Нікола Леонар Саді Карно

Нікола Леонар Саді Карно (фр. Nicolas Léonard Sadi Carnot 1 червня 1796 — 24 серпня 1832) — французький фізик і математик .

Саді Карно
фр. Nicolas Léonard Sadi Carnot фр. Nicolas Leonard Sadi Carnot
Народився	1 червня 1796(1796-06-01) Париж, Франція
Помер	24 серпня 1832(1832-08-24) (36 років) Париж, Франція ·холера
Поховання	^d
Країна	Франція
Діяльність	математик, фізик, військовий інженер, інженер
Галузь	термодинаміка
Alma mater	Політехнічна школа, Консерваторія мистецтв і ремесел, Кондорсе і Ліцей Карла Великого
Науковий керівник	Сімеон-Дені Пуассон
Вчителі	Сімеон-Дені Пуассон
Знання мов	французька^[1]
Заклад	Французька армія
Magnum opus	Цикл Карно і ^d
Батько	Лазар Карно
Брати, сестри	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Саді Карно.

Біографія

Син відомого політичного діяча і математика Лазара Карно і дядько Марі-Франсуа Саді Карно, майбутнього президента Франції . Саді Карно здобув хорошу домашню освіту. У 1812 блискуче закінчив ліцей Карла Великого і поступив в Політехнічну школу — найкращий на той час навчальний заклад Франції. У 1814 він закінчив Політехнічну школу шостим за успішністю і був направлений в Інженерну школу в місті Мец . Після завершення Інженерної школи у Меці в 1816 був розподілений в інженерний полк, де провів кілька років.

У 1819 виграв конкурс на заміщення вакансії в Головному штабі корпусу в Парижі і перебрався туди. У Парижі Карно продовжив навчання. Відвідував лекції в Сорбонні , Колеж де Франс, Консерваторії мистецтв і ремесел. Там він познайомився з хіміком , який займався вивченням газів. Спілкування з ним збудило інтерес у Карно до вивчення парових машин.

У 1824 вийшла перша і єдина робота Саді Карно — «Роздуми про рушійну силу вогню і про машини, здатні розвивати цю силу» (фр. Réflexions sur la puissance motrice du feu et sur ​​les machines propres à développer cette puissance). Ця робота вважається основоположною в термодинаміці . У ній було проведено аналіз існуючих у той час парових машин, і було виведено умови, за яких ККД досягає максимального значення (у парових машинах того часу ККД не перевищував 2%). Крім цього у цій же роботі були запроваджені основні поняття термодинаміки: ідеальна теплова машина, ідеальний цикл, оборотність і необоротність термодинамічних процесів.

У 1828 Карно полишив військову службу. Він багато працював. Помер Карно в 1832 році від холери . За тодішніми правилами боротьби з епідемією все його майно, в тому числі і папери, було спалено. Таким чином, його наукова спадщина була втрачена. Вцілів лише один записник — у ньому зокрема було сформульовано Перший закон термодинаміки .

На честь вченого названо астероїд головного поясу, відкритий 8 квітня 1991 року — 12289 Карно (12289 Carnot).

Див. також

• Цикл Карно
• Термодинаміка
• Перший закон термодинаміки
• Теплова машина
• ККД
• 12289 Карно — астероїд, названий на честь вченого.

Література

• Les débuts de la thermodynamique — D.S.L Cardwell in La Recherche en histoire des sciences, Le Seuil — La Recherche, 1983 () ;
• Carnot & la machine à vapeur, Jean-Pierre Maury — Collection Philosophies, Presses Universitaires de France (1986) 128 pp. (). Histoire du développement des machines à vapeur depuis leur naissance au XVIIe siècle jusqu'aux travaux théoriques de Carnot
• Victor Brodiansky, Sadi Carnot 1796–1832 : Réflexions sur sa vie et la portée de son œuvre, Presses Universitaires de Perpignan (26 septembre 2006) ()
• Collectif, Sadi Carnot et l'essor de la thermodynamique, CNRS Éditions (1er Septembre 1998) ()
• Gaston Bachelard, La formation de l'esprit scientifique, Bibliothèque des textes philosophiques, VRIN ()
• Bertrand Gille: (s. dir.), Histoire des techniques, Gallimard, coll. " La Pléiade ", 1978 ();
• Jacques Grinevald, " Un manuscrit inédit de Sadi Carnot ", Sadi Carnot et l'essor de la thermodynamique, Colloque international du CNRS, École Polytechnique, 11-13 juin 1974. Paris, Éd. du CNRS, 1976, p. 383–395. (Manuscrit concernant l’économie politique transcrit par J. Grinevald, republié dans Sadi Carnot, Réflexions sur la puissance motrice du feu, édition critique… par Robert Fox, Paris, J. Vrin, 1978. 22 cm, 371 p., ill.)
• Jacques Grinevald, " La Révolution carnotienne. Thermodynamique, économie et idéologie ", Revue européenne des sciences sociales et cahiers Vilfredo Pareto, no 36, Paris, P.U.F., 1976, p. 39-79.
• Stephen S. Wilson: Sadi Carnot. Technik und Theorie der Dampfmaschine. In: Wolfgang Neuser (Hrsg.): Newtons Universum. Materialien zur Geschichte des Kraftbegriffes. Spektrum der Wissenschaft, Heidelberg 1990,
• Carnot, S.: Réflexions sur la puissance motrice du feu et sur les machines propres à développer cette puissance. Annales scientifiques de l'École Normale Supérieure Sér. 2, 1 (1872), p. 393–457 (Французький оригінал Прямий доступ)

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563