Неповний відпал сталей

Неповний відпал - різновид відпалу ІІ роду. Проводять для зниження твердості та зняття напружень у сталі, покращення її обробки різанням. Він полягає в нагріванні сталі до температури, що перевищує нижню критичну точку Ас1 на діаграмі стану сплавів залізо-вуглець, витримуванні при цій температурі з подальшим повільним охолодженням. Як правило, неповний відпал застосовують для сталей із вмістом вуглецю 0,83…1,7% (заевтектоїдні сталі), та для поковок і прокату із сталей із вмістом вуглецю менше 0,83% (доевтектоїдні сталі).

Одним з різновидів неповного відпалу є сфероїдизація. У матеріалознавстві це процес переходу кристалів надлишкової фази в глобулярну (сферичну) форму, що відбувається при порівняно високих температурах у зв’язку зі зменшенням міжфазової поверхневої енергії.

Джерела

• Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник.  К.: Либідь, 2002. — 328с.
• Матеріалознавство [Текст] : підручник / [Дяченко С. С., Дощечкіна І. В., Мовлян А. О., Плешаков Е. І.] ; ред. С. С. Дяченко ; Харківський нац. автомобільно-дорожній ун-т. - Х. : ХНАДУ, 2007. - 440 с. -
• Лахтин Ю. М. Основы металловедения. — М.: Металлургия, 1988. — 320с.
• Будник А. Ф. Типове обладнання термічних цехів та дільниць: Навчальний посібник.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}  — Суми: Вид-во СумДУ, 2008. — 212 с.
• Бучинський М.Я., Горик О.В., Чернявський А.М., Яхін С.В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О.В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. – Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл.