Німецька прогресивна партія (нім. Deutsche Fortschrittspartei) була заснована 6-го червня 1861 р. ліберальними членами Палати представників Пруссії як перша програмна партія. Під час Прусського конституційного конфлікту вона стояла в гострій опозиції до політики Бісмарка, хоча пізніше в залежності від політичних обставин або наближалася до його позиції в деяких питаннях або залишалася в дистанції.
Заснування
Партія утворилася як наслідок виходу з фракції «старих лібералів» одинадцяти депутатів Палати представників. Вони закликали до більш послідовної ліберальної політики, і склали у січні 1861 р. програму, яка була відкинута більшістю фракції. Тоді ця група вступила в переговори з лібералами і демократами в Берліні для створення національної партії. В результаті була складена і 6 червня 1861 р. прийнята установча програма Німецької прогресивної партії (НПП). За прусським прикладом в ряді держав Німецького союзу ліберали і демократи об'єдналися у загальнонімецьку прогресивну партію.
Програма 1861 року
В установчій програмі НПП головно увага приділялася проведення правової реформи. Партія виступала за незалежних суддів і за рівний доступ усіх громадян до правосуддя. Для досягнення верховенства права мала бути ліквідована залежність прокурорів від уряду. Крім того, політичні злочини більше не повинні були розглядатися суддями на державній службі, але пересічних громадян в рамках судового розгляду з участю присяжних засідателів. Партія прогресу вимагала також підзвітності уряду парламентові і виступала за зміцнення місцевого самоврядування, рівність всіх релігійних громад і за розділення церкви і держави, особливо у зв'язку з утворенням шлюбів. Подальшими вимогами були економія державного бюджету, зокрема, зменшення військових витрат. Оборона держави повинна була бути заснована не стільки на професійних військових, а перш за все на міліції (Ландвері).
Організаційна робота
Німецька прогресивна партія була першою сучасною політичною партією в Німеччині. Вона слідувала сформульованій програмі і дала їй свою назву. У публічній роботі під час виборів вона виступали віднині з однаковими вимогами, в той час як раніше кожен формулював свою програму самостійно.
Незважаючи на претензію бути сучасною партією, структура партії залишалася залежною від обмежувального законодавства про асоціації. Юридичне членство у партії було практично неможливим. Але був створений центральний комітет який очолив Вільгельм Леве, а членами були тільки офіційні особи. Були й інші труднощі специфічно німецького характеру. Однак з часом повстали місцеві і регіональні осередки партії, хоча членство в партії продовжувало довгий час обмежуватися лише кількома ведучими особами.
Конституційний конфлікт
Партія в основному спиралася на бюргерство. З 1861 по 1866, вона була найсильнішою в прусської палаті представників. Через незгоду партії підвищувати військові витрати в Пруссії виник конституційний конфлікт, в якому НПП стояла в опозиції до нового прусського прем'єр-міністра Отто фон Бісмарка. Його теорія і управління без схваленого парламентом бюджету, бачилися партією як порушення конституції. Дотримування цієї позиції привело до гойдалки настрою після переможної війни проти Австрії. Партія втратила багато виборців і число її депутатів впало в 1866 році до 83 членів. Більшість з тих, хто виступав за співпрацю з Бісмарком в 1867 році відкололася і заснувала . Спочатку це означало тільки поділ політичних груп, а не ліберальної партії в цілому. У наступні роки до 1879 р партія мала 48-68 депутатів у прусської палаті представників.
Часи заснування імперії і фінал
Незважаючи на критику Бісмарка, партія вітає створення Північнонімецького Союзу, і сприяє об'єднання всіх німецьких земель під проводом Пруссії. Після об'єднання земель в імперію в 1871 році НПП втрача динаміку. Вона виграла на загальних виборах 1872 р. 8.2% голосів у першому турі голосування і 45 місць. У 1874 виборів, це досягнення дещо виросло до 8,6% голосів і 49 місць, але знизилося на наступних виборах в 1877 році знову до 7,7% голосів і 35 місць. На загальних виборах 1878, які відбулися в результаті терористичних атак на кайзера і нападів Отто фон Бісмарка проти ППП як "ворога рейху", партія досягла свого з 6,7% голосів і 26 мандатів.
