Нун-Кунь (англ. Nun Kun) — гірський масив в Азії, з максимальною висотою 7135 м — розташований у західній частині гірської системи Гімалаїв, в Індії.
Нун-Кунь англ. Nun Kun | ||||
Гірський масив Нун-Кунь | ||||
33°58′48″ пн. ш. 76°01′18″ сх. д. / 33.98000° пн. ш. 76.02167° сх. д.Координати: 33°58′48″ пн. ш. 76°01′18″ сх. д. / 33.98000° пн. ш. 76.02167° сх. д. | ||||
Країна | Індія штат Джамму та Кашмір | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Джамму й Кашмір Ладакх | |||
Система | Хребет Занскар (західні Гімалаї) | |||
Тип | гора | |||
Висота | 7135 м | |||
Висота відносна | 2404 м ↓ 4731 м | |||
Ізоляція | 166,7 км → K6 (7282 м) | |||
Список | ||||
Перше сходження | 1953 рік (французько-швейцарсько-індійсько-шерпська команда, піднялися П'єр Віттоз та Клавдія Коган) | |||
Маршрут | Західний хребет: сніжно-льодовий підйом, крижана вершина | |||
Нун-Кунь Нун-Кунь (Китайська Народна Республіка) | ||||
Нун-Кунь Нун-Кунь (Тибетське плато) | ||||
Нун-Кунь у Вікісховищі |
Географія
Гірський масив Нун-Кунь розташований у хребті Занскар, що лежить в північно-західній частині гірської системи Гімалаїв. До масиву входять три основні вершини, з яких — дві незалежні гори Нун і Кун, з'єднані між собою 11-ти кілометровим S-подібним хребтом. Адміністративно масив лежить практично в центральній частині індійського штату Джамму та Кашмір, на крайній півночі Індії.
Нун
Найвища вершина масиву: Нун (Головна), розташована в південно-західній частині масиву. Абсолютна висота гори 7135 метрів над рівнем моря. Відносна висота — 2404 м, з найвищим сідлом — 4731 м. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори K6 (7282 м) — становить 166,68 км.
Кун
Друга за висотою вершина масиву: Кун, розташована в західному відрозі північної частині масиву. Абсолютна висота гори 7077 метрів над рівнем моря. Відносна висота — 997 м, з найвищим сідлом — 6080 м. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Нун (7135 м) — становить 4,76 км.
Пік Пінакл
Третя за висотою вершина масиву: пік Пінакл, розташована в північно-східній частині масиву. Абсолютна висота вершини 6930 метрів над рівнем моря. Відносна висота — 470 м, з найвищим сідлом — 6460 м. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Кун (7077 м), яка розташована від піку на захід — південний захід — становить 2,14 км.
Дослідження та підкорення
Раннє, відоме вивчення масиву відбулося з дослідження у 1898 році, та три відвідування Артура Неве в 1902, 1904 та 1910 роках. У 1903 році голландський альпініст доктор Г. Сіллем досліджував масив і відкрив високе плато між вершинами; він досяг висоти 6400 м на горі Нун. У 1906 році відома дослідницька сімейна пара Фанні Баллок та її чоловік Вільям Гантер Воркмени заявили, що піднялися на пік Пінакл. Вони також довгий час подорожували масивом і виготовили його карту; однак суперечки спеціалістів відносно праці дослідників, і низька її оцінка, не сприяли використанню цієї карти.
Після безуспішних спроб піднятися на гору в 1934, 1937 та 1946 роках, перший успішний підйом на вершину Нун був здійснений у 1953 році французько-швейцарсько-індійсько-шерпською командою під керівництвом Бернарда П'єра та П'єра Вітоза, через західний хребет. На саму вершину піднялися П'єр Віттоз, моравський місіонер в Тибеті і досвідчений альпініст, та Клавдія Коган — новаторка жіночого альпінізму. З тих пір були започатковані інші маршрути підйомів. Через північно-західний схил піднялися 27 жовтня і 28 вересня 1976 року сім екіпажів з чеської експедиції під керівництвом Ф. Чайки. Перший британський підйом був здійснений Стівом Беррі та його друзями через східний хребет у 1981 році (його батько намагався підкорити вершину Нун у 1946 році).
