Лао́с, Лао́ська Наро́дно-Демократи́чна Респу́бліка (лаос. ປະເທດລາວ) — держава в Південно-Східній Азії, що межує на півночі з Китаєм, на сході з В'єтнамом, на півдні з Камбоджею, на заході з Таїландом і М'янмою. Державний кордон проходить в основному по гребенях гір, а значна дільниця кордону з Таїландом по річці Меконг. Єдина країна цього регіону, яка не має виходу до моря. Площа країни становить 236,8 тис. км² (81-ше місце у світі). Населення: 6,4 млн осіб (99-те місце у світі). Столиця: місто В'єнтьян. Лаос із 1955 року є членом ООН, з 1997-го — Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН).
Лаоська Народно-Демократична Республіка | |||||
| |||||
Девіз: ສັນຕິພາບ ເອກະລາດ ປະຊາທິປະໄຕ ເອກະພາບ ວັດທະນາຖາວອນ «Мир, Незалежність, Демократія, Єдність і Процвітання» | |||||
Гімн: Pheng Xat Lao | |||||
Столиця (та найбільше місто) | В'єнтьян country H G O | ||||
Офіційні мови | лаоська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Соціалістична республіка | ||||
- Президент | Тонлун Сісуліт | ||||
- Прем'єр-міністр | |||||
Незалежність | від Франції | ||||
- Дата | 19 липня 1949 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 236 800 км² (83) | ||||
- Внутр. води | 2 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2011 | 6 477 211 (103) | ||||
- перепис 1995 | 4 574 848 | ||||
- Густота | 26,7/км² (177) | ||||
ВВП (ПКС) | 2010 р., оцінка | ||||
- Повний | $15,680 млрд | ||||
- На душу населення | $2 400 | ||||
ІЛР (2007) | ▲ 0,619 (середній) (133) | ||||
Валюта | Лаоський кіп (складається зі 100 атів) (LAK ) | ||||
Часовий пояс | () | ||||
Коди ISO 3166 | LA / LAO / 418 | ||||
Домен | .la | ||||
Телефонний код | +856 | ||||
|
Географія
Держава знаходиться в Південно-Східній Азії, у внутрішній частині півострова Індокитай. Територія країни простягається з півночі на південь на 1045 км, а із заходу на схід — на 510 км. На півночі межує з Китайською Народною Республікою (спільний кордон — 391 км) і М'янмою; на заході — з Таїландом; на сході — з В'єтнамом; на півдні — з Камбоджою.
Гори Лаосу складені давніми кристалічними породами, пермськими і кам'яновугільними вапняками, тріасовими пісковиками, сланцями. Найвищі гори на півночі країни, складені гранітами, гнейсами і порізані глибокими ущелинами, якими протікають численні річки.
Поклади залізних (поблизу Сіангкхуанга), ( поблизу ), , кольорових і рідкісноземельних металів, дорогоцінного каміння, вугілля, калійної солі.
М'янма | КНР | ↑ |
Таїланд | В'єтнам | |
↓ | Камбоджа | ↓ |
Більшу частину території Лаосу займають гори і плоскогір'я, розчленовані численними річковими долинами. Найвища вершина — гора , або просто Біа (2820 м) на нагір'ї у центральній частині півночі країни. Рельєф значною мірою розчленований, що може ускладнювати сполучення з державами-сусідами. На північно-східній межі знаходяться хребти , , . У центральній й південній частині — відроги гранітних Аннамських гір, південно-західний схил хребта Чионгшон (2286 м) з куполоподібними вершинами на сході, що переходять у невисокі плато, які уступами обриваються до долини Меконгу; на півдні — базальтове плато Боловен (1572 м); на заході — відроги плато Корат. На заході й південному заході країни — алювіальні низовини. Поширені карстові форми рельєфу.
Клімат субекваторіальний, мусонний. Пересічна температура січня від +15° на півночі до +23° на півдні, липня +29°. Пересічна річна кількість атмосферних опадів у горах до 3000 мм, на плато — 1600 мм. Вологу приносить літній мусон з поверхні Індійського океану, який вторгається практично одночасно на всю територію Лаосу. Виділяють два сезони: сухий (листопад — квітень) і вологий (травень— жовтень).
Головна водна артерія країни — Меконг (на окремих ділянках судноплавна), що тече західною околицею країни на кордоні з Таїландом. Його численні притоки мають гірський характер, порожисті, повноводні. Часто бувають катастрофічні повені. Лаос дренується лівими притоками Меконгу: Секонг, , , , . Частина річок північному сході (, ) є притоками річок (Ма, Ка), що впадають до Тонкінської затоки Південнокитайського моря.
Найпоширеніші ґрунти — гірські латеритні.
Рослинність Лаосу відносять до Індо-Малайської біогеографічної області. Близько 60 % території Лаосу вкрито тропічними лісами, переважно сухими листопадними, на сході — вічнозеленими вологими (магнолія, лавр) з цінними породами дерев (тик, сантал, каучуконоси). На плато й по долинах річок — антропогенні савани. Вище 1000 м ростуть вічнозелені широколистяні ліси (дуб), сосна.
Тваринний світ Лаосу відносять до Бірмано-Китайської підобласті Індо-Малайської біогеографічної області. Серед характерних звірів: слон, , тупаї, макаки, гібони, кажани, рідкісний білогрудий ведмідь. Серед характерних птахів: фазани, павичі, банківські кури, різноманітні папуги. Різноманітний світ рептилій (кобри, пітони), комах, молюсків.
Історія
Прадавні часи
Найдавніші поселення на території Лаосу виникли в період пізнього палеоліту. На початку першого тисячоліття до н. е. мон-кхмерські племена заселили Індокитай. Австроазійські племена займались вирощуванням рису, здійснювали іригацію, виробляли бронзові знаряддя, залишили по собі мегалітичні пам'ятки у вигляді кухлів. На початку н. е. з півночі територією сучасного Лаосу розселились племена лао, народність кха була витиснена до гір та лісових нетрів. Протягом першої половини першого тис. н. е. територія Лаосу входила до складу кхмерської держави Фунань.
Середні віки
У V—X столітті у народу лао сформувалися основи власного феодального ладу. У VII—VIII століттях лао входили до складу держави Ченла, у IX—XIII — держави Камбуджадеша. У цей період закладаються міста центрального й південного Лаосу. Через північний Лаос пролягають військові шляхи походів тайців держави Наньчжао до Північного В'єтнаму.
У 1280-х роках північний Лаос підпадає під владу тайської держави Сукхотай (Сукходай), найбільше місцеве князівство в долині річки Нам-Ун. 1353 року під проводом Фангума, князя Мианг-Шва, на теренах Лаосу й сучасного східного Таїланду виникла централізована лаоська держава (Лан-Ханг, або Країна Тисячі Слонів), країною поширюється буддизм (хінаяна). Лан-Санг воював з бірманськими державами, та тайською державою Аютія, допомагав 1421 року в'єтнамській державі Дайв'єт у її боротьбі з китайцями. У середині XV століття Лан-Санг занепадає через міжусобні війни та вторгнення військ держави Дайв'єт. У XVI—XVII століттях Лан-Санг знов зазнає розквіту, особливо при королі (1637—1694), допоки не розпадається 1707 року на три держави: , і . 1713 року від В'єнтьяну відокремилось князівство . 1828 року державу В'єнтьян було захоплено Сіамом, а 1832 року королівство Чан-Нінь В'єтнамом. З середини XIX століття на північний Лаос роблять набіги народи мей і тхай з Південного Китаю.
Французький Індокитай (1898—1945)
1885 року Сіам дозволив Франції відкрити своє віце-консульство у . З 1893 року територія держави потрапила під Французький протекторат, а з 1898 року додана до складу Французького Індокитаю. 1904 року було укладено новий сіамо-французький договір, згідно з яким Сіам відмовлявся від району Бассак і частини королівства Луанґпхабанґ, Франція отримала правий берег Меконгу в його середній течії. Формально влада залишалась за удільними князями, але реально вона була під керівництвом французького резидента та колоніальних адміністраціях на місцях. У країні постійно вибухали селянські повстання: у 1901—1903 роках під проводом в Саравані, у 1918—1922 роках на півночі — , у 1930—1937 на півдні — і . У 1930 році було засновано Індокитайську комуністичну партію. У 1932—1934 роках відбувались масові страйки робітників олов'яних рудників Нам-Патена.
Після капітуляції Франції перед німецькими військами Японська імперія підписала договір з французьким урядом режиму Віші на заборону перевезень товару в Китай через територію колонії. 22 вересня 1940 року поміж французами та японцями укладено угоду про розміщення японських військ у Північному Індокитаї. Виник антиєвропейський рух (Вільний Лаос), який очолили принци Суфанувонг і . Після капітуляції Японії в результаті народного повстання 12 жовтня 1945 року була проголошена незалежна держава Патет-Лао (Країна Лао) та створено тимчасовий уряд Опору. Король Сісаванг Вонг відмовився від влади. Королівство Луанґпхабанґ припинило своє існування.
Держава Лаос (лао. ລາວລັດ) 1945)
Недовговічна маріонеткова держава, утворена на окупованій Японською імперією території французького Індокитаю в протектораті Лаос. Існувала з квітня 1945 по жовтень 1945. Після капітуляції Японії у серпні король Луанґпхабанґа Сісаванг Вонг почав наполягати на поверненні землі Лао знову до французького протекторату.
У жовтні король був відсторонений від влади рухом Лао-Іссара, яке проголосило незалежність країни і встановило на території Лаосу республіканську форму правління, яка теж проіснувала недовгий період до початку 1946 року.
Французький Індокитай (1946—1949)
На початку 1946 року територію Лаосу знову окупували французькі війська, було відновлено королівську владу під французьким протекторатом (1949 року в рамах Французького Союзу). Згідно з конституцією 1947 року (зі змінами 1956 року) вищим законодавчим органом влади оголошувались однопалатні Національні збори (59 депутатів на 5 років). За часи правління короля Сісаванга Вонга було створено дорадчу Королівську раду з 12 осіб (6 осіб від короля + 6 осіб від Національних зборів). Виконавчу владу здійснювала Рада міністрів на чолі з прем'єр-міністром, якого призначав король. Король був одночасно верховним головнокомандувачем (67 тис. військо) і верховним релігійним діячем держави. Лаос на цей час залишався відсталою аграрною країною. На селі зберігалось боргове рабство (хном), безліч повинностей та податків.
Королівство Лаос (Французький контроль) 1949—1953)
Національний визвольний рух лаоського народу проти французького контролю набув форми партизанської боротьби — створено національно-визвольну армію Патет-Лао. У серпні 1950 року створено єдиний демократичний фронт опору (Новий Вільний Лаос) на чолі з прокомуністичним принцом Суфанувонгом. У березні 1951 року відбулась загальноіндокитайська конференція народних фронтів. Навесні 1953 року до Лаосу були перекинуті в'єтнамські повстанці й до літа під контролем фронту опору опинилась половина території держави.
У 1950—1953 роках королівський уряд реорганізував управління країною, створив армію та відкрив посольства в США, Великій Британії та Таїланді. У вересні 1953 року французькі представники передали останні свої повноваження представникам королівської влади Лаосу, і 22 жовтня 1953 року було підписано Угоду про дружбу і співробітництво між Лаосом і Францією, яка визнавала існування Лаосу повністю незалежною державою.
Королівство Лаос (1953—1960)
На початку 1954 року на Женевській нараді міністрів закордонних справ незалежність Лаосу підтримали міжнародні спільноти (). Французькі війська були виведені з країни, а війська Патет-Лао відведені до двох північних провінцій, й . 1955 року Лаос став повноправним членом ООН, а в грудні проведені перші вибори до Національних зборів, але без участі фронту Патет-Лао.
6 січня 1956 року відбувся 2-й з'їзд Нео Лао Ітсала та 1-й з'їзд (Нео Лао Хаксат). У грудні 1956 року були підписані мирні угоди з урядом, бойовики фронту Патет-Лао отримали амністію й поповнили загони королівської армії, а його керівники отримали посадові місця в новоствореному уряді. У листопаді 1957 року створено перший уряд народної єдності на чолі з Суванна Фумою, підписано В'єнтьянські угоди, згідно з якими ПФЛ стає політичною партією, а два батальйони Патет-Лао входять до лав королівської армії. Після додаткових виборів до парламенту у травні 1958 року ПФЛ отримав 13 мандатів із 20. Наприкінці 1958 року уряд Суванни Фуми пішов у відставку. У серпні 1958 року був створений новий уряд на чолі з , який розпочав репресії проти представників фронту Патет-Лаота заарештував Суванну Фуму в травні 1959 року. 29 жовтня, після довгої хвороби, помер Сісаванг Вонг. Королівський уряд очолив його син .
«Таємна війна» (1960—1975)
9 серпня 1960 року в країні за підтримки батальйону десантників капітана , відбувся державний переворот, до влади знов прийшов уряд Суванни Фуми, який проголосив політику миру, нейтралітету і внутрішньої згоди та виступив проти входження країни до СЕАТО. Восени 1960 року праві сили на противагу нейтралістам утворили на півдні ревком на чолі з принцом Бун Умом і генералом . У грудні 1960 р. до В'єтнаму була направлена авіаційна група радянських літаків Іл-14 (пізніше — Лі-2) і вертольотів Мі-4, котрі за домовленості між СРСР і Патет-Лао надавали допомогу у транспортуванні вантажів повітрям.
1 січня 1961 р. війська Патет-Лао зайняли стратегічно важливий район Долини глеків — Сіангкхуанг. Разом із північнов'єтнамськими повстанцями навесні Патет-Лао захопили дві третіх країни. Починаючи з 1961 року Демократична Республіка В'єтнам стала використовувати територію південно-східного Лаосу для ведення партизанських боїв Національного фронту звільнення Південного В'єтнаму, використовуючи приховану «стежку Хо Ші Міна». У державі розпочалася громадянська війна, яка тривала до травня 1961 року, коли під тиском міжнародної спільноти воєнні дії було призупинено. У Женеві відкрилася міжнародна нарада, учасники якої 23 липня 1962 року підписали Декларацію про нейтралітет Лаосу і Протокол до декларації згідно з якими створено другий коаліційний уряд із представників усіх основних угруповань країни.
