Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Канатна дорога Нурше — канатна дорога завдовжки 13,2 км між Йортреском і Менстреском у муніципалітеті Нурше, Швеція.
| Нурше | |
| Дата створення / заснування | 1989 |
|---|---|
| Країна |  Швеція |
| Адміністративна одиниця | Вестерботтен |
| Початкова чи кінцева точка | d і d |
| Офіційний сайт | |
 Нурше у Вікісховищі | |
Координати: 65°00′29″ пн. ш. 19°36′39″ сх. д. / 65.00824000002778291° пн. ш. 19.61111100002777974° сх. д.
Канатна дорога Нурше почала функціонувати для пасажирських перевезень в 1989 році як туристичний об'єкт. Це дистанція найдовшої промислової канатної дороги у світі завдовжки 96 км, побудованої в 1940-х роках попередниками Boliden AB для транспортування руди з [en] до Булідена. В 1943 — 1987 ця канатна дорога перевозила 12 млн тонн рудного концентрату, що містять мідь, свинець, цинк, сірку, срібло та золото.
У технічному плані канатна дорога Нурше була двоканатним підйомником із підвісними кабінами, і пересувались за допомогою тягового троса. Кожна кабіна могла перевозити по чотири людини зі швидкістю 10 км/год, причому їзда в одну сторону займала 1 годину 45 хвилин. 3 км маршруту над озерами та струмками.
Канатна дорога Крістінеберг-Буліден
Дефіцит палива та каучуку під час Другої світової війни зробив автомобільне транспортування руди занадто дорогим для Boliden AB. З відстанню по прямій лінії близько 90 км мідний рудник у Крістінберзі був найвіддаленішим від проммайданчика у [en]. Окрім нормованого імпорту, високовартісними у той час були сталь і навіть бетон . Тому, хоча було запропановано декілька залізничних рішень, включаючи вузькоколійку, канатна дорога була визнана доцільнішою через сприятливі вимоги до будівельних матеріалів.
Планування розпочалося в 1941 році, початкова ідея полягала в тому, що канатна дорога була прокладена прямо між Буліденом і Крістінебергом з опорами, виготовленими з обробленої миш’яком деревини, щоб мінімізувати витрати на будівництво. Проте, щоб отримати максимальну віддачу від інвестицій, було вирішено прокласти лінію через кілька нещодавно виявлених рудних тіл, щоб завантажити канатну дорогу після початку розвідки - у будь-якому випадку, проміжні станції були потрібні приблизно що 13 км. Замість дерев’яних були вибрані залізобетонні опори, через те що вони значно довговічніші при меншому обслуговуванні. Опори та механічні системи були ідентичні 42-кілометровій канатній дорозі Кальклінбанан введену в експлуатацію в 1941 році в середній Швеції, що послужило підтвердженням концепції для величезного технологічного підприємства.
У квітні 1942 року 1500 чоловік розпочали прокладання доріг під опори, розчищення лісу (в коридорі шириною 40 м, щоб уникнути пошкоджень від падіння дерев), відливання та монтажу опор і приводних станцій. Було змонтовано 514 опор, з них 16 стоять на водних поверхнях, а також 10 станцій натяжіння та перевантаження, а також 25 електропідстанцій. Найвищі опори на перетині річки Шеллефтеельвен мали висоту 38 м з внутрішніми сходами. Проліт між опорами коливався від 11 до 429 м.
Перша рудна гондола була відправлена лінією довжиною 96 км 14 квітня 1943 року, через 370 днів після початку будівництва та на 4,5 місяці раніше запланованого. За 45 років експлуатації канатна дорога періодично оцінювалася на конкурентоспроможність автомобільного транспорту. Щоб зберегти економічну доцільність, було впроваджено численні оптимізації, включаючи легші гондоли та повну автоматизацію. Зрештою, в 1986 році обставини змінилися настільки, що важкі вантажівки були визнані більш економічно доцільними, а канатну дорогу закрили та демонтували у наступні роки.
На момент виведення з експлуатації було засновано товариство «Världens längsta linbaneförening» («найдовша у світі товариство канатної дороги») для збереження канатної дороги. Секція IV, одна з восьми секцій завдовжки приблизно 13 км, була збережена і переобладнана на пасажирський транспорт. Станом на 2013 рік дорога все ще працює влітку.
У той час як усі механічні установки для решти системи, а також гондоли та кабелі були знесені, більшість опор залишилися на своєму шляху через ліс. Вирубаний коридор досі добре видно на супутникових знімках, ряд опор також можна побачити на перехрестях доріг у Google Street View.
Примітки
- Widén, E. G. A. (1943). The ropeway Kristineberg-Boliden : A record ropeway construction. Stockholm: Nordströms linbanor.
