Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ннеді Окорафор англ Nnedi Okorafor нар 8 квітня 1974 Цинциннаті Огайо США американська письменниця нігерійського походже

Ннеді Окорафор

Ннеді Окорафор

Ннеді Окорафор (англ. Nnedi Okorafor, нар. 8 квітня 1974, Цинциннаті, Огайо, США) — американська письменниця нігерійського походження. Працює у жанрі наукової фантастики та фентезі для дорослої та дитячої аудиторії. Насамперед відома як авторка таких творів: «Бінті», «Хто боїться смерті», «Захра, шукачка вітрів», «Аката, відьма» та «Лагуна». 2015 року літературний онлайн-журнал «Бріттл Пейпер» назвав її «африканською авторкою року».

Ннеді Окорафор
image
Народилася8 квітня 1974(1974-04-08)[1][2][3] (50 років)
Цинциннаті, Огайо, США[4]
Країнаimage США[4]
image Нігерія
Національністьd[5] і Ігбо[6]
Діяльністьписьменниця-романістка, письменниця, письменниця наукової фантастики, дитяча письменниця, вихователька, сценаристка коміксів
Сфера роботиd[7]
Alma materd[8] і d
ЗакладУніверситет в Буффало[9]
Жанрфеміністська наукова фантастика
Magnum opusd, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d
Нагороди
Сайт: nnedi.com
image Ннеді Окорафор у Вікісховищі

Біографія

Народилася 8 квітня 1974 року в Цинциннаті, Огайо, США. Батьки Окорафор, які належали до нігерійського народу ігбо, поїхали до США задля здобуття освіти, але так й не повернулися на батьківщину через громадянську війну в Нігерії Сама ж Ннеді ще з юних років часто навідується в Нігерію.

Навчаючись у школі Гомвуд-Флоссмур, Окорафор стала національною зіркою тенісу та легкої атлетики, а також показувала неабиякі результати у математиці та природничих науках. Крім того, вона також цікавилася комахами та хотіла стати ентомологом.

У тринадцятирічному віці у неї діагностували сколіоз, який з роками тільки погіршувався. У дев'ятнадцятирічному віці письменниця пережила операцію з артродезу хребців, який би допоміг вирівняти хребет, однак рідкісне ускладнення привело до того, що Окорафор паралізувало нижче пояса.

Згодом Окорафор почала писати невеличкі історії на маргінесах науково-фантастичних книжок, які були в неї вдома. Завдяки інтенсивній фізичній терапії Окорафор знову почала ходити, але мусила покинути кар'єру атлетки, пересуваючись з ціпком. Невдовзі записалася на курси креативного письма і почала писати свій перший роман.

Окорафор здобула ступінь магістра з журналістики в Університеті штату Мічиган, а також ступінь магістра та PhD з англійської мови та літератури в Іллінойському університеті Чикаго. 2001 року закінчила літературну майстерню «Кларіон» у Лансінґу, Мічиган. Нині живе разом із сім'єю в Олімпія Філдс, Іллінойс.

Тематика творів

Романи та оповідання Окорафор відзеркалюють її західноафриканське походження та сучасне американське життя. В одному зі своїх інтерв'ю вона пояснює важливість своєї двоїстої культурної спадщини тим, що це частина її ідентичності, через яку, на її думку, вона й почала писати наукову фантастику та фентезі. Вона вважає, що живе поміж двох кордонів, які допомагають їй мати велику кількість поглядів на світ та вбирати й обробляти ідеї у незвичний спосіб.

Окорафор запримітила, що фентезі та наукова фантастика не надто різноманітна. Це стало для неї мотивацією для створення книжок, події яких відбуваються на африканському континенті та зображають темношкірих людей, зокрема темношкірих дівчат, які виступають у ролях, що у літературі часто відводяться білим персонажам. Письменниця називає Нігерію своєю «музою», оскільки на її творчість великий вплив справив нігерійський фольклор з його багатою міфологією та містицизмом. У своїх творах вона розглядає такі соціальні проблеми як: «раса, гендерна рівність, політичне насилля, знищення довкілля, геноцид та корупція».

Контроверсії

Здобувши Всесвітню премію фентезі, Окорафор видала есе «Лавкрафтовий расизм та Всесвітня премія фентезі, з коментарями Чайни М'євіля» (2011), в якому висловила свої суперечливі емоції щодо отримання нагороди у формі великого срібного бюста Говарда Лавкрафта. Згодом письменниця підтримала ініціативу Даніеля Хосе Олдера, який 2014 року запропонував замінити Лавкрафта на погруддя Октавії Батлер.

Переклади українською

  • Ннеді Окорафор. Хто боїться смерті. — Х. : КСД, 2019. — 416 с. — .

Примітки

  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
    d:Track:Q2629164
  2. NooSFere — 1999.
    d:Track:Q3343389
  3. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  4. https://us.macmillan.com/author/nnediokorafor/
  5. https://www.nytimes.com/2017/10/06/books/ya-fantasy-diverse-akata-warrior.html
  6. https://www.lightspeedmagazine.com/nonfiction/interview-nnedi-okorafor/
  7. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  8. https://www.infoguideafrica.com/2019/11/Nnedi-Okorafor.html
  9. https://ced.berkeley.edu/events-media/events/a-conversation-with-nnedi-okorafor
  10. . Brittle Paper. 14 грудня 2015. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
  11. Wabuke, Hope. . The Root (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 23 лютого 2018.
  12. . University at Buffalo. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 4 березня 2018.
  13. Borrelli, Christopher (23 травня 2019). . Chicago Tribune. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
  14. . Barnes & Noble. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017.
  15. . NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  16. Alter, Alexandra (6 жовтня 2017). . The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  17. Schnelbach, Leah (20 серпня 2014). . Tor.com (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2018.

Посилання

  • Домашня сторінка Ннеді Окорафор [ 27 вересня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nnedi Okorafor angl Nnedi Okorafor nar 8 kvitnya 1974 Cincinnati Ogajo SShA amerikanska pismennicya nigerijskogo pohodzhennya Pracyuye u zhanri naukovoyi fantastiki ta fentezi dlya dorosloyi ta dityachoyi auditoriyi Nasampered vidoma yak avtorka takih tvoriv Binti Hto boyitsya smerti Zahra shukachka vitriv Akata vidma ta Laguna 2015 roku literaturnij onlajn zhurnal Brittl Pejper nazvav yiyi afrikanskoyu avtorkoyu roku Nnedi OkoraforNarodilasya8 kvitnya 1974 1974 04 08 1 2 3 50 rokiv Cincinnati Ogajo SShA 4 Krayina SShA 4 NigeriyaNacionalnistd 5 i Igbo 6 Diyalnistpismennicya romanistka pismennicya pismennicya naukovoyi fantastiki dityacha pismennicya vihovatelka scenaristka komiksivSfera robotid 7 Alma materd 8 i dZakladUniversitet v Buffalo 9 Zhanrfeministska naukova fantastikaMagnum opusd d d d d d d d d d i dNagorodiVsesvitnya premiya fentezi za najkrashij roman 2011 premiya Neb yula za najkrashu povist 2015 Premiya G yugo za najkrashu povist 2016 d 2008 d 2018 d 2017 Premiya Lokus za najkrashu pidlitkovu knigu 2018 d 2020 d 2020 Sajt nnedi com Nnedi Okorafor u VikishovishiBiografiyaNarodilasya 8 kvitnya 1974 roku v Cincinnati Ogajo SShA Batki Okorafor yaki nalezhali do nigerijskogo narodu igbo poyihali do SShA zadlya zdobuttya osviti ale tak j ne povernulisya na batkivshinu cherez gromadyansku vijnu v Nigeriyi Sama zh Nnedi she z yunih rokiv chasto naviduyetsya v Nigeriyu Navchayuchis u shkoli Gomvud Flossmur Okorafor stala nacionalnoyu zirkoyu tenisu ta legkoyi atletiki a takozh pokazuvala neabiyaki rezultati u matematici ta prirodnichih naukah Krim togo vona takozh cikavilasya komahami ta hotila stati entomologom U trinadcyatirichnomu vici u neyi diagnostuvali skolioz yakij z rokami tilki pogirshuvavsya U dev yatnadcyatirichnomu vici pismennicya perezhila operaciyu z artrodezu hrebciv yakij bi dopomig virivnyati hrebet odnak ridkisne uskladnennya privelo do togo sho Okorafor paralizuvalo nizhche poyasa Zgodom Okorafor pochala pisati nevelichki istoriyi na marginesah naukovo fantastichnih knizhok yaki buli v neyi vdoma Zavdyaki intensivnij fizichnij terapiyi Okorafor znovu pochala hoditi ale musila pokinuti kar yeru atletki peresuvayuchis z cipkom Nevdovzi zapisalasya na kursi kreativnogo pisma i pochala pisati svij pershij roman Okorafor zdobula stupin magistra z zhurnalistiki v Universiteti shtatu Michigan a takozh stupin magistra ta PhD z anglijskoyi movi ta literaturi v Illinojskomu universiteti Chikago 2001 roku zakinchila literaturnu majsternyu Klarion u Lansingu Michigan Nini zhive razom iz sim yeyu v Olimpiya Filds Illinojs Tematika tvorivRomani ta opovidannya Okorafor vidzerkalyuyut yiyi zahidnoafrikanske pohodzhennya ta suchasne amerikanske zhittya V odnomu zi svoyih interv yu vona poyasnyuye vazhlivist svoyeyi dvoyistoyi kulturnoyi spadshini tim sho ce chastina yiyi identichnosti cherez yaku na yiyi dumku vona j pochala pisati naukovu fantastiku ta fentezi Vona vvazhaye sho zhive pomizh dvoh kordoniv yaki dopomagayut yij mati veliku kilkist poglyadiv na svit ta vbirati j obroblyati ideyi u nezvichnij sposib Okorafor zaprimitila sho fentezi ta naukova fantastika ne nadto riznomanitna Ce stalo dlya neyi motivaciyeyu dlya stvorennya knizhok podiyi yakih vidbuvayutsya na afrikanskomu kontinenti ta zobrazhayut temnoshkirih lyudej zokrema temnoshkirih divchat yaki vistupayut u rolyah sho u literaturi chasto vidvodyatsya bilim personazham Pismennicya nazivaye Nigeriyu svoyeyu muzoyu oskilki na yiyi tvorchist velikij vpliv spraviv nigerijskij folklor z jogo bagatoyu mifologiyeyu ta misticizmom U svoyih tvorah vona rozglyadaye taki socialni problemi yak rasa genderna rivnist politichne nasillya znishennya dovkillya genocid ta korupciya KontroversiyiZdobuvshi Vsesvitnyu premiyu fentezi Okorafor vidala ese Lavkraftovij rasizm ta Vsesvitnya premiya fentezi z komentaryami Chajni M yevilya 2011 v yakomu vislovila svoyi superechlivi emociyi shodo otrimannya nagorodi u formi velikogo sribnogo byusta Govarda Lavkrafta Zgodom pismennicya pidtrimala iniciativu Danielya Hose Oldera yakij 2014 roku zaproponuvav zaminiti Lavkrafta na pogruddya Oktaviyi Batler Perekladi ukrayinskoyuNnedi Okorafor Hto boyitsya smerti H KSD 2019 416 s ISBN 978 617 12 5122 9 PrimitkiInternet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 NooSFere 1999 d Track Q3343389 FemBio database d Track Q61356138 https us macmillan com author nnediokorafor https www nytimes com 2017 10 06 books ya fantasy diverse akata warrior html https www lightspeedmagazine com nonfiction interview nnedi okorafor Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www infoguideafrica com 2019 11 Nnedi Okorafor html https ced berkeley edu events media events a conversation with nnedi okorafor Brittle Paper 14 grudnya 2015 Arhiv originalu za 20 serpnya 2019 Procitovano 19 chervnya 2019 Wabuke Hope The Root angl Arhiv originalu za 22 veresnya 2019 Procitovano 23 lyutogo 2018 University at Buffalo Arhiv originalu za 22 veresnya 2019 Procitovano 4 bereznya 2018 Borrelli Christopher 23 travnya 2019 Chicago Tribune Arhiv originalu za 9 serpnya 2019 Procitovano 7 lipnya 2019 Barnes amp Noble Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 NPR org angl Arhiv originalu za 16 listopada 2017 Procitovano 15 listopada 2017 Alter Alexandra 6 zhovtnya 2017 The New York Times angl ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 16 listopada 2017 Procitovano 15 listopada 2017 Schnelbach Leah 20 serpnya 2014 Tor com angl Arhiv originalu za 29 bereznya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2018 PosilannyaDomashnya storinka Nnedi Okorafor 27 veresnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