1962 року було сформовано уряд національної єдності, але вже в квітні 1963 року праві сили при активній підтримці військових США з території Таїланду і В'єтнаму відновили військові дії, завдяки яким Лаос був поділений на дві території — територія уряду і територія повстанців. Війна велася фактично на двох фронтах: у частині країни (особливо у районі Долини глеків) йшли бої між урядовими військами і Патет Лао, тоді як південно-східні регіони, де проходила «стежка Хо Ші Міна», піддавалися бомбардуванню американської авіації. Чисельність королівської армії Лаосу складала 74,2 тисяч, нею керували безпосередньо американські офіцери. Американська військова допомогу надходила в Лаос із Таїланду через канали Управління Міжнародного розвитку, в якому також відбувалося підготовка військових. Радянський Союз, своєю чергою, постачав на території Північного В'єтнаму зброю, боєприпаси, пальне та провізію для повстанців Патет-Лао.
З 1960 по 1970 р. на базі Патет-Лао радниками та інструкторами з радянського союзу працювали 113 кадрових офіцерів. Аби залишити таємність допомоги королівському уряду Лаосу, ЦРУ готувало загони, які складалися із бл. 30 тис. лаосців, переважно серед народності мяо (хмонгів), на чолі з генералом Ванг Пао. Ця секретна армія активно підтримувалася авіацією США. Натомість, регулярна північнов'єтнамська армія допомагала комуністичному руху Патет-Лао, що в свою чергу утаємничувалось урядом Північного В'єтнаму.
19 квітня 1964 року знову відбулася спроба державного перевороту, Суванна Фума з іншими членами уряду були заарештовані. Після засудження дій членами міжнародної женевської угоди, заколотники звільнили членів уряду. Влітку відбулись перестановки в уряді на користь правих сил. Під час В'єтнамської війни американська авіація активно бомбардувала райони під контролем ПФЛ на півночі Лаосу. У лютому 1965 року відбулася чергова невдала спроба державного перевороту на чолі з генералом Носаваном. 1969 року лаоські урядові війська здійснили ряд успішних наступальних операцій проти ПФЛ, 1970 року ініціатива перейшла до лівих сил. У лютому 1971 року до Південного Лаосу було введено американсько-сайгонські війська кількістю 30 тис. осіб. У лютому-березні цього року південнов'єтнамська армія здійснила напад на південні райони Лаосу в спробі перерізати «стежку Хо Ші Міна» (операція «Lam Son 719»). 25 лютого північнов'єтнамські та війська Патет-Лао перейшли в контрнаступ, і південнов'єтнамська армія, зазнавши великих втрат, залишила територію Лаосу. У кінці року північнов'єтнамська армія тимчасово зайняла всю Долину Глеків, завдавши тяжкої поразки урядовим силам.
США залишили Лаос в 1973 році згідно з Паризькими мирними угодами. При цьому Північний В'єтнам, відповідно до умов договору, не був зобов'язаний виводити свої сили з країни.
21 лютого 1973 було укладено В'єнтьянську угоду, що поклала край громадянській війні в Лаосі. Угода передбачала створення нового коаліційного уряду. У 1974 і 1975 роках Патет-Лао зайняв основні позиції. В середині 1974 року прем'єр-міністр Суванна Фума після серцевого нападу подав у відставку і вирушив на лікування до Франції. У травні 1974 року Суфанувонг висунув «План національного відродження», який був одноголосно прийнятий. В плані наголошувалося на проведення вільних виборів, демократичні права і повага до релігії, а також конструктивну економічну політику. При цьому в ім'я «національної єдності» вводилася цензура, що ускладнювало життя антикомуністичних рухів. У січні 1975 року були заборонені всі громадські збори та демонстрації. 2 грудня король Саванг Ватхана погодився відректися від престолу. Була проголошена Лаоська Народно-Демократична Республіка з Суфанувонг став Президентом держави з комуністичним напрямком розвитку.
Лаоська Народно-Демократична Республіка (Соціалістичний період розвитку (1975—1991)
У 1975 році новий уряд Лаосу проголосив про перехід до соціалістичного устрою. У країні було впроваджено централізоване планування, розгорнулися колективізація і націоналізація. Теоретичною основою перетворень стала теза Кейсона Фомвіхана, висунута в 1972 році, про перехід до соціалізму «минаючи капіталістичний лад», користуючись підтримкою В'єтнаму, Кампучії та СРСР. 1976 року між СРСР і Лаосом було підписано договір про торгівлю, угоду про культурне і наукове співробітництво, 1977 року — угоду про економіко-технічне співробітництво, 1978 року — угоду про економічне співробітництво. Лаос з 1986 року був спостерігачем при Раді економічної взаємодопомоги (РЕВ) соціалістичного блоку країн.
У 1986 році оголошено про перехід до «нового економічного механізму» («Чин-таакан-май»), а в 1988 році були прийняті Акт про заохочення інвестицій та Закон про іноземні інвестиції. Зміст політики «Чин-ТааканМай» визначалося трьома моментами: приватизація і реструктуризація державного сектору, заохочення іноземних інвестицій і перехід до ринку при контролі з боку держави. Подальші перетворення в Лаосі були схожі з політикою Дой Мій у В'єтнамі і реформами Ден Сяопіна в КНР.
1988 року 40 % в'єтнамських військових сил було виведено з Лаосу. 1989 року відбулися перші багатопартійні вибори до парламенту. Оновлений склад законодавчого органу на початку 1990-х років декларував відмову від соціалістичного будівництва і перехід до політики оновлення.
Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років фактично були розпущені колгоспи: селянське одноосібне господарство отримало право тривалого (іноді довічного) користування оброблюваних ділянок, право його успадкування та застави. Почалося активне стимулювання малого та середнього бізнесу. У цей період було також заборонене будівництво великих промислових об'єктів (крім тих, що споруджувалися за іноземні інвестиції). Ряд підприємств було приватизовано. На початку 1990-х років дозволено створювати приватні банки і підприємства. У 1990 році в країні створено вільні економічні зони.
Після короткострокового прикордонного конфлікту встановилися дружні відносини з Таїландом, а в 1990-ті роки були нормалізовані відносини з США і встановлені відносини з рядом інших країн і міжнародних організацій.
Сучасний Лаос (Демократичний устрій (після 1991)
14 серпня 1991 року була прийнята нова конституція держави. У грудні 1992 року було створено нові національні збори, які замінили верховні народні збори, і були проведені загальні вибори (однопартійні).
Після розвалу радянського блоку і зменшення впливу з боку КНР та В'єтнаму, Лаос почав активно розвивати регіональні зв'язки. При цьому ЛНДР проводив політику балансування між трьома сусідніми державам: Таїландом, Китаєм і В'єтнамом. Ця політика дозволила уникнути односторонньої залежності від якогось одного сусіда, так як соціалістичні Китай і В'єтнам продовжували й далі спрямовувати свій шлях у комуністичний лад. Наприклад, у 2008 році у В'єтнамі вчилися 3638 лаосців, а в 2007 році в КНР стажувалися 223 громадянина ЛНДР. В той час як з Таїландом активно велася торгівля.
Вихід із міжнародної ізоляції супроводжувався розвитком і розширенням відносин з такими країнами, як Австралія, Франція, Японія, Швеція та Індія. Станом на 2005 рік Лаос мав дипломатичні відносини з 122 державами. Важливою особливістю сучасної зовнішньої політики Лаосу є активне залучення іноземної допомоги, причому з різних держав. Наприклад, в 2005 році Японія виділила ЛНДР допомогу в розмірі 300 млн ієн на закупівлю продуктів для жертв повені та списала борг в 594 млн ієн. Південна Корея в тому ж році подарувала Лаосу апаратуру для шкіл, Бруней виділив грант на будівництво у В'єнтьяні центру для хворих на наркоманію, а Сінгапур дав кошти на будівництво і модернізацію доріг. Крім того, Лаос отримував допомогу і від ООН. У 2006 році країна була оголошена вільною від наркотиків.
У 2004 році були налагоджені торгові відносини зі Сполученими Штатами Америки. За 2006 рік в якості допомоги США надав Лаосу 13,4 млн $ (знищення хімічної зброї, охорона здоров'я, освіта, економічний розвиток). У 2004 році президент США Джордж Буш (молодший) підписав закон про розширення торгових зв'язків з Лаосом. У лютому 2005 року набула чинності угода про двосторонню торгівлю. Тоді стався підйом частки експорту товару із Лаосу в США, проте, щодо інших країн, цей показник все ще залишається малим. Двостороння торгівля в 2006 році досягла обороту 15,7 млн $, щодо 8,9 млн $ у 2003 р.
Політична система
Лаос за формою правління є президентсько-парламентською республікою, глава держави — президент. Президент призначає прем'єр-міністра та інших посадових осіб, є головнокомандувачем збройних сил. Обирається строком на 5 років депутатами Національних зборів. Для обрання кандидат має набрати ⅔ голосів. Президент має право призначати та відправляти у відставку прем'єр-міністра та членів уряду (зі згоди Національних зборів), має право головувати на засіданнях уряду, з рекомендації прем'єр-міністра призначає та звільняє губернаторів провінцій, міських голів, посадових осіб. Також він має повноваження оголошувати війну та вводити надзвичайний стан.
За часів будівництва соціалізму главою держави був президент, який одночасно був головою центрального комітету Фронту національного будівництва. Першим президентом ЛНДР було обрано багаторічного борця за визволення Лаосу від французького панування, а потім опонента автократичної монархії Суфанувонга (за походженням — принца, сина принца Бунхонга королівської крові).
З 8 червня 2006 року обов'язки президента виконував .
Державний устрій — унітарна держава.
Виконавча влада
Виконавча влада здійснюється радою міністрів на чолі з прем'єр-міністром. З 20 квітня 2016 року прем'єр-міністр держави Тхонглун Сісуліт.
Законодавча влада
Законодавча влада належить однопалатному парламенту — у складі 99 депутатів, що обираються на 5 років. У сферу контролю зборів входять діяльність судової та адміністративної систем, вибори та зміщення з посади президента, голови Верховного Суду та Генерального прокурора (за рекомендацією Постійного комітету зборів).
За часів будівництва соціалізму тимчасовим найвищим законодавчим органом були Верховні народні збори, які очолював президент.
Політичні партії
У 1991 році було прийнято Конституцію, згідно з якою держава є однопартійною, а провідна партія є «керівним ядром системи». За статутом, вона «формулює і коригує головні напрямки стратегії і тактики національного розвитку в усіх сферах життя та контролює діяльність своїх керівних кадрів і рядових членів, державних установ та громадських організацій».
- Народно-революційна партія Лаосу (НРПЛ), утворена 1955 року, правляча партія;
- (до 1979 року — Патріотичний фронт Лаосу), заснований 1956 року.
Лаоська секція Компартії Індокитаю була створена 1936 року, а 1951-го було вирішено створити окремі партії в Лаосі, В'єтнамі та Камбоджі. У березні 1955 року комуністами Лаосу була утворена Народна партія, а у лютому 1972 назву було змінено на НРПЛ. Єдиною метою, проголошеною партією, було організувати «національно-демократичну» революцію, а згодом перейти до соціалізму. 1956 року під егідою партії утворився Патріотичний фронт Лаосу. Після тривалої громадянської війни у 1975 році відбулося захоплення влади з боку НРПЛ. Ідеологія партії — марксистсько-ленінська. Наразі, згідно з заявами партії, Лаос перебуває на стадії «вдосконалення народно-демократичного устрою».
була заснована 1964 року.
Судова влада
Вищим судовим органом є , голову якого обирають Національні збори.
Зовнішня політика
Основна орієнтація Лаосу після встановлення влади НРПЛ у 1975 році була, в першу чергу, на В'єтнам та СРСР. Після розпаду СРСР та зміни політики В'єтнаму щодо внутрішніх економічних реформ Лаос зосередився на власних проблемах. В'єтнам, Куба, Китай та Північна Корея вважаються «стратегічними друзями» держави, проте зовнішня політика стала більш незалежною.
Лаос з 1955 року є членом ООН, з 1997-го — Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Сучасна політика Лаосу перебуває під значним впливом в'єтнамського уряду. Лаос отримує зовнішню допомогу з боку міжнародних організацій та європейських держав, а також Японії та Австралії.
Демаркація кордонів із сусідніми державами майже повністю завершена, проте залишаються деякі райони (зокрема, острови на річці Меконг), що є предметом суперечок між Лаосом та Таїландом.
Українсько-лаоські відносини
Уряд Лаосу офіційно визнав незалежність України 2 січня 1992 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 17 вересня 1992 року. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Лаосу, що відає справами щодо України, знаходиться в Москві (Росія). Справами України в Лаосі відає українське посольство в Таїланді.
Державна символіка
Адміністративно-територіальній поділ
В адміністративно-територіальному відношенні Лаос поділяється на 16 (провінцій), що, в свою чергу, поділяються на (округи), які, в свою чергу, поділяються на 140 (районів). Найменшою територіально-адміністративною одиницею слугує комуна (приблизно 11 тис. на весь Лаос). Окремо виділені 1 (муніципалітет) і 1 (спеціальна зона). Губернатор кхуенгу, , призначається урядом держави, при ньому діє дорадчий консультативний орган, який обирає населення провінції.
№ | Провінція | Центр | Площа (км²) | Населення (2004) |
---|---|---|---|---|
1 | Аттапи | Аттапи | 10 320 | 114 300 |
2 | Хуайсай | 6 196 | 149 700 | |
3 | Болікхамсай | Паксан | 14 863 | 214 900 |
4 | Тямпасак | Паксе | 15 415 | 575 600 |
5 | Хуапхан | Самниа | 16 500 | 322 200 |
6 | Тхакхек | 16 315 | 358 800 | |
7 | 9 325 | 150 100 | ||
8 | Луангпхабанг | 16 875 | 408 800 | |
9 | Удомсай | 15 370 | 275 300 | |
10 | Пхонгсалі | Пхонгсалі | 16 270 | 199 900 |
11 | Сайнябулі | 16 389 | 382 200 | |
12 | Салаван | 10 691 | 336 600 | |
13 | Саваннакхет | 21 774 | 824 662 | |
14 | Секонг | Ламам | 7 665 | 83 600 |
15 | В'єнтьян | 3 920 | 692 900 | |
16 | В'єнтьян (провінція) | 15 927 | 373 700 | |
17 | Сіангкхуанг | Пхонсаван | 15 880 | 262 200 |
На момент отримання незалежності країна поділялася на 12 провінцій (кхуенгів).
Збройні сили
Чисельність збройних сил 2000 року складала 29 тис. військовослужбовців. Загальні витрати на армію склали 15 млн доларів США.
Економіка
Лаос — відстала аграрна держава з низьким рівнем життя, зайнятість у сільському господарстві становить близько 80 %. Валовий внутрішній продукт (ВВП) 2006 року склав 13,4 млрд доларів США (153-тє місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 2,1 тис. доларів (144-те місце у світі). Промисловість разом із будівництвом становить 23 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 51 %; сфера обслуговування — 26 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється так: 10 % — промисловість і будівництво; 80 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 10 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік). Станом на 2002 рік, близько 40 % населення проживали за межею бідності. Рівень безробіття наприкінці 1990-х оцінювався в 20 %. Інфляція в 2001 році була на рівні 7,8 %.
Надходження до державного бюджету Лаосу за 2006 рік склали 0,4 млрд доларів США, а витрати — 0,54 млрд; дефіцит становив 27 %.
На середину XX століття Лаос був відсталою аграрною країною, розвиток якої ускладнювався відсутністю виходу до моря. Багаторічне панування колонізаторів, громадянська війна і поділ країни на зони, бомбардування окремих районів американською авіацією призвели до значного занепаду економіки. Після перемоги національно-демократичної революції всі землі, лісові, мінеральні й водні ресурси, фінансові установи, зовнішньо-торговельні фірми перейшли у власність держави, також було націоналізовано ряд промислових підприємств, майно великих феодалів-землевласників. У аграрному питанні було прийнято рішення про кооперування на основі створення державних виробничих кооперативів і господарств взаємодопомоги. Систему оренди землі на кабальних умовах було зруйновано. ЛНДР розвивала зв'язки з країнами соціалістичного табору. Планом економічного розвитку 1978—1980 років першочерговим завданням було поставлено розширення сільськогосподарського виробництва, розвиток лісового господарства та створення державного сектора в промисловості. З 1986 року уряд заохочує приватну підприємницьку діяльність. У 1988—2001 роках спостерігалися значні темпи економічного розвитку (близько 7 % на рік), що значною мірою були викликані початковими низькими показниками. Держава отримує значну економічну допомогу (243 млн доларів США 2001 року), хоча спостерігається нестача інвестицій.
Валюта
Національною валютою країни слугує кіп. 2006 року за 1 долар США (USD) давали 10,24 тис. лаоських кіпів.
Промисловість
Головні галузі промисловості: гірнича, харчова (цукрова, олійна, рисоочисна, тютюнова), деревообробна і текстильна (шовкоткацькі, швейні й трикотажні підприємства).
Обробна промисловість представлена невеликими підприємствами з переробки сільськогосподарської продукції (рис), металообробки, ремонтними майстернями, деревообробними й текстильними підприємствами. Розвинуті кустарні промисли, переважно ткацтво, також гончарне, шкіряне, шовкове виробництва, різьблення по слоновій кістці, огранка коштовного каміння, ювелірна справа. В останні роки влада вкладає зовнішній капітал у харчову та гірничодобувну промисловість.
У промисловості Лаосу виділяють чотири сектори власності: державний, кооперативний, державно-приватний і приватний. На момент створення ЛНДР в країні налічувалось близько півтисячі промислових об'єктів різного масштабу. За допомоги спеціалістів СРСР було збудовано другу чергу ГЕС, споруджено міст через річку , шпиталь.
Гірнича промисловість
Мінеральні багатства країни досліджені недостатньо. На базі значних ресурсів мінеральної сировини (олов'яна руда) розвивається гірничодобувна галузь.
Промисловий видобуток олова розпочато французькими компаніями 1923 року в районі . У середині XX століття американські компанії Америкен метал компані (англ. American metall company) та Нью Маркет Мейконг компані (англ. New Market Makhong company) отримують в концесію родовища олова в середній течії Меконгу. 1956 року було виготовлено 600 тонн концентрату, а 1970 — 1,5 тис. тонн. Олов'яний концентрат вивозиться до металургійних підприємств Таїланду, Сінгапуру, Малайзії.
Енергетика
За 2004 рік було вироблено 3,9 млрд кВт·год електроенергії (експортовано 600 млн кВт·год); загальний обсяг спожитої — 3,3 млрд кВт·год (імпортовано 200 млн кВт·год). Електропостачання стабільне лише в деяких міських районах.
У 2004 році споживання нафти становило 3 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб.
На річці , за допомоги спеціалістів СРСР було збудовано другу чергу ГЕС.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 7,5 % площі держави (1,8 млн га). Головні сільськогосподарські культури: рис (станом на 1979 рік займав 75 % посівних площ, 900 тис. га, валовий збір 900 тис. тонн), кукурудза (40 тис. га, 15—20 тис. тонн), соя, банани, ананаси, цитрусові, картопля, батат, овочі, цукрова тростина, бавовник, тютюн, манго, папая.
Сільське господарство — основа економіки Лаосу, ще на середину XX століття в ньому було зайнято близько 90 % економічно активного населення. Іноземним компаніям до проголошення ЛНДР належали усі плантації експортних культур. Експортне значення має вирощування кави й прянощів на півдні, опійного маку на півночі. Головний аграрний район — долина Меконгу. Важливим напрямком розвитку землеробства є виведення посухостійких сортів рису, інтенсифікація іригації. 1970 року зрошувалось лише 17 тис. га сільгоспугідь.
Розвинуте тваринництво. Головні сільськогосподарські тварини: велика рогата худоба (станом на 2000 рік 1 млн голів, 1979 року — 0,5 млн голів), свині (станом на 2000 рік 2 млн голів, 1979 року — 1,64 млн голів), буйволи (станом на 2000 рік 1 млн голів, 1979 року — 1,37 млн голів), кури (12 млн голів). Головний пасовищний район — нагір'я Траннінь і плато Боловен. У провінції Лаунг-Прабанг традиційно використовують слонів у господарстві.
Щорічний вилов риби у річках країни 1997 року склав 30 тис. тонн, в 1970-х роках становив лише близько 5,5 тис. тонн.
У лісах заготовлюють деревину цінних порід: сандалового, чорного, трояндового, палісандрового, тикового (пересічно 50—112 тис. м³ щорічно). На лісозаготівлях на середину XX століття використовувалось до 9 сотень слонів, деревину традиційно сплавляють Меконгом. Збирають (традиційний лідер світового експорту) для парфумерної промисловості, , корицю, , кардамон, бетель.
Транспорт
Транспортна мережа нерозвинена. Залізниці в країні відсутні.
Загальна довжина автошляхів на середину XX століття дорівнювала 7841 км, з яких 1320 км були з твердим покриттям. Під час дощового сезону ґрунтові шляхи стають непроїзними. На 1970 рік в країні було 11 тис. легкових і 2 тис. вантажних автомобілів.
Основною транспортною артерією слугує річка Меконг. Головні річкові пристані: В'єнтьян, Саваннакхет, Паксе, Луангпрабанг. У , поблизу столиці, існує поромна переправа до Таїланду. Для зовнішніх торговельних операцій традиційно використовують в'єтнамські морські порти Хайфон і Дананг.
Головний аеропорт країни: В'янтьян.
Туризм
1996 року Лаос відвідало 255 тис. іноземних туристів, що дало прибуток у 50 млн доларів США. Головним туристичним центром залишається столиця, В'єнтьян і історичний центр Луангпрабанг. Туристів приваблюють тропічна екзотична природа (водоспад ), історична спадщина середньовічних держав (резиденція королів у Луангпрабанзі).
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Лаосу: Таїланд, Китай, В'єтнам.
Держава експортує: лісоматеріали, кава, електроенергія, олово, золото, мідь. Основні покупці: Таїланд (35,4 %), В'єтнам (15,5 %), Китай (8,5 %). У 2008 році вартість експорту склала 1,4 млрд доларів США.
Держава імпортує: промислова продукція, паливо, товари споживання. Основні імпортери: Таїланд (68,3 %), Китай (10,4 %), В'єтнам (5,8 %). У 2008 році вартість імпорту склала 2,3 млрд доларів США.
У XX столітті близько 80 % лаоського експорту припадало на ліс і продукти лісових промислів, експортувався також концентрат олова і кава. Структура експорту 1956 року (в грошовому вираженні): олово (концентрат) — 34 %, бензойна смола — 9 %, тикова деревина — 12 %, кардамон — 12 %, бавовна — 8 %, кава — 8 %, текстиль. Довозились промислове устаткування й транспортні засоби, метали, нафтопродукти, цемент, рис. Основними торговими партнерами ЛНДР були соціалістичні країни (СРСР, В'єтнам), країни Індокитаю, Японія, Франція, США.
Населення
Населення держави 2006 року становило 6,4 млн осіб (99-те місце у світі). Історично населення країни змінювалось так: 1921 рік — 0,8 млн осіб, 1951 рік — 1,9 млн осіб, 1970 рік — 3 млн осіб. Густота населення: 23,8 осіб/км² (145-те місце у світі). На середину XX століття пересічна густота населення становила 12 осіб/км². Населення країни переважно зосереджене вздовж повноводних річок. Значна частина населення веде кочовий спосіб життя.
Згідно зі статистичними даними за 2006 рік, народжуваність 35,5 ‰; смертність 11,6 ‰; природний приріст 23,9 ‰.
Віково-статева піраміда населення має такий вигляд (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 41,4 % (1,3 млн чоловіків, 1,3 млн жінок);
- дорослі (15-64 років) — 55,4 % (1,7 млн чоловіків, 1,8 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,1 % (0,089 млн чоловіків, 0,111 млн жінок).
Урбанізація
Рівень урбанізованості 2000 року склав 23 %. На середину XX століття міське населення становило лише 10 %. Головні міста держави: В'єнтьян (535 тис. осіб), (97 тис. осіб), Луангпрабанг (69 тис. осіб), Паксе (47 тис. осіб).
Етнічний склад
Лаос відрізняється національним, лінгвістичним і культурним розмаїттям. Країна налічує понад 130 етнічних груп і підгруп, що поділяються на три категорії з урахуванням типу розселення, культури та мови. Головні етноси, що складають лаоську націю: лао — 50 %, таї — 20 %, — 15 %, мяо (переселились з південного Китаю у XIX сторіччі), мон-кхмерці. Корінне населення держави — лао, та близькі до них таї, , , що розмовляють на мовах сино-тибетської родини. У країні проживає загалом 68 народностей, що складають 3 етнічні групи:
- (низовинні лао; Lao Loum) — це власне лао, гірські тхай (, , й , , ), які складають приблизно 68 % населення країни і проживають у річкових долинах та на нижніх ділянках гірських схилів.
- (верхні лао; Lao Theung) — це гірські мони (, , ) і гірські кхмери (лавен, алак, катанг, таой) і становлять приблизно 22 % населення країни, що розмовляють мовами мон-кхмерської родини і традиційно займаються полюванням і землеробством, мешкають у невеликих селах на гірських лісових схилах на висотах від 700 до 1000 м. Найбільша група — кхму. Початково вони були корінним населенням північного Лаосу. Серед цієї групи траплялись меншини в'єтнамців, китайців та тайців, які після проголошення незалежності в 1940-х роках переселилися до В'єтнаму, Гонконгу, Франції.
- (верховинні лао; Lao Soung) — це народності ман і мео (приблизно 9 % населення країни), що розмовляють мовами родини мяо-яо тибето-бірманської групи і живуть переважно на півночі, в горах на висоті більше 1000 м.
Лао мають власну оригінальну писемність, подібну до сіамської, і заселяють здебільшого долину річки Меконг та його приток. У державі проживають також китайці (на півдні), в'єтнамці (на півдні), індійці, бірманці та інші народи.
Мови
Державна мова: лаоська, це мова більшості населення країни, тональна мова тайської групи. Верхні та верховинні лао використовують племінні мови. Французька мова, поширена в уряді та сфері торгівлі, широко вивчається в державі, а рівень поширення англійської, мови АСЕАН, в навчальних закладах різко зріс останніми роками.
Релігії
Головні релігії держави: буддизм — 58 % населення, анімізм — 34 %, християнство — 1,8 %. Загалом буддистська релігійна верхівка має значний вплив на політичне й культурне життя лаоського суспільства. Загалом більшість молодих хлопців декілька років свого життя проводить при буддистських храмах займаючись, окрім релігійного виховання, господарством, або збиранням милостині на вулицях у заможних лаосців і роздачею вареного рису для незаможних. Батьки цих хлопців у вигляді «подяки» отримують від храмів декілька оклунків рису.
У народності кха, ще на середину XX століття зберігались традиції брахманізму.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя 2006 року становила 55,7 року: для чоловіків — 53,5 року, для жінок — 57,6 року. Смертність немовлят до 1 року становила 83,3 ‰ (станом на 2006 рік).
Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 400 жителів; лікарями — 1 лікар на 4,5 тис. жителів (станом на 1997 рік). 1956 року в Лаосі діяло 15 медичних закладів на 735 ліжок, тобто 0,05 ліжка на 10 тис. мешканців; 1976 року — 3232 лікарняні ліжка, тобто 9,8 ліжка на 10 тис. мешканців, більшість з яких у державних медичних закладах. Медичну допомогу 1956 року подавали 46 лікарів, тобто 1 лікар на 31,5 тис. мешканців, 2 стоматологи, 254 акушерки, 564 медичні сестри.
Витрати на охорону здоров'я 1990 року склали 2,25 % від ВВП країни.
На середину XX століття найпоширенішими хворобами Лаосу були: малярія, проказа, туберкульоз (6 % смертей), трахома (уражений кожний десятий мешканець), венеричні захворювання, амебіаз (6 тисяч випадків зараження на рік), гарячка денге, бері-бері, філяріїдози, фрамбезія.
Лікарів готують у й за кордоном.
1993 року 28 % населення було забезпечено чистою питною водою.
Освіта
Рівень письменності 2005 року становив 67 %: 77 % серед чоловіків, 57 % серед жінок. До 1975 року понад 70 % дорослого населення країни було неписьменне, завдяки програмі ліквідації неписьменності, вже 1978 року частка неписьменних знизилась до 40 %.
Витрати на освіту 1996 року склали 1,1 % від ВВП.
1976 року країні створено нову державну систему безкоштовної освіти, проголошено обов'язкове початкове навчання (яке не розпочалось відразу через брак коштів й кадрів). Строк навчання в початковій школі 5, у середній — 6 років. Майже всі діти охоплені початковою школою. На середину XX століття в країні налічувалось лише 1,3 тис. початкових і 7 середніх шкіл. У 1958/1959 навчальному році в загальноосвітніх школах навчалось 101 тис. учнів; у 1978/1979 — 585 тис. учнів.
На середину XX століття в країні діяли 1 технічний і 1 педагогічний коледжі, де навчалось 60 і 179 студентів відповідно. Після 1975 року створено ряд нових вищих навчальних закладів. 1958 року у В'єнтьяні було засновано навчальний заклад для підготовки кадрів державного управління, пізніше реорганізований в , створено медичний і педагогічний інститути. Багато лаосців здобували вищу освіту в СРСР та інших соціалістичних країнах.
Поблизу міста Луангпрабанг створено державну селекційну сільськогосподарську станцію для акліматизації та виведення нових сортів сільськогосподарських культур.
У столиці країни, В'єнтьяні працює , іншими важливими бібліотеками країни виступають й бібліотека університету.
Інтернет
2001 року всесвітньою мережею Інтернет у Лаосі користувались лише 2 тис. осіб.
Культура
У Лаосі нарівні з григоріанським календарем для релігійних обрядів і далі діє національний місячно-сонячний календар.
Архітектура
Традиційні дерев'яні й кам'яні архітектурні пам'ятки періоду розквіту середньовічної держави Лан-Санг поділяються на два типи:
- — храм з багатоярусним двосхилим дахом;
- — баштоподібне святилище, різновид пагоди.
Значна частина архітектурних пам'яток була зруйнована під час воєн XIX—XX століть. На території Лаосу збереглися середньовічне святилище поблизу Саваннакхета, численні монастирські комплекси — вати, в які входили різні за розмірами й формами храми-вати, бібліотеки, житла монахів та святилища-тати:
- , споруджений 1548 року в місті Луангпрабанг;
- , споруджений 1561 року в місті Луангпрабанг;
- , споруджений 1565 року у В'єнтьяні, відбудований 1938 року;
- , споруджений 1586 року у В'єнтьяні;
- Сісакет, споруджений 1820 року.
- Тат-Луанг у В'єнтьяні — національний символ Лаосу
-
Після проголошення незалежності в архітектурі використовують як сучасні так і традиційні національні форми. Помітними перлинами лаоської архітектури другої половини XX століття стали:
- готель , архітектора , зведений 1963 року;
- будинок Міністерства внутрішніх справ, архітектора , побудований у 1960-х роках.
Образотворче мистецтво
Найдавніші пам'ятки мистецтва — величезні глечики з граніту просто неба на нагір'ї , їх вік становить не менше 2 тис. років. У середині першого тисячоліття н. е. на територію сучасного Лаосу свій культурний вплив поширили кхмери. Образотворче мистецтво в країні склалось у X-XII століттях на основі традиційних мотивів із залученням культурних традицій китайців, тайців, кхмерів, індійців. Починаючи з XIV століття помітний вплив буддизму, серед пам'яток тих часів — кам'яні та бронзові статуї Будди (статуетка Будди Сак'я-Муні в паризькому музеї Гіме), пластика малих форм (статуетки танцівниць), орнаментальне різьблення з позолотою.
Інтер'єри народних жител з давніх часів прикрашалися розписами.
У сучасному Лаосі розвивається станковий живопис (, ), графіка (), скульптура. Поширені різні види декоративно-ужиткового мистецтва: декоративний живопис, ткацтво, різьблення, металообробка (, підноси).
У державі діє .
Література
Зародження лаоської літератури припадає на кінець XIV століття. Розвиток її проходив під впливом буддистської літератури й усної народної творчості, що визначила національний зміст літератури. Класична література мала етично-релігійний і повчальний характер. Вершиною лаоської літератури XVII сторіччя стала героїчна поема . Починаючи від XVIII століття й до з середини XX сторіччя література Лаосу переживала період застою.
Твори сучасної лаоської літератури присвячені головним чином історії боротьби за незалежність країни. Найвідоміші поети: (Со Деса), , . Найвідоміші лаоські прозаїки: , , , .
Театр
Лаоський театр об'єднує танець, музику, пантоміму й драму. Джерела національного театру лежать в трудових і ритуальних видовища, що збереглися до наших днів. На формування театру вплинули релігійні практики буддизму. Історично основою драматургії вистав були сцени з індійських епосів «Рамаяна» і «Махабхарата», а також драматизація казок, легенд, релігійних історій національного, а також кхмерського, сіамського й м'янманського походження. Пересувні акторські трупи традиційно виступали просто неба. Здавна популярні тіньовий і ляльковий театри.
Музика й танці
Лаоська музика імпровізаційна, нотації відсутні. У баладах мандрівних співаків, ліричних дуетах закоханих розкривається культура народного вокального та хорового співу.
Національні музичні інструменти: — кілька бамбукових тростин, флейта, 2-струнна скрипка, барабан, гонг, ксилофон, (16 гонгів, змонтованих на підковоподібній рамі).
З кінця 1960-х років до національного оркестру включають скрипки, акордеони, кларнети, великі барабани. У Лаосі створено та .
У Лаосі вже кілька століть існує існує і розвивається мистецтво балету.
Кінематограф
Кухня
У лаоській національній кухні переважають страви з рису і м'яса буйволів. Національна страва — Ларб. Найпопулярніші страви:
- — суп з рисової локшини,
- — рублене м'ясо з овочами і рисом,
- «там-сом» — салат з нестиглої папаї,
- — гострий м'ясний суп з буйвола з прянощами.
З напоїв лаосці полюбляють каву, яку вживають в спекотні дні з льодом, а також чорний чай з молоком, різноманітні фруктові соки. Особливою популярністю користуються пиво «біалао» і рисовий самогон.
Свята
Державне свято: 2 грудня, 1975 року відбулося проголошення Лаоської Народної Демократичної Республіки.
Наука
Засоби масової інформації
Одними з перших і довгий час єдиними щоденними газетами були:
- («Голос народу»), заснована 1975 року;
- («Новий В'єнтьян»), заснована 1975 року.
У Лаосі створено інформаційне агентство , як орган міністерства інформації.
1951 року засновано урядову , передачі ведуться мовами лао, французькою, англійською, тайською, кхмерською та в'єтнамською.
Спорт
Див. також
Примітки
- Laos. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 30 квітня 2011.
- Human Development Report 2009. Human development index trends: Table G (PDF). Організація Об'єднаних Націй. Архів (PDF) оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 5 жовтня 2009.
- (рос.) Лаос [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. 2 : Евлах — Миллибар. — 592 с.
- Лаос [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Лаос // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Лаос [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- Иоанесян С. И. Лаосский вариант перехода к рынку // «Азия и Африка сегодня» (Москва). — 2006. — № 1. — С. 18(рос.)
- Иоанесян С. И. Лаосский вариант перехода к рынку // Азия и Африка сегодня. — 2006. — № 1. — С. 20(рос.)
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- (англ.) . Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 6 жовтня 2020.
- (англ.) Khmu people of Laos. OMF International. Omf.org. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
- (англ.) Encyclopedia Brittanica: Laos - Ethnic groups and languages. Britannica.com. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
- Languages of Laos. Ethnologue.com. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
- (рос.) Лаос [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] — .
Література
- Бреттшнайдер Е. В джунглях Лаосу // Всесвіт, 1961, № 4.
- А. М. Кобзаренко. Лаоська проблема // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- (англ.) Halpern J. М. Economy and society of Laos, New Haven, 1964.
- (рос.) Бэрчетт У. Вверх по Меконгу. Репортаж о Камбодже и Лаосе. — М., 1958.
- (рос.) Бэрчетт У. Вьетнам и Лаос в дни войны и мира. — М., 1963.
- (рос.) Добби Э. Юго-Восточная Азия. — М., 1952.
- (рос.) Иоанесян С. И. Проблемы социально-экономического развития Лаосской Народно-Демократической Республики // Народы Азии и Африки, 1978, № 2.
- (рос.) Иоанесян С. И. Лаос. Социально-экономическое развитие (конец XIX — 60-е годы XX в.). — М., 1972.
- (рос.) Зарубежная Азия. — М., 1956.
- (рос.) Кобелев Е. В., Коваленко И. И. Торжество правого дела народов Индокитая. — М., 1975.
- (рос.) Кобелев Е. В. Лаосская Народно-Демократическая Республика. — М., 1978.
- (рос.) Кожевников В. А. Лаос. — М., 1962.
- (рос.) Кожевников В. А., Седов Л. А. Лаос. — М., 1962.
- (рос.) Кожевников В. А., Поповкина Р. А. Современный Лаос. — М., 1966.
- (рос.) Кожевников В. А. Очерки новейшей истории Лаоса. — М., 1979.
- (рос.) Лаос: Справочник. — М., 1994.
- (рос.) Михеев Ю. Я. Американцы в Индокитае. — М., 1972.
- (рос.) Михеев Ю. Я. Лаос на пути строительства социализма. — М., 1978.
- (рос.) Мхитарян С. А. Борьба народов Вьетнама, Лаоса и Камбоджи за национальную независимость, демократию и мир. — М., 1954.
- (рос.) Павловский В. Лаос в борьбе за свободу. — М., 1963.
- (рос.) Попов Г. П. За независимый и нейтральный Лаос. — М., 1961.
- (рос.) Страны Азии. Географические справки. Вьетнам, Камбоджа, Лаос. — М., 1957.
- (фр.) Dannaud J. P. Indochine proforide, P., 1954.
- (фр.) Fanaux М. R. Le Laos, «Bulletin Commercial Beige», Brux., 1957, № 6.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лаос |
Посилання
- Лаос [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Вікісховище : Атлас Лаос.
- Фотооповідання про Лаос. [ 31 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Лаос, каталог посилань Open Directory Project
- (англ.) — національний портал Лаосу.
- (англ.) — управління у справах туризму Лаосу.
- (англ.) — медіапортал Лаосу.
- (англ.) Публікації про Лаос [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.] на сайті бібліотеки Університету Колорадо в Боулдері.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lao s Lao ska Naro dno Demokrati chna Respu blika laos ປະເທດລາວ derzhava v Pivdenno Shidnij Aziyi sho mezhuye na pivnochi z Kitayem na shodi z V yetnamom na pivdni z Kambodzheyu na zahodi z Tayilandom i M yanmoyu Derzhavnij kordon prohodit v osnovnomu po grebenyah gir a znachna dilnicya kordonu z Tayilandom po richci Mekong Yedina krayina cogo regionu yaka ne maye vihodu do morya Plosha krayini stanovit 236 8 tis km 81 she misce u sviti Naselennya 6 4 mln osib 99 te misce u sviti Stolicya misto V yentyan Laos iz 1955 roku ye chlenom OON z 1997 go Asociaciyi derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi ASEAN Laoska Narodno Demokratichna Respublika ສາທາລະນະລ ດ ປະຊາທ ປະໄຕ ປະຊາຊ ນລາວ Sathalanalat Paxathipatai Paxaxon Lao Prapor Emblema Deviz ສ ນຕ ພາບ ເອກະລາດ ປະຊາທ ປະໄຕ ເອກະພາບ ວ ດທະນາຖາວອນ Mir Nezalezhnist Demokratiya Yednist i Procvitannya Gimn Pheng Xat Lao Roztashuvannya Laosu Stolicya ta najbilshe misto V yentyan 17 58 pn sh 102 36 sh d country H G O Oficijni movi laoska Forma pravlinnya Socialistichna respublika Prezident Tonlun Sisulit Prem yer ministr Nezalezhnist vid Franciyi Data 19 lipnya 1949 Plosha Zagalom 236 800 km 83 Vnutr vodi 2 Naselennya ocinka 2011 6 477 211 103 perepis 1995 4 574 848 Gustota 26 7 km 177 VVP PKS 2010 r ocinka Povnij 15 680 mlrd Na dushu naselennya 2 400 ILR 2007 0 619 serednij 133 Valyuta Laoskij kip skladayetsya zi 100 ativ a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 LAK a Chasovij poyas UTC 7 Kodi ISO 3166 LA LAO 418 Domen la Telefonnij kod 856 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LaosGeografiyaDokladnishe Geografiya Laosu Karta Laosu Pejzazh u Derzhava znahoditsya v Pivdenno Shidnij Aziyi u vnutrishnij chastini pivostrova Indokitaj Teritoriya krayini prostyagayetsya z pivnochi na pivden na 1045 km a iz zahodu na shid na 510 km Na pivnochi mezhuye z Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu spilnij kordon 391 km i M yanmoyu na zahodi z Tayilandom na shodi z V yetnamom na pivdni z Kambodzhoyu Gori Laosu skladeni davnimi kristalichnimi porodami permskimi i kam yanovugilnimi vapnyakami triasovimi piskovikami slancyami Najvishi gori na pivnochi krayini skladeni granitami gnejsami i porizani glibokimi ushelinami yakimi protikayut chislenni richki Pokladi zaliznih poblizu Siangkhuanga poblizu kolorovih i ridkisnozemelnih metaliv dorogocinnogo kaminnya vugillya kalijnoyi soli M yanma KNR Tayiland V yetnam Kambodzha Bilshu chastinu teritoriyi Laosu zajmayut gori i ploskogir ya rozchlenovani chislennimi richkovimi dolinami Najvisha vershina gora abo prosto Bia 2820 m na nagir yi u centralnij chastini pivnochi krayini Relyef znachnoyu miroyu rozchlenovanij sho mozhe uskladnyuvati spoluchennya z derzhavami susidami Na pivnichno shidnij mezhi znahodyatsya hrebti U centralnij j pivdennij chastini vidrogi granitnih Annamskih gir pivdenno zahidnij shil hrebta Chiongshon 2286 m z kupolopodibnimi vershinami na shodi sho perehodyat u nevisoki plato yaki ustupami obrivayutsya do dolini Mekongu na pivdni bazaltove plato Boloven 1572 m na zahodi vidrogi plato Korat Na zahodi j pivdennomu zahodi krayini alyuvialni nizovini Poshireni karstovi formi relyefu Klimat subekvatorialnij musonnij Peresichna temperatura sichnya vid 15 na pivnochi do 23 na pivdni lipnya 29 Peresichna richna kilkist atmosfernih opadiv u gorah do 3000 mm na plato 1600 mm Vologu prinosit litnij muson z poverhni Indijskogo okeanu yakij vtorgayetsya praktichno odnochasno na vsyu teritoriyu Laosu Vidilyayut dva sezoni suhij listopad kviten i vologij traven zhovten Golovna vodna arteriya krayini Mekong na okremih dilyankah sudnoplavna sho teche zahidnoyu okoliceyu krayini na kordoni z Tayilandom Jogo chislenni pritoki mayut girskij harakter porozhisti povnovodni Chasto buvayut katastrofichni poveni Laos drenuyetsya livimi pritokami Mekongu Sekong Chastina richok pivnichnomu shodi ye pritokami richok Ma Ka sho vpadayut do Tonkinskoyi zatoki Pivdennokitajskogo morya Najposhirenishi grunti girski lateritni Roslinnist Laosu vidnosyat do Indo Malajskoyi biogeografichnoyi oblasti Blizko 60 teritoriyi Laosu vkrito tropichnimi lisami perevazhno suhimi listopadnimi na shodi vichnozelenimi vologimi magnoliya lavr z cinnimi porodami derev tik santal kauchukonosi Na plato j po dolinah richok antropogenni savani Vishe 1000 m rostut vichnozeleni shirokolistyani lisi dub sosna Tvarinnij svit Laosu vidnosyat do Birmano Kitajskoyi pidoblasti Indo Malajskoyi biogeografichnoyi oblasti Sered harakternih zviriv slon tupayi makaki giboni kazhani ridkisnij bilogrudij vedmid Sered harakternih ptahiv fazani pavichi bankivski kuri riznomanitni papugi Riznomanitnij svit reptilij kobri pitoni komah molyuskiv IstoriyaDokladnishe Istoriya Laosu Pradavni chasi Najdavnishi poselennya na teritoriyi Laosu vinikli v period piznogo paleolitu Na pochatku pershogo tisyacholittya do n e mon khmerski plemena zaselili Indokitaj Avstroazijski plemena zajmalis viroshuvannyam risu zdijsnyuvali irigaciyu viroblyali bronzovi znaryaddya zalishili po sobi megalitichni pam yatki u viglyadi kuhliv Na pochatku n e z pivnochi teritoriyeyu suchasnogo Laosu rozselilis plemena lao narodnist kha bula vitisnena do gir ta lisovih netriv Protyagom pershoyi polovini pershogo tis n e teritoriya Laosu vhodila do skladu khmerskoyi derzhavi Funan Seredni viki U V X stolitti u narodu lao sformuvalisya osnovi vlasnogo feodalnogo ladu U VII VIII stolittyah lao vhodili do skladu derzhavi Chenla u IX XIII derzhavi Kambudzhadesha U cej period zakladayutsya mista centralnogo j pivdennogo Laosu Cherez pivnichnij Laos prolyagayut vijskovi shlyahi pohodiv tajciv derzhavi Nanchzhao do Pivnichnogo V yetnamu U 1280 h rokah pivnichnij Laos pidpadaye pid vladu tajskoyi derzhavi Sukhotaj Sukhodaj najbilshe misceve knyazivstvo v dolini richki Nam Un 1353 roku pid provodom Fanguma knyazya Miang Shva na terenah Laosu j suchasnogo shidnogo Tayilandu vinikla centralizovana laoska derzhava Lan Hang abo Krayina Tisyachi Sloniv krayinoyu poshiryuyetsya buddizm hinayana Lan Sang voyuvav z birmanskimi derzhavami ta tajskoyu derzhavoyu Ayutiya dopomagav 1421 roku v yetnamskij derzhavi Dajv yet u yiyi borotbi z kitajcyami U seredini XV stolittya Lan Sang zanepadaye cherez mizhusobni vijni ta vtorgnennya vijsk derzhavi Dajv yet U XVI XVII stolittyah Lan Sang znov zaznaye rozkvitu osoblivo pri koroli 1637 1694 dopoki ne rozpadayetsya 1707 roku na tri derzhavi i 1713 roku vid V yentyanu vidokremilos knyazivstvo 1828 roku derzhavu V yentyan bulo zahopleno Siamom a 1832 roku korolivstvo Chan Nin V yetnamom Z seredini XIX stolittya na pivnichnij Laos roblyat nabigi narodi mej i thaj z Pivdennogo Kitayu Francuzkij Indokitaj 1898 1945 1885 roku Siam dozvoliv Franciyi vidkriti svoye vice konsulstvo u Z 1893 roku teritoriya derzhavi potrapila pid Francuzkij protektorat a z 1898 roku dodana do skladu Francuzkogo Indokitayu 1904 roku bulo ukladeno novij siamo francuzkij dogovir zgidno z yakim Siam vidmovlyavsya vid rajonu Bassak i chastini korolivstva Luangphabang Franciya otrimala pravij bereg Mekongu v jogo serednij techiyi Formalno vlada zalishalas za udilnimi knyazyami ale realno vona bula pid kerivnictvom francuzkogo rezidenta ta kolonialnih administraciyah na miscyah U krayini postijno vibuhali selyanski povstannya u 1901 1903 rokah pid provodom v Saravani u 1918 1922 rokah na pivnochi u 1930 1937 na pivdni i U 1930 roci bulo zasnovano Indokitajsku komunistichnu partiyu U 1932 1934 rokah vidbuvalis masovi strajki robitnikiv olov yanih rudnikiv Nam Patena Pislya kapitulyaciyi Franciyi pered nimeckimi vijskami Yaponska imperiya pidpisala dogovir z francuzkim uryadom rezhimu Vishi na zaboronu perevezen tovaru v Kitaj cherez teritoriyu koloniyi 22 veresnya 1940 roku pomizh francuzami ta yaponcyami ukladeno ugodu pro rozmishennya yaponskih vijsk u Pivnichnomu Indokitayi Vinik antiyevropejskij ruh Vilnij Laos yakij ocholili princi Sufanuvong i Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi v rezultati narodnogo povstannya 12 zhovtnya 1945 roku bula progoloshena nezalezhna derzhava Patet Lao Krayina Lao ta stvoreno timchasovij uryad Oporu Korol Sisavang Vong vidmovivsya vid vladi Korolivstvo Luangphabang pripinilo svoye isnuvannya Derzhava Laos lao ລາວລ ດ 1945 Nedovgovichna marionetkova derzhava utvorena na okupovanij Yaponskoyu imperiyeyu teritoriyi francuzkogo Indokitayu v protektorati Laos Isnuvala z kvitnya 1945 po zhovten 1945 Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi u serpni korol Luangphabanga Sisavang Vong pochav napolyagati na povernenni zemli Lao znovu do francuzkogo protektoratu U zhovtni korol buv vidstoronenij vid vladi ruhom Lao Issara yake progolosilo nezalezhnist krayini i vstanovilo na teritoriyi Laosu respublikansku formu pravlinnya yaka tezh proisnuvala nedovgij period do pochatku 1946 roku Francuzkij Indokitaj 1946 1949 Na pochatku 1946 roku teritoriyu Laosu znovu okupuvali francuzki vijska bulo vidnovleno korolivsku vladu pid francuzkim protektoratom 1949 roku v ramah Francuzkogo Soyuzu Zgidno z konstituciyeyu 1947 roku zi zminami 1956 roku vishim zakonodavchim organom vladi ogoloshuvalis odnopalatni Nacionalni zbori 59 deputativ na 5 rokiv Za chasi pravlinnya korolya Sisavanga Vonga bulo stvoreno doradchu Korolivsku radu z 12 osib 6 osib vid korolya 6 osib vid Nacionalnih zboriv Vikonavchu vladu zdijsnyuvala Rada ministriv na choli z prem yer ministrom yakogo priznachav korol Korol buv odnochasno verhovnim golovnokomanduvachem 67 tis vijsko i verhovnim religijnim diyachem derzhavi Laos na cej chas zalishavsya vidstaloyu agrarnoyu krayinoyu Na seli zberigalos borgove rabstvo hnom bezlich povinnostej ta podatkiv Korolivstvo Laos Francuzkij kontrol 1949 1953 Nacionalnij vizvolnij ruh laoskogo narodu proti francuzkogo kontrolyu nabuv formi partizanskoyi borotbi stvoreno nacionalno vizvolnu armiyu Patet Lao U serpni 1950 roku stvoreno yedinij demokratichnij front oporu Novij Vilnij Laos na choli z prokomunistichnim princom Sufanuvongom U berezni 1951 roku vidbulas zagalnoindokitajska konferenciya narodnih frontiv Navesni 1953 roku do Laosu buli perekinuti v yetnamski povstanci j do lita pid kontrolem frontu oporu opinilas polovina teritoriyi derzhavi U 1950 1953 rokah korolivskij uryad reorganizuvav upravlinnya krayinoyu stvoriv armiyu ta vidkriv posolstva v SShA Velikij Britaniyi ta Tayilandi U veresni 1953 roku francuzki predstavniki peredali ostanni svoyi povnovazhennya predstavnikam korolivskoyi vladi Laosu i 22 zhovtnya 1953 roku bulo pidpisano Ugodu pro druzhbu i spivrobitnictvo mizh Laosom i Franciyeyu yaka viznavala isnuvannya Laosu povnistyu nezalezhnoyu derzhavoyu Korolivstvo Laos 1953 1960 Na pochatku 1954 roku na Zhenevskij naradi ministriv zakordonnih sprav nezalezhnist Laosu pidtrimali mizhnarodni spilnoti Francuzki vijska buli vivedeni z krayini a vijska Patet Lao vidvedeni do dvoh pivnichnih provincij j 1955 roku Laos stav povnopravnim chlenom OON a v grudni provedeni pershi vibori do Nacionalnih zboriv ale bez uchasti frontu Patet Lao 6 sichnya 1956 roku vidbuvsya 2 j z yizd Neo Lao Itsala ta 1 j z yizd Neo Lao Haksat U grudni 1956 roku buli pidpisani mirni ugodi z uryadom bojoviki frontu Patet Lao otrimali amnistiyu j popovnili zagoni korolivskoyi armiyi a jogo kerivniki otrimali posadovi miscya v novostvorenomu uryadi U listopadi 1957 roku stvoreno pershij uryad narodnoyi yednosti na choli z Suvanna Fumoyu pidpisano V yentyanski ugodi zgidno z yakimi PFL staye politichnoyu partiyeyu a dva bataljoni Patet Lao vhodyat do lav korolivskoyi armiyi Pislya dodatkovih viboriv do parlamentu u travni 1958 roku PFL otrimav 13 mandativ iz 20 Naprikinci 1958 roku uryad Suvanni Fumi pishov u vidstavku U serpni 1958 roku buv stvorenij novij uryad na choli z yakij rozpochav represiyi proti predstavnikiv frontu Patet Laota zaareshtuvav Suvannu Fumu v travni 1959 roku 29 zhovtnya pislya dovgoyi hvorobi pomer Sisavang Vong Korolivskij uryad ocholiv jogo sin Tayemna vijna 1960 1975 9 serpnya 1960 roku v krayini za pidtrimki bataljonu desantnikiv kapitana vidbuvsya derzhavnij perevorot do vladi znov prijshov uryad Suvanni Fumi yakij progolosiv politiku miru nejtralitetu i vnutrishnoyi zgodi ta vistupiv proti vhodzhennya krayini do SEATO Voseni 1960 roku pravi sili na protivagu nejtralistam utvorili na pivdni revkom na choli z princom Bun Umom i generalom U grudni 1960 r do V yetnamu bula napravlena aviacijna grupa radyanskih litakiv Il 14 piznishe Li 2 i vertolotiv Mi 4 kotri za domovlenosti mizh SRSR i Patet Lao nadavali dopomogu u transportuvanni vantazhiv povitryam 1 sichnya 1961 r vijska Patet Lao zajnyali strategichno vazhlivij rajon Dolini glekiv Siangkhuang Razom iz pivnichnov yetnamskimi povstancyami navesni Patet Lao zahopili dvi tretih krayini Pochinayuchi z 1961 roku Demokratichna Respublika V yetnam stala vikoristovuvati teritoriyu pivdenno shidnogo Laosu dlya vedennya partizanskih boyiv Nacionalnogo frontu zvilnennya Pivdennogo V yetnamu vikoristovuyuchi prihovanu stezhku Ho Shi Mina U derzhavi rozpochalasya gromadyanska vijna yaka trivala do travnya 1961 roku koli pid tiskom mizhnarodnoyi spilnoti voyenni diyi bulo prizupineno U Zhenevi vidkrilasya mizhnarodna narada uchasniki yakoyi 23 lipnya 1962 roku pidpisali Deklaraciyu pro nejtralitet Laosu i Protokol do deklaraciyi zgidno z yakimi stvoreno drugij koalicijnij uryad iz predstavnikiv usih osnovnih ugrupovan krayini 1962 roku bulo sformovano uryad nacionalnoyi yednosti ale vzhe v kvitni 1963 roku pravi sili pri aktivnij pidtrimci vijskovih SShA z teritoriyi Tayilandu i V yetnamu vidnovili vijskovi diyi zavdyaki yakim Laos buv podilenij na dvi teritoriyi teritoriya uryadu i teritoriya povstanciv Vijna velasya faktichno na dvoh frontah u chastini krayini osoblivo u rajoni Dolini glekiv jshli boyi mizh uryadovimi vijskami i Patet Lao todi yak pivdenno shidni regioni de prohodila stezhka Ho Shi Mina piddavalisya bombarduvannyu amerikanskoyi aviaciyi Chiselnist korolivskoyi armiyi Laosu skladala 74 2 tisyach neyu keruvali bezposeredno amerikanski oficeri Amerikanska vijskova dopomogu nadhodila v Laos iz Tayilandu cherez kanali Upravlinnya Mizhnarodnogo rozvitku v yakomu takozh vidbuvalosya pidgotovka vijskovih Radyanskij Soyuz svoyeyu chergoyu postachav na teritoriyi Pivnichnogo V yetnamu zbroyu boyepripasi palne ta proviziyu dlya povstanciv Patet Lao Z 1960 po 1970 r na bazi Patet Lao radnikami ta instruktorami z radyanskogo soyuzu pracyuvali 113 kadrovih oficeriv Abi zalishiti tayemnist dopomogi korolivskomu uryadu Laosu CRU gotuvalo zagoni yaki skladalisya iz bl 30 tis laosciv perevazhno sered narodnosti myao hmongiv na choli z generalom Vang Pao Cya sekretna armiya aktivno pidtrimuvalasya aviaciyeyu SShA Natomist regulyarna pivnichnov yetnamska armiya dopomagala komunistichnomu ruhu Patet Lao sho v svoyu chergu utayemnichuvalos uryadom Pivnichnogo V yetnamu 19 kvitnya 1964 roku znovu vidbulasya sproba derzhavnogo perevorotu Suvanna Fuma z inshimi chlenami uryadu buli zaareshtovani Pislya zasudzhennya dij chlenami mizhnarodnoyi zhenevskoyi ugodi zakolotniki zvilnili chleniv uryadu Vlitku vidbulis perestanovki v uryadi na korist pravih sil Pid chas V yetnamskoyi vijni amerikanska aviaciya aktivno bombarduvala rajoni pid kontrolem PFL na pivnochi Laosu U lyutomu 1965 roku vidbulasya chergova nevdala sproba derzhavnogo perevorotu na choli z generalom Nosavanom 1969 roku laoski uryadovi vijska zdijsnili ryad uspishnih nastupalnih operacij proti PFL 1970 roku iniciativa perejshla do livih sil U lyutomu 1971 roku do Pivdennogo Laosu bulo vvedeno amerikansko sajgonski vijska kilkistyu 30 tis osib U lyutomu berezni cogo roku pivdennov yetnamska armiya zdijsnila napad na pivdenni rajoni Laosu v sprobi pererizati stezhku Ho Shi Mina operaciya Lam Son 719 25 lyutogo pivnichnov yetnamski ta vijska Patet Lao perejshli v kontrnastup i pivdennov yetnamska armiya zaznavshi velikih vtrat zalishila teritoriyu Laosu U kinci roku pivnichnov yetnamska armiya timchasovo zajnyala vsyu Dolinu Glekiv zavdavshi tyazhkoyi porazki uryadovim silam SShA zalishili Laos v 1973 roci zgidno z Parizkimi mirnimi ugodami Pri comu Pivnichnij V yetnam vidpovidno do umov dogovoru ne buv zobov yazanij vivoditi svoyi sili z krayini 21 lyutogo 1973 bulo ukladeno V yentyansku ugodu sho poklala kraj gromadyanskij vijni v Laosi Ugoda peredbachala stvorennya novogo koalicijnogo uryadu U 1974 i 1975 rokah Patet Lao zajnyav osnovni poziciyi V seredini 1974 roku prem yer ministr Suvanna Fuma pislya sercevogo napadu podav u vidstavku i virushiv na likuvannya do Franciyi U travni 1974 roku Sufanuvong visunuv Plan nacionalnogo vidrodzhennya yakij buv odnogolosno prijnyatij V plani nagoloshuvalosya na provedennya vilnih viboriv demokratichni prava i povaga do religiyi a takozh konstruktivnu ekonomichnu politiku Pri comu v im ya nacionalnoyi yednosti vvodilasya cenzura sho uskladnyuvalo zhittya antikomunistichnih ruhiv U sichni 1975 roku buli zaboroneni vsi gromadski zbori ta demonstraciyi 2 grudnya korol Savang Vathana pogodivsya vidrektisya vid prestolu Bula progoloshena Laoska Narodno Demokratichna Respublika z Sufanuvong stav Prezidentom derzhavi z komunistichnim napryamkom rozvitku Laoska Narodno Demokratichna Respublika Socialistichnij period rozvitku 1975 1991 U 1975 roci novij uryad Laosu progolosiv pro perehid do socialistichnogo ustroyu U krayini bulo vprovadzheno centralizovane planuvannya rozgornulisya kolektivizaciya i nacionalizaciya Teoretichnoyu osnovoyu peretvoren stala teza Kejsona Fomvihana visunuta v 1972 roci pro perehid do socializmu minayuchi kapitalistichnij lad koristuyuchis pidtrimkoyu V yetnamu Kampuchiyi ta SRSR 1976 roku mizh SRSR i Laosom bulo pidpisano dogovir pro torgivlyu ugodu pro kulturne i naukove spivrobitnictvo 1977 roku ugodu pro ekonomiko tehnichne spivrobitnictvo 1978 roku ugodu pro ekonomichne spivrobitnictvo Laos z 1986 roku buv sposterigachem pri Radi ekonomichnoyi vzayemodopomogi REV socialistichnogo bloku krayin U 1986 roci ogolosheno pro perehid do novogo ekonomichnogo mehanizmu Chin taakan maj a v 1988 roci buli prijnyati Akt pro zaohochennya investicij ta Zakon pro inozemni investiciyi Zmist politiki Chin TaakanMaj viznachalosya troma momentami privatizaciya i restrukturizaciya derzhavnogo sektoru zaohochennya inozemnih investicij i perehid do rinku pri kontroli z boku derzhavi Podalshi peretvorennya v Laosi buli shozhi z politikoyu Doj Mij u V yetnami i reformami Den Syaopina v KNR 1988 roku 40 v yetnamskih vijskovih sil bulo vivedeno z Laosu 1989 roku vidbulisya pershi bagatopartijni vibori do parlamentu Onovlenij sklad zakonodavchogo organu na pochatku 1990 h rokiv deklaruvav vidmovu vid socialistichnogo budivnictva i perehid do politiki onovlennya Naprikinci 1980 h na pochatku 1990 h rokiv faktichno buli rozpusheni kolgospi selyanske odnoosibne gospodarstvo otrimalo pravo trivalogo inodi dovichnogo koristuvannya obroblyuvanih dilyanok pravo jogo uspadkuvannya ta zastavi Pochalosya aktivne stimulyuvannya malogo ta serednogo biznesu U cej period bulo takozh zaboronene budivnictvo velikih promislovih ob yektiv krim tih sho sporudzhuvalisya za inozemni investiciyi Ryad pidpriyemstv bulo privatizovano Na pochatku 1990 h rokiv dozvoleno stvoryuvati privatni banki i pidpriyemstva U 1990 roci v krayini stvoreno vilni ekonomichni zoni Pislya korotkostrokovogo prikordonnogo konfliktu vstanovilisya druzhni vidnosini z Tayilandom a v 1990 ti roki buli normalizovani vidnosini z SShA i vstanovleni vidnosini z ryadom inshih krayin i mizhnarodnih organizacij Suchasnij Laos Demokratichnij ustrij pislya 1991 14 serpnya 1991 roku bula prijnyata nova konstituciya derzhavi U grudni 1992 roku bulo stvoreno novi nacionalni zbori yaki zaminili verhovni narodni zbori i buli provedeni zagalni vibori odnopartijni Pislya rozvalu radyanskogo bloku i zmenshennya vplivu z boku KNR ta V yetnamu Laos pochav aktivno rozvivati regionalni zv yazki Pri comu LNDR provodiv politiku balansuvannya mizh troma susidnimi derzhavam Tayilandom Kitayem i V yetnamom Cya politika dozvolila uniknuti odnostoronnoyi zalezhnosti vid yakogos odnogo susida tak yak socialistichni Kitaj i V yetnam prodovzhuvali j dali spryamovuvati svij shlyah u komunistichnij lad Napriklad u 2008 roci u V yetnami vchilisya 3638 laosciv a v 2007 roci v KNR stazhuvalisya 223 gromadyanina LNDR V toj chas yak z Tayilandom aktivno velasya torgivlya Vihid iz mizhnarodnoyi izolyaciyi suprovodzhuvavsya rozvitkom i rozshirennyam vidnosin z takimi krayinami yak Avstraliya Franciya Yaponiya Shveciya ta Indiya Stanom na 2005 rik Laos mav diplomatichni vidnosini z 122 derzhavami Vazhlivoyu osoblivistyu suchasnoyi zovnishnoyi politiki Laosu ye aktivne zaluchennya inozemnoyi dopomogi prichomu z riznih derzhav Napriklad v 2005 roci Yaponiya vidilila LNDR dopomogu v rozmiri 300 mln iyen na zakupivlyu produktiv dlya zhertv poveni ta spisala borg v 594 mln iyen Pivdenna Koreya v tomu zh roci podaruvala Laosu aparaturu dlya shkil Brunej vidiliv grant na budivnictvo u V yentyani centru dlya hvorih na narkomaniyu a Singapur dav koshti na budivnictvo i modernizaciyu dorig Krim togo Laos otrimuvav dopomogu i vid OON U 2006 roci krayina bula ogoloshena vilnoyu vid narkotikiv U 2004 roci buli nalagodzheni torgovi vidnosini zi Spoluchenimi Shtatami Ameriki Za 2006 rik v yakosti dopomogi SShA nadav Laosu 13 4 mln znishennya himichnoyi zbroyi ohorona zdorov ya osvita ekonomichnij rozvitok U 2004 roci prezident SShA Dzhordzh Bush molodshij pidpisav zakon pro rozshirennya torgovih zv yazkiv z Laosom U lyutomu 2005 roku nabula chinnosti ugoda pro dvostoronnyu torgivlyu Todi stavsya pidjom chastki eksportu tovaru iz Laosu v SShA prote shodo inshih krayin cej pokaznik vse she zalishayetsya malim Dvostoronnya torgivlya v 2006 roci dosyagla oborotu 15 7 mln shodo 8 9 mln u 2003 r Politichna sistemaDokladnishe Laos za formoyu pravlinnya ye prezidentsko parlamentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident Prezident priznachaye prem yer ministra ta inshih posadovih osib ye golovnokomanduvachem zbrojnih sil Obirayetsya strokom na 5 rokiv deputatami Nacionalnih zboriv Dlya obrannya kandidat maye nabrati golosiv Prezident maye pravo priznachati ta vidpravlyati u vidstavku prem yer ministra ta chleniv uryadu zi zgodi Nacionalnih zboriv maye pravo golovuvati na zasidannyah uryadu z rekomendaciyi prem yer ministra priznachaye ta zvilnyaye gubernatoriv provincij miskih goliv posadovih osib Takozh vin maye povnovazhennya ogoloshuvati vijnu ta vvoditi nadzvichajnij stan Za chasiv budivnictva socializmu glavoyu derzhavi buv prezident yakij odnochasno buv golovoyu centralnogo komitetu Frontu nacionalnogo budivnictva Pershim prezidentom LNDR bulo obrano bagatorichnogo borcya za vizvolennya Laosu vid francuzkogo panuvannya a potim oponenta avtokratichnoyi monarhiyi Sufanuvonga za pohodzhennyam princa sina princa Bunhonga korolivskoyi krovi Z 8 chervnya 2006 roku obov yazki prezidenta vikonuvav Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Vikonavcha vlada Vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya radoyu ministriv na choli z prem yer ministrom Z 20 kvitnya 2016 roku prem yer ministr derzhavi Thonglun Sisulit Zakonodavcha vlada Dokladnishe Zakonodavcha vlada nalezhit odnopalatnomu parlamentu u skladi 99 deputativ sho obirayutsya na 5 rokiv U sferu kontrolyu zboriv vhodyat diyalnist sudovoyi ta administrativnoyi sistem vibori ta zmishennya z posadi prezidenta golovi Verhovnogo Sudu ta Generalnogo prokurora za rekomendaciyeyu Postijnogo komitetu zboriv Za chasiv budivnictva socializmu timchasovim najvishim zakonodavchim organom buli Verhovni narodni zbori yaki ocholyuvav prezident Politichni partiyi Dokladnishe U 1991 roci bulo prijnyato Konstituciyu zgidno z yakoyu derzhava ye odnopartijnoyu a providna partiya ye kerivnim yadrom sistemi Za statutom vona formulyuye i koriguye golovni napryamki strategiyi i taktiki nacionalnogo rozvitku v usih sferah zhittya ta kontrolyuye diyalnist svoyih kerivnih kadriv i ryadovih chleniv derzhavnih ustanov ta gromadskih organizacij Narodno revolyucijna partiya Laosu NRPL utvorena 1955 roku pravlyacha partiya do 1979 roku Patriotichnij front Laosu zasnovanij 1956 roku Laoska sekciya Kompartiyi Indokitayu bula stvorena 1936 roku a 1951 go bulo virisheno stvoriti okremi partiyi v Laosi V yetnami ta Kambodzhi U berezni 1955 roku komunistami Laosu bula utvorena Narodna partiya a u lyutomu 1972 nazvu bulo zmineno na NRPL Yedinoyu metoyu progoloshenoyu partiyeyu bulo organizuvati nacionalno demokratichnu revolyuciyu a zgodom perejti do socializmu 1956 roku pid egidoyu partiyi utvorivsya Patriotichnij front Laosu Pislya trivaloyi gromadyanskoyi vijni u 1975 roci vidbulosya zahoplennya vladi z boku NRPL Ideologiya partiyi marksistsko leninska Narazi zgidno z zayavami partiyi Laos perebuvaye na stadiyi vdoskonalennya narodno demokratichnogo ustroyu bula zasnovana 1964 roku Sudova vlada Vishim sudovim organom ye golovu yakogo obirayut Nacionalni zbori Zovnishnya politika Dokladnishe Osnovna oriyentaciya Laosu pislya vstanovlennya vladi NRPL u 1975 roci bula v pershu chergu na V yetnam ta SRSR Pislya rozpadu SRSR ta zmini politiki V yetnamu shodo vnutrishnih ekonomichnih reform Laos zoseredivsya na vlasnih problemah V yetnam Kuba Kitaj ta Pivnichna Koreya vvazhayutsya strategichnimi druzyami derzhavi prote zovnishnya politika stala bilsh nezalezhnoyu Laos z 1955 roku ye chlenom OON z 1997 go Asociaciyi derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi ASEAN Suchasna politika Laosu perebuvaye pid znachnim vplivom v yetnamskogo uryadu Laos otrimuye zovnishnyu dopomogu z boku mizhnarodnih organizacij ta yevropejskih derzhav a takozh Yaponiyi ta Avstraliyi Demarkaciya kordoniv iz susidnimi derzhavami majzhe povnistyu zavershena prote zalishayutsya deyaki rajoni zokrema ostrovi na richci Mekong sho ye predmetom superechok mizh Laosom ta Tayilandom Ukrayinsko laoski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko laoski vidnosini Uryad Laosu oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 2 sichnya 1992 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 17 veresnya 1992 roku Diplomatichnih i konsulskih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Laosu sho vidaye spravami shodo Ukrayini znahoditsya v Moskvi Rosiya Spravami Ukrayini v Laosi vidaye ukrayinske posolstvo v Tayilandi Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor Derzhavnij gerb Derzhavnij gimnAdministrativno teritorialnij podilProvinciyi Laosu Dokladnishe Administrativnij podil Laosu V administrativno teritorialnomu vidnoshenni Laos podilyayetsya na 16 provincij sho v svoyu chergu podilyayutsya na okrugi yaki v svoyu chergu podilyayutsya na 140 rajoniv Najmenshoyu teritorialno administrativnoyu odiniceyu sluguye komuna priblizno 11 tis na ves Laos Okremo vidileni 1 municipalitet i 1 specialna zona Gubernator khuengu priznachayetsya uryadom derzhavi pri nomu diye doradchij konsultativnij organ yakij obiraye naselennya provinciyi Provinciya Centr Plosha km Naselennya 