Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Несте рівка село в Україні у Маньківській селищній громаді Уманського району Черкаської області Розташоване за 14 км на

Нестерівка (Уманський район)

Нестерівка (Уманський район)

Несте́рівка — село в Україні, у Маньківській селищній громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване за 14 км на захід від смт Маньківка. Через село проходить автошлях М05.Населення становить 868 осіб (станом на 2005 р.).

село Нестерівка
image
Країна image Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Громада Маньківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA71060150080027831
Облікова картка Село на сайті ВРУ 
Основні дані
Засноване середина 16 століття
Населення 868 (на 1 січня 2005 року)
Поштовий індекс 20140
Телефонний код +380 4748
Географічні дані
Географічні координати 48°58′50″ пн. ш. 30°10′43″ сх. д. / 48.98056° пн. ш. 30.17861° сх. д. / 48.98056; 30.17861Координати: 48°58′50″ пн. ш. 30°10′43″ сх. д. / 48.98056° пн. ш. 30.17861° сх. д. / 48.98056; 30.17861
Середня висота
над рівнем моря 		225 м
Відстань до
обласного центру 		144,4 (фізична) км
Найближча залізнична станція Поташ
Відстань до
залізничної станції 		15 км
Місцева влада
Адреса ради с. Нестерівка
Сільський голова Кривда Іван Петрович
Карта
image
image
Нестерівка
image
image
Нестерівка
Мапа

image Нестерівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нестерівка.

Історія

Село відоме з середини XVI століття й неофіційно називалося Хрещеним Яром. Саме тут три яри навхрест перетиналися між собою, утворюючи в місці сходження глибоку долину. Один із них, що тягнувся із північного заходу, називався Безоднею, другий, що пролягав із північного сходу — Прірвою, а третій — Буртами. Із трьох боків ярами у весняну повінь вирувала вода й зчиняла великий шум. Із часом на узберегах ярів виріс деревостій, річки стали тихоплинними й довкола них почали селитися люди, так і виникло поселення. Офіційно назва села походить від першого мешканця, козака Нестера. Із святців греко-візантійської та римо-католицької церкви відоме ім'я Нестор.

У 1647 році Нестерівкою володів син польського магната Станіслава Потоцького — Олександр.

У 1760 році на новому місці животівським уніатом-протопопом Василем Кремезовичем освячено новозведену церкву св. великомученика Дмитрія. Її приєднано до православ'я в 1768 році. Того ж року тут нараховувалося 145 дворів, а 1783-го було вже 160 дворів, де проживало 976 чоловіків і жінок. У 1795 році тут мешкало 509 чоловіків та 434 жінки, які мали 136 будинків.

У 1831 році Нестерівка — із ґрунтами та людьми перейшла до київської казенної палати (фінансового управління) і стала «казенним», тобто військовим, поселенням. Тут звели солдатську казарму, а селяни працювали для потреб місцевого гарнізону кавалерії. У 1840 році відбулося перепланування села: згідно з розпорядженням військового міністра: вулиці випрямили, щоб зручніше було пересуватися військовій кавалерії.

У 1864 року Лаврентій Похилевич так занотовує про це поселення:

image Нестеровка, село в 6-ти верстах от Соколовки. Жителей обоего пола 1209. Церковь Дмитриевская, деревянная, построена 1759 года; земли имеет 33 десятини. В жалованье причту назначено 194 рубля. image

У 1900 році в селі налічувалося 389 дворів; кількість мешканців:, чоловіків — 1012, жінок — 998. За поселенням було закріплено 2833 десятини орної землі, з яких православній церкві належало 33. У селі була церковно-приходська школа, працювало 9 вітряків та 2 водяних млини, хлібний магазин.

У 1905 році село відносилося до Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення знаходилося 2833 десятини; на той час у селі було 437 дворів.

У 1924 році в селі створено сільськогосподарську комуну «Добробут».

22 липня 1941 року нацисти вдерлися в село: спротив нестерівців був відчайдушний — Нестерівка кілька разів переходила з рук у руки. 265 уродженців села брали участь у Другій світовій війні, з них 112 нагороджені орденами і медалями, 152 загинули в боях. в 1957 році на братській могилі воїнів-визволителів встановлено пам'ятник, а 1968 року в центрі села споруджено обеліск Слави.

З 1950-х років колгосп імені Мічуріна 19 років очолював Федір Кузьмич Кирилюк, який вивів із сільчанами господарство в передове, колгосп став мільйонером. Колгосп мав у користуванні 2416,6 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2311,2 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали механічна і деревообробна майстерні. 1 травня 1961 року здано в експлуатацію, зведений на кошти колгоспу імені Мічуріна сільський Будинок культури. У 1964 році колгосп придбав радіоустановку ТУ-600, яка обслуговувала Нестерівку, Добру та Красноставку.

8 квітня 1971 року голову колгоспу Кирилюка було відзначено званням Героя Соціалістичної Праці. Нагороджені за високі показники в праці мешканці села: буряковод Леонід Голубченко, ланкова Наталя Михайлівна Грабовенко, комбайнери Михайло Феодосійович Химинчук та Іван Андріянович Стецюк, доярка Галина Михайлівна Стецюк, агроном Василь Іванович Штурхаль та інші.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 928 97.68%
російська 20 2.10%
румунська 1 0.11%
інші/не вказали 1 0.11%
Усього 950 100%

Археологічні знахідки

Поблизу поселення виявлено пам'ятки трипільської культури, а також — шість курганів мідно-скіфсько-сарматської доби. З кургану № 3 археологи видобули золоті вироби, кістяну пронизку, веретено з керамічним пряслицем, прикраси кінської упряжі та наконечники стріл.

Сучасність

У селі організовано ТОВ «Нестерівка» та ПТФ «Червона калина», два фермерські господарства, а 4 приватні підприємці орендують 27,7 гектара водного дзеркала — сільські ставки.

Відомі люди

Галерея

  • image
    Вулиця Центральна
  • image
    Сільська рада
  • image
    Школа
  • image
    Будинок культури
  • image
    Амбулаторія
  • image
    Магазин
  • image
    Церква
  • image
    Ставок
  • image
    Пам'ятник воїнам-односельцям
  • image
    Братська могила радянських воїнів
  • image
    Пам’ятний знак жертвам Голодомору
  • image
    Пам’ятник І.В. Мічуріну

Посилання

  1. maps.vlasenko.net(рос.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

  • Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу.-К.,2006.-С.270 — 276.
  • Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.634-635.
  • Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Посилання

    image Це незавершена стаття про Черкаську область.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Neste rivka selo v Ukrayini u Mankivskij selishnij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane za 14 km na zahid vid smt Mankivka Cherez selo prohodit avtoshlyah M05 Naselennya stanovit 868 osib stanom na 2005 r selo NesterivkaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Umanskij rajonGromada Mankivska selishna gromadaKod KATOTTG UA71060150080027831Oblikova kartka Selo na sajti VRU Osnovni daniZasnovane seredina 16 stolittyaNaselennya 868 na 1 sichnya 2005 roku Poshtovij indeks 20140Telefonnij kod 380 4748Geografichni daniGeografichni koordinati 48 58 50 pn sh 30 10 43 sh d 48 98056 pn sh 30 17861 sh d 48 98056 30 17861 Koordinati 48 58 50 pn sh 30 10 43 sh d 48 98056 pn sh 30 17861 sh d 48 98056 30 17861Serednya visota nad rivnem morya 225 mVidstan do oblasnogo centru 144 4 fizichna kmNajblizhcha zaliznichna stanciya PotashVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 kmMisceva vladaAdresa radi s NesterivkaSilskij golova Krivda Ivan PetrovichKartaNesterivkaNesterivkaMapa Nesterivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nesterivka IstoriyaSelo vidome z seredini XVI stolittya j neoficijno nazivalosya Hreshenim Yarom Same tut tri yari navhrest peretinalisya mizh soboyu utvoryuyuchi v misci shodzhennya gliboku dolinu Odin iz nih sho tyagnuvsya iz pivnichnogo zahodu nazivavsya Bezodneyu drugij sho prolyagav iz pivnichnogo shodu Prirvoyu a tretij Burtami Iz troh bokiv yarami u vesnyanu povin viruvala voda j zchinyala velikij shum Iz chasom na uzberegah yariv viris derevostij richki stali tihoplinnimi j dovkola nih pochali selitisya lyudi tak i viniklo poselennya Oficijno nazva sela pohodit vid pershogo meshkancya kozaka Nestera Iz svyatciv greko vizantijskoyi ta rimo katolickoyi cerkvi vidome im ya Nestor U 1647 roci Nesterivkoyu volodiv sin polskogo magnata Stanislava Potockogo Oleksandr U 1760 roci na novomu misci zhivotivskim uniatom protopopom Vasilem Kremezovichem osvyacheno novozvedenu cerkvu sv velikomuchenika Dmitriya Yiyi priyednano do pravoslav ya v 1768 roci Togo zh roku tut narahovuvalosya 145 dvoriv a 1783 go bulo vzhe 160 dvoriv de prozhivalo 976 cholovikiv i zhinok U 1795 roci tut meshkalo 509 cholovikiv ta 434 zhinki yaki mali 136 budinkiv U 1831 roci Nesterivka iz gruntami ta lyudmi perejshla do kiyivskoyi kazennoyi palati finansovogo upravlinnya i stala kazennim tobto vijskovim poselennyam Tut zveli soldatsku kazarmu a selyani pracyuvali dlya potreb miscevogo garnizonu kavaleriyi U 1840 roci vidbulosya pereplanuvannya sela zgidno z rozporyadzhennyam vijskovogo ministra vulici vipryamili shob zruchnishe bulo peresuvatisya vijskovij kavaleriyi U 1864 roku Lavrentij Pohilevich tak zanotovuye pro ce poselennya Nesterovka selo v 6 ti verstah ot Sokolovki Zhitelej oboego pola 1209 Cerkov Dmitrievskaya derevyannaya postroena 1759 goda zemli imeet 33 desyatini V zhalovane prichtu naznacheno 194 rublya U 1900 roci v seli nalichuvalosya 389 dvoriv kilkist meshkanciv cholovikiv 1012 zhinok 998 Za poselennyam bulo zakripleno 2833 desyatini ornoyi zemli z yakih pravoslavnij cerkvi nalezhalo 33 U seli bula cerkovno prihodska shkola pracyuvalo 9 vitryakiv ta 2 vodyanih mlini hlibnij magazin U 1905 roci selo vidnosilosya do Umanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi u zemlekoristuvanni naselennya znahodilosya 2833 desyatini na toj chas u seli bulo 437 dvoriv U 1924 roci v seli stvoreno silskogospodarsku komunu Dobrobut 22 lipnya 1941 roku nacisti vderlisya v selo sprotiv nesterivciv buv vidchajdushnij Nesterivka kilka raziv perehodila z ruk u ruki 265 urodzhenciv sela brali uchast u Drugij svitovij vijni z nih 112 nagorodzheni ordenami i medalyami 152 zaginuli v boyah v 1957 roci na bratskij mogili voyiniv vizvoliteliv vstanovleno pam yatnik a 1968 roku v centri sela sporudzheno obelisk Slavi Z 1950 h rokiv kolgosp imeni Michurina 19 rokiv ocholyuvav Fedir Kuzmich Kirilyuk yakij viviv iz silchanami gospodarstvo v peredove kolgosp stav miljonerom Kolgosp mav u koristuvanni 2416 6 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2311 2 ga ornoyi zemli V gospodarstvi viroshuvali zernovi i tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Pracyuvali mehanichna i derevoobrobna majsterni 1 travnya 1961 roku zdano v ekspluataciyu zvedenij na koshti kolgospu imeni Michurina silskij Budinok kulturi U 1964 roci kolgosp pridbav radioustanovku TU 600 yaka obslugovuvala Nesterivku Dobru ta Krasnostavku 8 kvitnya 1971 roku golovu kolgospu Kirilyuka bulo vidznacheno zvannyam Geroya Socialistichnoyi Praci Nagorodzheni za visoki pokazniki v praci meshkanci sela buryakovod Leonid Golubchenko lankova Natalya Mihajlivna Grabovenko kombajneri Mihajlo Feodosijovich Himinchuk ta Ivan Andriyanovich Stecyuk doyarka Galina Mihajlivna Stecyuk agronom Vasil Ivanovich Shturhal ta inshi NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 928 97 68 rosijska 20 2 10 rumunska 1 0 11 inshi ne vkazali 1 0 11 Usogo 950 100 Arheologichni znahidkiPoblizu poselennya viyavleno pam yatki tripilskoyi kulturi a takozh shist kurganiv midno skifsko sarmatskoyi dobi Z kurganu 3 arheologi vidobuli zoloti virobi kistyanu pronizku vereteno z keramichnim pryaslicem prikrasi kinskoyi upryazhi ta nakonechniki stril SuchasnistU seli organizovano TOV Nesterivka ta PTF Chervona kalina dva fermerski gospodarstva a 4 privatni pidpriyemci orenduyut 27 7 gektara vodnogo dzerkala silski stavki Vidomi lyudiKrivda Fedot Pilipovich general armiyi chasiv SRSR GalereyaVulicya Centralna Silska rada Shkola Budinok kulturi Ambulatoriya Magazin Cerkva Stavok Pam yatnik voyinam odnoselcyam Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnij znak zhertvam Golodomoru Pam yatnik I V MichurinuPosilannyamaps vlasenko net ros Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaZhadko V Mankivshina Ne zabuvajmo ridnogo porogu K 2006 S 270 276 Universalna enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 634 635 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaCe nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