Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Ньокі 29 го ісп ño

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ньокі 29-го (ісп. ñoquis del 29) — це звичай їсти ньокі 29-го числа кожного місяця. Дуже поширений звичай у Південному конусі, особливо в Аргентині, Чилі, Парагваї та Уругваї, які є країнами, що зазнали великої італійської імміграції наприкінці 19-го та на початку 20-го століття.

Ньокі з томатним соусом (ісп. *ñoquis con tuco*)

Існує супутній ритуал — підкладати гроші під тарілку, що символізує побажання процвітання.

Походження традиції

Існує декілька версій походження традиції подавати ньокі 29-го числа кожного місяця.

Святий Пантелеймона

Існує легенда, заснована на історії святого Пантелеймона, молодого лікаря з Нікомедії, який після прийняття християнства здійснив паломництво до півночі Італії. Там він здійснив дивовижні зцілення, через що він був канонізований. За легендою, коли він попросив хліба у венеціанських селян, вони запросили його до їхнього столу і поділилися їхньою бідною їжею. Вдячний, він побажав їм рік чудової риболовлі та врожаю, що збулося.

Вважається, що ця подія відбулася 29 числа, тому цей день відмічається простою трапезою з ньоків.

Втрата врожаю в 1690 році

Інша історія пов'язана з втратою урожаю пшениці близько 1690 року в маленькому містечку в П’ємонті. Тоді, картоплю використовували лише для годівлі тварин, але з огляду на біду, людська творчість дала свої плоди, і були створені картопляні ньокі, які врятували місцеве населення від голоду. З того часу мешканці збиралися 29-го числа кожного місяця і готували ньокі. Під тарілки клали монети, які вони роздавали парам, що вирішили одружитися того дня.

Солідарність під час війни

В Італії під час війни був дефіцит їжі. Уряд видавав продуктові талони для населення. Великі сім’ї мали серйозні труднощі з розподілом їжі таким чином, щоб її вистачило до кінця місяця. Сусіди запрошували великі сім'ї в гості їсти ньокі (що вважалися їжею бідних). Під кожну тарілку люди клали талони, і цей подарунок дозволяв біднішим сім’ям мати досить їжі до кінця місяця.

Економічна доцільність

Інша більш поширена версія історії полягає в тому, що 29-те число — це кінець місяця, а отже, люди з невеликою заробітною платою (зарплата отримувалася на початку місяця) ймовірно вже не мали коштів, окрім як на найдешевшу їжу, таку як ньокі.

Стосовно ж традиції підкладати гроші під тарілку, вважається, що італійські іммігранти, що мали більше достатку, запрошували бідніших співвітчизників, або тих, що нещодавно прибули до Америки на обід, а під тарілку ньоків вони підкладали одну-дві монети, щоб допомогти їм в останні дні місяця.

Примітки

¿Por qué los argentinos comen ñoquis el 29 de cada mes y qué tiene que ver eso con los empleados públicos?. BBC News Mundo (ісп.). Процитовано 15 жовтня 2020.
Los Ñoquis del 29. alimentacion-sana.org. Процитовано 15 жовтня 2020.
How Eating Italian Gnocchi Became a Monthly Tradition in Latin America · Global Voices. Global Voices (англ.). 4 лютого 2014. Процитовано 15 жовтня 2020.
Cravero, Lidia. ¿Por qué se comen ñoquis los 29 de cada mes? (ісп.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.

[:0-1] ¿Por qué los argentinos comen ñoquis el 29 de cada mes y qué tiene que ver eso con los empleados públicos?. BBC News Mundo (ісп.). Процитовано 15 жовтня 2020.

[:1-2] Los Ñoquis del 29. alimentacion-sana.org. Процитовано 15 жовтня 2020.

[:2-3] How Eating Italian Gnocchi Became a Monthly Tradition in Latin America · Global Voices. Global Voices (англ.). 4 лютого 2014. Процитовано 15 жовтня 2020.

[4] Cravero, Lidia. ¿Por qué se comen ñoquis los 29 de cada mes? (ісп.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.