Націонал-більшовицька партія (рос. Национал-большевистская партия) — російська радикальна націоналістична партія. Позиціонує себе як соціалістична, антиурядова та антибуржуазна партія. Не зареєстрована в Росії і визнана Верховним судом країни як екстремістська. Члени партії називаються лімоновцями, або нацболами (від націонал-більшовизму).
Націонал-більшовицька партія Национал-большевистская партия | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Голова партії | (Едуард Лімонов) |
Засновник | Лимонов Едуард Веніамінович, Дугін Олександр Гелійович, Єгор Лєтов і Курьохін Сергій Анатолійович |
Дата заснування | 1 травня 1993 р. |
Дата розпуску | 7 серпня 2007 |
Штаб-квартира | Москва, Росія |
Ідеологія | націонал-більшовизм, соціалізм |
Союзники та блоки | Об'єднаний громадянський фронт, КПРФ |
Кількість членів | 15,000 |
Девіз | «Росія — усе, решта — ніщо!» |
Друкований орган | («Лімонка»), «НБП-Інфо» |
Офіційний сайт | nazbol.info |
Історія
Ще в 1993 Едуард Лимонов з допомогою (Олександра Дугіна) та рок-музиканта Єгора Лєтова створив Націонал-більшовицький фронт з декількох дрібніших організацій. Спочатку партія діяла як спільнота людей, які поділяли ультраправі ідеї та філософію Дугіна, або тих, хто мав альтернативний погляд на політику Росії. З 1994 р. заснована партійна газета «Лімонка», дату виходу якої вважають датою фактичного зародження націонал-більшовицької організації. В цей самий час партія відзначилася в декількох акціях, зокрема в акціях протесту проти ліберальних ідей тогочасного уряду країни. Акції проходили під гаслами «Сталін! Берія! ГУЛАГ!». З 1996 р. НБП щорічно відзначає День Російської Нації — роковини перемоги Олександра Невського над шведами.
НБП також має філіали в інших країнах, де займає проросійські, націоналістичні позиції. Зокрема в Україні та Латвії відділення партії брали в акціях протесту проти утисків, на їх думку, російськомовного населення. В Білорусі до 2010 року партія підтримувала політику президента Лукашенко, після чого перейшла в опозицію.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODVMemt4TDBWMmMzUmhabWxsZGkxdVpXOHRZbTlzYzJobGRtbHJjeTVxY0djdk1qSXdjSGd0UlhaemRHRm1hV1YyTFc1bGJ5MWliMnh6YUdWMmFXdHpMbXB3Wnc9PS5qcGc=.jpg)
У 1998 від партії відійшов Дугін і політичні позиції партії дещо змістилися вліво. Партія вдавалася до акцій протесту проти уряду Росії і зокрема відзначилася захватом приймальної президента Росії, за що декілька членів партії було засуджено до тюремного ув'язнення. НБП також очолила рух протесту проти монетизації пільг у Росії. З 1998 р. партії було відмовлено у реєстрації. У 2005 р. члени партії вдавалися до радикальних заходів, таких як захоплення державних офісів, відділень міліції тощо. У зв'язку з такою діяльністю партії, в квітні 2007 р. постановою Московського міського суду НБП була визнана екстремістською організацією і її діяльність на території РФ заборонена. Незважаючи на таке рішення і скарги Лімонова в Європейський суд 7 серпня 2007 р. Верховний Суд РФ підтвердив заборону партії. Критики відзначають схожість ідеології і навіть зовнішній вигляд символів та методів діяльності партії з Німецькою націонал-соціалістичною робітничою партією Адольфа Гітлера.
НБП і Україна
До російсько-української війни 2014—
В Україні Націонал-більшовицька партія за їх власним визнанням має декілька філій, однак незареєстрована і не є легальною структурою. В програмних документах партії стосовно України відмічається орієнтація на російський націоналізм, відновлення Російської імперії, підтримка сепаратизму в Україні і бажання розколу країни. У зв'язку з висловлюваннями такого характеру лідер партії — (Лимонов) певний час був оголошений персоною нон ґрата в Україні. Представники партії на теренах України брали участь у спільних демонстраціях з КПУ, але вважають цю структуру недостатньо радикальною і непослідовною. В той самий час НБП у 2005 р. поставилася позитивно до Помаранчевої революції, як повстання народних мас проти авторитарної влади.
Деякі російські активісти партії знайшли політичний притулок в Україні від переслідування в Росії. Зокрема, активіст НБП спочатку за співпраці СБУ та спецслужб Росії був арештований на теренах України і розглядалося питання його екстрадиції до Росії. Проте, під тиском громадськості отримав в Україні статус біженця.
Під час російсько-української війни
З початком бойових дій на Донбасі Едуард Лимонов і його рух організували групу «Інтербригад», метою якої була відправка добровольців в окуповані Донецьк і Луганськ для участі в конфлікті на стороні терористів. Загалом було переправлено більше 2000 бойовиків. У складі проросійських терористичних угрупувань воювали також і представники партії.
Див. також
- (Інша Росія)
- Марш незгодних
- (Бенес Айо)
Виноски
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2010.
- . Архів оригіналу за 10 січня 2008. Процитовано 6 січня 2008.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2008. Процитовано 6 січня 2008.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2008. Процитовано 6 січня 2008.
- Український суд арештував російського дисидента
- Спирин, Евгений (14 травня 2015). Москва проводит чистки: из ДНР выгнали наемников (фото, видео). podrobnosti (рос.).
Джерела
- (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- Михаил Соколов. Русский национализм: взгляд социолога(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет