У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Нововодяне Нововодя не Бушинівка Буминівка село в Україні П

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Нововодяне.

Нововодя́не (Бушинівка, Буминівка)— село в Україні, Покровському (Добропільському) районі Донецької області, на річці Водяна.

село Нововодяне

Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Покровський район
Громада	Білозерська міська громада
Облікова картка	Нововодяне
Основні дані
Населення	449
Поштовий індекс	85017
Телефонний код	+380 6277
Географічні дані
Географічні координати	48°32′39″ пн. ш. 37°08′50″ сх. д. / 48.54417° пн. ш. 37.14722° сх. д. / 48.54417; 37.14722Координати: 48°32′39″ пн. ш. 37°08′50″ сх. д. / 48.54417° пн. ш. 37.14722° сх. д. / 48.54417; 37.14722
Водойми	балка Водяна
Відстань до обласного центру	77 км
Найближча залізнична станція	52 км


Місцева влада
Адреса ради	85017, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Нововодяне, вул. Донецька, 1
Карта
Нововодяне
Нововодяне
Мапа

Нововодяне у Вікісховищі

Історія

Російська імперія

Село Нововодяне засноване в першій половині XIX сторіччя. Його заснував поміщик Бушинський, який жив у Харкові (неофіційна назва Нововодяного — Бушинівка). На хуторі Місюро-Артюхи, у центрі нинішнього села, жили заможні селяни, а на хуторі Лояновка — бідняки. Станом на 1854 рік, у Нововодяному було 10 дворів, де проживали 96 чоловік. В 1908 році дворів було 28, а кількість мешканців — 214 осіб.

Революція

Радянська окупація в селі встановлена в березні 1918 року, Проте вже в квітні село зайняли австро-німецькі війська З січня 1919 року більшовики з союзниками-махновцями повертаються в село. Незабаром відкривається сільська школа. Однак, у травні 1919 року частини білогвардійської Добровольчої армії А.Денікіна займають село. Остаточно радянська влада в селі утвердилася в кінці грудня 1919 року. Майже два роки триває боротьба з формуваннями Махно, оголошеним поза законом, а також з поміщицькими і кулацькими угрупованнями.

УРСР

Перші ТОЗи в селі з'явилися наприкінці 20-х років ХХ сторіччя, колгоспи — в 1930 році. У Нововодяному діяли колгоспи «Місюро-Артюхи», «Комуніст». У середині 30-х років ХХ сторіччя у Ново-Водяному було 44 двори, у Місюро-Артюхах — 58 дворів. Дитсадок у Нововодяному відкрили в 1931 році. Після 1950 року всі колгоспи на території сільради були об'єднані в колгосп імені Уріцкого. У 1953 році село електрофіковане. В 1957-1960 роках через село пройшла залізнична колія, і з'явилась зупинка поїздів 52 км. У 1965 році була утворена Нововодянська сільська рада.

У 1990 році в селі були школа, клуб, бібліотека, кафе, магазин.

Нововодянські шахти

За даними добропільських краєзнавців, у кінці XIX сторіччя існували мілкокустарні копальні біля витоків річки Водяна, на південній околиці сучасного села Нововодяне. Власником копалень був місцевий поміщик А.І.Бушинський. Останній в 1901 році клопотав до Ради З'їзду гірничопромисловців півдня Росії про часткову зміну траси проектованої в загальному напрямку Рутченкове — Дубове, Рудниково-Лозівської залізниці — через район Нововодяного.

Легендарна «Каяла»

За даними істориків і археологів Б.О.Рибакова і С. А. Плетньової, річка Водяна, що протікає в районі платформи села, — легендарна Каяла, де відбулася відома битва князя Ігоря з половцями в 1185 році. Місце битви вчені локалізували північніше сучасного Нововодяного. У своїх дослідженнях Б.О.Рибаков і С.А.Плетньова спростовували класичну гіпотезу, у якій стверджувалося, що битва Ігоря з половцями відбулася в басейні річки Сіверський Донець. Б.О.Рибаков відкидає також зв'язок з битвою назв річок в басейні Дону, Сіверського Дінця, Азовського моря, співзвучних з Каялою. Так, академік звертає увагу, що Ярославна, оплакуючи полонення чоловіка, звертається не до Дону, а до Дніпра. Розглядаючи два «дніпровські» варіанти — «північний» («Орільський», автор В.Г.Федоров) і «південний» («Самарський», автор А.В.Лонгінов), Б.О.Рибаков зупинився на останньому. «Орільський» варіант був відкинутий через те, що в цьому випадку Ігор вийшов би з Чернігово-Сіверських земель, пройшовся б по краю Землі Половецької, і увійшов би в Переяславське князівство, не виходячи вглиб ворожої території.

Нововодянська ЗОШ І—ІІІ ступенів

Перша початкова школа у селі відкрита після Жовтневої революції в селянській хаті в 1919 році. Перший директор В.І.Таткало. На початку 30-х років ХХ сторіччя в селі збудована перша 4-річна школа. Перед радянсько-німецькою війною школа стала семирічною, а в 1962 році — восьмирічною. У роки другої світової війни школа була зруйнована, і в перші повоєнні роки діти навчалися в звичайному сільському будинку. У 1964 році збудована нова школа яка працює і на даний момент (2018 рік).

Підприємства

Соціальна сфера

дитсадок «Ластівка»

3 ФАПи, Будинок культури, пошта.

Відомі люди

Афанасій Петрович Тихонов прожив 106 років. Першим в селі посадив кавун і виростив високий урожай. З того часу в селі вирощують кавуни.

Жертви сталінських репресій

Новиченко Андрій Нестерович, 1905 року народження, село Ново-Водяне Краматорського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Колишній член колгоспу імені Затонського Благодатівської сільради Краматорського району. Проживав у селі Ново-Водяне Краматорського району Донецької області. Заарештований 2 березня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 26 квітня 1933 року засланий у Північний край на 3 роки. Реабілітований у 1989 році.
Тихонов Яків Васильович, даних про народження немає, село Ново-Водяне Краматорського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник артілі імені Затонського. Проживав у селі Ново-Водяне Краматорського району Донецької області. Заарештований 2 березня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 26 квітня 1933 року, з-під варти звільнений, справу припинено. Реабілітований у 1933 році.

Галерея

Ставок Нововодя́не.
Будинок культури.
Центральна вулиця
Медпункт.
Магазин.

Примітки

Подолян В.В. (2009). Слово про Добропілля: Роки, події, люди. Добропілля.
Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Список населённых мест по сведениям 1854 года. СПб. 1859.
Список населённых мест Бахмутского уезда Екатеринославской губернии. Екатеринослав. 1911.
Труды XXVI Съезда горнопромышленников юга России / Т. III. Стенограммы заседаний. Х. 1901.
Подолян В.В. . Архів оригіналу за 27 травня 2018.

Джерела

Слава і воля Доброго поля. 2010 р.
Материал из книги: Славимо рідний край. Історія окремих сіл Добропільщини: Матеріали історико-краєзнавчої конференції/ Упорядники Бичкарьова С. І., Петренко О. М. — Добропілля, 2012

Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] Подолян В.В. (2009). Слово про Добропілля: Роки, події, люди. Добропілля.

[2] Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Список населённых мест по сведениям 1854 года. СПб. 1859.

[3] Список населённых мест Бахмутского уезда Екатеринославской губернии. Екатеринослав. 1911.

[4] Труды XXVI Съезда горнопромышленников юга России / Т. III. Стенограммы заседаний. Х. 1901.

[5] Подолян В.В. . Архів оригіналу за 27 травня 2018.