«Не-читальник» — перше оповідання Леся Мартовича. Уперше опубліковано у Чернівцях 1889 року від криптонімом Л. М.
Не-читальник | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | оповідання | |||
Автор | Лесь Мартович | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1888 | |||
Опубліковано | 1889 | |||
Видавництво | ||||
Видання | 1889 | |||
| ||||
Історія появи та друку
«Під цю пору, десь 1889 р., Мартович написав свою першу новельку „Рудаль“, себто Рудольф (син австрійського цісаря Франца-Йосифа I — прим. Ред.), про якого наші селяни тоді багато говорили, що він не вмер, а ходить поміж народ „практикувати.“ На вакації того року приїхав до о. Кир. Гаморака до Стецеви в Снятинщині пок. Михайло Павлик. Ми його, очевидно, зараз найшли, і Мартович перечитав йому свою новельку.
Поводження було велике. Павлик дуже похвалив новелю і казав її надрукувати: Новелю охристив Павлик на „Нечитальника“ (зробив це він, здається, з цензурних причин, а в оповіданні слово „Рудаль“ замінено скрізь словом „старший“ прим. Ред.), а що я давав гроші на друк, дописав іще: видали деякі русівські читальники. Гроші я видурив від своєї небіжки мами, і ми поїхали до Черновець до друкарні п. Чопа і там дали скрипти. Кілька місяців пізніше ми мали в руках тонісеньку, блідо-блакитненьку книжечку „Не-читальник“ і розпродували, а що виторговували, то проїдали, бо тоді трафилася нам дуже скупа господиня».
Треба думати, що, устійнюючи дату написання «Не-читальника» на 1889 р., Стефаник помилився, це підтверджує теж у спомині про Мартовича В'ячеслав Будзиновський.** За цим спомином Павлик привіз Мартовичеве оповідання із собою до Львова, щоб надрукувати його в літературно-науковому журналі "Товариш, " що саме тоді готувався до друку. Нарада редакційної колегії над матеріалами до журналу відбулася в червні 1888 р. у Львові. За почином І. Франка колегія рішила не друкувати, "Не-читальника, " і це мало фатальний вплив на дальший творчий розвиток Мартовича. Стільки Будзиновський. Появилося лише єдине число «Товариша» з датою 10 липня 1888 р., тим то треба здогадуватися, що «Не-читальник» був написаний найпізніше в першій половині 1888 р., коли Мартович вчився в коломийській гімназії.
Оповідання друкувалося вперше окремою книжечкою п. н. "Не-читальник, " Чернівці, 1889, стор. 12, під криптонімом Л. М. Передруковуємо із збірки "Не-читальник, « Львів, 1900, накладом Українсько-руської Видавничої Спілки, стор. 9—11. В цій збірці, залишаючи без змін давніші тексти, якщо вони були, письменник підновив трохи мову, напр.: ,,сесе» змінив на "се, " "тото на "то, "" «вірив'єм» на "вірив я, " «єго, него» на «його, нього» і т. ін. Тому тексти оповідань цієї збірки треба вважати за останню авторську редакцію. Те саме торкається і другої основної збірки п. н. "Хитрий Панько і інші оповідання, " Львів, 1903; Накладом Українсько-руської Видавничої Спілки.
Сюжет
Характерний монолог-розмірковування простого галицького селянина, автор його нарік «Не-читальником» — бо це зібраний образ тогочасного українського селянства (за Мартовичем). Розповідь розгортається від імені героя із запамороченою горілкою психікою. Весь твір — це монолог мужика, який розповідає про все, що спаде на п'яну голову. Сидячи в сільській корчмі за кілішком оковитої: той собі розмірковує про події в світі, про вибори війта та політику в його селі, про своє нужденне життя. А насамкінець він доходить висновку: «Гий, Абрамку! тай мене на віта покладе: а тогди, вважаєте, читарня гет ід чортовій матери — ге-ет! Бо тоти читарники беруться верховодити над нами та новий лад заводити! Так, як би він один із другим не такий як і я! Ніби то в него три пяди межи очима ? О, ні! Наші вітці, правітці того не знали та якось жили! О ! як я стану вітом, то доберемося всі та і як я тай гет скасуємо читарню, а сиромудрим читарникам na tych miastach фін ун цванцик тай гибай!…»
Особливості
У своєму першому творі Мартович створив класичний образ затурканого, соціально й національно несвідомого селянина-нечитальника, якого треба було навертати на шлях активної громадської й суспільної діяльності, боротьби за свої права. Мартовичів нечитальник — типовий образ з середовища знедоленої, приниженої, темної частини селянства, яка застарілих поглядів і уявлень трималася за відживаючі традиції.
