У логіці першого порядку деяка логічна формула є записаною в нормальній формі Сколема , якщо вона має вигляд:
де формула записана в кон'юнктивній нормальній формі, тобто є кон'юнкцією диз'юнкцій атомарних формул чи їх заперечень. Будь-яка формула логіки першого порядку може бути зведена до формули у нормальній формі Сколема за допомогою процесу, що отримав назву сколемізація. Одержана внаслідок сколемізації формула не є логічно еквівалентна вихідній формулі, проте вона є виконуваною в тому і тільки тому випадку коли такою є вихідна формула (тобто для деякої формули існує модель в тому і тільки тому випадку, коли вона існує для формули одержаної внаслідок процесу сколемізації) .
Сколемізація
Сколемізація полягає у заміні змінних, що квантифікуються квантором існування на терми виду , де — новий функційний символ, що не зустрічається в інших місцях формули. Змінні , від яких залежить дана функція, це змінні, що квантифікуються кванторами загальності і квантори яких знаходяться перед квантором змінної, що замінюється на .
Наприклад, формула не знаходиться в нормальній формі Сколема, тому що містить квантор існування . Процес сколемізації замінює на , де є новим символом функції, і видаляє знак квантора існування. Результуюча формула має вигляд . Терм Сколема містить але не оскільки квантор, який є видаленим знаходиться в області дії і не знаходиться в області дії .
Дану процедуру можна записати більш формально:
- Крок 1. Привести формулу логіки першого порядку до виду:
- де якийсь із кванторів, а формула не містить кванторів і знаходиться в кон'юнктивній нормальній формі. Будь-яка формула логіки першого порядку еквівалентна формулі такого виду.
- Крок 2. Якщо всі квантори є кванторами загальності дана формула записана у формі Сколема.
- Крок 3. Нехай формула має вид:
- Тоді внаслідок сколемізації одержується нова формула:
- У випадку якщо квантор існування знаходиться на початку формули відбувається заміна на функцію арності 0, тобто константу.
- Після цього повертаємося на крок 2.
Оскільки при кожному виконанні кроку 3 кількість кванторів існування зменшується на 1, даний алгоритм зрештою дає формулу у формі Сколема.
Приклади
Дана функція не є в нормальній формі Сколема, проте знаходиться у формі одержуваній після першого кроку алгоритму.
- Застосовуємо сколемізацію до замінюючи константою :
- Застосовуємо сколемізацію до замінюючи константою
- Застосовуємо сколемізацію до . Оскільки перед даним квантором знаходиться то здійснюємо заміну на унарну функцію від змінної :
Остання формула знаходиться в нормальній формі Сколема.
Див. також
Посилання
- Сколемізація [ 27 лютого 2006 у Wayback Machine.] на сайті PlanetMath.org
Джерела
Shawn Hedman. A First Course in Logic. Oxford University Press 2004
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U logici pershogo poryadku deyaka logichna formula ye zapisanoyu v normalnij formi Skolema yaksho vona maye viglyad x1 x2 xnA x1 x2 xn displaystyle forall x 1 forall x 2 ldots forall x n A x 1 x 2 ldots x n de formula A x1 x2 xn displaystyle A x 1 x 2 ldots x n zapisana v kon yunktivnij normalnij formi tobto ye kon yunkciyeyu diz yunkcij atomarnih formul chi yih zaperechen Bud yaka formula logiki pershogo poryadku mozhe buti zvedena do formuli u normalnij formi Skolema za dopomogoyu procesu sho otrimav nazvu skolemizaciya Oderzhana vnaslidok skolemizaciyi formula ne ye logichno ekvivalentna vihidnij formuli prote vona ye vikonuvanoyu v tomu i tilki tomu vipadku koli takoyu ye vihidna formula tobto dlya deyakoyi formuli isnuye model v tomu i tilki tomu vipadku koli vona isnuye dlya formuli oderzhanoyi vnaslidok procesu skolemizaciyi SkolemizaciyaSkolemizaciya polyagaye u zamini