Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нафтоно́сні піски́ Атаба́ски — великі родовища бітумінозних і нафтоносних пісків розташовані на півночі провінції Альберта в Канаді, які містять у собі сиру нафту, кварцовий пісок, глинозем і воду. З трьох родовищ в Альберті, родовище Атабаски найбільше; є також родовища в Піс-Ривер і . Загальна площа нафтоносних пісків Альберти оцінена в 141 000 км².
| Нафтоносні піски Атабаски | ||||
| 57°01′12″ пн. ш. 111°39′00″ зх. д. / 57.02000000002777824° пн. ш. 111.6500000000277879053101060° зх. д. | ||||
| Тип | нафтове родовище | |||
|---|---|---|---|---|
| Входить до | d | |||
| Країна |  Канада | |||
| Регіон | Альберта | |||
 | ||||
 Нафтоносні піски Атабаски у Вікісховищі | ||||
Родовище нафтоносних пісків отримало назву від річки Атабаска, яка тече чи не прямо по його центру: сліди важкої нафти можна знайти просто в гирлі цієї річки. Уперше нафтоносні піски описано європейцями тут у 1788 році; їх поклади находяться на північ і на північний схід від міста Едмонтон, яке вирізняється як одним із двох найбільших центрів розселення українців у Канаді. Це також історична батьківщина індіанців племен крі і , які традиційно пересуваються річкою на каное.
Історія
У XVIII ст. були відкриті великі родовища бітумінозних нафтоносних пісків на півночі провінції Альберта в Канаді. З трьох родовищ у Альберті (Атабаски, Піс-Ривер, Колд-Лейк), родовище Атабаски найбільше. Пробні розробки бітумінозних пісків тут проводились ще до 1778 року. У 1788 році вперше нафтоносні піски Канади були описані європейцями.
У 1920-х роках хімік з Університету Альберти Карл Кларк відкрив, що за допомогою пари можна відокремити бітуми від піску. Перша корпорація, що займалася видобутком бітумів в Альберті, була заснована Робертом Фітцсіммонсом в 1927 році. Компанії вперше вдалося отримати бітуми в промислових масштабах, закачуючи в піски гарячу воду. Однак такий метод видобутку нафти виявився нерентабельним.
Плани видобутку нафти з бітумінозних пісків Альберти в значних масштабах, порівняно зі звичайними джерелами сирої нафти, почали розробляти в 1950 роки. Тоді підрахували, що такий видобуток буде економічно вигідним, якщо він перевищить 20 тис. барелів на день. Пропоновані технічні рішення були різними, наприклад, у 1958 році корпорація «Річфілд Ойл» запропонувала ідею підірвати під землею дев'ятикілотонну атомну бомбу. Згідно з ідеєю, вибух повинен був розрідити підземні поклади важких вуглеводнів, миттєво перетворивши родовище в озеро нафти. Проект був сприйнятий, і навіть провели випробувальні підземні вибухи в пустелі Невада.
Проте, жоден з цих проектів не був реалізований аж до середини семидесятих років XX ст. через політику канадського уряду допомагати видобувникам традиційної нафти. Продаж нафти в країні був обмежений внаслідок низьких цін на неї, а поява альтернативного джерела могла б похитнути і так нестійкий ринок канадської нафти. Розробку бітумінозних пісків в Канаді дозволили лише на початку семидесятих років XX ст., коли змінився уряд, а ціни на нафту підскочили до такого рівня, що почали загрожувати економічній безпеці країни. З тих пір ця галузь розвивалася зі змінним успіхом, залежно від державної політики і світових цін на нафту.
Новітня стадія розробки бітумінозних пісків почалася в 2003 році, коли після чергового падіння ціни на нафту знову почали зростати. Бітумінозні піски видобувають головним чином кар'єрним або шахтним способом. До 2006 року видобуток нафти з бітумінозних пісків зріс до 1,13 млн барелів на день, а до 2010 року до 1,6 млн барелів на день. Масштабні розробки цих пісків в Канаді здійснює фірма Suncor Energy.
Запаси бітумінозних пісків у світі обчислюються сотнями мільярдів барелів (1 барель — 159 літрів). За даними Міжнародної ради з енергетики (WEC), в світі виявлено близько 600 родовищ бітумінозних пісків, найбільші з яких розташовуються в Канаді, Казахстані та Росії. Проте, понад 70 % цих запасів, майже 180 млрд барелів, знаходяться в трьох найбільших родовищах, розташованих на південному заході Канади в Альберті. У 2008 році понад 40 % всієї нафти, видобутої в Канаді, становила нафта, одержана з бітумінозних родовищ в Альберті. Сьогодні це три родовища, Атабаска, Піс Ривер і Колд Лейк, — єдині бітумінозні піски в світі, які використовують для отримання нетрадиційної сирої нафти.
