Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Неви́дима рука́ ри́нку» (англ. invisible hand) — метафоричний опис здатності ринків до саморегулювання за допомогою цін. Авторство ідеї належить шотландському економісту XVIII ст., засновнику сучасної економічної теорії Адаму Сміту (Adam Smith).
Адам Сміт вбачав за невидимою рукою непереборну неперсоніфіковану силу, яка сприяє досягненню гармонії інтересів між особою і суспільством. Через це він вважав будь-яке втручання держави у вільну конкуренцію шкідливим.
В роботах «Теорія моральних почуттів» (1759 рік) і «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776 рік) фраза використана при описі механізму впливу індивідуальних інтересів на максимізацію суспільного багатства.
Фраза «невидима рука ринку» набула популярності серед економістів лише у XX ст., відтоді як Пол Семюельсон використав її у першому виданні підручника «Економікс» у 1948 р.
Історія виникнення
Ідеї про раціональне впорядкування хаотичних систем, що лежали в основі метафори «невидимої руки», можна знайти в роботах Вільяма Петті і Джона Лока в XVII столітті. Філософи Шотландського Просвітництва, одним з яких був Адам Сміт, зробили основною темою своїх робіт думку про те, що вчинки індивідуумів можуть мати для суспільства позитивні наслідки, які зовсім не були метою або спонукальним мотивом тих, хто їх здійснює.
Вперше термін «невидима рука» був використаний в роботі А. Сміта «Теорія моральних почуттів»:
 | Мабуть, якась невидима рука змушує їх брати участь в такому розподілі ресурсів, необхідних для життя, яке існувало б, якби земля була розподілена порівну між усіма людьми, що її населяють. Таким чином, без будь-якого навмисного бажання і зовсім того не підозрюючи, багатій служить суспільним інтересам і розможенню людського роду. |  |
Інтерпретація
Сам Адам Сміт пояснює дію невидимої руки ринку так:
| | Але не кожна людина використовує капітал на підтримку промисловості тільки заради прибутку, тому вона завжди буде намагатися використовувати його на підтримку тієї галузі промисловості, продукт якої буде мати найбільшу вартість і обмінюватися на найбільшу кількість грошей або інших товарів. Але річний дохід будь-якого суспільства завжди в точності дорівнює мінової вартості всього річного продукту його праці або, вірніше, саме і являє собою цю мінову вартість. І оскільки кожна окрема людина намагається за можливістю застосовувати свій капітал на підтримку вітчизняної промисловості і так направляти цю промисловість, щоб продукт її володів найбільшою вартістю, остільки він обов'язково сприяє тому, щоб річний дохід суспільства був максимально великий. Зрозуміло, зазвичай він не має на меті сприяти суспільній користі й не усвідомить, наскільки він сприяє їй. Віддаючи перевагу наданню підтримки вітчизняному виробництву, а не іноземному, він бере до уваги лише свій власний інтерес, і здійснюючи це виробництво таким чином, щоб його продукт володів максимальною вартістю, він переслідує лише свою власну вигоду, причому в цьому випадку, як і в багатьох інших, він невидимою рукою направляється до мети, яка зовсім і не входила в його наміри; при цьому суспільство не завжди страждає від того, що ця мета не входила в його наміри. Переслідуючи свої власні інтереси, він часто більш дійсним чином служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо прагне робити це. | |
| | Ми сподіваємося отримати свій обід не тому, що продавці та виробники м'яса, пива і хліба доброзичливі до нас, а тому, що вони дбають про власну вигоду... Кожен індивід постійно докладає зусиль до того, щоб відшукати найвигідніше застосування своєму капіталу... Намагаючись отримати з цього виробництва продукт найбільшої вартості, він має свою особисту мету, і в цьому разі, як і в багатьох інших, його спрямовує невидима рука до результату, який не має нічого спільного з його намірами. | |
Ілюстрація дії невидимої руки
Париж нагодований!
Фраза французького економіста Фредеріка Бастіа, яку він вигукнув, усвідомивши, що Париж забезпечений продовольством попри відсутність централізованого керування цим процесом. Джин Келлахан використав цю фразу Бастіа у своїй «Економіці для звичайних людей»:
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фредерік Бастіа |
| | Ніхто не складав єдиний план завозу товарів для міста, але набір і обсяг товарів, які декларувалися у міських воріт, виявлялися приблизно "вірними". У XIX ст. французький економіст Фредерік Бастіа звернув увагу на це дивовижне явище, вигукнувши "Париж нагодований!" | |
Я, Олівець
Леонард Рід, засновник Фонду економічної освіти, видав у 1958 р. есе «Я, Олівець», яке написано від першої особи з погляду олівця. Олівець розповідає подробиці свого створення, перелічуючи свої складові (кедр, лак, графіт, металевий обідок, пемза, віск, клей) та різних людей, задіяних в його створенні, аж до прибиральника на фабриці та складовщика, який керує поставками в порт. Автор так описує дію невидимої руки ринку:
| | Існує більш приголомшливий факт: відсутність єдиного повелителя, будь кого, хто б диктував або примусово керував всіма цими діями, що створюють мене. Неможливо знайти жодних ознак цієї людини. Натомість, ми з'ясовуємо, що тут діє Невидима рука. Урок, який я хочу вам надати, полягає у наступному: Не стримуйте жодні творчі ідеї. Просто організуйте діяльність суспільства в гармонії з цим уроком. Дозвольте законотворчому апарату суспільства усунути будь-які перешкоди. Дозвольте вільно рухатись та розвиватись цим творчим ноу-хау. Вірте, що вільні чоловіки та жінки підкоряться Невидимій руці. І ця віра виправдає себе. | |
Фрідріх Гаєк
Фрідріх Гаєк, осмислюючи роль економічної науки, так описує дослідження феномену невидимої руки ринку у роботі «Ринок та інші порядки»:
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фрідріх фон Гаєк |
| | … економічна теорія, завдяки тому, що неявно міститься у її положеннях, підійшла найближче за будь-яку іншу соціальну дисципліну до відповіді на центральне питання усіх суспільних наук: як може поєднання фрагментів знання, існуючого у різних головах, призводити до результатів, які, при усвідомленому прагненні до них, вимагали б від керуючого розуму таких знань, якими не може володіти жодна окрема людина. | |
Концепція «добре видимої руки»
Концепція «невидимої руки ринку» є широко розповсюдженою для пояснення принципу laissez-faire класичної економічної теорії (невтручання держави в економіку). Для опису різних варіантів втручання держави в економіку, економісти використовують й інші моделі, базуючись на ідеї присутності «добре видимої руки держави» (Т. Фрей, А. Шляйфер):
«Рука, що допомагає»
«Рука, що допомагає» (англ. Helping Hand) (Walder, 1995) — опис ролі уряду в економіці Китаю, згідно з яким бюрократія щільно залучена до сприяння приватній економічній діяльності: вона підтримує одні фірми й пригнічує інші, часто маючи економічні й родинні зв'язки з підприємцями. Правове середовище має обмежену роль у цій моделі, оскільки саме від бюрократії залежить вирішення більшості спірних питань. Бюрократія корумпована, але корупція відносно обмежена і впорядкована.
«Залізна рука»
«Залізна рука» (англ. Iron Hand) — крайня версія концепції «допомагаючої руки», яка представлена моделями економіки Південної Азії, таких як Корея та Сингапур.
«Грабуюча рука»
«Грабуюча рука» (англ. Grabbing Hand) — держава втручається в економічну діяльність, але значно менш організовано, ніж у моделі «допомагаючої руки». Уряд складається з багатьох учасників, кожний з яких переслідує свої власні інтереси, включаючи хабарництво. Для публічних цілей бюрократія використовує риторику «допомогаючої руки», при цьому рідко має стабільну політичну платформу, залишаючись відносно незалежною від судової системи, та обтяжує бізнес різноманітними грабіжницькими регуляціями. У крайніх випадках, уряд стає суттєво дезорганізованим і втрачає здатність забезпечувати закон і порядок, які забезпечують базовий легальний захист. Наслідком цього стає приватний захист угод (контрактів).
Див. також
Література
- Frye, Timothy, and Andrei Shleifer. 1997. «The Invisible Hand and the Grabbing Hand [ 2 червня 2018 у Wayback Machine.].» American Economic Review Papers and Proceedings 87 (2): 354—358 (англ.)
