Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Некрасов Посада Некрасов Іван СтепановичНародився1836 1836 МоскваПомер

Некрасов Іван Степанович

Некрасов Іван Степанович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Некрасов.

Некрасов Іван Степанович
image
Народився1836(1836)
Москва
Помер3 листопада 1895(1895-11-03)
Швейцарія
Діяльністьмовознавець, літературознавець, історик літератури, викладач університету, літературознавець
Alma materМосковський університет
Галузьславістика, історія давньоруської літератури
ЗакладНоворосійський імператорський університет
Посадаректор Новоросійського імператорського університету (з 1890 до 1895)
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор наук
Брати, сестриQ64768362?
Нагороди
image image
Не плутати зі Некрасовим Іваном Степанович — інженером-механіком.
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Некрасов.

Іван Степанович Некрасов (1836, Москва, Росія — 3 листопада 1895, Швейцарія) – вчений-славіст, дослідник історії давньоруської літератури, декан історико-філологічного факультету (з 1874 р.), ректор Новоросійського університету з 1890 по 1895). Доктор словесності (1873), професор (1873).

Життєпис

Народився у 1836 р. у Москві у родині священника. Навчався на історико-філологічному факультеті Московського університету. У 1859 р. закінчив університет зі ступенем кандидата.

За випускну роботу «История Псковского княжества», яку рецензував С. М. Соловйов, був удостоєний золотої медалі. Після цього працює викладачем російської словесності кадетського корпусу та 4-ї Московської гімназії, протягом двох років домашнім учителем дітей герц. Лейхтенберзького в Італії. Пізніше І. С. Некрасов досліджує давньоруську літературу по рукописах бібліотек Москви та Троїце-Сергієвої Лаври.

17 жовтня 1867 р. його обрано членом-кореспондентом Московського археологічного товариства. Після складання магістерського іспиту І. С. Некрасова Радою Новоросійського університету обрано на посаду доцента та завідувача кафедри російської словесності, на початку 1868 р. приступає до читання лекційних курсів.

8 лютого 1870 р. захистив магістерську дисертацію, яка досліджувала народження літератури у Північній Русі, в Новоросійському університеті. На початку 1873 р. — докторську дисертацію, присвячену «Домострою», в Московському університеті.

У лютому 1873 р. був обраний ординарним професором по кафедрі російської словесності, у жовтні 1874 р. — деканом історико-філологічного факультету, яким керував майже двадцять років. З 1890 р. до самої смерті — ректор Новоросійського університету.

Помер він після тяжкої та тривалої хвороби 3 листопада 1895 р. у Швейцарії.

Наукова діяльність

Вчений цікавився переважно таким жанром як житіє святих. Його праці про давньоруську агіографію, видані у 60-70-х роках XIX ст., зберегли наукову цінність досьогодні. Пояснюється це тим, що в них були поставлені гострі методологічні проблеми. Однією з них була проблема достовірності фактів, яку намагався розв'язати і такий видатний історик як В. О. Ключевський. І. С. Некрасов виходив з того, що житіє святого це передовсім літературна пам'ятка, в якій, на відміну від літопису, збереглися лише «окремі факти».

Вирішуючи проблему достовірності, вчений виявив цілком зрозумілу обережність. Дослідник бачив своє завдання насамперед у визначенні найбільш достовірної редакції житія. Такою він вважав редакцію пам'ятки, написану «народною», а не церковно-слов‘янською мовою. Сучасні текстологічні дослідження підтвердили його правоту, а не В. О. Ключевського. І. С. Некрасов читав курси історії російської літератури різних періодів — від XI ст. до сучасної, історії російської мови, російської палеографії, діалектології, спецкурси про Лаврентіївський літопис, про твори Карамзіна, Пушкіна тощо. 

Наукові праці вченого

  • Зарождение национальной литературы в Северной Руси / И. С. Некрасов // Зап. имп. Новорос. ун-та. — 1870. — Т. 4. — С. 1-173.
  • Пахомий Серб писатель XV века / И. С. Некрасов // Зап. имп. Новорос. ун-та. — 1871. — Т. 6. — С. 1-99.
  • Опыт историко-литературного исследования о происхождении древнерусского Домостроя / И. С. Некрасов. — М., 1873. — 184 с.
  • О значении Пушкина в истории русской литературы / И. С. Некрасов // Зап. имп. Новорос. ун-та. — 1887. — Т. 45, унив. летопись. — С. 5-14.
  • О значении Лермонтова и Гоголя в истории русской литературы / И. С. Некрасов // Зап. имп. Новорос. ун-та. — 1888. — Т. 66. — С. 35-72.
  • Пермские письмена в рукописях XV века / И. С. Некрасов // Зап. имп. Новорос. ун-та. — 1890. — Т. 51, ч. ученая. — С. 249—254.
  • Сказание о явлении иконы Оновецкой Богоматери / И. С. Некрасов // Зап. имп. Новорос. ун-та. — 1894. — Т. 62, ч. ученая. — С. 181—194.

