Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
SS Normandie (USS Lafayette) — французький трансатлантичний поштово-пасажирський лайнер, побудований на замовлення компанії Compagnie Generale Transatlantique (CGT), який виконував рейси між Гавром, Плімутом та Нью-Йорком.
| Нормандія | |
 | |
| Офіційна назва | Normandie[1][2] |
|---|---|
| Маса | 36 120 т[1] |
| Власник | d |
| Виробник | d |
| Маса корисного навантаження | 36 120 т[2] |
| Дата офіційного відкриття | 29 жовтня 1932 |
| Дата/час прийняття в експлуатацію | 1935 |
| Порт приписки | Гавр |
| Габаритна ширина | 36,4 м і 27,7 м[2] |
| Осадка | 11,2 м і 11,6 м[1][2] |
| Довжина або відстань | 313,58 м |
| Країна реєстрації | Франція |
| Швидкість | 18 метр на секунду |
| Номер від корабельні | T6 |
 Нормандія у Вікісховищі | |
| Ця стаття не містить . (серпень 2013) |
Передумови створення
Перед Першою світовою війною конкуренція між компаніями-перевізниками досягла свого піку. Лайнери компаній Cunard Line та White Star Line боролися за право називатися найрозкішнішими, найбільшими та найшвидшими суднами свого часу. Війна припинила розвиток гігантів, проте економічне піднесення 20-х років дозволило знову заговорити про відновлення гонки.
В міжвоєнний період трансатлантичні подорожі здійснювали такі лайнери, як «Мавританія» та «Аквітанія» Кунард Лайн і та «Олімпік» Вайт Стар Лайн. Проте вони були далеко не новими кораблями, адже усі закладалася ще на початку століття.
Новий виток гонки лайнерів почався на рубежі 20-30-х років, коли в експлуатацію було введено німецькі судна — та . Вони не були здатні перевершити британців в розмірі, проте змогли відібрати в них .
Англійські компанії не сиділи без діла: в 1929 році Уайт Стар Лайн заклала в Белфасті на верфі Harland and Wolff кіль 300-метрового , а через рік Кунард Лайн на верфі в Шотландії почали будувати судно під кодовою назвою «Виріб № 534».
Побудова
Французькі перевізники теж активно включились в гонку. На верфі, де колись було побудовано — флагман CGT, було закладено лайнер під кодовим ім'ям T6. Спочатку вважалося, що нове судно буде збільшеною копією старого флагмана. Проте російський інженер Володимир Юркевич запропонував керівництву компанії новий проект корпусу. Перевірка на моделі довела його ефективність і, на відміну від консервативних британців, французи прийняли пропозицію.
На цьому новинки не скінчились. Починаючи з «Лузітанії», всі океанські лайнери будувались з використанням парової турбіни як двигуна. Вони були потужніми та економічними, проте працювали лише в одному напрямку. Для подолання цього недоліку між турбінами та гвинтами було введено проміжну інстанцію — електродвигуни.
Через настання Великої депресії, CGT була змушена звернутись до уряду Франції по субсидії. Прохання було задоволено і робота продовжувалась. Саме в цей час було вибрано назву корабля. Відкинувши «Жанна Д'Арк», «Нептун», «Бенджамін Франклін», компанія зупинилась на «Нормандії», про що стало відомо лише за 10 днів до спуску на воду.
29 жовтня 1932 року лайнер був спущений на воду, хрещеною судна стала дружина президента Альбера Лебрена. Проте через важку економічну ситуацію в світі перший рейс було відкладено до 1935 року.
Служба
29 травня 1935 року лайнер відправився в свій перший рейс з Гавру, в якому він досяг швидкості 29.98 вузлів. На зворотньому шляху судно пливло з середньою швидкістю 30.31 вузлів, за що й отримало Блакитну стрічку Атлантики. Проте радість досягнення затьмарювали проблеми з вібрацією, що вдалося подолати заміною гребних гвинтів.
Окрім швидкості, лайнер запам'ятався розмірами. Спочатку судно мало водотоннаж 79280 тонн, проте в умовах жорсткої конкуренції з британським судном RMS Queen Mary, на палубі створено прибудову, після чого тоннаж піднявся до 83423 тонн. Це забезпечило лайнеру збереження статусу найбільшого корабля в світі.
Наступні кілька років для судна пройшли під знаком конкуренції з британським лайнером. Можливо так продовжувалось би і надалі, проте гонку перервав початок Другої світової війни.
31 серпня 1939 року французький лайнер мав відправитися в Гавр, проте був затриманий в порту Нью-Йорка для перевірки, чи немає на ньому зброї. Але 1 вересня 1939 року почалась війна, і «Нормандія» не змогла вийти в море.
В червні 1940 року Франція здалась Німеччині і лайнер був офіційно конфіскований. Перейменувавши його в «Лафайєт», збройні сили США почали перетворювати корабель в транспортне судно.
Загибель
9 лютого 1942 року о 14.30 в центральному салоні загорілися рятувальні пояси, розкидані по підлозі. Лише в 14.49 було здійснено дзвінок до . Незважаючи на те, що перші пожежники з'явилися біля борту лайнера вже через півтори хвилини, полум'я швидко розповсюджувалось.
Пожежна сигналізація на судні була відключена, тому борці з вогнем заливали судно величезними потоками води. Лише з 3 пожежних катерів на палубу лайнера було вилито понад 4000 тонн води. Через це корабель отримав нахил на лівий борт, що до 23.30 дійшов до 40 градусів, а о 2.39 судно лягло на борт.
Згідно з доповіддю проектувальника Юркевича на прес-конференції, лайнер міг бути врятований, якби він був вчасно затоплений. Пожежна система корабля була відключена, електроживлення — відсутнє, на борту було багато свіжої фарби, а деякі водонепроникні перегородки — зрізані. Серед інших причин можна назвати відсутність єдиного керівництва в боротьбі з пожежею.
Однією з версій причин загибелі судна є диверсія німецьких агентів, адже флот США втратив один з найбільших своїх транспортів в той час, коли він був так необхідний (15 лютого корабель мав вийти в море).
В 1943 році судно підняли, а в 1946 — воно було пущене на брухт за 162 000 доларів, оскільки відновлення було занадто дорогим.
Див. також
Примітки
- https://www.hafen-hamburg.de/de/schiffe
- https://www.hafen-hamburg.de/de/schiffe/mehrzweckschiffe
- Ільф та Петров. «Одноповерхова Америка»
Література
- 100 великих кораблекрушений. Автор-составитель И. А. Муромов — М.: Вече, 2003. — 608 с. (100 великих). — .
 | Це незавершена стаття про судна. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
SS Normandie USS Lafayette francuzkij transatlantichnij poshtovo pasazhirskij lajner pobudovanij na zamovlennya kompaniyi Compagnie Generale Transatlantique CGT yakij vikonuvav rejsi mizh Gavrom Plimutom ta Nyu Jorkom Normandiya Oficijna nazvaNormandie 1 2 Masa36 120 t 1 Vlasnikd Virobnikd Masa korisnogo navantazhennya36 120 t 2 Data oficijnogo vidkrittya29 zhovtnya 1932 Data chas prijnyattya v ekspluataciyu1935 Port pripiskiGavr Gabaritna shirina36 4 m i 27 7 m 2 Osadka11 2 m i 11 6 m 1 2 Dovzhina abo vidstan313 58 m Krayina reyestraciyiFranciya Shvidkist18 metr na sekundu Nomer vid korabelniT6 Normandiya u VikishovishiCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2013 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina USS Lafayette Normandiya v moriPeredumovi stvorennya Olimpik na viprobuvannyah Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu konkurenciya mizh kompaniyami pereviznikami dosyagla svogo piku Lajneri kompanij Cunard Line ta White Star Line borolisya za pravo nazivatisya najrozkishnishimi najbilshimi ta najshvidshimi sudnami svogo chasu Vijna pripinila rozvitok gigantiv prote ekonomichne pidnesennya 20 h rokiv dozvolilo znovu zagovoriti pro vidnovlennya gonki V mizhvoyennij period transatlantichni podorozhi zdijsnyuvali taki lajneri yak Mavritaniya ta Akvitaniya Kunard Lajn i ta Olimpik Vajt Star Lajn Prote voni buli daleko ne novimi korablyami adzhe usi zakladalasya she na pochatku stolittya Novij vitok gonki lajneriv pochavsya na rubezhi 20 30 h rokiv koli v ekspluataciyu bulo vvedeno nimecki sudna ta Voni ne buli zdatni perevershiti britanciv v rozmiri prote zmogli vidibrati v nih Anglijski kompaniyi ne sidili bez dila v 1929 roci Uajt Star Lajn zaklala v Belfasti na verfi Harland and Wolff kil 300 metrovogo a cherez rik Kunard Lajn na verfi v Shotlandiyi pochali buduvati sudno pid kodovoyu nazvoyu Virib 534 Pobudova Normandiya z visoti ptashinogo polotu Francuzki perevizniki tezh aktivno vklyuchilis v gonku Na verfi de kolis bulo pobudovano flagman CGT bulo zakladeno lajner pid kodovim im yam T6 Spochatku vvazhalosya sho nove sudno bude zbilshenoyu kopiyeyu starogo flagmana Prote rosijskij inzhener Volodimir Yurkevich zaproponuvav kerivnictvu kompaniyi novij proekt korpusu Perevirka na modeli dovela jogo efektivnist i na vidminu vid