Ніколаєнко Леонід Миколайович

Леонід Миколайович Ніколаєнко (нар. 11 травня 1957, Миколаїв, СРСР) — радянський та український футболіст, захисник, пізніше — тренер.

Леонід Ніколаєнко
Леонід Ніколаєнко
Особисті дані
Повне ім'я	Леонід Миколайович Ніколаєнко
Народження	11 травня 1957(1957-05-11) (67 років)
	Миколаїв, СРСР
Зріст	179 см
Вага	73 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1967—1974	«Суднобудівник»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1974—1975 «Зоря» (Л) 0 (0) 1976—1977 СКА (О) 51 (2) 1977—1979 ЦСКА (М) 56 (1) 1980—1981 СКА (О) 84 (2) 1982—1984 «Іскра» (С) 113 (7) 1985—1986 ЦСКА (М) 68 (3) 1993—1995 «Евіс»/«Миколаїв» 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1998 «Миколаїв» в.о. 2000—2004 «Водник» (М) 200?—20?? Агросвіт (Новопетрівка)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Працював у федерації футболу Миколаївської області. Інспектував матчі чемпіонату області.

Нині перебуває на пенсії та викладає фізкультуру у Київській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №62.

Кар'єра гравця

Футболом почав займатися в 10-річному віці у ДЮСШ міста Миколаєва. Перший тренер - С.В. Байда. Викликався до юнацької збірної УРСР. Після завершення навчання тренер рекомендував Леоніда в «дубль» ворошиловградської «Зорі». У 1976 році був призваний на військову службу, яку проходив в одеському СКА. Через півтора року під час першості Збройних Сил був помічений тренером московського ЦСКА Всеволодом Бобровим і запрошений в столичну команду. У 19 років дебютував у вищій лізі чемпіонату СРСР в грі з «Араратом».

Коли армійську команду очолив Базилевич, Ніколаєнко втратив місце в складі і перейшов у смоленську «Іскру». У 1985 році тренер Юрій Морозов повернув Ніколаєнка в ЦСКА. Московська команда, яка на той момент втратила місце у вищому дивізіоні, боролася за підвищення в класі. У перший сезон «армійці» посіли друге місце в турнірі, але в перехідному турнірі виявилися слабшими, ніж «Чорноморець» та «Нефтчі». З другої спроби, завоювавши малі золоті медалі чемпіонів СРСР, ЦСКА повернув собі місце у вищій лізі. Після досягнення поставленої мети керівництво клубу взяло курс на омолодження складу, й ветеран Ніколаєнко поїхав в Угорщину, де виступав за команду ПГВ. Після звільнення з військової служби, повернувся до рідного міста. В 1993 році виступав за другу команду миколаївського «Евіса», а також в аматорському клубі «Меркурій» (Первомайськ)

Єдиний матч за команду рідного міста зіграв 18 листопада 1994 року, в якій і завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра тренера

По завершенні кар'єри футболіста розпочав тренерську діяльність. З 1997 по 1999 році працював у тренерському штабі, а в 1998 році був виконувачем обов'язків головного тренера СК «Миколаїв». З 2000 по 2004 роки очолював клуб «Водник» (Миколаїв), після чого тренував аматорський клуб Агросвіт (Новопетрівка). Після чого працював інспектором федерації футболу Миколаївської області на матчах чемпіонату області.

Досягнення

Як гравця

ЦСКА (Москва)

• Перша ліга чемпіонату СРСР
  • Чемпіон (1): 1986

Як тренера

Водник (Миколаїв)

• Чемпіонат Миколаївської області
  • Чемпіон (1): 2001, 2002

• Кубок Миколаївської області
  • Володар (2): 2001, 2002

• Аматорський чемпіонат України
  • Бронзовий призер (1): 2002

• Вихід у Другу лігу чемпіонату України: 2002

Індивідуальні

• Титул Майстра спорту СРСР: 1978

Примітки

1. . school62.kiev.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 13 травня 2019.
2. Леонід Миколайович Ніколаєнко як тренер
3. . Архів оригіналу за 3 березня 2009. Процитовано 8 травня 2017.

Посилання

• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця [ 11 липня 2018 у Wayback Machine.] на сайті «Одеський футбол»
• ЛЕОНІДУ НІКОЛАЄНКУ - 50! [ 3 березня 2009 у Wayback Machine.]