Засобом комічної деформації слова (вживання в устах нечитальника слів «казета» замість «газета», «кандибат» замість «кандидат» і т. д.), нагромадження означень, алогізмів, сатирично забарвленої лексики автор розвінчує невігластво персонажа. Комізм досягається переміщенням дійсності до неймовірного за допомогою мовностилістичного засобу перекручення назв. Впадає в око надмірне захоплення письменника безжурним сміхом над темним «нечитальником» — селянином, що помітно затушковує навіть ті незначні проблеми тяжкої дійсності селянського життя, які прохоплюються в безладній балаканині п'яного. Вже у цьому творі покутянина відчутна різниця в «прийомах» відтворення середовища та соціальної насиченості його гумору. Характерною рисою гумору Л.Мартовича є певна прихованість суб'єктивної сторони. Він не бере слова для того, щоб в авторській репліці дати оцінку подій, виявити їх загальне значення, показати своє світовідчуття.
Незв'язною мовою, перенасиченою словами-паразитами, письменник показав вміння вести розповідь в гумористичному плані, характеризувати героя за допомогою його мови, виявив добрі знання розмовно-народної лексики, покутської говірки, її морфологічних та фонетичних особливостей. В оповіданні автор, скориставшись своєрідним художнім засобом, відобразив деякі істотні риси в житті тогочасного покутського селянства, що шукало нових шляхів до поліпшення своєї тяжкої долі. У 70-80-х роках у галицькому селі народжувався читально-просвітній рух, що ставив за мету поліпшення життєвих умов селянства за допомогою освіти.
Дійові особи
- Не-читальник — простий українець, галицький селянин.
Публікації
- в книжечці «Не-читальник» — Чернівці, 1889;
- в однойменній збірці «Не-читальник» — Львів, 1900;
- у збірці «Не-читальник» — Едмонтон, 1918;
- в зібранні творів «Лесь Мартович. Твори (в 3-х томах)» — Краків, 1943;
За радянського часу оповідання не друкувалося, підпадаючи під цензуру. Очевидно, що глибока сатира на неписьменного селянина та згадування Російської імперії в особі «москаля» — стали визначальними в забороні цього твору.
Уже за часів Незалежності, лише деякі видання почали публікувати це оповідання. Але воно й далі, за чиновницькою інерцією чи етнічними фобіями, не є присутнім ні в шкільній програмі (де вивчають майже всі твори Мартовича), ні публічному середовищі.
Наразі, цей твір можна знайти радше на сторінках інтернет книгарень, аніж в підручниках чи збірках.
Джерела
- Василь Стефаник: Перший твір Леся Мартовича, «Кривавого року», віденський ілюстрований альманах на 1917 рік, стор. 163—165.
- В'ячеслав Будзиновський: Не-карієрович (Із споминів про Леся Мартовича), місячник «Нові Шляхи», Львів, лютий 1930, № 2, стор. 319—323.
