Носаль Євдокія Іванівна (нар. 13 березня 1918, Бурчак, Запорізька обл. — 23 квітня 1943, Новоросійськ) — радянська льотчиця, Герой Радянського Союзу (1943 — посмертно), в роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку (, 4-та повітряна армія, Північно-Кавказький фронт), гвардії молодший лейтенант.
Євдокія Іванівна Носаль | |
---|---|
Народження | 13 березня 1918 Бурчак УНР |
Смерть | 23 квітня 1943 (25 років) поблизу Новоросійська |
Поховання | Краснодар |
Країна | СРСР |
Приналежність | РСЧА |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Бомбардувальна авіація |
Роки служби | 1941—1943 |
Звання | Гв. Молодший лейтенант авіації |
Формування | 46-й гвардійський нічний бомбардувальний авіаційний полк |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Носаль Євдокія Іванівна у Вікісховищі |
Біографія
Євдокія Іванівна Носаль народилась 13 березня 1918 року в селі Бурчак Михайлівського району Запорізької області в селянській родині. Українка. Закінчила семирічну школу.
Після закінчення школи переїхала до Миколаєва. У 1936 році закінчила Миколаївський педагогічний технікум. Працювала вчителем молодших класів і викладачем фізкультури в середній школі № 27 міста Миколаєва.
У 1937 році за комсомольською путівкою прийшла до миколаївського аероклубу. Була організатором і керівником гуртка Тсоавіахіму при школі. Після закінчення аероклубу, направлена на подальше навчання в Херсон. У 1940 році закінчила штурманський курс Херсонської школи пілотів ЦПФ. Призначена льотчиком-інструктором Вінницького аероклубу.
Початок німецько-радянської війни зустріла у Бресті, де її чоловік, льотчик Григорій Перепелиця, проходив військову службу. Оскільки Є. І. Носаль була вагітною, її було евакуйовано з Бреста. Проте пологовий будинок, в якому перебувала Євдокія після народження сина, був зруйнований ворожою авіацією. Її витягли з-під уламків, але дитина загинула.
В листопаді 1941 року Є. І. Носаль прибула в місто Енгельс, до Центру підготовки й формування жіночих полків, яким керувала Герой Радянського Союзу майор М. М. Раскова. Сюди з'їжджались дівчата-льотчиці з усього СРСР. Після інтенсивної льотної підготовки, було сформовано 588-й нічний бомбардувальний авіаційний полк. Навчання продовжувалось до травня 1942 року, коли полк було направлено на фронт.
Бойові вильоти здійснювались на літаках По-2. Вже в серпні 1942 року Євдокія Носаль здійснила свій 100-й бойовий виліт, в жовтні — 200-й. В кінці 1942 року її призначено командиром ланки, а потім — заступником командира ескадрильї.
8 березня 1943 року газета «Крылья Советов» надрукувала статтю «Дочка Родины», в якій описала подвиги відважної льотчиці.
Всього Є. І. Носаль здійснила 354 нічних бойових вильоти на бомбардування ворожих позицій, скинувши при цьому 48 000 кг бомб різного калібру.
23 квітня 1943 року вночі, повертаючись з бойового завдання в районі Новоросійська, літак Є. Носаль був атакований німецьким винищувачем. Євдокія була смертельно поранена. Штурман Г. Каширіна змогла дотягти до аеродрому і посадити понівечений літак.
Поховано відважну льотчицю в селищі Пашковський (в адміністративному підпорядкуванні м. Краснодар).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 травня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування та виявлені мужність і героїзм в боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії молодшому лейтенанту Носаль Євдокії Іванівні посмертно надано звання Героя Радянського Союзу.
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу
- Орден Леніна
- Орден Червоного Прапора
- Орден Червоної Зірки
- На честь 25-річчя РСЧА нагороджена ЦК ВЛКСМ іменним годинником.
Пам'ять
На батьківщині Є. І. Носаль, в селищі Михайлівка Запорізької області, встановлено бронзове погруддя героїні.
З 1985 по 1991 роки в Миколаєві й Краснодарі (почергово) проходив щорічний Всесоюзний турнір батутистів на приз імені Героя Радянського Союзу Євдокії Носаль.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-Воздушных сил Красной Армии» от 24 мая 1943 года [ 27 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 31 мая (№ 20 (226)). — С. 1
Література
- Заковоротный Д. И. Ах, война, что ж ты, подлая, сделала! — Николаев, ЧП Гудым И. А.; 2005.
