Нове́ Місто — село в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області. Населення становить 789 осіб. Входить до складу Тиврівської селищної громади.
село Нове Місто | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Вінницький район |
Громада | Тиврівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1450 |
Населення | 789 |
Площа | 2,449 км² |
Густота населення | 322,17 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23341 |
Телефонний код | +380 4355 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°54′02″ пн. ш. 28°23′43″ сх. д. / 48.90056° пн. ш. 28.39528° сх. д.Координати: 48°54′02″ пн. ш. 28°23′43″ сх. д. / 48.90056° пн. ш. 28.39528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 255 м |
Водойми | Краснянка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23324, Вінницька обл., Тиврівський р-н, с. Красне, вул. Д. Нечая, буд. 36 |
Карта | |
Нове Місто | |
Нове Місто | |
Мапа | |
Нове Місто у Вікісховищі |
Географія
Нове Місто розміщене на правому березі річки Краснянки, за 15 км від центру громади. Через село проходить автошлях Т 0230.
Історія
Формування території села
Історія Нового Міста тісно пов'язана з історією Красного. Протягом 15-18 ст. це був один населений пункт — місто (містечко) Красне. Стара частина мала назву Старе Красне, Красне, нова — Нове Красне, Нове Місто. На початку 18 ст. на південному заході від Красного з'являється передмістя Розсоше. Тільки в кінці 18 ст. Нове Місто виділяється як передмістя Красного. В 1924 р. Нове Місто і Розсоше стають окремими селами. В 1974 р. до с. Нове Місто було приєднано с. Розсоше.
З кінця 19 ст. до сьогодення
В 1893 р. в передмісті Красного Розсоше (з Новим Містом) було 1010 жит., 172 двори. До 1923 р. Нове Місто згадується як передмістя Красного або як частина села Розсоше. В 1923 р., згідно з новим адміністративно-територіальним поділом Подільської губернії, була утворена Новоміська сільська рада. До неї ввійшли такі населені пункти: м. Красне; села Качанівка, Розсоше, Нове Місто, Швачівка; хутори Барнасово, Дубина, Майдан, Козак, Когутів, Калаїдів, Панасенко, Блажко, Ксьондзик, Датко, Колесниченко, Мацица; лісова сторожка урочище Греково; блок пости П. П.З. 332 в., 333 в., 334 в., 335 в., 336 в., 337 в. В 1926 р. в селі проживало 1043 чол. В 1929 р. в с. Розсоше організовується колгосп ім. 1 Травня, а в 1930 р. в с. Нове Місто — колгосп «Переможець». В липні 1941 року під час Другої світової війни відбулися запеклі триденні бої радянських і німецьких військ,які несподівано прорвалися з Жмеринки на мотоциклах і увірвалися на долину річки Краснянки,де оточили радянських піхотинців.Наступного дня село атакували радянські танкісти,які визволили піхотинців та відійшли, а третього дня знову відбулась атака радянської піхоти,придушена німецьким авіанальотом.Мешканці села зазнали обстрілів та бомбардувань авіації,змушені були ховатись в ярах і лісах,серед них були загиблі,село зазнало руйнувань. В 1950 році колгоспи ім. Сталіна хут. Майдан, ім. 1 Травня с. Розсоше і «Переможець» с. Нове Місто об'єдналися в один колгосп ім. Сталіна с. Нове Місто. В 1958 р. до колгоспу ім. Сталіна було приєднано колгосп ім. Кірова с. Краснянка, а в наступному — колгосп ім. 40-річчя Жовтня с. Красне. В 1959 р. Краснянську, Краснянківську і Новоміську сільради об'єднали в одну Новоміську сільську раду. В 1961 р. господарство с. Краснянка було знову виділене в окремий колгосп, а також виділено окремо Краснянківську сільраду.1 липня 1974 р. до села було приєднано с. Розсоше. В 1978 р. контора колгоспу і сільська рада перейшли в нове приміщення в с. Красне. В 1990 р. введено в експлуатацію дорогу з твердим покриттям до с Іскрівка. В 2002 р. розпочалася газифікація села.
Освіта
1897 р. в Розсоші відкривається школа грамоти для дівчаток, а в наступному — церковно-парафіяльна школа, яку в 1920 р. було реорганізовано в 4-річну трудову школу. Близько 1930 р. відкривається Новоміська 4-річна трудова школа. В середині 50-х років Новоміська і Розсошанська початкові школи об'єднуються в одну Новоміську початкову школу, яка була закрита в 1971 р.
Підприємства та заклади культури
Сільська бібліотека. Ліквідована в 2022 році.
Цех лозоплетіння.
Релігійні громади
Церква Успіння Пресвятої Богородиці.
Відомі земляки — уродженці Нового Міста
- (1937—2014), майстер спорту, абсолютний чемпіон України з планерного спорту, член збірної Радянського Союзу.
- Зоренко Володимир Іларіонович(1934-2016) - учитель,ветеран праці,учасник боротьби за державність України в лавах Народного Руху України в 1989-1991 роках.
- (1906—1997), генерал-майор Радянської армії (1945).
- Пономар Микола Артемович(1900 -1979) - учасник боротьби за державність України доби Української Народної Республіки. Народився у багатодітній хліборобській родині в с. Розсоше. Після поразки національно-визвольних змагань у 1920 році змушений був проживати в польському місті Гайнувка. Після окупації цього міста радянськими військами у 1939 році переїздив з родиною у різні місцевості Радянського Союзу і брав участь у Другій світовій війні на боці червоної армії,був поранений,зазнав німецького полону, отримав радянські бойові нагороди.Потім проживав в с.Пеньківка(станція Ярошенка) нині Мурафської громади Жмеринського району,працював будівельником.Був репресований і ув'язнений на тривалий час в радянських концтаборах на Уралі.
- Чорнодід Андрій Юхимович (1938), український архітектор, лауреат Шевченківської премії.
- Щербина Володимир Васильович (1929 - 2022), Герой Соціалістичної Праці, кавалер трьох орденів Леніна. Працював головою колгоспу "Прогрес" с.Гаї Бродівського району Львівської області.Вирощував високі врожаї цукрових буряків, розвивав інфраструктуру села та переробне виробництво(ковбасний цех).
Пам'ятні місця
Пам'ятний знак на місці жорстокого бою частин Радянської Армії з нацистами в 1941 році. Споруджений в 1984 році.
Фотогалерея
- Могила голови колгоспу Дзюбака І.Д.
- Могила невідомого учасника громадянської війни
Джерела та література
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (жовтень 2018) |
- В. Гульдман. Населенные места Подольской губернии. — К.-Под., 1983.
- Населені місця Поділля. — Вінниця, 1925.
- Бюлетень Вінницького округового бюра. № 2(6) січень-березень 1927року. — Вінниця, 1927.
- Е. Сецинский. Труды Подольского Епархиального историко-статистического комитета. Выпуск 9. — К. Под., 1901.
- В. Щусь. Історія села Красне. — Вінниця, 2012.
Література
- Нове́ Мі́сто // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.572-573
Посилання
- Погода в селі Нове Місто
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Nove Misto Nove Misto selo v Ukrayini u Vinnickomu rajoni Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 789 osib Vhodit do skladu Tivrivskoyi selishnoyi gromadi selo Nove Misto Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Vinnickij rajon Gromada Tivrivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1450 Naselennya 789 Plosha 2 449 km Gustota naselennya 322 17 osib km Poshtovij indeks 23341 Telefonnij kod 380 4355 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 54 02 pn sh 28 23 43 sh d 48 90056 pn sh 28 39528 sh d 48 90056 28 39528 Koordinati 48 54 02 pn sh 28 23 43 sh d 48 90056 pn sh 28 39528 sh d 48 90056 28 39528 Serednya visota nad rivnem morya 255 m Vodojmi Krasnyanka Misceva vlada Adresa radi 23324 Vinnicka obl Tivrivskij r n s Krasne vul D Nechaya bud 36 Karta Nove Misto Nove Misto Mapa Nove Misto u VikishovishiGeografiyaNove Misto rozmishene na pravomu berezi richki Krasnyanki za 15 km vid centru gromadi Cherez selo prohodit avtoshlyah T 0230 IstoriyaFormuvannya teritoriyi sela Istoriya Novogo Mista tisno pov yazana z istoriyeyu Krasnogo Protyagom 15 18 st ce buv odin naselenij punkt misto mistechko Krasne Stara chastina mala nazvu Stare Krasne Krasne nova Nove Krasne Nove Misto Na pochatku 18 st na pivdennomu zahodi vid Krasnogo z yavlyayetsya peredmistya Rozsoshe Tilki v kinci 18 st Nove Misto vidilyayetsya yak peredmistya Krasnogo V 1924 r Nove Misto i Rozsoshe stayut okremimi selami V 1974 r do s Nove Misto bulo priyednano s Rozsoshe Z kincya 19 st do sogodennya V 1893 r v peredmisti Krasnogo Rozsoshe z Novim Mistom bulo 1010 zhit 172 dvori Do 1923 r Nove Misto zgaduyetsya yak peredmistya Krasnogo abo yak chastina sela Rozsoshe V 1923 r zgidno z novim administrativno teritorialnim podilom Podilskoyi guberniyi bula utvorena Novomiska silska rada Do neyi vvijshli taki naseleni punkti m Krasne sela Kachanivka Rozsoshe Nove Misto Shvachivka hutori Barnasovo Dubina Majdan Kozak Kogutiv Kalayidiv Panasenko Blazhko Ksondzik Datko Kolesnichenko Macica lisova storozhka urochishe Grekovo blok posti P P Z 332 v 333 v 334 v 335 v 336 v 337 v V 1926 r v seli prozhivalo 1043 chol V 1929 r v s Rozsoshe organizovuyetsya kolgosp im 1 Travnya a v 1930 r v s Nove Misto kolgosp Peremozhec V lipni 1941 roku pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vidbulisya zapekli tridenni boyi radyanskih i nimeckih vijsk yaki nespodivano prorvalisya z Zhmerinki na motociklah i uvirvalisya na dolinu richki Krasnyanki de otochili radyanskih pihotinciv Nastupnogo dnya selo atakuvali radyanski tankisti yaki vizvolili pihotinciv ta vidijshli a tretogo dnya znovu vidbulas ataka radyanskoyi pihoti pridushena nimeckim avianalotom Meshkanci sela zaznali obstriliv ta bombarduvan aviaciyi zmusheni buli hovatis v yarah i lisah sered nih buli zagibli selo zaznalo rujnuvan V 1950 roci kolgospi im Stalina hut Majdan im 1 Travnya s Rozsoshe i Peremozhec s Nove Misto ob yednalisya v odin kolgosp im Stalina s Nove Misto V 1958 r do kolgospu im Stalina bulo priyednano kolgosp im Kirova s Krasnyanka a v nastupnomu kolgosp im 40 richchya Zhovtnya s Krasne V 1959 r Krasnyansku Krasnyankivsku i Novomisku silradi ob yednali v odnu Novomisku silsku radu V 1961 r gospodarstvo s Krasnyanka bulo znovu vidilene v okremij kolgosp a takozh vidileno okremo Krasnyankivsku silradu 1 lipnya 1974 r do sela bulo priyednano s Rozsoshe V 1978 r kontora kolgospu i silska rada perejshli v nove primishennya v s Krasne V 1990 r vvedeno v ekspluataciyu dorogu z tverdim pokrittyam do s Iskrivka V 2002 r rozpochalasya gazifikaciya sela Osvita 1897 r v Rozsoshi vidkrivayetsya shkola gramoti dlya divchatok a v nastupnomu cerkovno parafiyalna shkola yaku v 1920 r bulo reorganizovano v 4 richnu trudovu shkolu Blizko 1930 r vidkrivayetsya Novomiska 4 richna trudova shkola V seredini 50 h rokiv Novomiska i Rozsoshanska pochatkovi shkoli ob yednuyutsya v odnu Novomisku pochatkovu shkolu yaka bula zakrita v 1971 r Pidpriyemstva ta zakladi kulturiSilska biblioteka Likvidovana v 2022 roci Ceh lozopletinnya Religijni gromadiCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Vidomi zemlyaki urodzhenci Novogo Mista 1937 2014 majster sportu absolyutnij chempion Ukrayini z planernogo sportu chlen zbirnoyi Radyanskogo Soyuzu Zorenko Volodimir Ilarionovich 1934 2016 uchitel veteran praci uchasnik borotbi za derzhavnist Ukrayini v lavah Narodnogo Ruhu Ukrayini v 1989 1991 rokah 1906 1997 general major Radyanskoyi armiyi 1945 Ponomar Mikola Artemovich 1900 1979 uchasnik borotbi za derzhavnist Ukrayini dobi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Narodivsya u bagatoditnij hliborobskij rodini v s Rozsoshe Pislya porazki nacionalno vizvolnih zmagan u 1920 roci zmushenij buv prozhivati v polskomu misti Gajnuvka Pislya okupaciyi cogo mista radyanskimi vijskami u 1939 roci pereyizdiv z rodinoyu u rizni miscevosti Radyanskogo Soyuzu i brav uchast u Drugij svitovij vijni na boci chervonoyi armiyi buv poranenij zaznav nimeckogo polonu otrimav radyanski bojovi nagorodi Potim prozhivav v s Penkivka stanciya Yaroshenka nini Murafskoyi gromadi Zhmerinskogo rajonu pracyuvav budivelnikom Buv represovanij i uv yaznenij na trivalij chas v radyanskih konctaborah na Urali Chornodid Andrij Yuhimovich 1938 ukrayinskij arhitektor laureat Shevchenkivskoyi premiyi Sherbina Volodimir Vasilovich 1929 2022 Geroj Socialistichnoyi Praci kavaler troh ordeniv Lenina Pracyuvav golovoyu kolgospu Progres s Gayi Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Viroshuvav visoki vrozhayi cukrovih buryakiv rozvivav infrastrukturu sela ta pererobne virobnictvo kovbasnij ceh Pam yatni miscyaPam yatnij znak na misci zhorstokogo boyu chastin Radyanskoyi Armiyi z nacistami v 1941 roci Sporudzhenij v 1984 roci FotogalereyaMogila golovi kolgospu Dzyubaka I D Mogila nevidomogo uchasnika gromadyanskoyi vijniDzherela ta literaturaCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti zhovten 2018 V Guldman Naselennye mesta Podolskoj gubernii K Pod 1983 Naseleni miscya Podillya Vinnicya 1925 Byuleten Vinnickogo okrugovogo byura 2 6 sichen berezen 1927roku Vinnicya 1927 E Secinskij Trudy Podolskogo Eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta Vypusk 9 K Pod 1901 V Shus Istoriya sela Krasne Vinnicya 2012 LiteraturaNove Mi sto Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 572 573PosilannyaPogoda v seli Nove Misto Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi