Нововавилонське царство, Друге Вавилонське царство, Халдейська імперія — історична держава у Межиріччі, що існувала у 626-539 до н. е.
Нововавилонське царство | |
Дата створення / заснування | 626 до н. е. |
---|---|
Офіційна мова | аккадська мова |
Континент | Азія |
Столиця | Вавилон |
Попередник | Новоассирійська імперія |
Наступник | Імперія Ахеменідів |
Час/дата припинення існування | 539 до н. е. |
Нововавилонське царство у Вікісховищі |
Історія
До 626 до н. е. Вавилон перебував під владою північного сусіда — Ассирії. Однак ассирійський намісник Набопаласар, з халдейського племені, вирішив відокремитись від Ассирії й стати самостійним правителем. Спочатку лише північна частина Вавилонії була ним підкорена. Тільки до 615 до н. е. вдалося завоювати більшість усіх вавилонських земель, у тому числі великі міста Урук і Ніппур. Набопаласар сприяв падінню Ассирії та розділенню ассирійських теренів разом з мідійським правителем Кіаксаром.
За наступного нововавилонського царя, Навуходоносора II, велись успішні війни з Єгиптом (захоплено більшу частину Сирії та Палестини, а також усю Фінікію). За часів його правління Юдея стала провінцією нововавилонської держави. Двічі, у 597 та 586 до н. е., доводилось підкорювати юдейську землю (востаннє було зруйновано Єрусалим).
Після Навуходоносора деякий час відбувались палацові перевороти, в результаті яких до влади прийшов Набонід. На початку його правління возвеличилась і стала сильною імперія Ахеменідів. Вавилонський цар намагався вести війни проти Кира II разом з Лідією та Єгиптом.
У 539 до н. е. Вавилон захоплений персами й увійшов до складу держави Ахеменідів. Падінню Нововавилонської держави сприяло невдоволене населення Вавилонії, зокрема, підкорені юдеї. Відтоді Вавилон припинив своє існування як держава.
Нововавилонська (халдейська) династія
- 626-605 до н. е.: Набопаласар (Набу-апла-уцур)
- 605-562 до н. е.: Навуходоносор II (Набу-кудуррі-уцур II)
- 562-560 до н. е.: Амель-Мардук
- 560-556 до н. е.: Нерґал-шар-уцур
- 556-556 до н. е.: Лабаші-Мардук
- 556-539 до н. е.: Набонід (Набу-наїд) і Валтасар (співправителі)
Примітки
- Дандамаев М. А. Политическая история нововавилонского периода // История Древнего мира. — М.: Наука, 1989. — Кн. 2. — стор. 115–117 (рос.)
- Авдиев В. И. История Древнего Востока. — М.: Высшая школа, 1970. — стор. 428–430
- Струве В. В. История Древнего Востока. — Л.: Госполитиздат, 1941. — стор. 351–352
- Авдиев В. И. История Древнего Востока. — М.: Высшая школа, 1970. — стор. 432–433
Література
- Авдиев В. И. История Древнего Востока. — М.: Высшая школа, 1970. — 608 с.
- История Древнего мира / Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — М.: Наука, 1989. — Кн. 2. — 572 с.
- Нуреев Р. М. Нововавилонское царство: рождение первых банков // Всемирная история экономической мысли: у 6 томах / Гол. ред. В. Н. Черковец. — М. : Мысль, 1987. — Т. I. От зарождения экономической мысли до первых теоретических систем политической жизни. — С. 64-66. — 20 000 прим. — .
- Струве В. В. История Древнего Востока. — Л.: Госполитиздат, 1941. — 485 с.
- Тураев Б. История Древнего Востока. — Мн.: Харвест, 2002. — 752 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novovavilonske carstvo Druge Vavilonske carstvo Haldejska imperiya istorichna derzhava u Mezhirichchi sho isnuvala u 626 539 do n e Novovavilonske carstvo Data stvorennya zasnuvannya626 do n e Oficijna movaakkadska mova KontinentAziya StolicyaVavilon PoperednikNovoassirijska imperiya NastupnikImperiya Ahemenidiv Chas data pripinennya isnuvannya539 do n e Novovavilonske carstvo u Vikishovishi Novovavilonske carstvo Haldejska imperiya temnozelena IstoriyaDo 626 do n e Vavilon perebuvav pid vladoyu pivnichnogo susida Assiriyi Odnak assirijskij namisnik Nabopalasar z haldejskogo plemeni virishiv vidokremitis vid Assiriyi j stati samostijnim pravitelem Spochatku lishe pivnichna chastina Vaviloniyi bula nim pidkorena Tilki do 615 do n e vdalosya zavoyuvati bilshist usih vavilonskih zemel u tomu chisli veliki mista Uruk i Nippur Nabopalasar spriyav padinnyu Assiriyi ta rozdilennyu assirijskih tereniv razom z midijskim pravitelem Kiaksarom Za nastupnogo novovavilonskogo carya Navuhodonosora II velis uspishni vijni z Yegiptom zahopleno bilshu chastinu Siriyi ta Palestini a takozh usyu Finikiyu Za chasiv jogo pravlinnya Yudeya stala provinciyeyu novovavilonskoyi derzhavi Dvichi u 597 ta 586 do n e dovodilos pidkoryuvati yudejsku zemlyu vostannye bulo zrujnovano Yerusalim Pislya Navuhodonosora deyakij chas vidbuvalis palacovi perevoroti v rezultati yakih do vladi prijshov Nabonid Na pochatku jogo pravlinnya vozvelichilas i stala silnoyu imperiya Ahemenidiv Vavilonskij car namagavsya vesti vijni proti Kira II razom z Lidiyeyu ta Yegiptom U 539 do n e Vavilon zahoplenij persami j uvijshov do skladu derzhavi Ahemenidiv Padinnyu Novovavilonskoyi derzhavi spriyalo nevdovolene naselennya Vaviloniyi zokrema pidkoreni yudeyi Vidtodi Vavilon pripiniv svoye isnuvannya yak derzhava Novovavilonska haldejska dinastiya626 605 do n e Nabopalasar Nabu apla ucur 605 562 do n e Navuhodonosor II Nabu kudurri ucur II 562 560 do n e Amel Marduk 560 556 do n e Nergal shar ucur 556 556 do n e Labashi Marduk 556 539 do n e Nabonid Nabu nayid i Valtasar spivpraviteli PrimitkiDandamaev M A Politicheskaya istoriya novovavilonskogo perioda Istoriya Drevnego mira M Nauka 1989 Kn 2 stor 115 117 ros Avdiev V I Istoriya Drevnego Vostoka M Vysshaya shkola 1970 stor 428 430 Struve V V Istoriya Drevnego Vostoka L Gospolitizdat 1941 stor 351 352 Avdiev V I Istoriya Drevnego Vostoka M Vysshaya shkola 1970 stor 432 433LiteraturaAvdiev V I Istoriya Drevnego Vostoka M Vysshaya shkola 1970 608 s Istoriya Drevnego mira Pod red I M Dyakonova V D Neronovoj I S Svencickoj M Nauka 1989 Kn 2 572 s Nureev R M Novovavilonskoe carstvo rozhdenie pervyh bankov Vsemirnaya istoriya ekonomicheskoj mysli u 6 tomah Gol red V N Cherkovec M Mysl 1987 T I Ot zarozhdeniya ekonomicheskoj mysli do pervyh teoreticheskih sistem politicheskoj zhizni S 64 66 20 000 prim ISBN 5 244 00038 1 Struve V V Istoriya Drevnego Vostoka L Gospolitizdat 1941 485 s Turaev B Istoriya Drevnego Vostoka Mn Harvest 2002 752 s