Нері́вності Плюннеке — Ружі — класична лема адитивної комбінаторики. Описує обмеження на багаторазові множини сум за відомих обмежень на аналогічні короткі суми. Наприклад, обмеження на за відомих обмежень на .
У доведеннях нерівностей Плюннеке — Ружі зазвичай не використовують структуру спільної множини, якій належать і , а використовують тільки загальні аксіоми групової операції, що робить їх істинними для довільних груп (зокрема, для множин натуральних і дійсних чисел, а також остач від ділення на дане число).
Названі на честь німецького математика H. Plünnecke та угорського математика [en].
Формулювання
Нижче використовуються позначення
Для однієї множини
Нехай — абелева група, . Тоді з випливає |
Лема
Якщо , то .
Лема доводиться індукцією за розміром . Для твердження очевидне. Далі, для деякого позначимо . За припущенням індукції, .
Розглянемо множину . Якщо , то . Інакше
Причому, за визначенням ,
Виведення теореми з леми
Виберемо підмножину , тобто таку, що задовольняє вимогам леми. Тоді, згідно з лемою при ,
Далі використаємо нерівність трикутника Ружі.
Для двох множин
Для будь-яких існує таке, що якщо — група, , то з випливає |
Лема 1
Якщо , то .
Це твердження випливає безпосередньо з нерівності трикутника Ружі.
Лема 2
Якщо , то з випливає, що існує така, що і .
Для доведення розглянемо множину елементів, які мають не менше, ніж подань у вигляді . Загальне число пар можна оцінити зверху як , так що .
При цьому, якщо визначити функцію як , то для будь-якого образу вигляду знайдеться не менше різних прообразів вигляду , що відповідають різним поданням . Важливо розглядати саме таку розстановку доданків у прообразі, тому що всі пари , очевидно, однакові за визначенням.
Оскільки кажен елемент із має не менше різних прообразів, то
Виведення нерівності з лем
Для даних розглянемо множину , отриману в лемі 2, й позначимо для леми 1 . Тоді, за лемою 1,
.
Остання нерівність істинна, оскільки при .
Отжє, і, повторюючи ту саму процедуру для замість , можна отримати , і взагалі
.
Значить,
Узагальнення на довільну кількість множин
Нехай — абелева група, , . Тоді Тоді існує непорожня підмножина така, що |
Основні наслідки
Якщо , то
Якщо , то
Отже, якщо для величин і відомий порядок зростання при зростанні , то
Застосування
Нерівність Плюннеке — Ружі використовують для доведення теореми сум-добутків
Примітки
- H. Pl¨unnecke. Eine zahlentheoretische anwendung der graphtheorie. J. Reine Angew. Math., 243:171–183, 1970
- Текстовий виклад лекції Гаральда Гельфготта в СПбДУ[недоступне посилання]
- Лекция Гаральда Гельфготта в СПбДУ
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 8 жовтня 2017.
- I. Z. Ruzsa, «An application of graph theory to additive number theory», Sci. Ser. A Math. Sci. (N. S.), 3 (1989), 97–109.
- I. Z. Ruzsa, «Sums of finite sets», Number theory (New York, 1991—1995), Springer, New York, 1996, 281—293.
- М. З. Гараев, Суммы и произведения множеств и оценки рациональных тригонометрических сумм в полях простого порядка, УМН, 2010, том 65, выпуск 4(394), DOI: http://dx.doi.org/10.4213/rm9367
Посилання
- М. З. Гараєв, Суми та добутки множин та оцінки раціональних тригонометричних сум у полях простого порядку (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neri vnosti Plyunneke Ruzhi klasichna lema aditivnoyi kombinatoriki Opisuye obmezhennya na bagatorazovi mnozhini sum za vidomih obmezhen na analogichni korotki sumi Napriklad obmezhennya na A A B B displaystyle A A B B za vidomih obmezhen na A B displaystyle A B U dovedennyah nerivnostej Plyunneke Ruzhi zazvichaj ne vikoristovuyut strukturu spilnoyi mnozhini yakij nalezhat A displaystyle A i B displaystyle B a vikoristovuyut tilki zagalni aksiomi grupovoyi operaciyi sho robit yih istinnimi dlya dovilnih grup zokrema dlya mnozhin naturalnih i dijsnih chisel a takozh ostach vid dilennya na dane chislo Nazvani na chest nimeckogo matematika H Plunnecke ta ugorskogo matematika en FormulyuvannyaNizhche vikoristovuyutsya poznachennya A B a b a A b B displaystyle A B left lbrace a b a in A b in B right rbrace n A a 1 a n a 1 a n A displaystyle nA left lbrace a 1 dots a n a 1 dots a n in A right rbrace A a a A displaystyle A left lbrace a a in A right rbrace Dlya odniyeyi mnozhini Nehaj G displaystyle G abeleva grupa A G K R displaystyle A subset G K in mathbb R Todi z A A K A displaystyle A A leq K A viplivaye n A m A lt K n m A displaystyle nA mA lt K n m A Dovedennya Lema Yaksho A B S G A B K B Z B Z B A Z K Z displaystyle A B S in G A B leq K B forall Z subset B Z not B A Z geq K Z to A B S K B S displaystyle A B S leq K B S Lema dovoditsya indukciyeyu za rozmirom S displaystyle S Dlya S 1 displaystyle S 1 tverdzhennya ochevidne Dali dlya deyakogo x S displaystyle x in S poznachimo S S x displaystyle S S setminus left lbrace x right rbrace Za pripushennyam indukciyi A B S K B S displaystyle A B S leq K B S Rozglyanemo mnozhinu Z x b x B S b B displaystyle Z x left lbrace b x in B S b in B right rbrace Yaksho Z x B displaystyle Z x B to A B S A B S K B S K B S displaystyle A B S A B S leq K B S K B S Inakshe A B S A B S A B x A Z x x displaystyle A B S A B S cup A B left lbrace x right rbrace setminus A Z x left lbrace x right rbrace A B S A B S A B A Z x K B S K B K Z x K B S B Z x displaystyle A B S A B S A B A Z x leq K B S K B K Z x K B S B Z x Prichomu za viznachennyam Z x displaystyle Z x B S B S B Z x x displaystyle B S B S cup B setminus Z x left lbrace x right rbrace B S B S B Z x displaystyle B S B S B Z x A B S K B S displaystyle A B S leq K B S Vivedennya teoremi z lemi Viberemo pidmnozhinu B arg min B A B 1 A B B displaystyle B arg min limits B subset A B geq 1 frac A B B tobto taku sho zadovolnyaye vimogam lemi Todi zgidno z lemoyu pri S n 1 A displaystyle S n 1 A n A B A B n 1 A K n 1 A B A B n 2 A K 2 n 2 A B K n 1 A B K n A displaystyle nA B A B n 1 A leq K n 1 A B A B n 2 A leq K 2 n 2 A B leq leq K n 1 A B leq K n A Dali vikoristayemo nerivnist trikutnika Ruzhi B n A m A B n A m A n A B m A B K n m A displaystyle B nA mA B nA mA leq nA B mA B leq K n m A Dlya dvoh mnozhin Dlya bud yakih n 1 n 2 n 3 n 4 0 displaystyle n 1 n 2 n 3 n 4 geq 0 isnuye c c n 1 n 2 n 3 n 4 displaystyle c c n 1 n 2 n 3 n 4 take sho yaksho G displaystyle G grupa A B G A B gt 1 displaystyle A B subset G A B gt 1 K R displaystyle K in mathbb R to z A B K A displaystyle A B leq K A viplivaye n 1 A n 2 A n 3 B n 4 B K c A displaystyle n 1 A n 2 A n 3 B n 4 B leq K c A Dovedennya Lema 1 Yaksho C D G displaystyle C D in G to C C lt C D D C D displaystyle C C lt left frac C D D right C D Ce tverdzhennya viplivaye bezposeredno z nerivnosti trikutnika Ruzhi Lema 2 Yaksho A B G A B K R displaystyle A B in G A B K in mathbb R to z A B K A displaystyle A B leq K A viplivaye sho isnuye S A B displaystyle S subset A B taka sho S gt A 2 displaystyle S gt frac A 2 i A B S lt K 3 A displaystyle A B S lt K 3 A Dlya dovedennya rozglyanemo mnozhinu S A B displaystyle S in A B elementiv yaki mayut ne menshe nizh A 2 K displaystyle frac A 2K podan u viglyadi a b a A b B displaystyle a b a in A b in B Zagalne chislo par a b A B displaystyle a b in A times B mozhna ociniti zverhu yak A 2 A B S A A B S A 2 K S A K A 2 2 K S A A 2 2 displaystyle A 2 A B leq S A A B S frac A 2K leq S A frac K A 2 2K S A frac A 2 2 tak sho S gt A 2 displaystyle S gt frac A 2 Pri comu yaksho viznachiti funkciyu l A B A B G displaystyle lambda A B times A B to G yak l x y x y displaystyle lambda x y x y to dlya bud yakogo obrazu viglyadu a b s A B S displaystyle a b s in A B S znajdetsya ne menshe A 2 K displaystyle frac A 2K riznih proobraziv viglyadu a b a b displaystyle a b a b sho vidpovidayut riznim podannyam a b s a A b B displaystyle a b s a in A b in B Vazhlivo rozglyadati same taku rozstanovku dodankiv u proobrazi tomu sho vsi pari a b a b displaystyle a b a b ochevidno odnakovi za viznachennyam Oskilki kazhen element iz A B S displaystyle A B S maye ne menshe A 2 K displaystyle frac A 2K riznih proobraziv to A B S A 2 K A B 2 displaystyle A B S frac A 2K leq A B 2 A B S K A 2 A 2 K K 3 A displaystyle A B S leq frac K A 2 left frac A 2K right K 3 A Vivedennya nerivnosti z lem Dlya danih A B G displaystyle A B in G rozglyanemo mnozhinu S displaystyle S otrimanu v lemi 2 j poznachimo dlya lemi 1 C A B D S displaystyle C A B D S Todi za lemoyu 1 A B A B A B S S A B S K 3 A 2 A 2 2 K 6 A K 8 A displaystyle A B A B leq left frac A B S S right A B S leq frac K 3 A 2 left frac A 2 right leq 2K 6 A leq K 8 A Ostannya nerivnist istinna oskilki K gt 3 2 displaystyle K gt frac 3 2 pri A gt 1 displaystyle A gt 1 Otzhye A A B B K 8 A displaystyle A A B B leq K 8 A i povtoryuyuchi tu samu proceduru dlya A A B B displaystyle A A B B zamist A B displaystyle A B mozhna otrimati A A A A B B B B K 8 8 A A K 64 K 8 A K 72 A displaystyle A A A A B B B B leq K 8 8 A A leq K 64 K 8 A K 72 A i vzagali n A n A n B n B K c A 2 n A 2 n A 2 n B 2 n B K c 8 n A n A K 9 c A displaystyle nA nA nB nB leq K c A Rightarrow 2nA 2nA 2nB 2nB leq K c 8 nA nA leq K 9c A Znachit 2 k A 2 k A 2 k B 2 k B K 9 k 1 A displaystyle 2 k A 2 k A 2 k B 2 k B leq K 9 k 1 A n 1 A n 2 A n 3 B n 4 B K 81 max n 1 n 2 n 3 n 4 log 2 9 A K 81 n 1 n 2 n 3 n 4 3 17 A displaystyle n 1 A n 2 A n 3 B n 4 B leq K 81 max n 1 n 2 n 3 n 4 log 2 9 A leq K 81 n 1 n 2 n 3 n 4 3 17 A Uzagalnennya na dovilnu kilkist mnozhin Nehaj G displaystyle G abeleva grupa X B 1 B k G displaystyle X B 1 dots B k subset G B i X K i X i 1 k displaystyle B i X leq K i X i 1 dots k Todi B 1 B k K 1 K k X displaystyle B 1 dots B k leq K 1 dots K k X Todi isnuye neporozhnya pidmnozhina X X displaystyle X subset X taka sho X B 1 B k a 1 a k X 1 displaystyle X B 1 dots B k leq alpha 1 dots alpha k X 1 Osnovni naslidkiYaksho A A K A displaystyle A A leq K A to A A K A displaystyle A A leq K A Yaksho A A K A displaystyle A A leq K A to A A K 8 A displaystyle A A leq K 8 A Otzhe yaksho dlya velichin K R displaystyle K in mathbb R i A A A F p displaystyle A A A subset mathbb F p vidomij poryadok zrostannya pri zrostanni p displaystyle p to A A K 8 1 A A A K 8 1 A displaystyle A A leq K Theta 1 A iff A A leq K Theta 1 A ZastosuvannyaNerivnist Plyunneke Ruzhi vikoristovuyut dlya dovedennya teoremi sum dobutkivPrimitkiH Pl unnecke Eine zahlentheoretische anwendung der graphtheorie J Reine Angew Math 243 171 183 1970 Tekstovij viklad lekciyi Garalda Gelfgotta v SPbDU nedostupne posilannya Lekciya Garalda Gelfgotta v SPbDU Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 8 zhovtnya 2017 I Z Ruzsa An application of graph theory to additive number theory Sci Ser A Math Sci N S 3 1989 97 109 I Z Ruzsa Sums of finite sets Number theory New York 1991 1995 Springer New York 1996 281 293 M Z Garaev Summy i proizvedeniya mnozhestv i ocenki racionalnyh trigonometricheskih summ v polyah prostogo poryadka UMN 2010 tom 65 vypusk 4 394 DOI http dx doi org 10 4213 rm9367PosilannyaM Z Garayev Sumi ta dobutki mnozhin ta ocinki racionalnih trigonometrichnih sum u polyah prostogo poryadku ros