zminnih sho kvantifikuyutsya kvantorom isnuvannya na termi vidu f x1 xn displaystyle f x 1 ldots x n de f displaystyle f novij funkcijnij simvol sho ne zustrichayetsya v inshih miscyah formuli Zminni x1 xn displaystyle x 1 ldots x n vid yakih zalezhit dana funkciya ce zminni sho kvantifikuyutsya kvantorami zagalnosti i kvantori yakih znahodyatsya pered kvantorom zminnoyi sho zaminyuyetsya na f x1 xn displaystyle f x 1 ldots x n Napriklad formula x y z P x y z displaystyle forall x exists y forall z P x y z ne znahoditsya v normalnij formi Skolema tomu sho mistit kvantor isnuvannya y displaystyle exists y Proces skolemizaciyi zaminyuye y displaystyle y na f x displaystyle f x de f displaystyle f ye novim simvolom funkciyi i vidalyaye znak kvantora isnuvannya Rezultuyucha formula maye viglyad x z P x f x z displaystyle forall x forall z P x f x z Term Skolema f x displaystyle f x mistit x displaystyle x ale ne z displaystyle z oskilki kvantor yakij ye vidalenim y displaystyle exists y znahoditsya v oblasti diyi x displaystyle forall x i ne znahoditsya v oblasti diyi z displaystyle forall z Danu proceduru mozhna zapisati bilsh formalno Krok 1 Privesti formulu logiki pershogo poryadku do vidu Q1x1Q2x2 QnxnA x1 x2 xn displaystyle Q 1 x 1 Q 2 x 2 ldots Q n x n A x 1 x 2 ldots x n dd de Qi displaystyle Q i yakijs iz kvantoriv a formula A displaystyle A ne mistit kvantoriv i znahoditsya v kon yunktivnij normalnij formi Bud yaka formula logiki pershogo poryadku ekvivalentna formuli takogo vidu Krok 2 Yaksho vsi kvantori Qi displaystyle Q i ye kvantorami zagalnosti dana formula zapisana u formi Skolema Krok 3 Nehaj formula maye vid x1 xi 1 xiQi 1xi 1 Qnxi 1A x1 x2 xn displaystyle forall x 1 ldots forall x i 1 exists x i Q i 1 x i 1 ldots Q n x i 1 A x 1 x 2 ldots x n Todi vnaslidok skolemizaciyi oderzhuyetsya nova formula x1 xi 1Qi 1xi 1 QnxnA x1 xi 1 f x1 xi 1 xi 1 xn displaystyle forall x 1 ldots forall x i 1 Q i 1 x i 1 ldots Q n x n A x 1 ldots x i 1 f x 1 ldots x i 1 x i 1 ldots x n dd U vipadku yaksho kvantor isnuvannya znahoditsya na pochatku formuli vidbuvayetsya zamina na funkciyu arnosti 0 tobto konstantu Pislya cogo povertayemosya na krok 2 Oskilki pri kozhnomu vikonanni kroku 3 kilkist kvantoriv isnuvannya zmenshuyetsya na 1 danij algoritm zreshtoyu daye formulu u formi Skolema PrikladiF x y w z P x y w Q z x displaystyle F exists x exists y forall w exists z left P left x y w right land Q left z x right right Dana funkciya ne ye v normalnij formi Skolema prote znahoditsya u formi oderzhuvanij pislya pershogo kroku algoritmu Zastosovuyemo skolemizaciyu do x displaystyle exists x zaminyuyuchi x displaystyle x konstantoyu a displaystyle a F y w z P a y w Q z a displaystyle F exists y forall w exists z left P left a y w right land Q left z a right right Zastosovuyemo skolemizaciyu do y displaystyle exists y zaminyuyuchi y displaystyle y konstantoyu b displaystyle b F w z P a b w Q z a displaystyle F forall w exists z left P left a b w right land Q left z a right right Zastosovuyemo skolemizaciyu do z displaystyle exists z Oskilki pered danim kvantorom znahoditsya w displaystyle forall w to zdijsnyuyemo zaminu na unarnu funkciyu vid zminnoyi w displaystyle w F w P a b w Q f w a displaystyle F forall w left P left a b w right land Q left f left w right a right right Ostannya formula znahoditsya v normalnij formi Skolema Div takozhLogika pershogo poryadku Normalna forma formuli u logici predikativ Kon yunktivna normalna forma Diz yunktivna normalna forma KvantorPosilannyaSkolemizaciya 27 lyutogo 2006 u Wayback Machine na sajti PlanetMath orgDzherelaShawn Hedman A First Course in Logic Oxford University Press 2004 ISBN 0198529805