Посилання
- Носаль Євдокія Іванівна. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Носаль Є. І. на сайті «Мой город — Херсон» [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nosal Nosal Yevdokiya Ivanivna nar 13 bereznya 1918 19180313 Burchak Zaporizka obl 23 kvitnya 1943 Novorosijsk radyanska lotchicya Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 posmertno v roki nimecko radyanskoyi vijni zastupnik komandira eskadrilyi 46 go gvardijskogo nichnogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku 4 ta povitryana armiya Pivnichno Kavkazkij front gvardiyi molodshij lejtenant Yevdokiya Ivanivna NosalNarodzhennya13 bereznya 1918 1918 03 13 Burchak UNRSmert23 kvitnya 1943 1943 04 23 25 rokiv poblizu NovorosijskaPohovannyaKrasnodarKrayina SRSRPrinalezhnist RSChAVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskBombarduvalna aviaciyaRoki sluzhbi1941 1943ZvannyaGv Molodshij lejtenant aviaciyiFormuvannya46 j gvardijskij nichnij bombarduvalnij aviacijnij polkVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi Nosal Yevdokiya Ivanivna u VikishovishiBiografiyaYevdokiya Ivanivna Nosal narodilas 13 bereznya 1918 roku v seli Burchak Mihajlivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinka Zakinchila semirichnu shkolu Pislya zakinchennya shkoli pereyihala do Mikolayeva U 1936 roci zakinchila Mikolayivskij pedagogichnij tehnikum Pracyuvala vchitelem molodshih klasiv i vikladachem fizkulturi v serednij shkoli 27 mista Mikolayeva U 1937 roci za komsomolskoyu putivkoyu prijshla do mikolayivskogo aeroklubu Bula organizatorom i kerivnikom gurtka Tsoaviahimu pri shkoli Pislya zakinchennya aeroklubu napravlena na podalshe navchannya v Herson U 1940 roci zakinchila shturmanskij kurs Hersonskoyi shkoli pilotiv CPF Priznachena lotchikom instruktorom Vinnickogo aeroklubu Pochatok nimecko radyanskoyi vijni zustrila u Bresti de yiyi cholovik lotchik Grigorij Perepelicya prohodiv vijskovu sluzhbu Oskilki Ye I Nosal bula vagitnoyu yiyi bulo evakujovano z Bresta Prote pologovij budinok v yakomu perebuvala Yevdokiya pislya narodzhennya sina buv zrujnovanij vorozhoyu aviaciyeyu Yiyi vityagli z pid ulamkiv ale ditina zaginula V listopadi 1941 roku Ye I Nosal pribula v misto Engels do Centru pidgotovki j formuvannya zhinochih polkiv yakim keruvala Geroj Radyanskogo Soyuzu major M M Raskova Syudi z yizhdzhalis divchata lotchici z usogo SRSR Pislya intensivnoyi lotnoyi pidgotovki bulo sformovano 588 j nichnij bombarduvalnij aviacijnij polk Navchannya prodovzhuvalos do travnya 1942 roku koli polk bulo napravleno na front Bojovi viloti zdijsnyuvalis na litakah Po 2 Vzhe v serpni 1942 roku Yevdokiya Nosal zdijsnila svij 100 j bojovij vilit v zhovtni 200 j V kinci 1942 roku yiyi priznacheno komandirom lanki a potim zastupnikom komandira eskadrilyi 8 bereznya 1943 roku gazeta Krylya Sovetov nadrukuvala stattyu Dochka Rodiny v yakij opisala podvigi vidvazhnoyi lotchici Vsogo Ye I Nosal zdijsnila 354 nichnih bojovih viloti na bombarduvannya vorozhih pozicij skinuvshi pri comu 48 000 kg bomb riznogo kalibru 23 kvitnya 1943 roku vnochi povertayuchis z bojovogo zavdannya v rajoni Novorosijska litak Ye Nosal buv atakovanij nimeckim vinishuvachem Yevdokiya bula smertelno poranena Shturman G Kashirina zmogla dotyagti do aerodromu i posaditi ponivechenij litak Pohovano vidvazhnu lotchicyu v selishi Pashkovskij v administrativnomu pidporyadkuvanni m Krasnodar Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 travnya 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya ta viyavleni muzhnist i geroyizm v boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami gvardiyi molodshomu lejtenantu Nosal Yevdokiyi Ivanivni posmertno nadano zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu Orden Lenina Orden Chervonogo Prapora Orden Chervonoyi Zirki Na chest 25 richchya RSChA nagorodzhena CK VLKSM imennim godinnikom Pam yatNa batkivshini Ye I Nosal v selishi Mihajlivka Zaporizkoyi oblasti vstanovleno bronzove pogruddya geroyini Z 1985 po 1991 roki v Mikolayevi j Krasnodari pochergovo prohodiv shorichnij Vsesoyuznij turnir batutistiv na priz imeni Geroya Radyanskogo Soyuzu Yevdokiyi Nosal PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu sostavu Voenno Vozdushnyh sil Krasnoj Armii ot 24 maya 1943 goda 27 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1943 31 maya 20 226 S 1LiteraturaZakovorotnyj D I Ah vojna chto zh ty podlaya sdelala Nikolaev ChP Gudym I A 2005 PosilannyaNosal Yevdokiya Ivanivna Sajt Geroi strany ros Nosal Ye I na sajti Moj gorod Herson 9 bereznya 2016 u Wayback Machine