Характеристика
Розташоване за 400 км від містечка Форт-МакМеррей, займає площу понад 42 тис. км². Приурочене до зони виклинювання тонкозернистих кварцових пісків ранньокрейдового віку на схилах Канадського щита. Середня потужність продуктивної товщі (світи МакМаррі і Уобіско) — 46 м, максимальна 90 м. Глибина залягання її покрівлі — від 0 до 610 м від поверхні. Колектори представлені добре відсортованими тонкозернистими пісковиками, переважно кварцовими (до 95 %) з пористістю 25-30 % і високою проникністю. Колектори гідрофільні. Середня бітумонасиченість — 7,8 мас.%. Густина бітумів — 1,02-1,03 г/см³. Геологічні запаси бітумів цього унікального родовища оцінюються в 100—138 млрд м³, з них близько 12 млрд м³ залягають на глибинах до 45 м. З бітумів Атабаски можна отримати не менше 36 млрд т нафти. Іншими словами, одне тільки це унікальне родовище порівнянне з підтвердженими нафтовими багатствами Саудівської Аравії. Материнськими породами для надважких нафт Атабаски є багаті органікою крейдові сланці, виходи яких відомі на півдні нафтогазоносного басейну. Формування цих порід проходило в умовах дельтового і прибережно-морського осадконакопичення. Родовище розробляється.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Посилання
- Фільм: Нафтоносні піски Атабаски
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naftono sni piski Ataba ski veliki rodovisha bituminoznih i naftonosnih piskiv roztashovani na pivnochi provinciyi Alberta v Kanadi yaki mistyat u sobi siru naftu kvarcovij pisok glinozem i vodu Z troh rodovish v Alberti rodovishe Atabaski najbilshe ye takozh rodovisha v Pis River i Zagalna plosha naftonosnih piskiv Alberti ocinena v 141 000 km Naftonosni piski Atabaski57 01 12 pn sh 111 39 00 zh d 57 02000000002777824 pn sh 111 6500000000277879053101060 zh d 57 02000000002777824 111 6500000000277879053101060Tip naftove rodovisheVhodit do d dKrayina KanadaRegion Alberta Naftonosni piski Atabaski u Vikishovishi Rodovishe naftonosnih piskiv otrimalo nazvu vid richki Atabaska yaka teche chi ne pryamo po jogo centru slidi vazhkoyi nafti mozhna znajti prosto v girli ciyeyi richki Upershe naftonosni piski opisano yevropejcyami tut u 1788 roci yih pokladi nahodyatsya na pivnich i na pivnichnij shid vid mista Edmonton yake viriznyayetsya yak odnim iz dvoh najbilshih centriv rozselennya ukrayinciv u Kanadi Ce takozh istorichna batkivshina indianciv plemen kri i yaki tradicijno peresuvayutsya richkoyu na kanoe IstoriyaU XVIII st buli vidkriti veliki rodovisha bituminoznih naftonosnih piskiv na pivnochi provinciyi Alberta v Kanadi Z troh rodovish u Alberti Atabaski Pis River Kold Lejk rodovishe Atabaski najbilshe Probni rozrobki bituminoznih piskiv tut provodilis she do 1778 roku U 1788 roci vpershe naftonosni piski Kanadi buli opisani yevropejcyami U 1920 h rokah himik z Universitetu Alberti Karl Klark vidkriv sho za dopomogoyu pari mozhna vidokremiti bitumi vid pisku Persha korporaciya sho zajmalasya vidobutkom bitumiv v Alberti bula zasnovana Robertom Fitcsimmonsom v 1927 roci Kompaniyi vpershe vdalosya otrimati bitumi v promislovih masshtabah zakachuyuchi v piski garyachu vodu Odnak takij metod vidobutku nafti viyavivsya nerentabelnim Plani vidobutku nafti z bituminoznih piskiv Alberti v znachnih masshtabah porivnyano zi zvichajnimi dzherelami siroyi nafti pochali rozroblyati v 1950 roki Todi pidrahuvali sho takij vidobutok bude ekonomichno vigidnim yaksho vin perevishit 20 tis bareliv na den Proponovani tehnichni rishennya buli riznimi napriklad u 1958 roci korporaciya Richfild Ojl zaproponuvala ideyu pidirvati pid zemleyu dev yatikilotonnu atomnu bombu Zgidno z ideyeyu vibuh povinen buv rozriditi pidzemni pokladi vazhkih vuglevodniv mittyevo peretvorivshi rodovishe v ozero nafti Proekt buv sprijnyatij i navit proveli viprobuvalni pidzemni vibuhi v pusteli Nevada Prote zhoden z cih proektiv ne buv realizovanij azh do seredini semidesyatih rokiv XX st cherez politiku kanadskogo uryadu dopomagati vidobuvnikam tradicijnoyi nafti Prodazh nafti v krayini buv obmezhenij vnaslidok nizkih cin na neyi a poyava alternativnogo dzherela mogla b pohitnuti i tak nestijkij rinok kanadskoyi nafti Rozrobku bituminoznih piskiv v Kanadi dozvolili lishe na pochatku semidesyatih rokiv XX st koli zminivsya uryad a cini na naftu pidskochili do takogo rivnya sho pochali zagrozhuvati ekonomichnij bezpeci krayini Z tih pir cya galuz rozvivalasya zi zminnim uspihom zalezhno vid derzhavnoyi politiki i svitovih cin na naftu Novitnya stadiya rozrobki bituminoznih piskiv pochalasya v 2003 roci koli pislya chergovogo padinnya cini na naftu znovu pochali zrostati Bituminozni piski vidobuvayut golovnim chinom kar yernim abo shahtnim sposobom Do 2006 roku vidobutok nafti z bituminoznih piskiv zris do 1 13 mln bareliv na den a do 2010 roku do 1 6 mln bareliv na den Masshtabni rozrobki cih piskiv v Kanadi zdijsnyuye firma Suncor Energy Zapasi bituminoznih piskiv u sviti obchislyuyutsya sotnyami milyardiv bareliv 1 barel 159 litriv Za danimi Mizhnarodnoyi radi z energetiki WEC v sviti viyavleno blizko 600 rodovish bituminoznih piskiv najbilshi z yakih roztashovuyutsya v Kanadi Kazahstani ta Rosiyi Prote ponad 70 cih zapasiv majzhe 180 mlrd bareliv znahodyatsya v troh najbilshih rodovishah roztashovanih na pivdennomu zahodi Kanadi v Alberti U 2008 roci ponad 40 vsiyeyi nafti vidobutoyi v Kanadi stanovila nafta oderzhana z bituminoznih rodovish v Alberti Sogodni ce tri rodovisha Atabaska Pis River i Kold Lejk yedini bituminozni piski v sviti yaki vikoristovuyut dlya otrimannya netradicijnoyi siroyi nafti HarakteristikaRoztashovane za 400 km vid mistechka Fort MakMerrej zajmaye ploshu ponad 42 tis km Priurochene do zoni viklinyuvannya tonkozernistih kvarcovih piskiv rannokrejdovogo viku na shilah Kanadskogo shita Serednya potuzhnist produktivnoyi tovshi sviti MakMarri i Uobisko 46 m maksimalna 90 m Glibina zalyagannya yiyi pokrivli vid 0 do 610 m vid poverhni Kolektori predstavleni dobre vidsortovanimi tonkozernistimi piskovikami perevazhno kvarcovimi do 95 z porististyu 25 30 i visokoyu proniknistyu Kolektori gidrofilni Serednya bitumonasichenist 7 8 mas Gustina bitumiv 1 02 1 03 g sm Geologichni zapasi bitumiv cogo unikalnogo rodovisha ocinyuyutsya v 100 138 mlrd m z nih blizko 12 mlrd m zalyagayut na glibinah do 45 m Z bitumiv Atabaski mozhna otrimati ne menshe 36 mlrd t nafti Inshimi slovami odne tilki ce unikalne rodovishe porivnyanne z pidtverdzhenimi naftovimi bagatstvami Saudivskoyi Araviyi Materinskimi porodami dlya nadvazhkih naft Atabaski ye bagati organikoyu krejdovi slanci vihodi yakih vidomi na pivdni naftogazonosnogo basejnu Formuvannya cih porid prohodilo v umovah deltovogo i priberezhno morskogo osadkonakopichennya Rodovishe rozroblyayetsya Div takozhNaftonosni piski i slanci Keystone naftogin Slanceva naftaDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X PosilannyaFilm Naftonosni piski Atabaski