Ця стаття містить текст, що не відповідає .(лютий 2018) |
«Нереальність Часу» (англ. «The Unreality of Time») — одна з найвідоміших праць британського філософа Джона Елліса МакТаггарта, в якій аргументовано нереальну, ілюзорну природу часу. Також відома як «парадокс МакТаггарта». Вперше опублікована у британському часописі «Mind» у 1908 р.
До МакТаггарта подібних поглядів на природу часу дотримувалися такі філософи, як Платон, Б. Спіноза, І. Кант, Г. Гегель, А. Шопенгауер, та інші. Ідея ілюзорності часу притаманна також багатьом філософським та релігійним доктринам Сходу. Однак аргументація нереальності часу, розвинута МакТаггартом, істотно відрізняється від доказів, пропонованих його попередниками. «Парадокс МакТаггарта» досі залишається предметом палких філософських дискусій.
У своєму дослідженні МакТаггарт виходить з того, що події в часі можна розглядати як два типи послідовностей: (1) послідовність за принципом «минуле-теперішнє-майбутнє»; МакТаггарт називає її А-послідовністю; та (2) послідовність за принципом «раніше, ніж…» та «пізніше, ніж…»; МакТаггарт називає її В-послідовністю.
«Парадокс МакТаггарта»
«Парадокс МакТаггарта» у стислому вигляді:
• Час може бути реальним лише тоді, коли реальною є зміна.
• Реальною зміна може бути лише тоді, коли є А-послідовність.
• А-послідовності не існує.
• Тому час не є реальним.
«Парадокс МакТаггарта» у розгорнутому вигляді:
1. Жодна подія не може перестати або почати бути подією, і не може бути поглинута іншою подією.
2. Єдиними характеристиками події, що може змінюватися, є характеристики А-послідовності. Отже, А-послідовність є істотною для зміни, а відтак і для часу.
3. В-послідовність передбачає наявність часу, а тому з необхідністю включає в себе А-послідовність.
4. Події змінюються лише у відношенні до А-послідовності.
МакТаггарт дає таке пояснення цій тезі: «Оскільки те, що з'являється в часі, ніколи не починає і ніколи не перестає бути, тобто бути собою, і оскільки, знов-таки, зміна має бути зміною того, що з'являється в часі (адже безчасовість ніколи не змінюється), я вважаю, що залишається лише одна альтернатива. З подіями має відбуватися така зміна, поява якої не заважає подіям бути подіями, тими самими подіями, якими вони є до зміни і після зміни.
Відтак, які з характеристик події є такими, що при них подія зазнає зміни, залишаючись, однак, однією і тією самою подією? […] Схоже на те, що є лише один клас таких характеристик, а саме — визначення даної події через терми А-послідовності.
Візьміть будь-яку подію, наприклад, смерть королеви Анни, і поміркуйте над тим, які зміни можуть відбутися в її характеристиках. І те, що це смерть, і те, що це смерть Анни Стюарт, і те, що вона має певні причини, і те, що вона має певні наслідки — жодна характеристика такого типу ніколи не змінюється. […] В останній момент часу (якщо час має останній момент) дана подія залишатиметься смертю англійської королеви. І вона не змінилася в жодному відношенні, крім одного. Вона розпочалася з того, що була майбутньою подією. З кожним моментом вона ставала дедалі ближчим майбутнім. Нарешті вона стала теперішньою. Потім вона стала минулою і залишатиметься такою завжди, хоча з кожним моментом вона стає все віддаленішим і віддаленішим минулим.
Отже, схоже, що ми змушені зробити висновок про те, що всі зміни є лише зміною характеристик, приданих подіям завдяки тому, що ці події знаходяться в А-послідовності, безвідносно до того, чи є ці характеристики якостями чи відношеннями».
5. А-послідовність криє в собі суперечність, а тому не може існувати;
6. Без А-послідовності не може існувати і В-послідовності.
7. Відтак і А-послідовність, і В-послідовність є лише абстракціями або ілюзіями.
Проте, як доводить МакТаггарт, з того, що не існує реальної А-послідовності і реальної В-послідовності, не випливає, що ми не спостерігаємо реальних послідовностей. Будь-коли, коли ми стикаємося з ілюзорним досвідом часової послідовності, ми спостерігаємо якусь реальну послідовність, яка проявляється в нашому сприйнятті як ілюзорна часова послідовність. Тобто всі часові послідовності, які ми сприймаємо, є насправді проявами реальної безчасової С-послідовності.
Вичерпну характеристику безчасової С-послідовності МакТаггарт наводить у книзі VI своєї фундаментальної двотомної праці «Природи існування»: С-послідовність є перманентним порядком, що не передбачає жодного напрямку, порядком за принципом інклюзивності (включеності, англ. inclusiveness).
Переклади українською мовою
МакТаггарт, Д. Е. Нереальність Часу. — Пер. з англ.: Ю. М. Олійник. — Ред.: О. В. Кулик. — У публ.: Юрій Олійник. Джон Елліс МакТаггарт і його «Нереальність Часу». –– Е-ресурс: www.tureligious.com.ua; www.ukrcenter.com
Джерела
- Юрій Олійник. Джон Елліс МакТаггарт і його «Нереальність Часу». — Е-ресурс: www.tureligious.com.ua; www.ukrcenter.com
- Christensen, F. McTaggart's Paradox and the Nature of Time // Philosophical Quarterly, 1974. — No. 24. — P. 289—299.
- Ingthorsson, R. D. McTaggart's Paradox. — New York: Routledge, 2016.
- McDaniel, K. John M. E. McTaggart // The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2016 Edition), Edward N. Zalta (ed.), URL = <https://plato.stanford.edu/archives/win2016/entries/mctaggart/>
- McTaggart, J. E. The Unreality of Time // Mind: A Quarterly Review of Psychology and Philosophy. — 1908. — Vol. XVII. — Issue 4. — P. 456—474.
- McTaggart, J. E. The Nature of Existence. — Cambridge: Cambridge University Press, 1921 (Vol. I); 1927 (Vol. II).
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2018 Nerealnist Chasu angl The Unreality of Time odna z najvidomishih prac britanskogo filosofa Dzhona Ellisa MakTaggarta v yakij argumentovano nerealnu ilyuzornu prirodu chasu Takozh vidoma yak paradoks MakTaggarta Vpershe opublikovana u britanskomu chasopisi Mind u 1908 r Do MakTaggarta podibnih poglyadiv na prirodu chasu dotrimuvalisya taki filosofi yak Platon B Spinoza I Kant G Gegel A Shopengauer E Mah ta inshi Ideya ilyuzornosti chasu pritamanna takozh bagatom filosofskim ta religijnim doktrinam Shodu Odnak argumentaciya nerealnosti chasu rozvinuta MakTaggartom istotno vidriznyayetsya vid dokaziv proponovanih jogo poperednikami Paradoks MakTaggarta dosi zalishayetsya predmetom palkih filosofskih diskusij U svoyemu doslidzhenni MakTaggart vihodit z togo sho podiyi v chasi mozhna rozglyadati yak dva tipi poslidovnostej 1 poslidovnist za principom minule teperishnye majbutnye MakTaggart nazivaye yiyi A poslidovnistyu ta 2 poslidovnist za principom ranishe nizh ta piznishe nizh MakTaggart nazivaye yiyi V poslidovnistyu Paradoks MakTaggarta red Paradoks MakTaggarta u stislomu viglyadi Chas mozhe buti realnim lishe todi koli realnoyu ye zmina Realnoyu zmina mozhe buti lishe todi koli ye A poslidovnist A poslidovnosti ne isnuye Tomu chas ne ye realnim Paradoks MakTaggarta u rozgornutomu viglyadi 1 Zhodna podiya ne mozhe perestati abo pochati buti podiyeyu i ne mozhe buti poglinuta inshoyu podiyeyu 2 Yedinimi harakteristikami podiyi sho mozhe zminyuvatisya ye harakteristiki A poslidovnosti Otzhe A poslidovnist ye istotnoyu dlya zmini a vidtak i dlya chasu 3 V poslidovnist peredbachaye nayavnist chasu a tomu z neobhidnistyu vklyuchaye v sebe A poslidovnist 4 Podiyi zminyuyutsya lishe u vidnoshenni do A poslidovnosti MakTaggart daye take poyasnennya cij tezi Oskilki te sho z yavlyayetsya v chasi nikoli ne pochinaye i nikoli ne perestaye buti tobto buti soboyu i oskilki znov taki zmina maye buti zminoyu togo sho z yavlyayetsya v chasi adzhe bezchasovist nikoli ne zminyuyetsya ya vvazhayu sho zalishayetsya lishe odna alternativa Z podiyami maye vidbuvatisya taka zmina poyava yakoyi ne zavazhaye podiyam buti podiyami timi samimi podiyami yakimi voni ye do zmini i pislya zmini Vidtak yaki z harakteristik podiyi ye takimi sho pri nih podiya zaznaye zmini zalishayuchis odnak odniyeyu i tiyeyu samoyu podiyeyu Shozhe na te sho ye lishe odin klas takih harakteristik a same viznachennya danoyi podiyi cherez termi A poslidovnosti Vizmit bud yaku podiyu napriklad smert korolevi Anni i pomirkujte nad tim yaki zmini mozhut vidbutisya v yiyi harakteristikah I te sho ce smert i te sho ce smert Anni Styuart i te sho vona maye pevni prichini i te sho vona maye pevni naslidki zhodna harakteristika takogo tipu nikoli ne zminyuyetsya V ostannij moment chasu yaksho chas maye ostannij moment dana podiya zalishatimetsya smertyu anglijskoyi korolevi I vona ne zminilasya v zhodnomu vidnoshenni krim odnogo Vona rozpochalasya z togo sho bula majbutnoyu podiyeyu Z kozhnim momentom vona stavala dedali blizhchim majbutnim Nareshti vona stala teperishnoyu Potim vona stala minuloyu i zalishatimetsya takoyu zavzhdi hocha z kozhnim momentom vona staye vse viddalenishim i viddalenishim minulim Otzhe shozhe sho mi zmusheni zrobiti visnovok pro te sho vsi zmini ye lishe zminoyu harakteristik pridanih podiyam zavdyaki tomu sho ci podiyi znahodyatsya v A poslidovnosti bezvidnosno do togo chi ye ci harakteristiki yakostyami chi vidnoshennyami 5 A poslidovnist kriye v sobi superechnist a tomu ne mozhe isnuvati 6 Bez A poslidovnosti ne mozhe isnuvati i V poslidovnosti 7 Vidtak i A poslidovnist i V poslidovnist ye lishe abstrakciyami abo ilyuziyami Prote yak dovodit MakTaggart z togo sho ne isnuye realnoyi A poslidovnosti i realnoyi V poslidovnosti ne viplivaye sho mi ne sposterigayemo realnih poslidovnostej Bud koli koli mi stikayemosya z ilyuzornim dosvidom chasovoyi poslidovnosti mi sposterigayemo yakus realnu poslidovnist yaka proyavlyayetsya v nashomu sprijnyatti yak ilyuzorna chasova poslidovnist Tobto vsi chasovi poslidovnosti yaki mi sprijmayemo ye naspravdi proyavami realnoyi bezchasovoyi S poslidovnosti Vicherpnu harakteristiku bezchasovoyi S poslidovnosti MakTaggart navodit u knizi VI svoyeyi fundamentalnoyi dvotomnoyi praci Prirodi isnuvannya S poslidovnist ye permanentnim poryadkom sho ne peredbachaye zhodnogo napryamku poryadkom za principom inklyuzivnosti vklyuchenosti angl inclusiveness Perekladi ukrayinskoyu movoyured MakTaggart D E Nerealnist Chasu Per z angl Yu M Olijnik Red O V Kulik U publ Yurij Olijnik Dzhon Ellis MakTaggart i jogo Nerealnist Chasu E resurs www tureligious com ua www ukrcenter comDzherelared Yurij Olijnik Dzhon Ellis MakTaggart i jogo Nerealnist Chasu E resurs www tureligious com ua www ukrcenter com Christensen F McTaggart s Paradox and the Nature of Time Philosophical Quarterly 1974 No 24 P 289 299 Ingthorsson R D McTaggart s Paradox New York Routledge 2016 McDaniel K John M E McTaggart The Stanford Encyclopedia of Philosophy Winter 2016 Edition Edward N Zalta ed URL lt https plato stanford edu archives win2016 entries mctaggart gt McTaggart J E The Unreality of Time Mind A Quarterly Review of Psychology and Philosophy 1908 Vol XVII Issue 4 P 456 474 McTaggart J E The Nature of Existence Cambridge Cambridge University Press 1921 Vol I 1927 Vol II Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nerealnist chasu amp oldid 38198674