Італійський альпініст Маріо П'яченца здійснив перший підйом на Кун у 1913 році через північно-східний хребет. П'ятдесят вісім років пройшли до другої офіційної спроби підкорення піку, що призвело до успішного підйому експедиції зі складу індійської армії.
Найпопулярніший маршрут підйому на масив можна здійснити з дороги, що з'єднує міста Каргіл та Лех.
Галерея
- Масий Нун-Кунь: Нун (праворуч) Кун (ліворуч)
- Масий Нун-Кунь: Нун (ліворуч)
- Гора Нун
Див. також
Примітки
- High Asia I: The Karakoram, Pakistan Himalaya and India Himalaya (north of Nepal). Peaklist.org. Процитовано 11-12-2017.
- Nun, India. [d], (англ.).
- Kun, India. [d], (англ.).
- Pinnacle Peak, India. [d], (англ.).
- High Asia: An Illustrated History of the 7000 Metre Peaks by Jill Neate,
- Pierre Vittoz, Ascent of the Nun, in The Mountain World: 1954 (Marcel Kurz, ed.), George Allen & Unwin, Ltd., London, 1954.
- Andy Fanshawe and Stephen Venables, Himalaya Alpine Style, Hodder and Stoughton, 1995
- Petr Rybář, Čelenka Matky Země, Hradec Králové: 1980
Посилання
- Nun, India. [d], (англ.). Процитовано 11-12-2017.
- Suru and Zanskar valley (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nun Kun angl Nun Kun girskij masiv v Aziyi z maksimalnoyu visotoyu 7135 m roztashovanij u zahidnij chastini girskoyi sistemi Gimalayiv v Indiyi Nun Kun angl Nun KunGirskij masiv Nun KunGirskij masiv Nun Kun33 58 48 pn sh 76 01 18 sh d 33 98000 pn sh 76 02167 sh d 33 98000 76 02167 Koordinati 33 58 48 pn sh 76 01 18 sh d 33 98000 pn sh 76 02167 sh d 33 98000 76 02167Krayina Indiya shtat Dzhammu ta KashmirRegion Dzhammu j Kashmir LadakhSistema Hrebet Zanskar zahidni Gimalayi Tip goraVisota 7135 mVisota vidnosna 2404 m 4731 mIzolyaciya 166 7 km K6 7282 m Spisok Ultra piki svituUltra piki Gimalayiv 14 te Pershe shodzhennya 1953 rik francuzko shvejcarsko indijsko sherpska komanda pidnyalisya P yer Vittoz ta Klavdiya Kogan Marshrut Zahidnij hrebet snizhno lodovij pidjom krizhana vershinaNun KunNun Kun Kitajska Narodna Respublika Nun KunNun Kun Tibetske plato Nun Kun u VikishovishiGeografiyaGirskij masiv Nun Kun roztashovanij u hrebti Zanskar sho lezhit v pivnichno zahidnij chastini girskoyi sistemi Gimalayiv Do masivu vhodyat tri osnovni vershini z yakih dvi nezalezhni gori Nun i Kun z yednani mizh soboyu 11 ti kilometrovim S podibnim hrebtom Administrativno masiv lezhit praktichno v centralnij chastini indijskogo shtatu Dzhammu ta Kashmir na krajnij pivnochi Indiyi Nun Najvisha vershina masivu Nun Golovna roztashovana v pivdenno zahidnij chastini masivu Absolyutna visota gori 7135 metriv nad rivnem morya Vidnosna visota 2404 m z najvishim sidlom 4731 m Topografichna izolyaciya vershini vidnosno najblizhchoyi vishoyi gori K6 7282 m stanovit 166 68 km Kun Druga za visotoyu vershina masivu Kun roztashovana v zahidnomu vidrozi pivnichnoyi chastini masivu Absolyutna visota gori 7077 metriv nad rivnem morya Vidnosna visota 997 m z najvishim sidlom 6080 