2004 1 Attapi Attapi 10 320 114 300 2 Huajsaj 6 196 149 700 3 Bolikhamsaj Paksan 14 863 214 900 4 Tyampasak Pakse 15 415 575 600 5 Huaphan Samnia 16 500 322 200 6 Thakhek 16 315 358 800 7 9 325 150 100 8 Luangphabang 16 875 408 800 9 Udomsaj 15 370 275 300 10 Phongsali Phongsali 16 270 199 900 11 Sajnyabuli 16 389 382 200 12 Salavan 10 691 336 600 13 Savannakhet 21 774 824 662 14 Sekong Lamam 7 665 83 600 15 V yentyan 3 920 692 900 16 V yentyan provinciya 15 927 373 700 17 Siangkhuang Phonsavan 15 880 262 200 Na moment otrimannya nezalezhnosti krayina podilyalasya na 12 provincij khuengiv Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Laosu Chiselnist zbrojnih sil 2000 roku skladala 29 tis vijskovosluzhbovciv Zagalni vitrati na armiyu sklali 15 mln dolariv SShA EkonomikaDokladnishe Ekonomika Laosu Laos vidstala agrarna derzhava z nizkim rivnem zhittya zajnyatist u silskomu gospodarstvi stanovit blizko 80 Valovij vnutrishnij produkt VVP 2006 roku sklav 13 4 mlrd dolariv SShA 153 tye misce u sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 2 1 tis dolariv 144 te misce u sviti Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 23 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom z lisovim gospodarstvom i ribalstvom 51 sfera obslugovuvannya 26 stanom na 2006 rik Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya tak 10 promislovist i budivnictvo 80 agrarne lisove i ribne gospodarstva 10 sfera obslugovuvannya stanom na 2006 rik Stanom na 2002 rik blizko 40 naselennya prozhivali za mezheyu bidnosti Riven bezrobittya naprikinci 1990 h ocinyuvavsya v 20 Inflyaciya v 2001 roci bula na rivni 7 8 Nadhodzhennya do derzhavnogo byudzhetu Laosu za 2006 rik sklali 0 4 mlrd dolariv SShA a vitrati 0 54 mlrd deficit stanoviv 27 Na seredinu XX stolittya Laos buv vidstaloyu agrarnoyu krayinoyu rozvitok yakoyi uskladnyuvavsya vidsutnistyu vihodu do morya Bagatorichne panuvannya kolonizatoriv gromadyanska vijna i podil krayini na zoni bombarduvannya okremih rajoniv amerikanskoyu aviaciyeyu prizveli do znachnogo zanepadu ekonomiki Pislya peremogi nacionalno demokratichnoyi revolyuciyi vsi zemli lisovi mineralni j vodni resursi finansovi ustanovi zovnishno torgovelni firmi perejshli u vlasnist derzhavi takozh bulo nacionalizovano ryad promislovih pidpriyemstv majno velikih feodaliv zemlevlasnikiv U agrarnomu pitanni bulo prijnyato rishennya pro kooperuvannya na osnovi stvorennya derzhavnih virobnichih kooperativiv i gospodarstv vzayemodopomogi Sistemu orendi zemli na kabalnih umovah bulo zrujnovano LNDR rozvivala zv yazki z krayinami socialistichnogo taboru Planom ekonomichnogo rozvitku 1978 1980 rokiv pershochergovim zavdannyam bulo postavleno rozshirennya silskogospodarskogo virobnictva rozvitok lisovogo gospodarstva ta stvorennya derzhavnogo sektora v promislovosti Z 1986 roku uryad zaohochuye privatnu pidpriyemnicku diyalnist U 1988 2001 rokah sposterigalisya znachni tempi ekonomichnogo rozvitku blizko 7 na rik sho znachnoyu miroyu buli viklikani pochatkovimi nizkimi pokaznikami Derzhava otrimuye znachnu ekonomichnu dopomogu 243 mln dolariv SShA 2001 roku hocha sposterigayetsya nestacha investicij Valyuta Dokladnishe Nacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye kip 2006 roku za 1 dolar SShA USD davali 10 24 tis laoskih kipiv Promislovist Dokladnishe Golovni galuzi promislovosti girnicha harchova cukrova olijna risoochisna tyutyunova derevoobrobna i tekstilna shovkotkacki shvejni j trikotazhni pidpriyemstva Obrobna promislovist predstavlena nevelikimi pidpriyemstvami z pererobki silskogospodarskoyi produkciyi ris metaloobrobki remontnimi majsternyami derevoobrobnimi j tekstilnimi pidpriyemstvami Rozvinuti kustarni promisli perevazhno tkactvo takozh goncharne shkiryane shovkove virobnictva rizblennya po slonovij kistci ogranka koshtovnogo kaminnya yuvelirna sprava V ostanni roki vlada vkladaye zovnishnij kapital u harchovu ta girnichodobuvnu promislovist U promislovosti Laosu vidilyayut chotiri sektori vlasnosti derzhavnij kooperativnij derzhavno privatnij i privatnij Na moment stvorennya LNDR v krayini nalichuvalos blizko pivtisyachi promislovih ob yektiv riznogo masshtabu Za dopomogi specialistiv SRSR bulo zbudovano drugu chergu GES sporudzheno mist cherez richku shpital Girnicha promislovist Dokladnishe Girnicha promislovist Laosu Mineralni bagatstva krayini doslidzheni nedostatno Na bazi znachnih resursiv mineralnoyi sirovini olov yana ruda rozvivayetsya girnichodobuvna galuz Promislovij vidobutok olova rozpochato francuzkimi kompaniyami 1923 roku v rajoni U seredini XX stolittya amerikanski kompaniyi Ameriken metal kompani angl American metall company ta Nyu Market Mejkong kompani angl New Market Makhong company otrimuyut v koncesiyu rodovisha olova v serednij techiyi Mekongu 1956 roku bulo vigotovleno 600 tonn koncentratu a 1970 1 5 tis tonn Olov yanij koncentrat vivozitsya do metalurgijnih pidpriyemstv Tayilandu Singapuru Malajziyi Div takozh Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Laosu Energetika Dokladnishe Za 2004 rik bulo virobleno 3 9 mlrd kVt god elektroenergiyi eksportovano 600 mln kVt god zagalnij obsyag spozhitoyi 3 3 mlrd kVt god importovano 200 mln kVt god Elektropostachannya stabilne lishe v deyakih miskih rajonah U 2004 roci spozhivannya nafti stanovilo 3 tis bareliv na dobu prirodnij gaz ne vikoristovuyetsya dlya gospodarskih potreb Na richci za dopomogi specialistiv SRSR bulo zbudovano drugu chergu GES Agrovirobnictvo Dokladnishe U silskogospodarskomu obrobitku znahoditsya 7 5 ploshi derzhavi 1 8 mln ga Golovni silskogospodarski kulturi ris stanom na 1979 rik zajmav 75 posivnih plosh 900 tis ga valovij zbir 900 tis tonn kukurudza 40 tis ga 15 20 tis tonn soya banani ananasi citrusovi kartoplya batat ovochi cukrova trostina bavovnik tyutyun mango papaya Silske gospodarstvo osnova ekonomiki Laosu she na seredinu XX stolittya v nomu bulo zajnyato blizko 90 ekonomichno aktivnogo naselennya Inozemnim kompaniyam do progoloshennya LNDR nalezhali usi plantaciyi eksportnih kultur Eksportne znachennya maye viroshuvannya kavi j pryanoshiv na pivdni opijnogo maku na pivnochi Golovnij agrarnij rajon dolina Mekongu Vazhlivim napryamkom rozvitku zemlerobstva ye vivedennya posuhostijkih sortiv risu intensifikaciya irigaciyi 1970 roku zroshuvalos lishe 17 tis ga silgospugid Rozvinute tvarinnictvo Golovni silskogospodarski tvarini velika rogata hudoba stanom na 2000 rik 1 mln goliv 1979 roku 0 5 mln goliv svini stanom na 2000 rik 2 mln goliv 1979 roku 1 64 mln goliv bujvoli stanom na 2000 rik 1 mln goliv 1979 roku 1 37 mln goliv kuri 12 mln goliv Golovnij pasovishnij rajon nagir ya Trannin i plato Boloven U provinciyi Laung Prabang tradicijno vikoristovuyut sloniv u gospodarstvi Shorichnij vilov ribi u richkah krayini 1997 roku sklav 30 tis tonn v 1970 h rokah stanoviv lishe blizko 5 5 tis tonn U lisah zagotovlyuyut derevinu cinnih porid sandalovogo chornogo troyandovogo palisandrovogo tikovogo peresichno 50 112 tis m shorichno Na lisozagotivlyah na seredinu XX stolittya vikoristovuvalos do 9 soten sloniv derevinu tradicijno splavlyayut Mekongom Zbirayut tradicijnij lider svitovogo eksportu dlya parfumernoyi promislovosti koricyu kardamon betel Transport Dokladnishe Transport Laosu Transportna merezha nerozvinena Zaliznici v krayini vidsutni Zagalna dovzhina avtoshlyahiv na seredinu XX stolittya dorivnyuvala 7841 km z yakih 1320 km buli z tverdim pokrittyam Pid chas doshovogo sezonu gruntovi shlyahi stayut neproyiznimi Na 1970 rik v krayini bulo 11 tis legkovih i 2 tis vantazhnih avtomobiliv Osnovnoyu transportnoyu arteriyeyu sluguye richka Mekong Golovni richkovi pristani V yentyan Savannakhet Pakse Luangprabang U poblizu stolici isnuye poromna pereprava do Tayilandu Dlya zovnishnih torgovelnih operacij tradicijno vikoristovuyut v yetnamski morski porti Hajfon i Danang Golovnij aeroport krayini V yantyan Turizm Dokladnishe 1996 roku Laos vidvidalo 255 tis inozemnih turistiv sho dalo pributok u 50 mln dolariv SShA Golovnim turistichnim centrom zalishayetsya stolicya V yentyan i istorichnij centr Luangprabang Turistiv privablyuyut tropichna ekzotichna priroda vodospad istorichna spadshina serednovichnih derzhav rezidenciya koroliv u Luangprabanzi Zovnishnya torgivlya Dokladnishe Osnovni torgovelni partneri Laosu Tayiland Kitaj V yetnam Derzhava eksportuye lisomateriali kava elektroenergiya olovo zoloto mid Osnovni pokupci Tayiland 35 4 V yetnam 15 5 Kitaj 8 5 U 2008 roci vartist eksportu sklala 1 4 mlrd dolariv SShA Derzhava importuye promislova produkciya palivo tovari spozhivannya Osnovni importeri Tayiland 68 3 Kitaj 10 4 V yetnam 5 8 U 2008 roci vartist importu sklala 2 3 mlrd dolariv SShA U XX stolitti blizko 80 laoskogo eksportu pripadalo na lis i produkti lisovih promisliv eksportuvavsya takozh koncentrat olova i kava Struktura eksportu 1956 roku v groshovomu virazhenni olovo koncentrat 34 benzojna smola 9 tikova derevina 12 kardamon 12 bavovna 8 kava 8 tekstil Dovozilis promislove ustatkuvannya j transportni zasobi metali naftoprodukti cement ris Osnovnimi torgovimi partnerami LNDR buli socialistichni krayini SRSR V yetnam krayini Indokitayu Yaponiya Franciya SShA NaselennyaDokladnishe Naselennya Laosu Naselennya derzhavi 2006 roku stanovilo 6 4 mln osib 99 te misce u sviti Istorichno naselennya krayini zminyuvalos tak 1921 rik 0 8 mln osib 1951 rik 1 9 mln osib 1970 rik 3 mln osib Gustota naselennya 23 8 osib km 145 te misce u sviti Na seredinu XX stolittya peresichna gustota naselennya stanovila 12 osib km Naselennya krayini perevazhno zoseredzhene vzdovzh povnovodnih richok Znachna chastina naselennya vede kochovij sposib zhittya Zgidno zi statistichnimi danimi za 2006 rik narodzhuvanist 35 5 smertnist 11 6 prirodnij pririst 23 9 Vikovo stateva piramida naselennya maye takij viglyad stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 41 4 1 3 mln cholovikiv 1 3 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 55 4 1 7 mln cholovikiv 1 8 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 3 1 0 089 mln cholovikiv 0 111 mln zhinok Urbanizaciya Dokladnishe Mista Laosu Riven urbanizovanosti 2000 roku sklav 23 Na seredinu XX stolittya miske naselennya stanovilo lishe 10 Golovni mista derzhavi V yentyan 535 tis osib 97 tis osib Luangprabang 69 tis osib Pakse 47 tis osib Etnichnij sklad Divchina narodnosti hmon u nacionalnomu vbranni Dokladnishe Laos vidriznyayetsya nacionalnim lingvistichnim i kulturnim rozmayittyam Krayina nalichuye ponad 130 etnichnih grup i pidgrup sho podilyayutsya na tri kategoriyi z urahuvannyam tipu rozselennya kulturi ta movi Golovni etnosi sho skladayut laosku naciyu lao 50 tayi 20 15 myao pereselilis z pivdennogo Kitayu u XIX storichchi mon khmerci Korinne naselennya derzhavi lao ta blizki do nih tayi sho rozmovlyayut na movah sino tibetskoyi rodini U krayini prozhivaye zagalom 68 narodnostej sho skladayut 3 etnichni grupi nizovinni lao Lao Loum ce vlasne lao girski thaj j yaki skladayut priblizno 68 naselennya krayini i prozhivayut u richkovih dolinah ta na nizhnih dilyankah girskih shiliv verhni lao Lao Theung ce girski moni i girski khmeri laven alak katang taoj i stanovlyat priblizno 22 naselennya krayini sho rozmovlyayut movami mon khmerskoyi rodini i tradicijno zajmayutsya polyuvannyam i zemlerobstvom meshkayut u nevelikih selah na girskih lisovih shilah na visotah vid 700 do 1000 m Najbilsha grupa khmu Pochatkovo voni buli korinnim naselennyam pivnichnogo Laosu Sered ciyeyi grupi traplyalis menshini v yetnamciv kitajciv ta tajciv yaki pislya progoloshennya nezalezhnosti v 1940 h rokah pereselilisya do V yetnamu Gonkongu Franciyi verhovinni lao Lao Soung ce narodnosti man i meo priblizno 9 naselennya krayini sho rozmovlyayut movami rodini myao yao tibeto birmanskoyi grupi i zhivut perevazhno na pivnochi v gorah na visoti bilshe 1000 m Lao mayut vlasnu originalnu pisemnist podibnu do siamskoyi i zaselyayut zdebilshogo dolinu richki Mekong ta jogo pritok U derzhavi prozhivayut takozh kitajci na pivdni v yetnamci na pivdni indijci birmanci ta inshi narodi Movi Dokladnishe Derzhavna mova laoska ce mova bilshosti naselennya krayini tonalna mova tajskoyi grupi Verhni ta verhovinni lao vikoristovuyut pleminni movi Francuzka mova poshirena v uryadi ta sferi torgivli shiroko vivchayetsya v derzhavi a riven poshirennya anglijskoyi movi ASEAN v navchalnih zakladah rizko zris ostannimi rokami Religiyi Dokladnishe Golovni religiyi derzhavi buddizm 58 naselennya animizm 34 hristiyanstvo 1 8 Zagalom buddistska religijna verhivka maye znachnij vpliv na politichne j kulturne zhittya laoskogo suspilstva Zagalom bilshist molodih hlopciv dekilka rokiv svogo zhittya provodit pri buddistskih hramah zajmayuchis okrim religijnogo vihovannya gospodarstvom abo zbirannyam milostini na vulicyah u zamozhnih laosciv i rozdacheyu varenogo risu dlya nezamozhnih Batki cih hlopciv u viglyadi podyaki otrimuyut vid hramiv dekilka oklunkiv risu U narodnosti kha she na seredinu XX stolittya zberigalis tradiciyi brahmanizmu Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ochikuvana serednya trivalist zhittya 2006 roku stanovila 55 7 roku dlya cholovikiv 53 5 roku dlya zhinok 57 6 roku Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 83 3 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 400 zhiteliv likaryami 1 likar na 4 5 tis zhiteliv stanom na 1997 rik 1956 roku v Laosi diyalo 15 medichnih zakladiv na 735 lizhok tobto 0 05 lizhka na 10 tis meshkanciv 1976 roku 3232 likarnyani lizhka tobto 9 8 lizhka na 10 tis meshkanciv bilshist z yakih u derzhavnih medichnih zakladah Medichnu dopomogu 1956 roku podavali 46 likariv tobto 1 likar na 31 5 tis meshkanciv 2 stomatologi 254 akusherki 564 medichni sestri Vitrati na ohoronu zdorov ya 1990 roku sklali 2 25 vid VVP krayini Na seredinu XX stolittya najposhirenishimi hvorobami Laosu buli malyariya prokaza tuberkuloz 6 smertej trahoma urazhenij kozhnij desyatij meshkanec venerichni zahvoryuvannya amebiaz 6 tisyach vipadkiv zarazhennya na rik garyachka denge beri beri filyariyidozi frambeziya Likariv gotuyut u j za kordonom 1993 roku 28 naselennya bulo zabezpecheno chistoyu pitnoyu vodoyu Osvita Pochatkova shkola u seli na pivnochi Dokladnishe Riven pismennosti 2005 roku stanoviv 67 77 sered cholovikiv 57 sered zhinok Do 1975 roku ponad 70 doroslogo naselennya krayini bulo nepismenne zavdyaki programi likvidaciyi nepismennosti vzhe 1978 roku chastka nepismennih znizilas do 40 Vitrati na osvitu 1996 roku sklali 1 1 vid VVP 1976 roku krayini stvoreno novu derzhavnu sistemu bezkoshtovnoyi osviti progolosheno obov yazkove pochatkove navchannya yake ne rozpochalos vidrazu cherez brak koshtiv j kadriv Strok navchannya v pochatkovij shkoli 5 u serednij 6 rokiv Majzhe vsi diti ohopleni pochatkovoyu shkoloyu Na seredinu XX stolittya v krayini nalichuvalos lishe 1 3 tis pochatkovih i 7 serednih shkil U 1958 1959 navchalnomu roci v zagalnoosvitnih shkolah navchalos 101 tis uchniv u 1978 1979 585 tis uchniv Na seredinu XX stolittya v krayini diyali 1 tehnichnij i 1 pedagogichnij koledzhi de navchalos 60 i 179 studentiv vidpovidno Pislya 1975 roku stvoreno ryad novih vishih navchalnih zakladiv 1958 roku u V yentyani bulo zasnovano navchalnij zaklad dlya pidgotovki kadriv derzhavnogo upravlinnya piznishe reorganizovanij v stvoreno medichnij i pedagogichnij instituti Bagato laosciv zdobuvali vishu osvitu v SRSR ta inshih socialistichnih krayinah Poblizu mista Luangprabang stvoreno derzhavnu selekcijnu silskogospodarsku stanciyu dlya aklimatizaciyi ta vivedennya novih sortiv silskogospodarskih kultur U stolici krayini V yentyani pracyuye inshimi vazhlivimi bibliotekami krayini vistupayut j biblioteka universitetu Internet Dokladnishe 2001 roku vsesvitnoyu merezheyu Internet u Laosi koristuvalis lishe 2 tis osib KulturaDokladnishe Kultura Laosu U Laosi narivni z grigorianskim kalendarem dlya religijnih obryadiv i dali diye nacionalnij misyachno sonyachnij kalendar Arhitektura Dokladnishe Tradicijni derev yani j kam yani arhitekturni pam yatki periodu rozkvitu serednovichnoyi derzhavi Lan Sang podilyayutsya na dva tipi hram z bagatoyarusnim dvoshilim dahom bashtopodibne svyatilishe riznovid pagodi Znachna chastina arhitekturnih pam yatok bula zrujnovana pid chas voyen XIX XX stolit Na teritoriyi Laosu zbereglisya serednovichne svyatilishe poblizu Savannakheta chislenni monastirski kompleksi vati v yaki vhodili rizni za rozmirami j formami hrami vati biblioteki zhitla monahiv ta svyatilisha tati sporudzhenij 1548 roku v misti Luangprabang sporudzhenij 1561 roku v misti Luangprabang sporudzhenij 1565 roku u V yentyani vidbudovanij 1938 roku sporudzhenij 1586 roku u V yentyani Sisaket sporudzhenij 1820 roku Tat Luang u V yentyani nacionalnij simvol Laosu Putuksaj pobudovanij za koshti USAID u V yentyani 1960 roku dlya vshanuvannya borciv za nezalezhnist Pislya progoloshennya nezalezhnosti v arhitekturi vikoristovuyut yak suchasni tak i tradicijni nacionalni formi Pomitnimi perlinami laoskoyi arhitekturi drugoyi polovini XX stolittya stali gotel arhitektora zvedenij 1963 roku budinok Ministerstva vnutrishnih sprav arhitektora pobudovanij u 1960 h rokah Obrazotvorche mistectvo Statuya Buddi v Vat Agami v Luangprabanzi Dokladnishe Najdavnishi pam yatki mistectva velichezni glechiki z granitu prosto neba na nagir yi yih vik stanovit ne menshe 2 tis rokiv U seredini pershogo tisyacholittya n e na teritoriyu suchasnogo Laosu svij kulturnij vpliv poshirili khmeri Obrazotvorche mistectvo v krayini sklalos u X XII stolittyah na osnovi tradicijnih motiviv iz zaluchennyam kulturnih tradicij kitajciv tajciv khmeriv indijciv Pochinayuchi z XIV stolittya pomitnij vpliv buddizmu sered pam yatok tih chasiv kam yani ta bronzovi statuyi Buddi statuetka Buddi Sak ya Muni v parizkomu muzeyi Gime plastika malih form statuetki tancivnic ornamentalne rizblennya z pozolotoyu Inter yeri narodnih zhitel z davnih chasiv prikrashalisya rozpisami U suchasnomu Laosi rozvivayetsya stankovij zhivopis grafika skulptura Poshireni rizni vidi dekorativno uzhitkovogo mistectva dekorativnij zhivopis tkactvo rizblennya metaloobrobka pidnosi U derzhavi diye Literatura Dokladnishe Zarodzhennya laoskoyi literaturi pripadaye na kinec XIV stolittya Rozvitok yiyi prohodiv pid vplivom buddistskoyi literaturi j usnoyi narodnoyi tvorchosti sho viznachila nacionalnij zmist literaturi Klasichna literatura mala etichno religijnij i povchalnij harakter Vershinoyu laoskoyi literaturi XVII storichchya stala geroyichna poema Pochinayuchi vid XVIII stolittya j do z seredini XX storichchya literatura Laosu perezhivala period zastoyu Tvori suchasnoyi laoskoyi literaturi prisvyacheni golovnim chinom istoriyi borotbi za nezalezhnist krayini Najvidomishi poeti So Desa Najvidomishi laoski prozayiki Teatr Dokladnishe Laoskij teatr ob yednuye tanec muziku pantomimu j dramu Dzherela nacionalnogo teatru lezhat v trudovih i ritualnih vidovisha sho zbereglisya do nashih dniv Na formuvannya teatru vplinuli religijni praktiki buddizmu Istorichno osnovoyu dramaturgiyi vistav buli sceni z indijskih eposiv Ramayana i Mahabharata a takozh dramatizaciya kazok legend religijnih istorij nacionalnogo a takozh khmerskogo siamskogo j m yanmanskogo pohodzhennya Peresuvni aktorski trupi tradicijno vistupali prosto neba Zdavna populyarni tinovij i lyalkovij teatri Muzika j tanci Dokladnishe Laoska muzika improvizacijna notaciyi vidsutni U baladah mandrivnih spivakiv lirichnih duetah zakohanih rozkrivayetsya kultura narodnogo vokalnogo ta horovogo spivu Nacionalni muzichni instrumenti kilka bambukovih trostin flejta 2 strunna skripka baraban gong ksilofon 16 gongiv zmontovanih na pidkovopodibnij rami Z kincya 1960 h rokiv do nacionalnogo orkestru vklyuchayut skripki akordeoni klarneti veliki barabani U Laosi stvoreno ta U Laosi vzhe kilka stolit isnuye isnuye i rozvivayetsya mistectvo baletu Kinematograf Dokladnishe Kuhnya Dokladnishe Laoska kuhnya U laoskij nacionalnij kuhni perevazhayut stravi z risu i m yasa bujvoliv Nacionalna strava Larb Najpopulyarnishi stravi sup z risovoyi lokshini rublene m yaso z ovochami i risom tam som salat z nestigloyi papayi gostrij m yasnij sup z bujvola z pryanoshami Z napoyiv laosci polyublyayut kavu yaku vzhivayut v spekotni dni z lodom a takozh chornij chaj z molokom riznomanitni fruktovi soki Osoblivoyu populyarnistyu koristuyutsya pivo bialao i risovij samogon Svyata Dokladnishe Derzhavne svyato 2 grudnya 1975 roku vidbulosya progoloshennya Laoskoyi Narodnoyi Demokratichnoyi Respubliki Nauka Dokladnishe Zasobi masovoyi informaciyi Dokladnishe Odnimi z pershih i dovgij chas yedinimi shodennimi gazetami buli Golos narodu zasnovana 1975 roku Novij V yentyan zasnovana 1975 roku U Laosi stvoreno informacijne agentstvo yak organ ministerstva informaciyi 1951 roku zasnovano uryadovu peredachi vedutsya movami lao francuzkoyu anglijskoyu tajskoyu khmerskoyu ta v yetnamskoyu Sport Dokladnishe Div takozhSpisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v LaosiPrimitkiLaos International Monetary Fund Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 30 kvitnya 2011 Human Development Report 2009 Human development index trends Table G PDF Organizaciya Ob yednanih Nacij Arhiv PDF originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 5 zhovtnya 2009 ros Laos 26 grudnya 2016 u Wayback Machine Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1961 T 2 Evlah Millibar 592 s Laos 24 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Laos Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Laos 26 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Arhiv originalu za 2 veresnya 2018 Procitovano 25 lipnya 2018 Ioanesyan S I Laosskij variant perehoda k rynku Aziya i Afrika segodnya Moskva 2006 1 S 18 ros Ioanesyan S I Laosskij variant perehoda k rynku Aziya i Afrika segodnya 2006 1 S 20 ros Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s angl Arhiv originalu za 1 lipnya 2016 Procitovano 6 zhovtnya 2020 angl Khmu people of Laos OMF International Omf org Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2011 angl Encyclopedia Brittanica Laos Ethnic groups and languages Britannica com Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2011 Languages of Laos Ethnologue com Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2011 ros Laos 24 listopada 2020 u Wayback Machine LiteraturaBrettshnajder E V dzhunglyah Laosu Vsesvit 1961 4 A M Kobzarenko Laoska problema Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X angl Halpern J M Economy and society of Laos New Haven 1964 ros Berchett U Vverh po Mekongu Reportazh o Kambodzhe i Laose M 1958 ros Berchett U Vetnam i Laos v dni vojny i mira M 1963 ros Dobbi E Yugo Vostochnaya Aziya M 1952 ros Ioanesyan S I Problemy socialno ekonomicheskogo razvitiya Laosskoj Narodno Demokraticheskoj Respubliki Narody Azii i Afriki 1978 2 ros Ioanesyan S I Laos Socialno ekonomicheskoe razvitie konec XIX 60 e gody XX v M 1972 ros Zarubezhnaya Aziya M 1956 ros Kobelev E V Kovalenko I I Torzhestvo pravogo dela narodov Indokitaya M 1975 ros Kobelev E V Laosskaya Narodno Demokraticheskaya Respublika M 1978 ros Kozhevnikov V A Laos M 1962 ros Kozhevnikov V A Sedov L A Laos M 1962 ros Kozhevnikov V A Popovkina R A Sovremennyj Laos M 1966 ros Kozhevnikov V A Ocherki novejshej istorii Laosa M 1979 ros Laos Spravochnik M 1994 ros Miheev Yu Ya Amerikancy v Indokitae M 1972 ros Miheev Yu Ya Laos na puti stroitelstva socializma M 1978 ros Mhitaryan S A Borba narodov Vetnama Laosa i Kambodzhi za nacionalnuyu nezavisimost demokratiyu i mir M 1954 ros Pavlovskij V Laos v borbe za svobodu M 1963 ros Popov G P Za nezavisimyj i nejtralnyj Laos M 1961 ros Strany Azii Geograficheskie spravki Vetnam Kambodzha Laos M 1957 fr Dannaud J P Indochine proforide P 1954 fr Fanaux M R Le Laos Bulletin Commercial Beige Brux 1957 6 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LaosPosilannyaLaos 26 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Vikishovishe Atlas Laos Fotoopovidannya pro Laos 31 sichnya 2015 u Wayback Machine Laos katalog posilan Open Directory Project angl nacionalnij portal Laosu angl upravlinnya u spravah turizmu Laosu angl mediaportal Laosu angl Publikaciyi pro Laos 10 bereznya 2022 u Wayback Machine na sajti biblioteki Universitetu Kolorado v Boulderi