Джерела та література

  • Г. Г. Єфі­менко. Некрасов Іван Степанович // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 361. — .
  • Професори Одеського (Новоросійського) університету: біогр. словник. — 2-ге вид., доп. — Одеса: Астропринт, 2005. — Т. 1 : Ректори. — 2005. — С. 36-38.
  • Александров А. В. Изучение агиографии в Новороссийском университете: И. С. Некрасов / А. В. Александров // Тез. 2-й обл. ист.-краеведч. науч.-практ. конф., посвящ. 200-летию основания Одессы и 25-летию создания Укр. о-ва охраны памятников истории и культуры. — Одесса, 1994. — С. 3-4.
  • Некрасов И. С. // Источники словаря русских писателей: в 4 т. / собр. С. А. Венгеров. — Петроград, 1917. — Т. 4 : Лоначевский — Некрасов.
  • Некрасов Иван Степанович // Имп. Моск. археол. о-во. — Т. 2, ч. 1. — С. 246—247; Т. 2, ч. 2. — С. 131—132 (список тр.).
  • Некрасов Иван Степанович // Энциклопедический словарь / издатели: Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефон. — Лейпциг ; СПб., 1897. — Т. 21А (40): Наказный гетьман — Неясыти.
  • Будде Е. И. С. Некрасов / Е. Будде // Рус. филол. вестник. — 1896. — Т. 35, № 1. — С. 16-118.
  • И. С. Некрасов: некролог, крат. библиография // Рус. филол. вестник. — 1895. — Т. 34, № 4. — С. 280—282.
  • Маркевич А. И. 25-летие Императорского Новороссийского университета. Историческая записка и академические списки / А. И. Маркевич. — Одесса, 1890. — С. 223—225.