konservativnih britanciv francuzi prijnyali propoziciyu Na comu novinki ne skinchilis Pochinayuchi z Luzitaniyi vsi okeanski lajneri buduvalis z vikoristannyam parovoyi turbini yak dviguna Voni buli potuzhnimi ta ekonomichnimi prote pracyuvali lishe v odnomu napryamku Dlya podolannya cogo nedoliku mizh turbinami ta gvintami bulo vvedeno promizhnu instanciyu elektrodviguni Cherez nastannya Velikoyi depresiyi CGT bula zmushena zvernutis do uryadu Franciyi po subsidiyi Prohannya bulo zadovoleno i robota prodovzhuvalas Same v cej chas bulo vibrano nazvu korablya Vidkinuvshi Zhanna D Ark Neptun Bendzhamin Franklin kompaniya zupinilas na Normandiyi pro sho stalo vidomo lishe za 10 dniv do spusku na vodu 29 zhovtnya 1932 roku lajner buv spushenij na vodu hreshenoyu sudna stala druzhina prezidenta Albera Lebrena Prote cherez vazhku ekonomichnu situaciyu v sviti pershij rejs bulo vidkladeno do 1935 roku Sluzhba Normandiya v portu Nyu Jorku 29 travnya 1935 roku lajner vidpravivsya v svij pershij rejs z Gavru v yakomu vin dosyag shvidkosti 29 98 vuzliv Na zvorotnomu shlyahu sudno plivlo z serednoyu shvidkistyu 30 31 vuzliv za sho j otrimalo Blakitnu strichku Atlantiki Prote radist dosyagnennya zatmaryuvali problemi z vibraciyeyu sho vdalosya podolati zaminoyu grebnih gvintiv Okrim shvidkosti lajner zapam yatavsya rozmirami Spochatku sudno malo vodotonnazh 79280 tonn prote v umovah zhorstkoyi konkurenciyi z britanskim sudnom RMS Queen Mary na palubi stvoreno pribudovu pislya chogo tonnazh pidnyavsya do 83423 tonn Ce zabezpechilo lajneru zberezhennya statusu najbilshogo korablya v sviti Nastupni kilka rokiv dlya sudna projshli pid znakom konkurenciyi z britanskim lajnerom Mozhlivo tak prodovzhuvalos bi i nadali prote gonku perervav pochatok Drugoyi svitovoyi vijni 31 serpnya 1939 roku francuzkij lajner mav vidpravitisya v Gavr prote buv zatrimanij v portu Nyu Jorka dlya perevirki chi nemaye na nomu zbroyi Ale 1 veresnya 1939 roku pochalas vijna i Normandiya ne zmogla vijti v more V chervni 1940 roku Franciya zdalas Nimechchini i lajner buv oficijno konfiskovanij Perejmenuvavshi jogo v Lafajyet zbrojni sili SShA pochali peretvoryuvati korabel v transportne sudno Zagibel Lafajyet gorit bilya 88 pirsu 9 lyutogo 1942 roku o 14 30 v centralnomu saloni zagorilisya ryatuvalni poyasi rozkidani po pidlozi Lishe v 14 49 bulo zdijsneno dzvinok do Nezvazhayuchi na te sho pershi pozhezhniki z yavilisya bilya bortu lajnera vzhe cherez pivtori hvilini polum ya shvidko rozpovsyudzhuvalos Pozhezhna signalizaciya na sudni bula vidklyuchena tomu borci z vognem zalivali sudno velicheznimi potokami vodi Lishe z 3 pozhezhnih kateriv na palubu lajnera bulo vilito ponad 4000 tonn vodi Cherez ce korabel otrimav nahil na livij bort sho do 23 30 dijshov do 40 gradusiv a o 2 39 sudno lyaglo na bort Zgidno z dopoviddyu proektuvalnika Yurkevicha na pres konferenciyi lajner mig buti vryatovanij yakbi vin buv vchasno zatoplenij Pozhezhna sistema korablya bula vidklyuchena elektrozhivlennya vidsutnye na bortu bulo bagato svizhoyi farbi a deyaki vodonepronikni peregorodki zrizani Sered inshih prichin mozhna nazvati vidsutnist yedinogo kerivnictva v borotbi z pozhezheyu Odniyeyu z versij prichin zagibeli sudna ye diversiya nimeckih agentiv adzhe flot SShA vtrativ odin z najbilshih svoyih transportiv v toj chas koli vin buv tak neobhidnij 15 lyutogo korabel mav vijti v more V 1943 roci sudno pidnyali a v 1946 vono bulo pushene na bruht za 162 000 dolariv oskilki vidnovlennya bulo zanadto dorogim Div takozhHronologichnij spisok najbilshih pasazhirskih suden Spisok okeanskih lajneriv RMS Queen MaryPrimitkihttps www hafen hamburg de de schiffe https www hafen hamburg de de schiffe mehrzweckschiffe Ilf ta Petrov Odnopoverhova Amerika Literatura100 velikih korablekrushenij Avtor sostavitel I A Muromov M Veche 2003 608 s 100 velikih ISBN 5 7838 0548 3 Ce nezavershena stattya pro sudna Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi