Нечітка концепція це концепція межі застосування якої можуть значно змінюватися залежно від контексту чи умов замість то

Нечітка концепція — це концепція, межі застосування якої можуть значно змінюватися залежно від контексту чи умов, замість того, щоб бути зафіксованими раз і назавжди. Це означає, що концепція певним чином розпливчаста, не має фіксованого, точного значення, однак не є незрозумілою чи безглуздою взагалі. Вона має певне значення, яке можна зробити більш точним лише шляхом подальшого уточнення та конкретизації, включаючи більш точне визначення контексту, у якому використовується це поняття. Вивчення характеристик нечітких понять і нечіткої мови називається нечіткою семантикою. Протилежністю «нечіткої концепції» є «чітка концепція» (тобто точна концепція).

Нечітка концепція

Під нечітким поняттям вчені розуміють поняття, яке «до певної міри застосовне» в ситуації. Це означає, що концепція має «градації» значущості або «нечіткі» (змінні) межі застосування. Нечітке твердження — це твердження, яке є істинним «до певної міри», і ця міра часто може бути представлена масштабованим значенням. Термін також використовується в наші дні в більш загальному, популярному значенні — на відміну від його технічного значення — для позначення концепції, яка є «досить розпливчастою» з будь-якої причини.

У минулому сама ідея міркування за допомогою нечітких понять зустрічала значний опір з боку академічних еліт. Вони не хотіли підтримувати використання неточних концепцій у дослідженнях чи аргументації. Проте, хоча люди можуть і не знати про це, використання нечітких понять гігантсько зросло в усіх сферах життя з 1970-х років. Це в основному завдяки прогресу в електронній інженерії, нечіткій математиці та цифровому програмуванні. Нова технологія дозволяє передбачати та фіксувати в програмі дуже складні висновки про «варіації на тему».

Див. також

Система нечіткого керування

Примітки

Susan Haack, Deviant logic, fuzzy logic: beyond the formalism. Chicago: University of Chicago Press, 1996.
Richard Dietz & Sebastiano Moruzzi (eds.), Cuts and clouds. Vagueness, Its Nature, and Its Logic. Oxford University Press, 2009; Delia Graff & Timothy Williamson (eds.), Vagueness. London: Routledge, 2002.
, Vagueness. London: Routledge, 1994, p. 124f; , «Quantitative fuzzy semantics». Information Sciences, Vol. 3, No. 2, April 1971, pp. 159—176.
Bart Kosko, Fuzzy Thinking: The New Science of Fuzzy Logic. New York: Hyperion, 1993; , Heaven in a chip: fuzzy visions of society and science in the digital age. New York: Three Rivers Press, 1999; Daniel McNeill & Paul Freiberger, Fuzzy Logic: The Revolutionary Computer Technology that Is Changing Our World. New York: Simon & Schuster, 1994. Charles Elkan, «The paradoxical success of fuzzy logic.» IEEE Expert, August 1994.[1] A useful overview of the field is provided in: Radim Bělohlávek, & , Fuzzy Logic and Mathematics: A Historical Perspective. Oxford University Press, 2017.

Інтернет-ресурси

James F. Brule, Fuzzy systems tutorial
«Fuzzy Logic», Stanford Encyclopedia of Philosophy
«Vagueness», Stanford Encyclopedia of Philosophy
Calvin College Engineering Department, Getting Started with Fuzzy Logic
2009 Benjamin Franklin Medal Winner: Lotfi A. Zadeh
Lin Shang, Lecture on fuzzy and rough sets, Nanjing University
Rudolf Kruse and Christian Moewes on fuzzy set theory

[1] Susan Haack, Deviant logic, fuzzy logic: beyond the formalism. Chicago: University of Chicago Press, 1996.

[2] Richard Dietz & Sebastiano Moruzzi (eds.), Cuts and clouds. Vagueness, Its Nature, and Its Logic. Oxford University Press, 2009; Delia Graff & Timothy Williamson (eds.), Vagueness. London: Routledge, 2002.

[3] , Vagueness. London: Routledge, 1994, p. 124f; , «Quantitative fuzzy semantics». Information Sciences, Vol. 3, No. 2, April 1971, pp. 159—176.

[4] Bart Kosko, Fuzzy Thinking: The New Science of Fuzzy Logic. New York: Hyperion, 1993; , Heaven in a chip: fuzzy visions of society and science in the digital age. New York: Three Rivers Press, 1999; Daniel McNeill & Paul Freiberger, Fuzzy Logic: The Revolutionary Computer Technology that Is Changing Our World. New York: Simon & Schuster, 1994. Charles Elkan, «The paradoxical success of fuzzy logic.» IEEE Expert, August 1994.[1] A useful overview of the field is provided in: Radim Bělohlávek, & , Fuzzy Logic and Mathematics: A Historical Perspective. Oxford University Press, 2017.