Посилання

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nekrasov Posada Nekrasov Ivan StepanovichNarodivsya1836 1836 MoskvaPomer3 listopada 1895 1895 11 03 ShvejcariyaDiyalnistmovoznavec literaturoznavec istorik literaturi vikladach universitetu literaturoznavecAlma materMoskovskij universitetGaluzslavistika istoriya davnoruskoyi literaturiZakladNovorosijskij imperatorskij universitetPosadarektor Novorosijskogo imperatorskogo universitetu z 1890 do 1895 Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor naukBrati sestriQ64768362 Nagorodi Ne plutati zi Nekrasovim Ivanom Stepanovich inzhenerom mehanikom U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Nekrasov Ivan Stepanovich Nekrasov 1836 Moskva Rosiya 3 listopada 1895 Shvejcariya vchenij slavist doslidnik istoriyi davnoruskoyi literaturi dekan istoriko filologichnogo fakultetu z 1874 r rektor Novorosijskogo universitetu z 1890 po 1895 Doktor slovesnosti 1873 profesor 1873 ZhittyepisNarodivsya u 1836 r u Moskvi u rodini svyashennika Navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Moskovskogo universitetu U 1859 r zakinchiv universitet zi stupenem kandidata Za vipusknu robotu Istoriya Pskovskogo knyazhestva yaku recenzuvav S M Solovjov buv udostoyenij zolotoyi medali Pislya cogo pracyuye vikladachem rosijskoyi slovesnosti kadetskogo korpusu ta 4 yi Moskovskoyi gimnaziyi protyagom dvoh rokiv domashnim uchitelem ditej gerc Lejhtenberzkogo v Italiyi Piznishe I S Nekrasov doslidzhuye davnorusku literaturu po rukopisah bibliotek Moskvi ta Troyice Sergiyevoyi Lavri 17 zhovtnya 1867 r jogo obrano chlenom korespondentom Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Pislya skladannya magisterskogo ispitu I S Nekrasova Radoyu Novorosijskogo universitetu obrano na posadu docenta ta zaviduvacha kafedri rosijskoyi slovesnosti na pochatku 1868 r pristupaye do chitannya lekcijnih kursiv 8 lyutogo 1870 r zahistiv magistersku disertaciyu yaka doslidzhuvala narodzhennya literaturi u Pivnichnij Rusi v Novorosijskomu universiteti Na pochatku 1873 r doktorsku disertaciyu prisvyachenu Domostroyu v Moskovskomu universiteti U lyutomu 1873 r buv obranij ordinarnim profesorom po kafedri rosijskoyi slovesnosti u zhovtni 1874 r dekanom istoriko filologichnogo fakultetu yakim keruvav majzhe dvadcyat rokiv Z 1890 r do samoyi smerti rektor Novorosijskogo universitetu Pomer vin pislya tyazhkoyi ta trivaloyi hvorobi 3 listopada 1895 r u Shvejcariyi Naukova diyalnistVchenij cikavivsya perevazhno takim zhanrom yak zhitiye svyatih Jogo praci pro davnorusku agiografiyu vidani u 60 70 h rokah XIX st zberegli naukovu cinnist dosogodni Poyasnyuyetsya ce tim sho v nih buli postavleni gostri metodologichni problemi Odniyeyu z nih bula problema dostovirnosti faktiv yaku namagavsya rozv yazati i takij vidatnij istorik yak V O Klyuchevskij I S Nekrasov vihodiv z togo sho zhitiye svyatogo ce peredovsim literaturna pam yatka v yakij na vidminu vid litopisu zbereglisya lishe okremi fakti Virishuyuchi problemu dostovirnosti vchenij viyaviv cilkom zrozumilu oberezhnist Doslidnik bachiv svoye zavdannya nasampered u viznachenni najbilsh dostovirnoyi redakciyi zhitiya Takoyu vin vvazhav redakciyu pam yatki napisanu narodnoyu a ne cerkovno slov yanskoyu movoyu Suchasni tekstologichni doslidzhennya pidtverdili jogo pravotu a ne V O Klyuchevskogo I S Nekrasov chitav kursi istoriyi rosijskoyi literaturi riznih periodiv vid XI st do suchasnoyi istoriyi rosijskoyi movi rosijskoyi paleografiyi dialektologiyi speckursi pro Lavrentiyivskij litopis pro tvori Karamzina Pushkina tosho Naukovi praci vchenogoZarozhdenie nacionalnoj literatury v Severnoj Rusi I S Nekrasov Zap imp Novoros un ta 1870 T 4 S 1 173 Pahomij Serb pisatel XV veka I S Nekrasov Zap imp Novoros un ta 1871 T 6 S 1 99 Opyt istoriko literaturnogo issledovaniya o proishozhdenii drevnerusskogo Domostroya I S Nekrasov M 1873 184 s O znachenii Pushkina v istorii russkoj literatury I S Nekrasov Zap imp Novoros un ta 1887 T 45 univ letopis S 5 14 O znachenii Lermontova i Gogolya v istorii russkoj literatury I S Nekrasov Zap imp Novoros un ta 1888 T 66 S 35 72 Permskie pismena v rukopisyah XV veka I S Nekrasov Zap imp Novoros un ta 1890 T 51 ch uchenaya S 249 254 Skazanie o yavlenii ikony Onoveckoj Bogomateri I S Nekrasov Zap imp Novoros un ta 1894 T 62 ch uchenaya S 181 194 Dzherela ta literaturaG G Yefi menko Nekrasov Ivan Stepanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Nauk dumka 2010 T 7 Ml O S 361 ISBN 978 966 00 1061 1 Profesori Odeskogo Novorosijskogo universitetu biogr slovnik 2 ge vid dop Odesa Astroprint 2005 T 1 Rektori 2005 S 36 38 Aleksandrov A V Izuchenie agiografii v Novorossijskom universitete I S Nekrasov A V Aleksandrov Tez 2 j obl ist kraevedch nauch prakt konf posvyash 200 letiyu osnovaniya Odessy i 25 letiyu sozdaniya Ukr o va ohrany pamyatnikov istorii i kultury Odessa 1994 S 3 4 Nekrasov I S Istochniki slovarya russkih pisatelej v 4 t sobr S A Vengerov Petrograd 1917 T 4 Lonachevskij Nekrasov Nekrasov Ivan Stepanovich Imp Mosk arheol o vo T 2 ch 1 S 246 247 T 2 ch 2 S 131 132 spisok tr Nekrasov Ivan Stepanovich Enciklopedicheskij slovar izdateli F A Brokgauz I A Efon Lejpcig SPb 1897 T 21A 40 Nakaznyj getman Neyasyti Budde E I S Nekrasov E Budde Rus filol vestnik 1896 T 35 1 S 16 118 I S Nekrasov nekrolog krat bibliografiya Rus filol vestnik 1895 T 34 4 S 280 282 Markevich A I 25 letie Imperatorskogo Novorossijskogo universiteta Istoricheskaya zapiska i akademicheskie spiski A I Markevich Odessa 1890 S 223 225 PosilannyaOdeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova

Дата публікації:
Топ