Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Себастьян Рош Ніколя де Шамфор фр Sébastien Roch Nicolas de Chamfort 6 квітня 1740 або 1741 13 квітня 1794 французький ф

Нікола Себастьєн Рок Шамфор

Нікола Себастьєн Рок Шамфор

Себастьян-Рош Ніколя де Шамфор (фр. Sébastien-Roch Nicolas de Chamfort; 6 квітня 1740 або 1741 — 13 квітня 1794) — французький філософ-мораліст, письменник.

Себастьян-Рош
Ніколя де Шамфор
Sébastien-Roch Nicolas de Chamfort
image
Ніколя де Шамфор
Ім'я при народженніСебастьян-Рош Ніколя
Народився6 квітня 1740(1740-04-06)[4][5]
Клермон-Ферран[5]
Помер13 квітня 1794(1794-04-13)[1][2][…] (54 роки)
Париж, Франція
Країнаimage Франція
Діяльністьфілософ-мораліст, письменник
Галузьфілософія, d[6], драма[6], риторика[6], етика[6], політика[6] і освіта[6]
Знання мовфранцузька[2]
ЧленствоФранцузька академія (13 квітня 1794)[7]
Посадаd[7]

Життєпис

Народився у селі поблизу міста Клермон-Ферран в Оверні. Батьків своїх ніколи не знав. Прізвище Шамфор Нікола привласнив собі сам вже дорослою людиною. Виховувала його Тереза Круазе (чи була вона для Нікола родичкою невідомо). Тереза Круазе влаштувала його до паризького колежу , де він навіть отримував стипендію. Після закінчення колежу Шамфор міг зробити духовну кар'єру, але відмовився, заявивши, що надто полюбляє спокій, філософію, жінок та честь.

З самого початку Шамфор мріяв про письменницьку діяльність, але коштів у нього не було. Тому він був змушений працювати репетитором, писати проповіді священикам. У 1761 році він отримує премію Французької академії за вірші на задану тему: «Послання батька синові з нагоди народження онука».

У 1764 році Шамфору вдалося домогтися постановки на сцені Французького театру своєї віршованої комедії «Молода індіанка». Вже у 1769 році Шамфор отримує премію Французької академії за «Схвальне слово Мольєру», а у 1770 році була поставлена його комедія «Смірнський купець». У 1770 році Марсельська академія присудила йому премію за «Похвальне слово Лафонтену». 70-ті роки стають найуспішнішими в діяльності Шамфора. У 1776 році у придворному театрі Фонтенбло була поставлена його комедія «Мустафа і Зеонгір», яка сподобалася королю Людовику XVI та Марії-Антуанетті. Королева надала Шамфору пенсію у 1200 ліврів, а принц Конде — у 2000 ліврів. Після цього Нікола Шамфор півроку служив секретарем у принца Конде. З 1781 його обирають членом Французької академії.

Наприкінці 70-х років Нікола Шамфор деякий час жив у передмісті Парижа — Отейлі, потім у Водулері, маючі достатні матеріальні статки, щоб займатися філософськими вправами. Тут він розробляє свої максими.

З початком Французької революції Шамфор активно включається у революційну діяльність. Він товаришує з одним з лідерів революції графом Мірабо, якобинцями. З 1792 року Шамфор очолював Національну бібліотеку. В той же час виступив проти якобінського терору. В результаті 21 липня 1793 року Шамфора було заарештовано. Його тримали у тюрмі Ле Мадлонетт. Через декілька днів Шамфора відпустили, проте через місяць знову намагалися затримати. Тоді філософ спробував накласти на себе руки, вистріливши в голову з пістолета. Він вижив, а жандарми дали йому спокій. Проте 13 квітня 1794 року Нікола Шамфор помер.

Книга Нікола Шамфора побачила світ завдяки його другові літератору Женгеле, який в архіві Шамфора знайшов теку з роздумами, максимами та думками філософа. Всі вони були систематизовані на надруковані у 1795 році.

Філософія

Стиль Шамфора — це поєднання традицій Ларошфуко й Лабрюєра із поглядами Руссо. Проте він відкидав ідею Руссо стосовно існування ідеальної «природної людини». Важлива думка твору Шамфора — людина повинна зберігати гідність, не підкорятися тиранії. Саме Нікола Шамфору належить гасло: «Мир хатам, війна палацам».

На думку Шамфора, розум — великий дарунок природи: він не тільки підіймає нас над нашими пристрастями та слабкостями, але й допомагає із вигодою розпорядитися нашими можливостями, талантами та чеснотами.

