah usi praci bulo napisano nimeckoyu movoyu Shahova blokada 1925 Moya sistema 1925 Moya sistema na praktici 1929 Yak ya stav grosmejsterom LiteraturaShahmaty Enciklopedicheskij slovar Gl red A E Karpov M Sov enciklopediya 1990 621 s 40 il Kin R Grossmejster Nimcovich Per s angl M Fizkultura i sport 1986 287 s portr faks Vydayushiesya shahmatisty PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118786296 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133