- Лесин В. М. Примітки до збірки творів Леся Мартовича // Мартович Л. Вибрані твори /Упоряд., вступ. ст., примітки, словник Лесина В. М. — Ужгород: Карпати, 1989
Примітки
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne chitalnik pershe opovidannya Lesya Martovicha Upershe opublikovano u Chernivcyah 1889 roku vid kriptonimom L M Ne chitalnikZhanropovidannyaAvtorLes MartovichMovaukrayinskaNapisano1888Opublikovano1889VidavnictvoVidannya1889Istoriya poyavi ta druku Pid cyu poru des 1889 r Martovich napisav svoyu pershu novelku Rudal sebto Rudolf sin avstrijskogo cisarya Franca Josifa I prim Red pro yakogo nashi selyani todi bagato govorili sho vin ne vmer a hodit pomizh narod praktikuvati Na vakaciyi togo roku priyihav do o Kir Gamoraka do Stecevi v Snyatinshini pok Mihajlo Pavlik Mi jogo ochevidno zaraz najshli i Martovich perechitav jomu svoyu novelku Povodzhennya bulo velike Pavlik duzhe pohvaliv novelyu i kazav yiyi nadrukuvati Novelyu ohristiv Pavlik na Nechitalnika zrobiv ce vin zdayetsya z cenzurnih prichin a v opovidanni slovo Rudal zamineno skriz slovom starshij prim Red a sho ya davav groshi na druk dopisav ishe vidali deyaki rusivski chitalniki Groshi ya viduriv vid svoyeyi nebizhki mami i mi poyihali do Chernovec do drukarni p Chopa i tam dali skripti Kilka misyaciv piznishe mi mali v rukah tonisenku blido blakitnenku knizhechku Ne chitalnik i rozproduvali a sho vitorgovuvali to proyidali bo todi trafilasya nam duzhe skupa gospodinya Treba dumati sho ustijnyuyuchi datu napisannya Ne chitalnika na 1889 r Stefanik pomilivsya ce pidtverdzhuye tezh u spomini pro Martovicha V yacheslav Budzinovskij Za cim spominom Pavlik priviz Martovicheve opovidannya iz soboyu do Lvova shob nadrukuvati jogo v literaturno naukovomu zhurnali Tovarish sho same todi gotuvavsya do druku Narada redakcijnoyi kolegiyi nad materialami do zhurnalu vidbulasya v chervni 1888 r u Lvovi Za pochinom I Franka kolegiya rishila ne drukuvati Ne chitalnika i ce malo fatalnij vpliv na dalshij tvorchij rozvitok Martovicha Stilki Budzinovskij Poyavilosya lishe yedine chislo Tovarisha z datoyu 10 lipnya 1888 r tim to treba zdogaduvatisya sho Ne chitalnik buv napisanij najpiznishe v pershij polovini 1888 r koli Martovich vchivsya v kolomijskij gimnaziyi Opovidannya drukuvalosya vpershe okremoyu knizhechkoyu p n Ne chitalnik Chernivci 1889 stor 12 pid kriptonimom L M Peredrukovuyemo iz zbirki Ne chitalnik Lviv 1900 nakladom Ukrayinsko ruskoyi Vidavnichoyi Spilki stor 9 11 V cij zbirci zalishayuchi bez zmin davnishi teksti yaksho voni buli pismennik pidnoviv trohi movu napr sese zminiv na se toto na to viriv yem na viriv ya yego nego na jogo nogo i t in Tomu teksti opovidan ciyeyi zbirki treba vvazhati za ostannyu avtorsku redakciyu Te same torkayetsya i drugoyi osnovnoyi zbirki p n Hitrij Panko i inshi opovidannya Lviv 1903 Nakladom Ukrayinsko ruskoyi Vidavnichoyi Spilki SyuzhetHarakternij monolog rozmirkovuvannya prostogo galickogo selyanina avtor jogo narik Ne chitalnikom bo ce zibranij obraz togochasnogo ukrayinskogo selyanstva za Martovichem Rozpovid rozgortayetsya vid imeni geroya iz zapamorochenoyu gorilkoyu psihikoyu Ves tvir ce monolog muzhika yakij rozpovidaye pro vse sho spade na p yanu golovu Sidyachi v silskij korchmi za kilishkom okovitoyi toj sobi rozmirkovuye pro podiyi v sviti pro vibori vijta ta politiku v jogo seli pro svoye nuzhdenne zhittya A nasamkinec vin dohodit visnovku Gij Abramku taj mene na vita poklade a togdi vvazhayete chitarnya get id chortovij materi ge et Bo toti chitarniki berutsya verhovoditi nad nami ta novij lad zavoditi Tak yak bi vin odin iz drugim ne takij yak i ya Nibi to v nego tri pyadi mezhi ochima O ni Nashi vitci pravitci togo ne znali ta yakos zhili O yak ya stanu vitom to doberemosya vsi ta i yak ya taj get skasuyemo chitarnyu a siromudrim chitarnikam na tych miastach fin un cvancik taj gibaj OsoblivostiU svoyemu pershomu tvori Martovich stvoriv klasichnij obraz zaturkanogo socialno j nacionalno nesvidomogo selyanina nechitalnika yakogo treba bulo navertati na shlyah aktivnoyi gromadskoyi j suspilnoyi diyalnosti borotbi za svoyi prava Martovichiv nechitalnik tipovij obraz z seredovisha znedolenoyi prinizhenoyi temnoyi chastini selyanstva yaka zastarilih poglyadiv i uyavlen trimalasya za vidzhivayuchi tradiciyi Zasobom komichnoyi deformaciyi slova vzhivannya v ustah nechitalnika sliv kazeta zamist gazeta kandibat zamist kandidat i t d nagromadzhennya oznachen alogizmiv satirichno zabarvlenoyi leksiki avtor rozvinchuye neviglastvo personazha Komizm dosyagayetsya peremishennyam dijsnosti do nejmovirnogo za dopomogoyu movnostilistichnogo zasobu perekruchennya nazv Vpadaye v oko nadmirne zahoplennya pismennika bezzhurnim smihom nad temnim nechitalnikom selyaninom sho pomitno zatushkovuye navit ti neznachni problemi tyazhkoyi dijsnosti selyanskogo zhittya yaki prohoplyuyutsya v bezladnij balakanini p yanogo Vzhe u comu tvori pokutyanina vidchutna riznicya v prijomah vidtvorennya seredovisha ta socialnoyi nasichenosti jogo gumoru Harakternoyu risoyu gumoru L Martovicha ye pevna prihovanist sub yektivnoyi storoni Vin ne bere slova dlya togo shob v avtorskij replici dati ocinku podij viyaviti yih zagalne znachennya pokazati svoye svitovidchuttya Nezv yaznoyu movoyu perenasichenoyu slovami parazitami pismennik pokazav vminnya vesti rozpovid v gumoristichnomu plani harakterizuvati geroya za dopomogoyu jogo movi viyaviv dobri znannya rozmovno narodnoyi leksiki pokutskoyi govirki yiyi morfologichnih ta fonetichnih osoblivostej V opovidanni avtor skoristavshis svoyeridnim hudozhnim zasobom vidobraziv deyaki istotni risi v zhitti togochasnogo pokutskogo selyanstva sho shukalo novih shlyahiv do polipshennya svoyeyi tyazhkoyi doli U 70 80 h rokah u galickomu seli narodzhuvavsya chitalno prosvitnij ruh sho staviv za metu polipshennya zhittyevih umov selyanstva za dopomogoyu osviti Dijovi osobiNe chitalnik prostij ukrayinec galickij selyanin Publikaciyiv knizhechci Ne chitalnik Chernivci 1889 v odnojmennij zbirci Ne chitalnik Lviv 1900 u zbirci Ne chitalnik Edmonton 1918 v zibranni tvoriv Les Martovich Tvori v 3 h tomah Krakiv 1943 Za radyanskogo chasu opovidannya ne drukuvalosya pidpadayuchi pid cenzuru Ochevidno sho gliboka satira na nepismennogo selyanina ta zgaduvannya Rosijskoyi imperiyi v osobi moskalya stali viznachalnimi v zaboroni cogo tvoru Uzhe za chasiv Nezalezhnosti lishe deyaki vidannya pochali publikuvati ce opovidannya Ale vono j dali za chinovnickoyu inerciyeyu chi etnichnimi fobiyami ne ye prisutnim ni v shkilnij programi de vivchayut majzhe vsi tvori Martovicha ni publichnomu seredovishi Narazi cej tvir mozhna znajti radshe na storinkah internet knigaren anizh v pidruchnikah chi zbirkah DzherelaVasil Stefanik Pershij tvir Lesya Martovicha Krivavogo roku videnskij ilyustrovanij almanah na 1917 rik stor 163 165 V yacheslav Budzinovskij Ne kariyerovich Iz spominiv pro Lesya Martovicha misyachnik Novi Shlyahi Lviv lyutij 1930 2 stor 319 323 Lesin V M Primitki do zbirki tvoriv Lesya Martovicha Martovich L Vibrani tvori Uporyad vstup st primitki slovnik Lesina V M Uzhgorod Karpati 1989PrimitkiPosilannya