Степан Федорович Ніколенко нар 19 квітня 1941 19410419 Олександрія український художник викладач Почесний громадянин міс

Степан Федорович Ніколенко (нар. 19 квітня 1941(19410419), Олександрія) — український художник, викладач. Почесний громадянин міста. Олександрії (з 2008 року)

Степан Федорович Ніколенко
~~\|Премії=~~


Народження	19 квітня 1941(1941-04-19) (83 роки) Олександрія Кіровоградської області, УРСР
Країна	Україна
Жанр	портрет, натюрморт, пейзаж
Діяльність	художник
Напрямок	реалізм, імпресіонізм

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ніколенко.

Життєпис

Степан Ніколенко на занятті, 10 березня 2015 року

Барельєф на фасаді Палацу культури «Світлопільський» авторства С. Ніколенка

Іконостас і розписи Свято-Покровського кафедрального собору Олександрії

Степан Ніколенко з дружиною Тетяною у краєзнавчому музеї Олександрії, 20 квітня 2016 року

Степан Ніколенко народився 19 квітня 1941 року в місті Олександрії Кіровоградської області, Україна у селянській родині. В родині крім нього було ще три сини. Його мати, Федосія Семенівна, була дуже вправною майстринею-вишивальницею. В дитинстві він відвідував гурток малювання при міському Палаці піонерів.

З 1948 року по 1958 рік — Степан Ніколенко навчався у місцевій середній школі № 6.

З 1959 року по 1960 рік — працював слюсарем Олександрійського авторемонтного заводу.

З 1960 року по 1963 рік — служба у Радянській армії.

У період з 1963 року по 1968 рік Степан Федорович Ніколенко навчався у Краснодарському педагогічному інституті за спеціальністю: «Викладач креслення й малювання».

Після отримання диплому в 1968 році, він залишився викладати в цьому вишу на кафедрі рисунка, де працював до 1972 року.

У 1972 році Степан Ніколенко повернувся з Краснодара до Олександрії та влаштувався викладачем в Олександрійське училище культури, де працював до 1973 року.

З 1973 року по 2012 рік — Степан Федорович Ніколенко викладав в Олександрійській дитячій художній школі, яку він створив і де був її директором з першого дня її існування.

З 2012 року працює викладачем в Олександрійському училищі культури.

У 2008 році Степану Федоровичу Ніколенко було присвоєно звання «Почесний громадянин Олександрії».

Родина

Одружений на Тетяні Сєміреченській (1946 р. н.), доньці Героя Радянського Союзу, воєнної льотчиці Антоніни Худякової. Має двох доньок. Старша, Катерина, мешкає у Франції, виховує сина Антона. Молодша, Антоніна, мешкає в Нижньовартовську.

Творчість

Степан Ніколенко працює в жанрах портрету, натюрморту, пейзажу. Надає перевагу реалістичній манері. Працює в різноманітних техніках: живопис, графіка, скульптура, металопластика, геральдика.

Творче кредо художника: «Треба зображати оптимізм, радість, щоб люди вірили в добро, любили людей і світ».

Степан Ніколенко є автором декоративно-монументального панно на олександрійському Палаці культури «Світлопільський». Спільно з Олександром Охапкіним він виконав живописні панно, дерев'яні та металопластикові композиції для приміщення Олександрійської дитячої бібліотеки ім. Юрія Гагаріна, написав ікони та сюжетні композиції для Свято-Покровського кафедрального собору та церкви Святих Анастасії і Федора в Олександрії, ікони та сюжетні композиції для церкви Петра і Павла в Кропивницькому.

Також Ніколенко є автором герба й прапора Олександрії.

Роботи Степана Ніколенка знаходяться в Кіровоградському обласному художньому музеї, в Олександрійському краєзнавчому музеї, у приватних колекціях України, Росії, Польщі, Німеччині, Франції, Англії, Алжиру, Венесуели, США.

19 квітня 2016 року Степан Ніколенко відзначив своє 75-річчя, а наступного дня – 20 квітня – в краєзнавчому музеї Олександрії відкрилася його персональна виставка, де були представлені 16 з 30 нових картин художника .

Виставки

1963 — Зональна (крайова) художня виставка рос. «Советский Юг», Краснодар
1963 — Обласна художня виставка, Кропивницький
1963 — Республіканська художня виставка, Олександрія
2001 — Персональна виставка, Олександрія
2001 — Персональна виставка, Кіровоградський обласний художній музей, Кропивницький
2006 — Персональна виставка, Олександрія
2006 — Персональна виставка, Кіровоградський обласний художній музей, Кропивницький
2009–2011 — участь в обласних благодійних художніх аукціонах за ініціативи Кіровоградського обласного художнього музею та Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. А. П. Гайдара
З 26 грудня 2011 — Персональна виставка, Кіровоградський обласний художній музей, Кропивницький
2011 — Персональна виставка, Художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна, Кропивницький
2014 — Персональна виставка, Олександрія
2016 — Персональна виставка, Олександрія

Відзнаки

«За заслуги перед містом» (2004)
«Олександрієць року» у номінації «Талант року» (2006)
Почесний громадянин Олександрії (2008)
Орден преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня (31 липня 2008)
Лауреат обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «Національна традиція» (2012)

Примітки

. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 12 березня 2012.
. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 22 квітня 2016.
Почесні громадяни міста Олександрія. Олександрійська міська рада. Офіційний сайт. Процитовано 28.12.2022.
Ювілей Олександра Осмьоркіна відзначають в Кіровоградському художньому музеї^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Джерела

рос. Информационно-развлекательный еженедельник «ГОРОДСКОЙ КУРЬЕР» за 2.11.2006 года. Статья «Таланты Александрии. Изображать оптимизм, чтобы люди верили в добро»
Газета Кіровоградської обласної Ради народних депутатів «Народне слово» за 7.11.2006 року. Стаття Лариси Здір «Щоб люди вірили в добро»
Міськрайонна громадсько-політична газета «Олександрійський тиждень» від 9.11.2006 року. Стаття В'ячеслава Чебишева рос. «Палитра жизни Степана Николенко»
рос. Информационно-развлекательный еженедельник «ГОРОДСКОЙ КУРЬЕР» за 5.05.2011 года. Статья «Персональная выставка Степана Николенко»

Посилання

Олександрійська міська центральна бібліотека ім. О. С. Пушкіна
Нове відкриття Степана Ніколенка. Репродукції робіт [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.

[2] . Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 12 березня 2012.

[3] . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 22 квітня 2016.

[4] Почесні громадяни міста Олександрія. Олександрійська міська рада. Офіційний сайт. Процитовано 28.12.2022.

[5] Ювілей Олександра Осмьоркіна відзначають в Кіровоградському художньому музеї^{[недоступне посилання з липня 2019]}