Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Наукогра́д — місто з високим науково-технічним потенціалом та надвисокою концентрацією науково-дослідних установок, часто формується на базі наукового центру. Термін наукоград було введено вперше у місті Жуковському Московської області 1991 року, під час створення руху «Союз розвитку наукоградів».
Цілі і завдання
Технополіси/наукогради — науково-промислові комплекси, створені для виробництва нової прогресивної продукції або для розробки нових наукомістких технологій на базі тісних відносин та взаємодії з університетами та науково-технічними центрами; великі скупчення промислових підприємств зі своїми науково-технічними підрозділами. Це особливі компактно розташовані сучасні науково-виробничі освіти з розвиненою інфраструктурою, що забезпечує необхідні умови для праці та відпочинку, для функціонування науково-дослідних та навчальних інститутів (організацій), що входять до складу цих утворень, а також їхніх підприємств, компаній та фірм, що виробляють нові види продукції з урахуванням передових наукомістких технологій. Основа технополісу – його науково-дослідний комплекс.
Створення технополісів вимагає вкладення великих коштів. Їхня величина залежить від низки обставин, у тому числі: від основних напрямів діяльності технополісу; розмірів площі, що відводиться під нього; обсягу планованих будівельних робіт, кількості та характеру об'єктів, що будуються; віддаленості технополісу від «материнського» міста та стану транспортних та інших комунікацій між технополісом та цим містом; передбачуваної кількості фірм технополісу, а також їх спеціалізації, що потребує відповідного технічного оснащення і т.д.
Види наукоградів
Залежно від характеру та обсягу виконуваних функцій виділяють п'ять видів технополісів:
- інноваційні центри призначення їх сприяння переважно новим фірмам, пов'язаним із наукомісткими технологіями;
- наукові та дослідницькі парки, які обслуговують як нові, так і цілком зрілі фірми, підтримують тісні зв'язки з університетами чи науково-дослідними інститутами;
- технологічні парки (технопарки), які мають у розпорядженні цілу мережу наукомістких фірм і виробництв, але водночас не налагоджені міцні зв'язки з університетами чи науково-дослідними інститутами;
- технологічні центри — обслуговуючі підприємства, що створюються для розвитку нових високотехнологічних фірм. Їхнє головне завдання — сприяння малому наукомісткому бізнесу. Центр консультує нові фірми та надає їм протягом перших трьох років з дня створення фінансову допомогу;
- конгломерати (пояси) технокомплексів та наукових парків, мета яких – перетворення цілих регіонів на високотехнологічні зони.
Виділяється сім основних спеціалізацій наукоградів:
- авіа-, ракетобудування та космічні дослідження;
- електроніка та радіотехніка;
- автоматизація, машино- та приладобудування;
- хімія, хімічна фізика та створення нових матеріалів;
- ядерний комплекс;
- енергетика;
- біологія та біотехнологія.
Історія
Ідея створення технополісів виникла у середині 1950-х років у США. Першими технополісами були Кремнієва долина в Каліфорнії та Рут-128 (Шосе 128) у Массачусетсі, біля Бостона (MIT).
Розвиток технополісів у провідних країнах розгорнулося у широких масштабах у другій половині XX століття. Технополіси виникли у Західній Європі: Мілтон-Кінс і Кембридж в Англії, Силікон Глен у Шотландії, Софія-Антиполіс та Мей-лан-Гренобль у Франції та ін. У середині 1980-х років у США налічувалося понад 40 великих зон розвитку високих технологій. "Епідемія" створення технополісів поширилася на країни Південно-Східної Азії. У Південній Кореї збудовано технополіс Даєдук, у Китаї — технополіси Шеньчжень та Гуандун поруч із Гонконгом. Програми будівництва технополісів здійснюються у Таїланді, Індонезії, Філіппінах, Малайзії.
Особливо сильний розмах набуло створення технополісів у Японії. У 1982 року у Японії було прийнято реалізації, у межах технополісної політики, проект «Технополіс». Японське Міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості оголосило конкурс на створення технополісів, переможцями виявились 16 префектур, у яких з 1985 року почалося будівництво 19 технополісів, рівномірно розкиданих по чотирьох японських островах.
Приклади:
- Японія: Цукуба, Хамамацу, Нагаока, Ямагуті;
- «Шосе 128» — інноваційна зона на північному сході США навколо Гарварду та MIT, попередниця Кремнієвої долини.
- Білоруський парк високих технологій
- Софія-Антиполіс (Франція)
- Ізраїльська кремнієва долина
- Чжунгуаньцунь (Z-park, Zhongguancun Science Park) - "китайська Кремнієва долина"
- Сайберджая — малайзійське "місто майбутнього" в передмісті Куала-Лумпура.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naukogra d misto z visokim naukovo tehnichnim potencialom ta nadvisokoyu koncentraciyeyu naukovo doslidnih ustanovok chasto formuyetsya na bazi naukovogo centru Termin naukograd bulo vvedeno vpershe u misti Zhukovskomu Moskovskoyi oblasti 1991 roku pid chas stvorennya ruhu Soyuz rozvitku naukogradiv Cili i zavdannyaTehnopolisi naukogradi naukovo promislovi kompleksi stvoreni dlya virobnictva novoyi progresivnoyi produkciyi abo dlya rozrobki novih naukomistkih tehnologij na bazi tisnih vidnosin ta vzayemodiyi z universitetami ta naukovo tehnichnimi centrami veliki skupchennya promislovih pidpriyemstv zi svoyimi naukovo tehnichnimi pidrozdilami Ce osoblivi kompaktno roztashovani suchasni naukovo virobnichi osviti z rozvinenoyu infrastrukturoyu sho zabezpechuye neobhidni umovi dlya praci ta vidpochinku dlya funkcionuvannya naukovo doslidnih ta navchalnih institutiv organizacij sho vhodyat do skladu cih utvoren a takozh yihnih pidpriyemstv kompanij ta firm sho viroblyayut novi vidi produkciyi z urahuvannyam peredovih naukomistkih tehnologij Osnova tehnopolisu jogo naukovo doslidnij kompleks Stvorennya tehnopolisiv vimagaye vkladennya velikih koshtiv Yihnya velichina zalezhit vid nizki obstavin u tomu chisli vid osnovnih napryamiv diyalnosti tehnopolisu rozmiriv ploshi sho vidvoditsya pid nogo obsyagu planovanih budivelnih robit kilkosti ta harakteru ob yektiv sho buduyutsya viddalenosti tehnopolisu vid materinskogo mista ta stanu transportnih ta inshih komunikacij mizh tehnopolisom ta cim mistom peredbachuvanoyi kilkosti firm tehnopolisu a takozh yih specializaciyi sho potrebuye vidpovidnogo tehnichnogo osnashennya i t d Vidi naukogradivZalezhno vid harakteru ta obsyagu vikonuvanih funkcij vidilyayut p yat vidiv tehnopolisiv innovacijni centri priznachennya yih spriyannya perevazhno novim firmam pov yazanim iz naukomistkimi tehnologiyami naukovi ta doslidnicki parki yaki obslugovuyut yak novi tak i cilkom zrili firmi pidtrimuyut tisni zv yazki z universitetami chi naukovo doslidnimi institutami tehnologichni parki tehnoparki yaki mayut u rozporyadzhenni cilu merezhu naukomistkih firm i virobnictv ale vodnochas ne nalagodzheni micni zv yazki z universitetami chi naukovo doslidnimi institutami tehnologichni centri obslugovuyuchi pidpriyemstva sho stvoryuyutsya dlya rozvitku novih visokotehnologichnih firm Yihnye golovne zavdannya spriyannya malomu naukomistkomu biznesu Centr konsultuye novi firmi ta nadaye yim protyagom pershih troh rokiv z dnya stvorennya finansovu dopomogu konglomerati poyasi tehnokompleksiv ta naukovih parkiv meta yakih peretvorennya cilih regioniv na visokotehnologichni zoni Vidilyayetsya sim osnovnih specializacij naukogradiv avia raketobuduvannya ta kosmichni doslidzhennya elektronika ta radiotehnika avtomatizaciya mashino ta priladobuduvannya himiya himichna fizika ta stvorennya novih materialiv yadernij kompleks energetika biologiya ta biotehnologiya IstoriyaIdeya stvorennya tehnopolisiv vinikla u seredini 1950 h rokiv u SShA Pershimi tehnopolisami buli Kremniyeva dolina v Kaliforniyi ta Rut 128 Shose 128 u Massachusetsi bilya Bostona MIT Rozvitok tehnopolisiv u providnih krayinah rozgornulosya u shirokih masshtabah u drugij polovini XX stolittya Tehnopolisi vinikli u Zahidnij Yevropi Milton Kins i Kembridzh v Angliyi Silikon Glen u Shotlandiyi Sofiya Antipolis ta Mej lan Grenobl u Franciyi ta in U seredini 1980 h rokiv u SShA nalichuvalosya ponad 40 velikih zon rozvitku visokih tehnologij Epidemiya stvorennya tehnopolisiv poshirilasya na krayini Pivdenno Shidnoyi Aziyi U Pivdennij Koreyi zbudovano tehnopolis Dayeduk u Kitayi tehnopolisi Shenchzhen ta Guandun poruch iz Gonkongom Programi budivnictva tehnopolisiv zdijsnyuyutsya u Tayilandi Indoneziyi Filippinah Malajziyi Osoblivo silnij rozmah nabulo stvorennya tehnopolisiv u Yaponiyi U 1982 roku u Yaponiyi bulo prijnyato realizaciyi u mezhah tehnopolisnoyi politiki proekt Tehnopolis Yaponske Ministerstvo zovnishnoyi torgivli ta promislovosti ogolosilo konkurs na stvorennya tehnopolisiv peremozhcyami viyavilis 16 prefektur u yakih z 1985 roku pochalosya budivnictvo 19 tehnopolisiv rivnomirno rozkidanih po chotiroh yaponskih ostrovah Prikladi Yaponiya Cukuba Hamamacu Nagaoka Yamaguti Shose 128 innovacijna zona na pivnichnomu shodi SShA navkolo Garvardu ta MIT poperednicya Kremniyevoyi dolini Biloruskij park visokih tehnologij Sofiya Antipolis Franciya Izrayilska kremniyeva dolina Chzhunguancun Z park Zhongguancun Science Park kitajska Kremniyeva dolina Sajberdzhaya malajzijske misto majbutnogo v peredmisti Kuala Lumpura Div takozhTehnopolis Biznes inkubator Skolkovo innovacijnij centr