- Uggelberg, Torsten (1967). Drifterfarenheter av linbanan Kristineberg - Boliden. (Swedish) (9): 185—189.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нурше (канатна дорога)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanatna doroga Nurshe kanatna doroga zavdovzhki 13 2 km mizh Jortreskom i Menstreskom u municipaliteti Nurshe Shveciya Nurshe Data stvorennya zasnuvannya1989 Krayina Shveciya Administrativna odinicyaVesterbotten Pochatkova chi kinceva tochkad i d Oficijnij sajt Nurshe u Vikishovishi Koordinati 65 00 29 pn sh 19 36 39 sh d 65 00824000002778291 pn sh 19 61111100002777974 sh d 65 00824000002778291 19 61111100002777974Pasazhirski gondoli 2011 Kanatna doroga Nurshe pochala funkcionuvati dlya pasazhirskih perevezen v 1989 roci yak turistichnij ob yekt Ce distanciya najdovshoyi promislovoyi kanatnoyi dorogi u sviti zavdovzhki 96 km pobudovanoyi v 1940 h rokah poperednikami Boliden AB dlya transportuvannya rudi z en do Bulidena V 1943 1987 cya kanatna doroga perevozila 12 mln tonn rudnogo koncentratu sho mistyat mid svinec cink sirku sriblo ta zoloto U tehnichnomu plani kanatna doroga Nurshe bula dvokanatnim pidjomnikom iz pidvisnimi kabinami i peresuvalis za dopomogoyu tyagovogo trosa Kozhna kabina mogla perevoziti po chotiri lyudini zi shvidkistyu 10 km god prichomu yizda v odnu storonu zajmala 1 godinu 45 hvilin 3 km marshrutu nad ozerami ta strumkami Kanatna doroga Kristineberg BulidenDeficit paliva ta kauchuku pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zrobiv avtomobilne transportuvannya rudi zanadto dorogim dlya Boliden AB Z vidstannyu po pryamij liniyi blizko 90 km midnij rudnik u Kristinberzi buv najviddalenishim vid prommajdanchika u en Okrim normovanogo importu visokovartisnimi u toj chas buli stal i navit beton Tomu hocha bulo zapropanovano dekilka zaliznichnih rishen vklyuchayuchi vuzkokolijku kanatna doroga bula viznana docilnishoyu cherez spriyatlivi vimogi do budivelnih materialiv Planuvannya rozpochalosya v 1941 roci pochatkova ideya polyagala v tomu sho kanatna doroga bula prokladena pryamo mizh Bulidenom i Kristinebergom z oporami vigotovlenimi z obroblenoyi mish yakom derevini shob minimizuvati vitrati na budivnictvo Prote shob otrimati maksimalnu viddachu vid investicij bulo virisheno proklasti liniyu cherez kilka neshodavno viyavlenih rudnih til shob zavantazhiti kanatnu dorogu pislya pochatku rozvidki u bud yakomu vipadku promizhni stanciyi buli potribni priblizno sho 13 km Zamist derev yanih buli vibrani zalizobetonni opori cherez te sho voni znachno dovgovichnishi pri menshomu obslugovuvanni Opori ta mehanichni sistemi buli identichni 42 kilometrovij kanatnij dorozi Kalklinbanan vvedenu v ekspluataciyu v 1941 roci v serednij Shveciyi sho posluzhilo pidtverdzhennyam koncepciyi dlya velicheznogo tehnologichnogo pidpriyemstva U kvitni 1942 roku 1500 cholovik rozpochali prokladannya dorig pid opori rozchishennya lisu v koridori shirinoyu 40 m shob uniknuti poshkodzhen vid padinnya derev vidlivannya ta montazhu opor i privodnih stancij Bulo zmontovano 514 opor z nih 16 stoyat na vodnih poverhnyah a takozh 10 stancij natyazhinnya ta perevantazhennya a takozh 25 elektropidstancij Najvishi opori na peretini richki Shellefteelven mali visotu 38 m z vnutrishnimi shodami Prolit mizh oporami kolivavsya vid 11 do 429 m Persha rudna gondola bula vidpravlena liniyeyu dovzhinoyu 96 km 14 kvitnya 1943 roku cherez 370 dniv pislya pochatku budivnictva ta na 4 5 misyaci ranishe zaplanovanogo Za 45 rokiv ekspluataciyi kanatna doroga periodichno ocinyuvalasya na konkurentospromozhnist avtomobilnogo transportu Shob zberegti ekonomichnu docilnist bulo vprovadzheno chislenni optimizaciyi vklyuchayuchi legshi gondoli ta povnu avtomatizaciyu Zreshtoyu v 1986 roci obstavini zminilisya nastilki sho vazhki vantazhivki buli viznani bilsh ekonomichno docilnimi a kanatnu dorogu zakrili ta demontuvali u nastupni roki Na moment vivedennya z ekspluataciyi bulo zasnovano tovaristvo Varldens langsta linbaneforening najdovsha u sviti tovaristvo kanatnoyi dorogi dlya zberezhennya kanatnoyi dorogi Sekciya IV odna z vosmi sekcij zavdovzhki priblizno 13 km bula zberezhena i pereobladnana na pasazhirskij transport Stanom na 2013 rik doroga vse she pracyuye vlitku U toj chas yak usi mehanichni ustanovki dlya reshti sistemi a takozh gondoli ta kabeli buli zneseni bilshist opor zalishilisya na svoyemu shlyahu cherez lis Virubanij koridor dosi dobre vidno na suputnikovih znimkah ryad opor takozh mozhna pobachiti na perehrestyah dorig u Google Street View PrimitkiWiden E G A 1943 The ropeway Kristineberg Boliden A record ropeway construction Stockholm Nordstroms linbanor Uggelberg Torsten 1967 Drifterfarenheter av linbanan Kristineberg Boliden Swedish 9 185 189 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nurshe kanatna doroga