- The Theory of Moral Sentiments (повний текст) [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Wealth of Nations (повний текст) [ 28 січня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- I, Pencil (повний текст) [ 29 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Золотарьов, Володимир. Спасительная невидимая рука или Почему нас всех еще не поубивали милиционеры? [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.] — Контракти.UA — 05.12.2019 (рос.)
- Липов, В.B. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=() - Олександр Антонюк. Проблема «невидимой руки» рынка [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Спільне. — 26.12.2016
Джерела
- Frye, Timothy, and Andrei Shleifer. 1997. «The Invisible Hand and the Grabbing Hand.» American Economic Review Papers and Proceedings 87 (2): 354—358
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nevi dima ruka ri nku angl invisible hand metaforichnij opis zdatnosti rinkiv do samoregulyuvannya za dopomogoyu cin Avtorstvo ideyi nalezhit shotlandskomu ekonomistu XVIII st zasnovniku suchasnoyi ekonomichnoyi teoriyi Adamu Smitu Adam Smith Adam Smit shotlandskij ekonomist XVIII batko suchasnoyi ekonomichnoyi teoriyi avtor koncepciyi nevidimoyi ruki rinku Adam Smit vbachav za nevidimoyu rukoyu neperebornu nepersonifikovanu silu yaka spriyaye dosyagnennyu garmoniyi interesiv mizh osoboyu i suspilstvom Cherez ce vin vvazhav bud yake vtruchannya derzhavi u vilnu konkurenciyu shkidlivim V robotah Teoriya moralnih pochuttiv 1759 rik i Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv 1776 rik fraza vikoristana pri opisi mehanizmu vplivu individualnih interesiv na maksimizaciyu suspilnogo bagatstva Fraza nevidima ruka rinku nabula populyarnosti sered ekonomistiv lishe u XX st vidtodi yak Pol Semyuelson vikoristav yiyi u pershomu vidanni pidruchnika Ekonomiks u 1948 r Istoriya viniknennyaIdeyi pro racionalne vporyadkuvannya haotichnih sistem sho lezhali v osnovi metafori nevidimoyi ruki mozhna znajti v robotah Vilyama Petti i Dzhona Loka v XVII stolitti Filosofi Shotlandskogo Prosvitnictva odnim z yakih buv Adam Smit zrobili osnovnoyu temoyu svoyih robit dumku pro te sho vchinki individuumiv mozhut mati dlya suspilstva pozitivni naslidki yaki zovsim ne buli metoyu abo sponukalnim motivom tih hto yih zdijsnyuye Vpershe termin nevidima ruka buv vikoristanij v roboti A Smita Teoriya moralnih pochuttiv Mabut yakas nevidima ruka zmushuye yih brati uchast v takomu rozpodili resursiv neobhidnih dlya zhittya yake isnuvalo b yakbi zemlya bula rozpodilena porivnu mizh usima lyudmi sho yiyi naselyayut Takim chinom bez bud yakogo navmisnogo bazhannya i zovsim togo ne pidozryuyuchi bagatij sluzhit suspilnim interesam i rozmozhennyu lyudskogo rodu InterpretaciyaObkladinka vidannya golovnoyi praci Adama Smita Doslidzhennya pro prirodu ta prichini bagatstva narodiv 1922 r Sam Adam Smit poyasnyuye diyu nevidimoyi ruki rinku tak Ale ne kozhna lyudina vikoristovuye kapital na pidtrimku promislovosti tilki zaradi pributku tomu vona zavzhdi bude namagatisya vikoristovuvati jogo na pidtrimku tiyeyi galuzi promislovosti produkt yakoyi bude mati najbilshu vartist i obminyuvatisya na najbilshu kilkist groshej abo inshih tovariv Ale richnij dohid bud yakogo suspilstva zavzhdi v tochnosti dorivnyuye minovoyi vartosti vsogo richnogo produktu jogo praci abo virnishe same i yavlyaye soboyu cyu minovu vartist I oskilki kozhna okrema lyudina namagayetsya za mozhlivistyu zastosovuvati svij kapital na pidtrimku vitchiznyanoyi promislovosti i tak napravlyati cyu promislovist shob produkt yiyi volodiv najbilshoyu vartistyu ostilki vin obov yazkovo spriyaye tomu shob richnij dohid suspilstva buv maksimalno velikij Zrozumilo zazvichaj vin ne maye na meti spriyati suspilnij koristi j ne usvidomit naskilki vin spriyaye yij Viddayuchi perevagu nadannyu pidtrimki vitchiznyanomu virobnictvu a ne inozemnomu vin bere do uvagi lishe svij vlasnij interes i zdijsnyuyuchi ce virobnictvo takim chinom shob jogo produkt volodiv maksimalnoyu vartistyu vin peresliduye lishe svoyu vlasnu vigodu prichomu v comu vipadku yak i v bagatoh inshih vin nevidimoyu rukoyu napravlyayetsya do meti yaka zovsim i ne vhodila v jogo namiri pri comu suspilstvo ne zavzhdi strazhdaye vid togo sho cya meta ne vhodila v jogo namiri Peresliduyuchi svoyi vlasni interesi vin chasto bilsh dijsnim chinom sluzhit interesam suspilstva nizh todi koli svidomo pragne robiti ce Mi spodivayemosya otrimati svij obid ne tomu sho prodavci ta virobniki m yasa piva i hliba dobrozichlivi do nas a tomu sho voni dbayut pro vlasnu vigodu Kozhen individ postijno dokladaye zusil do togo shob vidshukati najvigidnishe zastosuvannya svoyemu kapitalu Namagayuchis otrimati z cogo virobnictva produkt najbilshoyi vartosti vin maye svoyu osobistu metu i v comu razi yak i v bagatoh inshih jogo spryamovuye nevidima ruka do rezultatu yakij ne maye nichogo spilnogo z jogo namirami Ilyustraciya diyi nevidimoyi rukiParizh nagodovanij Fraza francuzkogo ekonomista Frederika Bastia yaku vin viguknuv usvidomivshi sho Parizh zabezpechenij prodovolstvom popri vidsutnist centralizovanogo keruvannya cim procesom Dzhin Kellahan vikoristav cyu frazu Bastia u svoyij Ekonomici dlya zvichajnih lyudej Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Frederik Bastia Nihto ne skladav yedinij plan zavozu tovariv dlya mista ale nabir i obsyag tovariv yaki deklaruvalisya u miskih vorit viyavlyalisya priblizno virnimi U XIX st francuzkij ekonomist Frederik Bastia zvernuv uvagu na ce divovizhne yavishe viguknuvshi Parizh nagodovanij Ya Olivec Dokladnishe Ya Olivec Leonard Rid zasnovnik Fondu ekonomichnoyi osviti vidav u 1958 r ese Ya Olivec yake napisano vid pershoyi osobi z poglyadu olivcya Olivec rozpovidaye podrobici svogo stvorennya perelichuyuchi svoyi skladovi kedr lak grafit metalevij obidok pemza visk klej ta riznih lyudej zadiyanih v jogo stvorenni azh do pribiralnika na fabrici ta skladovshika yakij keruye postavkami v port Avtor tak opisuye diyu nevidimoyi ruki rinku Isnuye bilsh prigolomshlivij fakt vidsutnist yedinogo povelitelya bud kogo hto b diktuvav abo primusovo keruvav vsima cimi diyami sho stvoryuyut mene Nemozhlivo znajti zhodnih oznak ciyeyi lyudini Natomist mi z yasovuyemo sho tut diye Nevidima ruka Urok yakij ya hochu vam nadati polyagaye u nastupnomu Ne strimujte zhodni tvorchi ideyi Prosto organizujte diyalnist suspilstva v garmoniyi z cim urokom Dozvolte zakonotvorchomu aparatu suspilstva usunuti bud yaki pereshkodi Dozvolte vilno ruhatis ta rozvivatis cim tvorchim nou hau Virte sho vilni choloviki ta zhinki pidkoryatsya Nevidimij ruci I cya vira vipravdaye sebe Fridrih Gayek Fridrih Gayek osmislyuyuchi rol ekonomichnoyi nauki tak opisuye doslidzhennya fenomenu nevidimoyi ruki rinku u roboti Rinok ta inshi poryadki Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Fridrih fon Gayek ekonomichna teoriya zavdyaki tomu sho neyavno mistitsya u yiyi polozhennyah pidijshla najblizhche za bud yaku inshu socialnu disciplinu do vidpovidi na centralne pitannya usih suspilnih nauk yak mozhe poyednannya fragmentiv znannya isnuyuchogo u riznih golovah prizvoditi do rezultativ yaki pri usvidomlenomu pragnenni do nih vimagali b vid keruyuchogo rozumu takih znan yakimi ne mozhe voloditi zhodna okrema lyudina Koncepciya dobre vidimoyi ruki Koncepciya nevidimoyi ruki rinku ye shiroko rozpovsyudzhenoyu dlya poyasnennya principu laissez faire klasichnoyi ekonomichnoyi teoriyi nevtruchannya derzhavi v ekonomiku Dlya opisu riznih variantiv vtruchannya derzhavi v ekonomiku ekonomisti vikoristovuyut j inshi modeli bazuyuchis na ideyi prisutnosti dobre vidimoyi ruki derzhavi T Frej A Shlyajfer Ruka sho dopomagaye Ruka sho dopomagaye angl Helping Hand Walder 1995 opis roli uryadu v ekonomici Kitayu zgidno z yakim byurokratiya shilno zaluchena do spriyannya privatnij ekonomichnij diyalnosti vona pidtrimuye odni firmi j prignichuye inshi chasto mayuchi ekonomichni j rodinni zv yazki z pidpriyemcyami Pravove seredovishe maye obmezhenu rol u cij modeli oskilki same vid byurokratiyi zalezhit virishennya bilshosti spirnih pitan Byurokratiya korumpovana ale korupciya vidnosno obmezhena i vporyadkovana Zalizna ruka Zalizna ruka angl Iron Hand krajnya versiya koncepciyi dopomagayuchoyi ruki yaka predstavlena modelyami ekonomiki Pivdennoyi Aziyi takih yak Koreya ta Singapur Grabuyucha ruka Grabuyucha ruka angl Grabbing Hand derzhava vtruchayetsya v ekonomichnu diyalnist ale znachno mensh organizovano nizh u modeli dopomagayuchoyi ruki Uryad skladayetsya z bagatoh uchasnikiv kozhnij z yakih peresliduye svoyi vlasni interesi vklyuchayuchi habarnictvo Dlya publichnih cilej byurokratiya vikoristovuye ritoriku dopomogayuchoyi ruki pri comu ridko maye stabilnu politichnu platformu zalishayuchis vidnosno nezalezhnoyu vid sudovoyi sistemi ta obtyazhuye biznes riznomanitnimi grabizhnickimi regulyaciyami U krajnih vipadkah uryad staye suttyevo dezorganizovanim i vtrachaye zdatnist zabezpechuvati zakon i poryadok yaki zabezpechuyut bazovij legalnij zahist Naslidkom cogo staye privatnij zahist ugod kontraktiv Div takozhLaissez faire Ekonomichna svoboda Prakseologiya Rinkova cina Spontannij poryadok Ya OlivecLiteraturaFrye Timothy and Andrei Shleifer 1997 The Invisible Hand and the Grabbing Hand 2 chervnya 2018 u Wayback Machine American Economic Review Papers and Proceedings 87 2 354 358 angl The Theory of Moral Sentiments povnij tekst 27 veresnya 2007 u Wayback Machine angl The Wealth of Nations povnij tekst 28 sichnya 2008 u Wayback Machine angl I Pencil povnij tekst 29 lipnya 2013 u Wayback Machine angl angl Zolotarov Volodimir Spasitelnaya nevidimaya ruka ili Pochemu nas vseh eshe ne poubivali milicionery 5 grudnya 2019 u Wayback Machine Kontrakti UA 05 12 2019 ros Lipov V B PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 zhovtnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Oleksandr Antonyuk Problema nevidimoj ruki rynka 18 sichnya 2017 u Wayback Machine Spilne 26 12 2016DzherelaFrye Timothy and Andrei Shleifer 1997 The Invisible Hand and the Grabbing Hand American Economic Review Papers and Proceedings 87 2 354 358