Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нафтогазонасиченість залишкова рос нефтегазонасыщенность остаточная англ residual satura tion of oil and gas нім restlic

Нафтогазонасиченість залишкова

Нафтогазонасиченість залишкова

Нафтогазонасиченість залишкова (рос. нефтегазонасыщенность остаточная; англ. residual satura-tion of oil and gas; нім. restliche Erdöl- und Erdgassättigung f) — нафтогазонасиченість продуктивного пласта після закінчення його розробки. Знати Н.з. необхідно на стадії обґрунтування методів впливу на пласт і привибійну зону, підвищення нафтовилучення із пластів, при контролі за ступенем вироблення пласта. Встановлено різні види залишкової нафти: капілярно-защемленої, сорбованої, плівкової, нестійкого витіснення і залишеної у вигляді ціликів, не охоплених або частково охоплених заводненням.

Загальний опис

Н.з. вивчають методами фізичного і математичного моделювання, кернових досліджень, геофізичними та фізико-хімічними методами в пристовбурній зоні пласта. У природних умовах продуктивні нафтоносні пласти насичені нафтою і водою. Існуюча на початок розробки нафтонасиченість колекторів (початкова нафтонасиченість) створювалась протягом тривалого геологічного періоду формування покладів. Вважається, що спочатку більшість покладів формувалась за умов морського — напівконтинентального осадоутворення, і колектори були заповнені водою. Відтак протягом геологічного пері-оду відбувалося заміщення в колекторах води нафтою. Цей процес міг бути циклічним і ускладнювався, в залежності від умов району, гідрогеологічними, палеогеографічними, тектонічними та іншими явищами. Початкова нафтонасиченість природних пластів визначається ступенем витіснення води в процесі формування покладу, змінюється в широких межах і, як правило, становить від 30 до 90 % порового об'єму. Природне нафтонасичення в значній мірі визначається літологією колекто-ра і структурою порового простору. Нафтонасичення заглинизованих, структурно неоднорідних, літологічно мінливих пластів, як правило, нижча, ніж нафтонасичення однорідних пластів з високими фільтраційно-ємнісними властивостями. Окрім нафти, у поровому просторі природних пластів, міститься залишкова вода, тобто вода, що не витіснена із колектора в процесі формування покладу. Насичення продуктивних пластів залишковою водою визначається значинами питомої повер-хні, розмірами пор, їх кількістю, поверхневими властивостями і літологією. Залишкова (зв'язана) вода може бути адсорбова-ною, капілярною або міститися в кутах пор і тупикових порах. Якщо процес формування покладу не закінчився і в даний час, то в природних пластах є значна кількість рухомої залишкової води, яка з самого початку розробки надходить у свердловини і вилучається на поверхню. Нафтонасиченість у таких пластах не перевищує 50 — 55 %.

Коефіцієнт нафтонасичення характеризується відношенням нафтонасиченої ємності (різниця об'ємів, зайнятих відкрити-ми порами і залишковою водою) до об'єму відкритого порового простору колектора. На Н.з., окрім коефіцієнта нафтонасичення, істотний вплив має характер розподілу залишкової води і нафти в природних пластах.

Структура нафтонасичення природних пластів визначається поверхневими властивостями, мікро- і макронеоднорідністю пластів та їх літологічним складом. В однорідних пластах вплив поверхневих властивостей зумовлений переважно змочу-ваністю внутрішньопорової поверхні для води і нафти.

У гідрофільних породах є тенденція до заповнення дрібних пор водою і до безпосереднього контактування води з більшою частиною поверхні. В гідрофільних пластах вода утворює на внутрішньопоровій поверхні неперервну плівку, заповнює дрібні пори і ділянки пор. Нафта як незмочувана фаза займає центри найбільших пор, а також розширення середніх порових каналів. Це пояснюється тим, що така структура енергетично є найвигіднішою. Нафта, що потрапила в невеликі пори, повинна бути витіснена в центри більших пор за рахунок самовільного всмоктування води при зниженні енергії системи. В гідрофільних природних пластах нафта і вода утворюють неперервні фази.

У гідрофобних породах має місце переважаюча тенденція до заповнення нафтою дрібніших пор і безпосереднього контактування нафти з більшою частиною внутрішньопорової поверхні. Нафта утворює суцільну плівку на поровій поверхні і заповнює дрібні пори та звуження пор. Залишкова вода є перервною фазою і розміщається у вигляді дискретних крапельок у центрах порових каналів. У процесі утворення нафтових покладів деякі компоненти нафти можуть проникати через суцільну водяну плівку і адсорбуватися на поровій поверхні, гідрофобізуючи її. Оскільки порова поверхня складається з мінералів з різними поверхневими, хімічними і адсорбційними властивостями, то можуть відбуватися істотні зміни змочуваності на різних ділянках пор. Такі зміни формують вибіркову змочуваність, при якій одна частина колектора є дуже гідрофільною, а друга частина — дуже гідрофобною. У результаті формується вибіркова структура розподілу нафти і залишкової води в природному колекторі. Іноді виділяють спеціальний тип вибіркової змочуваності — змішану змочуваність, за якої великі пори, що утворюють суцільні шляхи, покриті плівкою адсорбованої нафти, а дрібніші пори насичені водою, і є гідрофільними.

Початковий розподіл нафти і води контролюється також фільтраційно-ємнісними властивостями колекторів і їх літоло-гією. Здебільшого із погіршенням фільтраційно-ємнісних властивостей залишкова водонасиченість зростає. Із збільшенням заглинизованості колектора значина залишкової водонасиченості зростає, оскільки глина є гідрофільною дрібнопористою складовою колектора. Виняток становлять деякі типи глин, наприклад, шамозитова глина, яка гідрофобізує поверхню пор, оскільки йони заліза, що входять до її складу, — сильні активатори.

У процесі розробки природне (початкове) нафтонасичення зменшується і виникає складний за насиченістю стан, на який, окрім чисто природних чинників, великий вплив мають умови витіснення, гідродинамічна неоднорідність пластів тощо. У процесі заводнення гідрофільні і гідрофобні пласти проявляють себе різним чином. Для гідрофільних колекторів витіснення нафти при заводненні дуже ефективне — перехідні зони двофазової фільтрації мають незначні розміри, нафтонасиченість у промитій зоні мала і практично незмінна в часі, основний видобуток нафти отримують за безводний період. Для гідрофоб-них пластів картина обернена — перехідні зони займають майже весь пласт, нафтонасиченість промитої зони висока і дуже повільно зменшується в ході заводнення, основний об'єм нафти видобувається за водний період експлуатації. Після закін-чення розробки нафтового пласта в ньому залишається значна кількість залишкової нафти як у вигляді ціликів (непромиті пропластки, застійні зони, лінзи), що є частинами покладу, які не зачеплені заводненням або слабко зачеплені, так і у вигляді розсіяної нафти в заводнених частинах пласта.

