Мойсей Самуїлович (Самойлович) Нейман (нар. 1814, Євпаторія, Таврійська губернія, Росія — пом. 27 квітня 1894, Євпаторія, Таврійська губернія, Росія) — караїмський газзан і меламед. Батько газзана Самуїла Неймана та художника Товіеля Неймана.
Нейман Мойсей Самуїлович | |
Діяльність: | Газзан |
---|---|
Народження: | 30 жовтня (11 листопада) 1815 Євпаторія, Таврійська губернія, Російська імперія |
Смерть: | 5 (17) квітня 1894 (78 років) Євпаторія, Таврійська губернія, Російська імперія |
Похований: | d |
Нагороди: | |
Життєпис
Народився 1814 року в Євпаторії в родині габбая місцевої караїмської громади, євпаторійського міщанина Самуїла Йосиповича Неймана (? — 1843). Отримав традиційну освіту в мідраші, а російській мові навчався вдома. У 1848 році почалася службова кар'єра М. С. Неймана, коли 1 січня його обрали на три роки ратманом Євпаторійського міського магістрату. У 1851 році обраний євпаторійським габбаном, на посаді якого сприяв облаштуванню караїмської кенаси. З 1851 по 1858 роки перебував доглядачем мідрашей, яких в Євпаторії було чотири. Завдяки його піклуванню 40 хлопчиків з бідних караїмських сімей отримали можливість безкоштовного навчання. Під час Кримської війни в квітні 1854 року англо-французький флот підійшов до Євпаторії, через що місцеві мешканці, злякавшись, кинули свої будинки і майно в надії сховатися по різних місцях і селах. Після цього в ніч на 15 квітня М. С. Нейман, М. Пампулов, М. Луцький разом з представниками караїмської та грецького населення Євпаторії, озброївшись, забезпечували порядок в місті, запобігаючи різні злочини. Також на самому початку війни М. С. Нейман допоміг 20 бідним караїмським сім'ям виїхати з Євпаторії за межі Криму. З 1856 по 1861 роки обіймав посаду бургомістра Євпаторії, за що отримав звання статечного громадянина і срібну медаль на Станіславській стрічці.
У 1863 році приступає до обов'язків викладача давньоєврейської мови при євпаторійському мідраші, де пробуде до 1866 року. З 1867 по 1879 роки служив на тій же посаді в бахчисарайській мідраші. Повернувшись до Євпаторії, в 1882 році призначається молодшим газзаном великий кенаси і членом Таврійського й Одеського караїмського духовного правління, прослуживши там до самої смерті 15 (27) квітня 1894 року в віці 80 років.
Був автором проповідей, елегій, віршів і богословських праць, які згодом були втрачені.
Сім'я
М. С. Нейман був двічі одружений. Від першої дружини мав дітей:
- Самуїл Мойсейович Нейман (1844—1916) — газзан і меламед, тимчасово виконуючий обов'язки Таврійського й Одеського гахама
- Йосип Мойсейович Нейман (1846 — ?) — габбай в Одесі
- Веньямін Мойсейович Нейман (1848 — ?)
- Онук — Мойсей Веньямінович Нейман (1882—1922), провізор, завідувач аптекою євпаторійської міської лікарні, учасник Першої світової війни.
- Юфуда Мойсейович Нейман (1851 — ?)
- Товіель Мойсейович Нейман (1853—1862)
- Шаббетай Мойсейович Нейман (1855 — ?)
- Онук — Ісак Шебетович Нейман (1893 — ?), доктор технічних наук, лауреат Сталінської премії.
- Онук — Мойсей Шебетович Нейман (1900—1978), заслужений артист РРФСР, лауреат Сталінської премії.
- Алтин Моісеївна Нейман (1858 — ?)
Другою дружиною М. С. Неймана була Анна Авраамівна Рофе, дочка сімферопольського міщанина, яка народила йому дітей:
- Товіель Мойсейович Нейман (1863 — 1918) — художник-пейзажист, викладач малювання і креслення в ст. Урюпінськ та в Сумах
- Шеломіт Мойсеївна Нейман (1865 — ?)
- Абрам Мойсейович Нейман (1867 — ?)
- Ганука Мойсейович Нейман (1869 — ?)
- Рахель Мойсеївна Нейман (1873 — ?)
- Гулеф Мойсеївна Нейман (1875 — ?)
- Ананіель Мойсейович Нейман (1880 — ?)
Нагороди
- Медаль «У пам'ять війни 1853—1856»;
- срібна медаль на Станіславській стрічці.
Пам'ять
І. І. Казас, караїмський просвітитель, педагог і поет, присвятив М. С. Нейману вірш давньоєврейською мовою, опублікований ним 1910 року в Одесі у власному поетичній збірці «Єлед шаашуім» («Плекане дитя»).
Примітки
- Ельяшевич В. А. Верноподданные своего народа : Моисей Самуилович и Самуил Моисеевич Нейманы // Известия Духовного управления религиозных организаций караимов Украины. — Евпатория, 2014. — № 13 (22). — С. 16—20.
- Лебедева, 2002, с. 22.
- Ельяшевич, 1993, с. 149.
- Ельяшевич, 1993, с. 150.
- Ельяшевич В. А. Верноподданные своего народа : Моисей Самуилович и Самуил Моисеевич Нейманы (окончание, начало в №13) // Известия Духовного управления религиозных организаций караимов Украины. — Евпатория, 2014. — № 14 (23). — С. 18−21.
- Ельяшевич, 1993, с. 148.
- Ельяшевич, 1993, с. 151.
- Лебедева, 2002, с. 21.
Література
- Ельяшевич Б. С. Часть II. Караимский биографический словарь (от конца XVIII в. до 1960 г.) // Караимский биографический словарь (от конца VIII в. до 1960 г.) / Б. С. Ельяшевич. — Институт этнологии и антропологии РАН, 1993. — 238 с. — («Народы и культуры») — 250 прим.
- Лебедева Э. И. Пример для потомства. — Симферополь, 2002. — 107 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nejman Mojsej Samuyilovich Samojlovich Nejman nar 1814 Yevpatoriya Tavrijska guberniya Rosiya pom 27 kvitnya 1894 Yevpatoriya Tavrijska guberniya Rosiya karayimskij gazzan i melamed Batko gazzana Samuyila Nejmana ta hudozhnika Tovielya Nejmana Nejman Mojsej Samuyilovich Diyalnist Gazzan Narodzhennya 30 zhovtnya 11 listopada 1815 Yevpatoriya Tavrijska guberniya Rosijska imperiya Smert 5 17 kvitnya 1894 78 rokiv Yevpatoriya Tavrijska guberniya Rosijska imperiya Pohovanij d Nagorodi ZhittyepisNarodivsya 1814 roku v Yevpatoriyi v rodini gabbaya miscevoyi karayimskoyi gromadi yevpatorijskogo mishanina Samuyila Josipovicha Nejmana 1843 Otrimav tradicijnu osvitu v midrashi a rosijskij movi navchavsya vdoma U 1848 roci pochalasya sluzhbova kar yera M S Nejmana koli 1 sichnya jogo obrali na tri roki ratmanom Yevpatorijskogo miskogo magistratu U 1851 roci obranij yevpatorijskim gabbanom na posadi yakogo spriyav oblashtuvannyu karayimskoyi kenasi Z 1851 po 1858 roki perebuvav doglyadachem midrashej yakih v Yevpatoriyi bulo chotiri Zavdyaki jogo pikluvannyu 40 hlopchikiv z bidnih karayimskih simej otrimali mozhlivist bezkoshtovnogo navchannya Pid chas Krimskoyi vijni v kvitni 1854 roku anglo francuzkij flot pidijshov do Yevpatoriyi cherez sho miscevi meshkanci zlyakavshis kinuli svoyi budinki i majno v nadiyi shovatisya po riznih miscyah i selah Pislya cogo v nich na 15 kvitnya M S Nejman M Pampulov M Luckij razom z predstavnikami karayimskoyi ta greckogo naselennya Yevpatoriyi ozbroyivshis zabezpechuvali poryadok v misti zapobigayuchi rizni zlochini Takozh na samomu pochatku