Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Необхідність і випадковість філософські категорії для позначення двох протилежних форм всезагального зв язку між явищами

Необхідність і випадковість

Необхідність і випадковість

Необхідність і випадковість — філософські категорії для позначення двох протилежних форм всезагального зв'язку між явищами дійсності. Необхідність відображає внутрішню закономірність у зв'язках між явищами, яка зумовлює їхнє існування, виникнення і зникнення. Необхідністю є те, що неодмінно має статися в даних умовах. Кожний об'єктивний закон розвитку природи або суспільства відбиває необхідний зв'язок між предметами і явищами об'єктивної дійсності. Випадковість виражає зовнішню зумовленість явищ, те, що може статися або не статися, відбутися так чи по-іншому.

Критика опозиційності необхідності і випадковості

Радикальній критиці і переосмисленню опозиційність Н. і В. була піддана некласичною філософією в рамках неокантіанства (Баденськая школа про Н. як феномен, позбавлений онтологічного статусу), неопозитивізму (визнання в аналітичній філософії за Н. виключно логічного сенсу), історицизма (постдільтеївська традиція філософії історії, постулював неповторну унікальність історичної події як фундаментальної якості соціальності, що знімає саму можливість постановки питання про закони історії як необхідні детермінаційні зв'язки), а також соціологією (від «політичної арифметики» XVII століття. до методологічно експліцитного конструювання парадигми ймовірнісного прогнозу), загальною теорією систем (від Н. Вінера до І. Пригожина) і природознавством (від класичної статистичної фізики молекулярно-кінетичного рівня до фізики елементарних частинок; від концепції самоорганізованої і саморегульованої біологічної системи до генетики та ін.). Зафіксована у XX столітті принципова статистичність фундаментальних закономірностей природи та історії дозволяє конституювати сферу застосовності динамічних законів як окремий і екстремальний випадок протікання ймовірнісних процесів.

Див. також

Примітки

  1. Необхідність і випадковість
  2. Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов. — Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. — 896 с. — ISBN 985-6235-17-0 [ 2016-03-12 у Wayback Machine.] (рос.)
image Ця стаття є . Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Neobhidnist i vipadkovist filosofski kategoriyi dlya poznachennya dvoh protilezhnih form vsezagalnogo zv yazku mizh yavishami dijsnosti Neobhidnist vidobrazhaye vnutrishnyu zakonomirnist u zv yazkah mizh yavishami yaka zumovlyuye yihnye isnuvannya viniknennya i zniknennya Neobhidnistyu ye te sho neodminno maye statisya v danih umovah Kozhnij ob yektivnij zakon rozvitku prirodi abo suspilstva vidbivaye neobhidnij zv yazok mizh predmetami i yavishami ob yektivnoyi dijsnosti Vipadkovist virazhaye zovnishnyu zumovlenist yavish te sho mozhe statisya abo ne statisya vidbutisya tak chi po inshomu Kritika opozicijnosti neobhidnosti i vipadkovostiRadikalnij kritici i pereosmislennyu opozicijnist N i V bula piddana neklasichnoyu filosofiyeyu v ramkah neokantianstva Badenskaya shkola pro N yak fenomen pozbavlenij ontologichnogo statusu neopozitivizmu viznannya v analitichnij filosofiyi za N viklyuchno logichnogo sensu istoricizma postdilteyivska tradiciya filosofiyi istoriyi postulyuvav nepovtornu unikalnist istorichnoyi podiyi yak fundamentalnoyi yakosti socialnosti sho znimaye samu mozhlivist postanovki pitannya pro zakoni istoriyi yak neobhidni determinacijni zv yazki a takozh sociologiyeyu vid politichnoyi arifmetiki XVII stolittya do metodologichno eksplicitnogo konstruyuvannya paradigmi jmovirnisnogo prognozu zagalnoyu teoriyeyu sistem vid N Vinera do I Prigozhina i prirodoznavstvom vid klasichnoyi statistichnoyi fiziki molekulyarno kinetichnogo rivnya do fiziki elementarnih chastinok vid koncepciyi samoorganizovanoyi i samoregulovanoyi biologichnoyi sistemi do genetiki ta in Zafiksovana u XX stolitti principova statistichnist fundamentalnih zakonomirnostej prirodi ta istoriyi dozvolyaye konstituyuvati sferu zastosovnosti dinamichnih zakoniv yak okremij i ekstremalnij vipadok protikannya jmovirnisnih procesiv Div takozhDeterminizm PrognozuvannyaPrimitkiNeobhidnist i vipadkovist Novejshij filosofskij slovar Sost A A Gricanov Mn Izd V M Skakun 1998 896 s ISBN 985 6235 17 0 2016 03 12 u Wayback Machine ros Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim

Дата публікації:
Топ