Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Новицький Ігор Валентинович (* 31 жовтня 1869, ? — † після 1934, ?) — генерал-хорунжий Армії УНР.
| Новицький Ігор Валентинович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-майор (23.9.1917) Генерал-хорунжий | ||||||
 | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження | 31 жовтня (12 листопада) 1869 | |||||
| Смерть | не раніше 1934 | |||||
| Військова служба | ||||||
| Приналежність |  УНР | |||||
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна | |||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
Біографія
В Російській армії
На військову службу вступив у 1887 році. Закінчив 2-ге військове Костянтинівське училище. Станом на 1 січня 1910 року — підполковник, служив на посаді бібліотекаря Костянтинівського артилерійського училища. У 1916–1917 роках — командир 183-ї гарматної бригади. Був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня. Останнє звання у російській армії — генерал-майор.
На службі Україні
В українській армії з 12 січня 1918 року — помічник начальника Головної шкільної управи Військового міністерства Центральної Ради. З 16 січня 1918 року — начальник артилерії Київської військової округи. З квітня 1918 року — урядовець для доручень Міністерства земельних справ УНР. З 20 січня 1919 року — інспектор артилерії 10-го дієвого корпусу Дієвої Армії УНР.
16 травня 1919 року потрапив у Луцьку до польського полону.
У таборах для військовополонених дав згоду вступити до білогвардійської Північно-Західної армії. Проходив додаткове навчання в артилерійській школі в Англії для обслуговування гармат англійських систем. Деякий час був інспектором артилерії 2-го корпусу Північно-Західної білогвардійської армії генерала Юденіча. Після розгрому цієї армії виїхав на Балкани, звідки незабаром повернувся в Україну.
З 9 липня 1920 року — знову в українській армії. З 1 серпня 1920 року — начальник відділу зброї Артилерійської управи Армії УНР.
На еміграції
З 1921 року — на еміграції у Чехо-Словаччині. Відомий церковний діяч, автор рукописів спогадів «Дневник командира — Великая война 1914–1917» та «Дневник скитальца», де значне місце присвячено службі в українській армії.
Деякий час жив на півдні Франції. У 1933 входив до складу керівників унтер-офіцерських курсів в Ніцці. У 1934 брав участь в освяченні головного табору Національної організації російських скаутів у Ніцці.
Подальша доля невідома.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Новицький Ігор Валентинович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novickij Igor Valentinovich 31 zhovtnya 1869 pislya 1934 general horunzhij Armiyi UNR Novickij Igor Valentinovich General major 23 9 1917 General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya31 zhovtnya 12 listopada 1869Smertne ranishe 1934Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaNagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo GeorgiyaOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Novickij BiografiyaV Rosijskij armiyi Na vijskovu sluzhbu vstupiv u 1887 roci Zakinchiv 2 ge vijskove Kostyantinivske uchilishe Stanom na 1 sichnya 1910 roku pidpolkovnik sluzhiv na posadi bibliotekarya Kostyantinivskogo artilerijskogo uchilisha U 1916 1917 rokah komandir 183 yi garmatnoyi brigadi Buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya IV stupenya Ostannye zvannya u rosijskij armiyi general major Na sluzhbi Ukrayini V ukrayinskij armiyi z 12 sichnya 1918 roku pomichnik nachalnika Golovnoyi shkilnoyi upravi Vijskovogo ministerstva Centralnoyi Radi Z 16 sichnya 1918 roku nachalnik artileriyi Kiyivskoyi vijskovoyi okrugi Z kvitnya 1918 roku uryadovec dlya doruchen Ministerstva zemelnih sprav UNR Z 20 sichnya 1919 roku inspektor artileriyi 10 go diyevogo korpusu Diyevoyi Armiyi UNR 16 travnya 1919 roku potrapiv u Lucku do polskogo polonu U taborah dlya vijskovopolonenih dav zgodu vstupiti do bilogvardijskoyi Pivnichno Zahidnoyi armiyi Prohodiv dodatkove navchannya v artilerijskij shkoli v Angliyi dlya obslugovuvannya garmat anglijskih sistem Deyakij chas buv inspektorom artileriyi 2 go korpusu Pivnichno Zahidnoyi bilogvardijskoyi armiyi generala Yudenicha Pislya rozgromu ciyeyi armiyi viyihav na Balkani zvidki nezabarom povernuvsya v Ukrayinu Z 9 lipnya 1920 roku znovu v ukrayinskij armiyi Z 1 serpnya 1920 roku nachalnik viddilu zbroyi Artilerijskoyi upravi Armiyi UNR Na emigraciyi Z 1921 roku na emigraciyi u Cheho Slovachchini Vidomij cerkovnij diyach avtor rukopisiv spogadiv Dnevnik komandira Velikaya vojna 1914 1917 ta Dnevnik skitalca de znachne misce prisvyacheno sluzhbi v ukrayinskij armiyi Deyakij chas zhiv na pivdni Franciyi U 1933 vhodiv do skladu kerivnikiv unter oficerskih kursiv v Nicci U 1934 brav uchast v osvyachenni golovnogo taboru Nacionalnoyi organizaciyi rosijskih skautiv u Nicci Podalsha dolya nevidoma DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Novickij Igor Valentinovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni