Невпокій в культурі (нім. Das Unbehagen in der Kultur) - твір Зиґмунда Фройда, засновника психоаналізу. Вперше книжка була написана в 1929 році й опублікована німецькою мовою у 1930 році. Досліджуючи конфронтацію між прагненням до індивідуальності й запитами суспільства, книга вважається однією з найчитаніших робіт вченого. Робота не втрачає абсолютної вартісності й в сучасності, на що вказують слова історика Пітера Гея, що оцінював "Невпокій в культурі", як одну з найвпливовіших та досліджених в області сучасної психології робіт.
Зміст
У праці вчений висуває власну точку зору, підкреслюючи фундаментальні розбіжності між цивілізацією й особистістю. Головне загострення, за його словами, виникає через прагнення індивіда до інстинктивної свободи, тоді як цивілізація, як правило, вимагає прямо протилежне, себто обмеження інстинктивної свободи наявних в її розрахунку індивідів. Більшість примітивних й не зітлівших інстинктів людини, такі як агресія, прагнення до сексуального задоволення і так далі, можуть сильно порушувати баланс людського суспільства. Тому суспільство вигадує закони, твердо контролюючи вбивства, зґвалтування і перелюби, передбачаючи жорстокі покарання проти порушників. Цей процес, стверджує Фройд, є невіддільний і необхідний як частка цивілізаційного достатку, яка, однак, неминуче веде до почуття невдоволення у власних громадян.
Викладена теорія ґрунтується на твердженнях, що людину спонукають до дій певні інстинкти, які є вродженими й повинні бути контрольовані свідомо. Подавлення інстинктів збалансовує соціальне життя, проте породжує фрустрацію у певних колах осіб, які схильні рухатися по принципу самовдоволення, що задовольняється інстинктами.
Історичний контекст
Потрібно розглядати вищезазначену роботу у контексті історичних подій: Перша світова війна, очевидно, повпливала на Фройда і його центральне спостереження про напруження між особистістю і цивілізацією. В країні, яка досі відновлюється після потрясінь війни, Фройд розвивав думки, що були раніше висвітлені у роботі "Майбутнє ілюзій" (1927), де наводиться критика релігійних організацій, як колективного неврозу. Фройд, затятий атеїст, стверджував, що релігія уярмила асоціальні інстинкти й привела до відчуття спільності загального набору переконань, тим самим встаючи на бік цивілізації. Проте водночас релігійні установи тягнуть за собою величезні психологічні витрати для людей, змушуючи його або її постійно знаходитися у покорені первобутного батька, обликованого Богом.
Український переклад
Зиґмунд Фройд. Невпокій в культурі. Пер. з німецької Ю. Прохасько. — Київ: «Апріорі», 2021. — 120 с.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nevpokij v kulturi nim Das Unbehagen in der Kultur tvir Zigmunda Frojda zasnovnika psihoanalizu Vpershe knizhka bula napisana v 1929 roci j opublikovana nimeckoyu movoyu u 1930 roci Doslidzhuyuchi konfrontaciyu mizh pragnennyam do individualnosti j zapitami suspilstva kniga vvazhayetsya odniyeyu z najchitanishih robit vchenogo Robota ne vtrachaye absolyutnoyi vartisnosti j v suchasnosti na sho vkazuyut slova istorika Pitera Geya sho ocinyuvav Nevpokij v kulturi yak odnu z najvplivovishih ta doslidzhenih v oblasti suchasnoyi psihologiyi robit ZmistU praci vchenij visuvaye vlasnu tochku zoru pidkreslyuyuchi fundamentalni rozbizhnosti mizh civilizaciyeyu j osobististyu Golovne zagostrennya za jogo slovami vinikaye cherez pragnennya individa do instinktivnoyi svobodi todi yak civilizaciya yak pravilo vimagaye pryamo protilezhne sebto obmezhennya instinktivnoyi svobodi nayavnih v yiyi rozrahunku individiv Bilshist primitivnih j ne zitlivshih instinktiv lyudini taki yak agresiya pragnennya do seksualnogo zadovolennya i tak dali mozhut silno porushuvati balans lyudskogo suspilstva Tomu suspilstvo vigaduye zakoni tverdo kontrolyuyuchi vbivstva zgvaltuvannya i perelyubi peredbachayuchi zhorstoki pokarannya proti porushnikiv Cej proces stverdzhuye Frojd ye neviddilnij i neobhidnij yak chastka civilizacijnogo dostatku yaka odnak neminuche vede do pochuttya nevdovolennya u vlasnih gromadyan Vikladena teoriya gruntuyetsya na tverdzhennyah sho lyudinu sponukayut do dij pevni instinkti yaki ye vrodzhenimi j povinni buti kontrolovani svidomo Podavlennya instinktiv zbalansovuye socialne zhittya prote porodzhuye frustraciyu u pevnih kolah osib yaki shilni ruhatisya po principu samovdovolennya sho zadovolnyayetsya instinktami Istorichnij kontekstPotribno rozglyadati vishezaznachenu robotu u konteksti istorichnih podij Persha svitova vijna ochevidno povplivala na Frojda i jogo centralne sposterezhennya pro napruzhennya mizh osobististyu i civilizaciyeyu V krayini yaka dosi vidnovlyuyetsya pislya potryasin vijni Frojd rozvivav dumki sho buli ranishe visvitleni u roboti Majbutnye ilyuzij 1927 de navoditsya kritika religijnih organizacij yak kolektivnogo nevrozu Frojd zatyatij ateyist stverdzhuvav sho religiya uyarmila asocialni instinkti j privela do vidchuttya spilnosti zagalnogo naboru perekonan tim samim vstayuchi na bik civilizaciyi Prote vodnochas religijni ustanovi tyagnut za soboyu velichezni psihologichni vitrati dlya lyudej zmushuyuchi jogo abo yiyi postijno znahoditisya u pokoreni pervobutnogo batka oblikovanogo Bogom Ukrayinskij perekladZigmund Frojd Nevpokij v kulturi Per z nimeckoyi Yu Prohasko Kiyiv Apriori 2021 120 s PrimitkiGay Peter 1989 The Freud reader vid 1st ed New York ISBN 0 393 02686 8 OCLC 19125772