Основний філософській твір

  • Максими та думки. Афоризми й анекдоти.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118675516 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  5. Французька академія — 1635.
    d:Track:Q161806d:Track:Q377066
  6. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. Académie française
    d:Track:Q107214508

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ніколя Шамфор
  • P J Richard, Aspects de Chamfort, J. D'Halluin, 1959
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нікола Себастьєн Рок Шамфор

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sebastyan Rosh Nikolya de Shamfor fr Sebastien Roch Nicolas de Chamfort 6 kvitnya 1740 abo 1741 13 kvitnya 1794 francuzkij filosof moralist pismennik Sebastyan Rosh Nikolya de ShamforSebastien Roch Nicolas de ChamfortNikolya de ShamforIm ya pri narodzhenniSebastyan Rosh NikolyaNarodivsya6 kvitnya 1740 1740 04 06 4 5 Klermon Ferran 5 Pomer13 kvitnya 1794 1794 04 13 1 2 54 roki Parizh FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistfilosof moralist pismennikGaluzfilosofiya d 6 drama 6 ritorika 6 etika 6 politika 6 i osvita 6 Znannya movfrancuzka 2 ChlenstvoFrancuzka akademiya 13 kvitnya 1794 7 Posadad 7 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u seli poblizu mista Klermon Ferran v Overni Batkiv svoyih nikoli ne znav Prizvishe Shamfor Nikola privlasniv sobi sam vzhe dorosloyu lyudinoyu Vihovuvala jogo Tereza Kruaze chi bula vona dlya Nikola rodichkoyu nevidomo Tereza Kruaze vlashtuvala jogo do parizkogo kolezhu de vin navit otrimuvav stipendiyu Pislya zakinchennya kolezhu Shamfor mig zrobiti duhovnu kar yeru ale vidmovivsya zayavivshi sho nadto polyublyaye spokij filosofiyu zhinok ta chest Z samogo pochatku Shamfor mriyav pro pismennicku diyalnist ale koshtiv u nogo ne bulo Tomu vin buv zmushenij pracyuvati repetitorom pisati propovidi svyashenikam U 1761 roci vin otrimuye premiyu Francuzkoyi akademiyi za virshi na zadanu temu Poslannya batka sinovi z nagodi narodzhennya onuka U 1764 roci Shamforu vdalosya domogtisya postanovki na sceni Francuzkogo teatru svoyeyi virshovanoyi komediyi Moloda indianka Vzhe u 1769 roci Shamfor otrimuye premiyu Francuzkoyi akademiyi za Shvalne slovo Molyeru a u 1770 roci bula postavlena jogo komediya Smirnskij kupec U 1770 roci Marselska akademiya prisudila jomu premiyu za Pohvalne slovo Lafontenu 70 ti roki stayut najuspishnishimi v diyalnosti Shamfora U 1776 roci u pridvornomu teatri Fontenblo bula postavlena jogo komediya Mustafa i Zeongir yaka spodobalasya korolyu Lyudoviku XVI ta Mariyi Antuanetti Koroleva nadala Shamforu pensiyu u 1200 livriv a princ Konde u 2000 livriv Pislya cogo Nikola Shamfor pivroku sluzhiv sekretarem u princa Konde Z 1781 jogo obirayut chlenom Francuzkoyi akademiyi Naprikinci 70 h rokiv Nikola Shamfor deyakij chas zhiv u peredmisti Parizha Otejli potim u Voduleri mayuchi dostatni materialni statki shob zajmatisya filosofskimi vpravami Tut vin rozroblyaye svoyi maksimi Z pochatkom Francuzkoyi revolyuciyi Shamfor aktivno vklyuchayetsya u revolyucijnu diyalnist Vin tovarishuye z odnim z lideriv revolyuciyi grafom Mirabo yakobincyami Z 1792 roku Shamfor ocholyuvav Nacionalnu biblioteku V toj zhe chas vistupiv proti yakobinskogo teroru V rezultati 21 lipnya 1793 roku Shamfora bulo zaareshtovano Jogo trimali u tyurmi Le Madlonett Cherez dekilka dniv Shamfora vidpustili prote cherez misyac znovu namagalisya zatrimati Todi filosof sprobuvav naklasti na sebe ruki vistrilivshi v golovu z pistoleta Vin vizhiv a zhandarmi dali jomu spokij Prote 13 kvitnya 1794 roku Nikola Shamfor pomer Kniga Nikola Shamfora pobachila svit zavdyaki jogo drugovi literatoru Zhengele yakij v arhivi Shamfora znajshov teku z rozdumami maksimami ta dumkami filosofa Vsi voni buli sistematizovani na nadrukovani u 1795 roci FilosofiyaStil Shamfora ce poyednannya tradicij Laroshfuko j Labryuyera iz poglyadami Russo Prote vin vidkidav ideyu Russo stosovno isnuvannya idealnoyi prirodnoyi lyudini Vazhliva dumka tvoru Shamfora lyudina povinna zberigati gidnist ne pidkoryatisya tiraniyi Same Nikola Shamforu nalezhit gaslo Mir hatam vijna palacam Na dumku Shamfora rozum velikij darunok prirodi vin ne tilki pidijmaye nas nad nashimi pristrastyami ta slabkostyami ale j dopomagaye iz vigodoyu rozporyaditisya nashimi mozhlivostyami talantami ta chesnotami Osnovnij filosofskij tvirMaksimi ta dumki Aforizmi j anekdoti PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118675516 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Academie francaise d Track Q107214508DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Nikolya Shamfor P J Richard Aspects de Chamfort J D Halluin 1959 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nikola Sebastyen Rok Shamfor

Дата публікації:
Топ