Євген Савович Нежинцев | ||||
---|---|---|---|---|
Евгений Саввич Нежинцев | ||||
Народився | 4 (17) березня 1904 Київ | |||
Помер | 9 квітня 1942 (38 років) Ленінград | |||
Країна | СРСР | |||
Діяльність | поет, перекладач | |||
Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського | |||
Мова творів | російська | |||
| ||||
Євген Савович Нежинцев (рос. Евгений Саввич Нежинцев; 4 (17) березня 1904, Київ — 9 квітня 1942, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський поет, перекладач. Друкувався також під криптонімом: «Е. Н.».
Біографія
Євген Савович Нежинцев народився 4 (17) березня 1904 року в Києві в родині чиновника, що походив із селян. Навчався в Київській гімназії. З п'ятнадцяти років працював: був табельщиком, сторожем, конторщиком, підручним слюсаря. Займався в Робітничо-селянському університеті. 1921 року Євген вступив на електротехнічний факультет Київського індустріального інституту (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»). Закінчивши його 1927 року, поїхав працювати на Волховську гідроелектростанцію. 1928 року Нежинцева перевели до Ленінграда на посаду інженера Лененерго.
У пресі вперше виступив 1922 року. Починав із заміток робітничого кореспондента на сторінках київської газети «Пролетарська правда». Тоді ж опублікував у цій газеті перший вірш. За життя поета побачило світ дві його збірки віршів. Першу з них — «Яблунева пристань» (рос. «Яблочная пристань») — він 1930 року видав у Києві.
Творча дружба пов'язувала Нежинцева з поетом Миколою Ушаковим. Вони разом працювали над перекладами оповідань Михайла Коцюбинського. Володіючи кількома мовами, поет багато уваги приділяв поетичним перекладам (зокрема, він переклав вірші Тараса Шевченка «Не завидуй багатому» та «Зацвіла в долині»). Вірші Нежинцева про людей праці, його лірика з'являлися в періодичних виданнях Москви й Ленінграда. З останнім містом літературна діяльність Євгена Савовича була пов'язана близько 14 років. Виступав він також у пресі як критик і рецензент.
У червні 1941 року, з початком німецько-радянської війни, Нежинцев добровольцем вступив до загону народного ополчення, але важка хвороба перешкодила йому взяти участь у боях. Від листопада 1941 року поет перебував у лікарні. Тут він завершив роботу над перекладом повісті Івана Франка «Основи суспільності».
Нежинцев помер у блокадному Ленінграді 9 квітня 1942 року.
Найповніше творчість поета представлено в посмертній збірці «Березовий гай» (рос. «Березовая роща»), виданій 1976 року в Ленінграді.
Література
- Нежинцев Евгений Саввич / Сост. Т. Н. Гавриленко // Русские писатели. Поэты: (Советский период): Биобиблиографический указатель / Российская национальная библиотека; [Редкол.: О. Д. Голубева (пред.) и др.]. — Т. 16. — СПб.: Изд-во РНБ, 1994. — С. 32—38.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Yevgen Savovich NezhincevEvgenij Savvich NezhincevNarodivsya4 17 bereznya 1904 1904 03 17 KiyivPomer9 kvitnya 1942 1942 04 09 38 rokiv LeningradKrayina SRSRDiyalnistpoet perekladachAlma materNTUU KPI im Igorya SikorskogoMova tvorivrosijska Yevgen Savovich Nezhincev ros Evgenij Savvich Nezhincev 4 17 bereznya 1904 19040317 Kiyiv 9 kvitnya 1942 Leningrad nini Sankt Peterburg rosijskij poet perekladach Drukuvavsya takozh pid kriptonimom E N BiografiyaYevgen Savovich Nezhincev narodivsya 4 17 bereznya 1904 roku v Kiyevi v rodini chinovnika sho pohodiv iz selyan Navchavsya v Kiyivskij gimnaziyi Z p yatnadcyati rokiv pracyuvav buv tabelshikom storozhem kontorshikom pidruchnim slyusarya Zajmavsya v Robitnicho selyanskomu universiteti 1921 roku Yevgen vstupiv na elektrotehnichnij fakultet Kiyivskogo industrialnogo institutu nini Nacionalnij tehnichnij universitet Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut Zakinchivshi jogo 1927 roku poyihav pracyuvati na Volhovsku gidroelektrostanciyu 1928 roku Nezhinceva pereveli do Leningrada na posadu inzhenera Lenenergo U presi vpershe vistupiv 1922 roku Pochinav iz zamitok robitnichogo korespondenta na storinkah kiyivskoyi gazeti Proletarska pravda Todi zh opublikuvav u cij gazeti pershij virsh Za zhittya poeta pobachilo svit dvi jogo zbirki virshiv Pershu z nih Yabluneva pristan ros Yablochnaya pristan vin 1930 roku vidav u Kiyevi Tvorcha druzhba pov yazuvala Nezhinceva z poetom Mikoloyu Ushakovim Voni razom pracyuvali nad perekladami opovidan Mihajla Kocyubinskogo Volodiyuchi kilkoma movami poet bagato uvagi pridilyav poetichnim perekladam zokrema vin pereklav virshi Tarasa Shevchenka Ne zaviduj bagatomu ta Zacvila v dolini Virshi Nezhinceva pro lyudej praci jogo lirika z yavlyalisya v periodichnih vidannyah Moskvi j Leningrada Z ostannim mistom literaturna diyalnist Yevgena Savovicha bula pov yazana blizko 14 rokiv Vistupav vin takozh u presi yak kritik i recenzent U chervni 1941 roku z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni Nezhincev dobrovolcem vstupiv do zagonu narodnogo opolchennya ale vazhka hvoroba pereshkodila jomu vzyati uchast u boyah Vid listopada 1941 roku poet perebuvav u likarni Tut vin zavershiv robotu nad perekladom povisti Ivana Franka Osnovi suspilnosti Nezhincev pomer u blokadnomu Leningradi 9 kvitnya 1942 roku Najpovnishe tvorchist poeta predstavleno v posmertnij zbirci Berezovij gaj ros Berezovaya rosha vidanij 1976 roku v Leningradi LiteraturaNezhincev Evgenij Savvich Sost T N Gavrilenko Russkie pisateli Poety Sovetskij period Biobibliograficheskij ukazatel Rossijskaya nacionalnaya biblioteka Redkol O D Golubeva pred i dr T 16 SPb Izd vo RNB 1994 S 32 38