m Topografichna izolyaciya vershini vidnosno najblizhchoyi vishoyi gori Nun 7135 m stanovit 4 76 km Pik Pinakl Tretya za visotoyu vershina masivu pik Pinakl roztashovana v pivnichno shidnij chastini masivu Absolyutna visota vershini 6930 metriv nad rivnem morya Vidnosna visota 470 m z najvishim sidlom 6460 m Topografichna izolyaciya vershini vidnosno najblizhchoyi vishoyi gori Kun 7077 m yaka roztashovana vid piku na zahid pivdennij zahid stanovit 2 14 km Doslidzhennya ta pidkorennyaRannye vidome vivchennya masivu vidbulosya z doslidzhennya u 1898 roci ta tri vidviduvannya Artura Neve v 1902 1904 ta 1910 rokah U 1903 roci gollandskij alpinist doktor G Sillem doslidzhuvav masiv i vidkriv visoke plato mizh vershinami vin dosyag visoti 6400 m na gori Nun U 1906 roci vidoma doslidnicka simejna para Fanni Ballok ta yiyi cholovik Vilyam Ganter Vorkmeni zayavili sho pidnyalisya na pik Pinakl Voni takozh dovgij chas podorozhuvali masivom i vigotovili jogo kartu odnak superechki specialistiv vidnosno praci doslidnikiv i nizka yiyi ocinka ne spriyali vikoristannyu ciyeyi karti Pislya bezuspishnih sprob pidnyatisya na goru v 1934 1937 ta 1946 rokah pershij uspishnij pidjom na vershinu Nun buv zdijsnenij u 1953 roci francuzko shvejcarsko indijsko sherpskoyu komandoyu pid kerivnictvom Bernarda P yera ta P yera Vitoza cherez zahidnij hrebet Na samu vershinu pidnyalisya P yer Vittoz moravskij misioner v Tibeti i dosvidchenij alpinist ta Klavdiya Kogan novatorka zhinochogo alpinizmu Z tih pir buli zapochatkovani inshi marshruti pidjomiv Cherez pivnichno zahidnij shil pidnyalisya 27 zhovtnya i 28 veresnya 1976 roku sim ekipazhiv z cheskoyi ekspediciyi pid kerivnictvom F Chajki Pershij britanskij pidjom buv zdijsnenij Stivom Berri ta jogo druzyami cherez shidnij hrebet u 1981 roci jogo batko namagavsya pidkoriti vershinu Nun u 1946 roci Italijskij alpinist Mario P yachenca zdijsniv pershij pidjom na Kun u 1913 roci cherez pivnichno shidnij hrebet P yatdesyat visim rokiv projshli do drugoyi oficijnoyi sprobi pidkorennya piku sho prizvelo do uspishnogo pidjomu ekspediciyi zi skladu indijskoyi armiyi Najpopulyarnishij marshrut pidjomu na masiv mozhna zdijsniti z dorogi sho z yednuye mista Kargil ta Leh GalereyaMasij Nun Kun Nun pravoruch Kun livoruch Masij Nun Kun Nun livoruch Gora NunDiv takozhSpisok ultra pikiv Ultra piki GimalayivPrimitkiHigh Asia I The Karakoram Pakistan Himalaya and India Himalaya north of Nepal Peaklist org Procitovano 11 12 2017 Nun India d angl Kun India d angl Pinnacle Peak India d angl High Asia An Illustrated History of the 7000 Metre Peaks by Jill Neate ISBN 0 89886 238 8 Pierre Vittoz Ascent of the Nun in The Mountain World 1954 Marcel Kurz ed George Allen amp Unwin Ltd London 1954 Andy Fanshawe and Stephen Venables Himalaya Alpine Style Hodder and Stoughton 1995 Petr Rybar Celenka Matky Zeme Hradec Kralove 1980PosilannyaNun India d angl Procitovano 11 12 2017 Suru and Zanskar valley angl