Див. також

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Naftogazonasichenist zalishkova ros neftegazonasyshennost ostatochnaya angl residual satura tion of oil and gas nim restliche Erdol und Erdgassattigung f naftogazonasichenist produktivnogo plasta pislya zakinchennya jogo rozrobki Znati N z neobhidno na stadiyi obgruntuvannya metodiv vplivu na plast i privibijnu zonu pidvishennya naftoviluchennya iz plastiv pri kontroli za stupenem viroblennya plasta Vstanovleno rizni vidi zalishkovoyi nafti kapilyarno zashemlenoyi sorbovanoyi plivkovoyi nestijkogo vitisnennya i zalishenoyi u viglyadi cilikiv ne ohoplenih abo chastkovo ohoplenih zavodnennyam Zagalnij opisN z vivchayut metodami fizichnogo i matematichnogo modelyuvannya kernovih doslidzhen geofizichnimi ta fiziko himichnimi metodami v pristovburnij zoni plasta U prirodnih umovah produktivni naftonosni plasti nasicheni naftoyu i vodoyu Isnuyucha na pochatok rozrobki naftonasichenist kolektoriv pochatkova naftonasichenist stvoryuvalas protyagom trivalogo geologichnogo periodu formuvannya pokladiv Vvazhayetsya sho spochatku bilshist pokladiv formuvalas za umov morskogo napivkontinentalnogo osadoutvorennya i kolektori buli zapovneni vodoyu Vidtak protyagom geologichnogo peri odu vidbuvalosya zamishennya v kolektorah vodi naftoyu Cej proces mig buti ciklichnim i uskladnyuvavsya v zalezhnosti vid umov rajonu gidrogeologichnimi paleogeografichnimi tektonichnimi ta inshimi yavishami Pochatkova naftonasichenist prirodnih plastiv viznachayetsya stupenem vitisnennya vodi v procesi formuvannya pokladu zminyuyetsya v shirokih mezhah i yak pravilo stanovit vid 30 do 90 porovogo ob yemu Prirodne naftonasichennya v znachnij miri viznachayetsya litologiyeyu kolekto ra i strukturoyu porovogo prostoru Naftonasichennya zaglinizovanih strukturno neodnoridnih litologichno minlivih plastiv yak pravilo nizhcha nizh naftonasichennya odnoridnih plastiv z visokimi filtracijno yemnisnimi vlastivostyami Okrim nafti u porovomu prostori prirodnih plastiv mistitsya zalishkova voda tobto voda sho ne vitisnena iz kolektora v procesi formuvannya pokladu Nasichennya produktivnih plastiv zalishkovoyu vodoyu viznachayetsya znachinami pitomoyi pover hni rozmirami por yih kilkistyu poverhnevimi vlastivostyami i litologiyeyu Zalishkova zv yazana voda mozhe buti adsorbova noyu kapilyarnoyu abo mistitisya v kutah por i tupikovih porah Yaksho proces formuvannya pokladu ne zakinchivsya i v danij chas to v prirodnih plastah ye znachna kilkist ruhomoyi zalishkovoyi vodi yaka z samogo pochatku rozrobki nadhodit u sverdlovini i viluchayetsya na poverhnyu Naftonasichenist u takih plastah ne perevishuye 50 55 Koeficiyent naftonasichennya harakterizuyetsya vidnoshennyam naftonasichenoyi yemnosti riznicya ob yemiv zajnyatih vidkriti mi porami i zalishkovoyu vodoyu do ob yemu vidkritogo porovogo prostoru kolektora Na N z okrim koeficiyenta naftonasichennya istotnij vpliv maye harakter rozpodilu zalishkovoyi vodi i nafti v prirodnih plastah Struktura naftonasichennya prirodnih plastiv viznachayetsya poverhnevimi vlastivostyami mikro i makroneodnoridnistyu plastiv ta yih litologichnim skladom V odnoridnih plastah vpliv poverhnevih vlastivostej zumovlenij perevazhno zmochu vanistyu vnutrishnoporovoyi poverhni dlya vodi i nafti U gidrofilnih porodah ye tendenciya do zapovnennya dribnih por vodoyu i do bezposerednogo kontaktuvannya vodi z bilshoyu chastinoyu poverhni V gidrofilnih plastah voda utvoryuye na vnutrishnoporovij poverhni neperervnu plivku zapovnyuye dribni pori i dilyanki por Nafta yak nezmochuvana faza zajmaye centri najbilshih por a takozh rozshirennya serednih porovih kanaliv Ce poyasnyuyetsya tim sho taka struktura energetichno ye najvigidnishoyu Nafta sho potrapila v neveliki pori povinna buti vitisnena v centri bilshih por za rahunok samovilnogo vsmoktuvannya vodi pri znizhenni energiyi sistemi V gidrofilnih prirodnih plastah nafta i voda utvoryuyut neperervni fazi U gidrofobnih porodah maye misce perevazhayucha tendenciya do zapovnennya naftoyu dribnishih por i bezposerednogo kontaktuvannya nafti z bilshoyu chastinoyu vnutrishnoporovoyi poverhni Nafta utvoryuye sucilnu plivku na porovij poverhni i zapovnyuye dribni pori ta zvuzhennya por Zalishkova voda ye perervnoyu fazoyu i rozmishayetsya u viglyadi diskretnih krapelok u centrah porovih kanaliv U procesi utvorennya naftovih pokladiv deyaki komponenti nafti mozhut pronikati cherez sucilnu vodyanu plivku i adsorbuvatisya na porovij poverhni gidrofobizuyuchi yiyi Oskilki porova poverhnya skladayetsya z mineraliv z riznimi poverhnevimi himichnimi i adsorbcijnimi vlastivostyami to mozhut vidbuvatisya istotni zmini zmochuvanosti na riznih dilyankah por Taki zmini formuyut vibirkovu zmochuvanist pri yakij odna chastina kolektora ye duzhe gidrofilnoyu a druga chastina duzhe gidrofobnoyu U rezultati formuyetsya vibirkova struktura rozpodilu nafti i zalishkovoyi vodi v prirodnomu kolektori Inodi vidilyayut specialnij tip vibirkovoyi zmochuvanosti zmishanu zmochuvanist za yakoyi veliki pori sho utvoryuyut sucilni shlyahi pokriti plivkoyu adsorbovanoyi nafti a dribnishi pori nasicheni vodoyu i ye gidrofilnimi Pochatkovij rozpodil nafti i vodi kontrolyuyetsya takozh filtracijno yemnisnimi vlastivostyami kolektoriv i yih litolo giyeyu Zdebilshogo iz pogirshennyam filtracijno yemnisnih vlastivostej zalishkova vodonasichenist zrostaye Iz zbilshennyam zaglinizovanosti kolektora znachina zalishkovoyi vodonasichenosti zrostaye oskilki glina ye gidrofilnoyu dribnoporistoyu skladovoyu kolektora Vinyatok stanovlyat deyaki tipi glin napriklad shamozitova glina yaka gidrofobizuye poverhnyu por oskilki joni zaliza sho vhodyat do yiyi skladu silni aktivatori U procesi rozrobki prirodne pochatkove naftonasichennya zmenshuyetsya i vinikaye skladnij za nasichenistyu stan na yakij okrim chisto prirodnih chinnikiv velikij vpliv mayut umovi vitisnennya gidrodinamichna neodnoridnist plastiv tosho U procesi zavodnennya gidrofilni i gidrofobni plasti proyavlyayut sebe riznim chinom Dlya gidrofilnih kolektoriv vitisnennya nafti pri zavodnenni duzhe efektivne perehidni zoni dvofazovoyi filtraciyi mayut neznachni rozmiri naftonasichenist u promitij zoni mala i praktichno nezminna v chasi osnovnij vidobutok nafti otrimuyut za bezvodnij period Dlya gidrofob nih plastiv kartina obernena perehidni zoni zajmayut majzhe ves plast naftonasichenist promitoyi zoni visoka i duzhe povilno zmenshuyetsya v hodi zavodnennya osnovnij ob yem nafti vidobuvayetsya za vodnij period ekspluataciyi Pislya zakin chennya rozrobki naftovogo plasta v nomu zalishayetsya znachna kilkist zalishkovoyi nafti yak u viglyadi cilikiv nepromiti proplastki zastijni zoni linzi sho ye chastinami pokladu yaki ne zachepleni zavodnennyam abo slabko zachepleni tak i u viglyadi rozsiyanoyi nafti v zavodnenih chastinah plasta Div takozhNaftovidobuvannyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu u 2 h tomah Kiyiv Mizhnarodna ekonomichna fundaciya 2004 T 1 A K 560 s Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu u 2 h tomah Lviv Apriori 2006 T 2 L Ya 800 s Ukrayinska naftogazova enciklopediya za zagalnoyu redakciyeyu V S Ivanishina Lviv Spolom 2016 603 s il tabl ISBN 9789669191403

Дата публікації:
Топ