5 березня 1884 партія під керівництвом Євгена Ріхтера і Франца Августа Шенк фон Штауффенберга об'єдналися з Ліберальним союзом, уламком лівого крила Націонал-ліберальної партії у Німецьку ліберальну партію. Тим часом у королівстві Саксонії фракція прогресистів відмовилася від того злиття, більшість її членів залишалися незалежними до кінця століття.
Література
- Andreas Biefang: National-preußisch oder deutsch-national?
- Gerhard Eisfeld: Die Entstehung der liberalen Parteien in Deutschland 1858−1870.
- Christian Jansen: Die Fortschrittspartei − ein liberaler Erinnerungsort?
- Rainer Koch: Deutsche Fortschrittspartei (DFP). У збірнику: Lexikon zur Geschichte der Parteien in Europa
- Wolfgang Schmierer: Deutsche Fortschrittspartei. У збірнику: Lexikon der deutschen Geschichte. Personen, Ereignisse, Institutionen.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimecka progresivna partiya nim Deutsche Fortschrittspartei bula zasnovana 6 go chervnya 1861 r liberalnimi chlenami Palati predstavnikiv Prussiyi yak persha programna partiya Pid chas Prusskogo konstitucijnogo konfliktu vona stoyala v gostrij opoziciyi do politiki Bismarka hocha piznishe v zalezhnosti vid politichnih obstavin abo nablizhalasya do jogo poziciyi v deyakih pitannyah abo zalishalasya v distanciyi ZasnuvannyaPartiya utvorilasya yak naslidok vihodu z frakciyi starih liberaliv odinadcyati deputativ Palati predstavnikiv Voni zaklikali do bilsh poslidovnoyi liberalnoyi politiki i sklali u sichni 1861 r programu yaka bula vidkinuta bilshistyu frakciyi Todi cya grupa vstupila v peregovori z liberalami i demokratami v Berlini dlya stvorennya nacionalnoyi partiyi V rezultati bula skladena i 6 chervnya 1861 r prijnyata ustanovcha programa Nimeckoyi progresivnoyi partiyi NPP Za prusskim prikladom v ryadi derzhav Nimeckogo soyuzu liberali i demokrati ob yednalisya u zagalnonimecku progresivnu partiyu Programa 1861 rokuV ustanovchij programi NPP golovno uvaga pridilyalasya provedennya pravovoyi reformi Partiya vistupala za nezalezhnih suddiv i za rivnij dostup usih gromadyan do pravosuddya Dlya dosyagnennya verhovenstva prava mala buti likvidovana zalezhnist prokuroriv vid uryadu Krim togo politichni zlochini bilshe ne povinni buli rozglyadatisya suddyami na derzhavnij sluzhbi ale peresichnih gromadyan v ramkah sudovogo rozglyadu z uchastyu prisyazhnih zasidateliv Partiya progresu vimagala takozh pidzvitnosti uryadu parlamentovi i vistupala za zmicnennya miscevogo samovryaduvannya rivnist vsih religijnih gromad i za rozdilennya cerkvi i derzhavi osoblivo u zv yazku z utvorennyam shlyubiv Podalshimi vimogami buli ekonomiya derzhavnogo byudzhetu zokrema zmenshennya vijskovih vitrat Oborona derzhavi povinna bula buti zasnovana ne stilki na profesijnih vijskovih a persh za vse na miliciyi Landveri Organizacijna robotaNimecka progresivna partiya bula pershoyu suchasnoyu politichnoyu partiyeyu v Nimechchini Vona sliduvala sformulovanij programi i dala yij svoyu nazvu U publichnij roboti pid chas viboriv vona vistupali vidnini z odnakovimi vimogami v toj chas yak ranishe kozhen formulyuvav svoyu programu samostijno Nezvazhayuchi na pretenziyu buti suchasnoyu partiyeyu struktura partiyi zalishalasya zalezhnoyu vid obmezhuvalnogo zakonodavstva pro asociaciyi Yuridichne chlenstvo u partiyi bulo praktichno nemozhlivim Ale buv stvorenij centralnij komitet yakij ocholiv Vilgelm Leve a chlenami buli tilki oficijni osobi Buli j inshi trudnoshi specifichno nimeckogo harakteru Odnak z chasom povstali miscevi i regionalni oseredki partiyi hocha chlenstvo v partiyi prodovzhuvalo dovgij chas obmezhuvatisya lishe kilkoma veduchimi osobami Konstitucijnij konfliktPartiya v osnovnomu spiralasya na byurgerstvo Z 1861 po 1866 vona bula najsilnishoyu v prusskoyi palati predstavnikiv Cherez nezgodu partiyi pidvishuvati vijskovi vitrati v Prussiyi vinik konstitucijnij konflikt v yakomu NPP stoyala v opoziciyi do novogo prusskogo prem yer ministra Otto fon Bismarka Jogo teoriya i upravlinnya bez shvalenogo parlamentom byudzhetu bachilisya partiyeyu yak porushennya konstituciyi Dotrimuvannya ciyeyi poziciyi privelo do gojdalki nastroyu pislya peremozhnoyi vijni proti Avstriyi Partiya vtratila bagato viborciv i chislo yiyi deputativ vpalo v 1866 roci do 83 chleniv Bilshist z tih hto vistupav za spivpracyu z Bismarkom v 1867 roci vidkololasya i zasnuvala Spochatku ce oznachalo tilki podil politichnih grup a ne liberalnoyi partiyi v cilomu U nastupni roki do 1879 r partiya mala 48 68 deputativ u prusskoyi palati predstavnikiv Chasi zasnuvannya imperiyi i finalNezvazhayuchi na kritiku Bismarka partiya vitaye stvorennya Pivnichnonimeckogo Soyuzu i spriyaye ob yednannya vsih nimeckih zemel pid provodom Prussiyi Pislya ob yednannya zemel v imperiyu v 1871 roci NPP vtracha dinamiku Vona vigrala na zagalnih viborah 1872 r 8 2 golosiv u pershomu turi golosuvannya i 45 misc U 1874 viboriv ce dosyagnennya desho viroslo do 8 6 golosiv i 49 misc ale znizilosya na nastupnih viborah v 1877 roci znovu do 7 7 golosiv i 35 misc Na zagalnih viborah 1878 yaki vidbulisya v rezultati teroristichnih atak na kajzera i napadiv Otto fon Bismarka proti PPP yak voroga rejhu partiya dosyagla svogo z 6 7 golosiv i 26 mandativ 5 bereznya 1884 partiya pid kerivnictvom Yevgena Rihtera i Franca Avgusta Shenk fon Shtauffenberga ob yednalisya z Liberalnim soyuzom ulamkom livogo krila Nacional liberalnoyi partiyi u Nimecku liberalnu partiyu Tim chasom u korolivstvi Saksoniyi frakciya progresistiv vidmovilasya vid togo zlittya bilshist yiyi chleniv zalishalisya nezalezhnimi do kincya stolittya LiteraturaAndreas Biefang National preussisch oder deutsch national Gerhard Eisfeld Die Entstehung der liberalen Parteien in Deutschland 1858 1870 Christian Jansen Die Fortschrittspartei ein liberaler Erinnerungsort Rainer Koch Deutsche Fortschrittspartei DFP U zbirniku Lexikon zur Geschichte der Parteien in Europa Wolfgang Schmierer Deutsche Fortschrittspartei U zbirniku Lexikon der deutschen Geschichte Personen Ereignisse Institutionen