vijni M S Nejman dopomig 20 bidnim karayimskim sim yam viyihati z Yevpatoriyi za mezhi Krimu Z 1856 po 1861 roki obijmav posadu burgomistra Yevpatoriyi za sho otrimav zvannya statechnogo gromadyanina i sribnu medal na Stanislavskij strichci U 1863 roci pristupaye do obov yazkiv vikladacha davnoyevrejskoyi movi pri yevpatorijskomu midrashi de probude do 1866 roku Z 1867 po 1879 roki sluzhiv na tij zhe posadi v bahchisarajskij midrashi Povernuvshis do Yevpatoriyi v 1882 roci priznachayetsya molodshim gazzanom velikij kenasi i chlenom Tavrijskogo j Odeskogo karayimskogo duhovnogo pravlinnya prosluzhivshi tam do samoyi smerti 15 27 kvitnya 1894 roku v vici 80 rokiv Buv avtorom propovidej elegij virshiv i bogoslovskih prac yaki zgodom buli vtracheni Sim yaM S Nejman buv dvichi odruzhenij Vid pershoyi druzhini mav ditej Samuyil Mojsejovich Nejman 1844 1916 gazzan i melamed timchasovo vikonuyuchij obov yazki Tavrijskogo j Odeskogo gahama Josip Mojsejovich Nejman 1846 gabbaj v Odesi Venyamin Mojsejovich Nejman 1848 Onuk Mojsej Venyaminovich Nejman 1882 1922 provizor zaviduvach aptekoyu yevpatorijskoyi miskoyi likarni uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Yufuda Mojsejovich Nejman 1851 Toviel Mojsejovich Nejman 1853 1862 Shabbetaj Mojsejovich Nejman 1855 Onuk Isak Shebetovich Nejman 1893 doktor tehnichnih nauk laureat Stalinskoyi premiyi Onuk Mojsej Shebetovich Nejman 1900 1978 zasluzhenij artist RRFSR laureat Stalinskoyi premiyi Altin Moiseyivna Nejman 1858 Drugoyu druzhinoyu M S Nejmana bula Anna Avraamivna Rofe dochka simferopolskogo mishanina yaka narodila jomu ditej Toviel Mojsejovich Nejman 1863 1918 hudozhnik pejzazhist vikladach malyuvannya i kreslennya v st Uryupinsk ta v Sumah Shelomit Mojseyivna Nejman 1865 Abram Mojsejovich Nejman 1867 Ganuka Mojsejovich Nejman 1869 Rahel Mojseyivna Nejman 1873 Gulef Mojseyivna Nejman 1875 Ananiel Mojsejovich Nejman 1880 NagorodiMedal U pam yat vijni 1853 1856 sribna medal na Stanislavskij strichci Pam yatI I Kazas karayimskij prosvititel pedagog i poet prisvyativ M S Nejmanu virsh davnoyevrejskoyu movoyu opublikovanij nim 1910 roku v Odesi u vlasnomu poetichnij zbirci Yeled shaashuim Plekane ditya PrimitkiElyashevich V A Vernopoddannye svoego naroda Moisej Samuilovich i Samuil Moiseevich Nejmany Izvestiya Duhovnogo upravleniya religioznyh organizacij karaimov Ukrainy Evpatoriya 2014 13 22 S 16 20 Lebedeva 2002 s 22 Elyashevich 1993 s 149 Elyashevich 1993 s 150 Elyashevich V A Vernopoddannye svoego naroda Moisej Samuilovich i Samuil Moiseevich Nejmany okonchanie nachalo v 13 Izvestiya Duhovnogo upravleniya religioznyh organizacij karaimov Ukrainy Evpatoriya 2014 14 23 S 18 21 Elyashevich 1993 s 148 Elyashevich 1993 s 151 Lebedeva 2002 s 21 LiteraturaElyashevich B S Chast II Karaimskij biograficheskij slovar ot konca XVIII v do 1960 g Karaimskij biograficheskij slovar ot konca VIII v do 1960 g B S Elyashevich Institut etnologii i antropologii RAN 1993 238 s Narody i kultury 250 prim Lebedeva E I Primer dlya potomstva Simferopol 2002 107 s ISBN 966 7348 07 5