Недолужко Владилен Григорович рос Недолужко Владилен Григорьевич нар 6 березня 1926 19260306 пом 31 січня 1998 радянськи

Недолужко Владилен Григорович (рос. Недолужко Владилен Григорьевич; нар. 6 березня 1926(19260306) — пом. 31 січня 1998) — радянський і український актор і кінорежисер. Нагороджений медалями.

Недолужко Владлен ГригоровичНедолужко Владилен ГригорьевичДата народження6 березня 1926Місце народженняМценськ, ^d, Орловська губернія, РСФРР, СРСРДата смерті31 січня 1998 (71 рік)Громадянство

СРСР

УкраїнаПрофесіяактор, кінорежисерЧленствоНСКУIMDbID 7632436

Біографічні відомості

Народ. 6 березня 1926 р. у м. Мценськ Орловської обл. (Росія) в родині службовців. Помер 31 січня 1998 р.

Закінчив акторський факультет Московського державного інституту театрального мистецтва (1948).

Був актором Куйбишевського театру юного глядача (1948–1949), Куйбишевського театру драми ім. М.Горького (1949–1950), Брянського драматичного театру (1951–1958), режисером Брянської студии телевидения (1958–1959), режиссером и главным режиссером Куйбишевської студій телебачення (1959–1967).

У 1969 р. — переїхав з сім'єю до Одеси та став режисером Одеської студії телебачення. Працював на Українській студії телевізійних фільмів.

Був членом Національної Спілки кінематографістів України.

Фільмографія

Створив стрічки:

«Старий у потертій шинелі» (1964, короткометражний)
«Поїзд смерті» (1967)
(1970, т/ф, у співавт.)
«Клавдія Бондарева» (1972)
«Стояти у готовності»!
«Одна сім'я» (1973)
«Виходжу на родан» (1974)
«Тут мій причал» (1975, у співавт. з Р. Мурадяном)
«Прошу зелений» (1976)
«Складові успіху» (1977)
«Асканійський меридіан» (1980)
«Чекаю на свою зустріч» (1981)
«Дунай — ріка дружби» (1981)
«Нива нашого завтра» (1983) та ін.

Література

Спілка кінематофафістів України. К., 1985. — СІ 12—113.

Джерела

https://www.kino-teatr.ru/kino/director/sov/33537/works/ [ 26 жовтня 2013 у Wayback Machine.]