Народна інструментальна музика

Жанри народної інструментальної музики

Жанрові угрупування української традиційної інструментальної музики Ігоря Мацієвського — Один із варіантів класифікації інструментальної музики.

Методичні основи систематизації І. Мацієвського є положення про жанр як реалізацію функції в структурі. Автор враховує також особливості музичного інструменту — його строю, акустико-виразових можливостей, способу виготовлення та сфери застосування. Традиційна українська інструментальна музика за цією концепції охоплює 5 основних жанрових сфер.

1. Звукотворення при спілкуванні людини з природою. Сюди відносяться кличні звукові комплекси мисливців (імітація звуків птахів чи тварин задля їх заманювання: наприклад, спів самця, щоби заманути самку), а також сигнальні (спрямовані й охоронні) звукотворення пастушого господарства.

2. Сфера дитячої звукової творчості. Сюди входять музика, що виконується дітьми (вільні ігрові жанри, ранній навчальний репертуар, обрядові жанри) та музика, що виконується для дітей (казки й бувальщини з інструментальними епізодами, програмні звукозображальні картинки).

3. Музична комунікація між людьми в процесі праці й обряду. Це різного роду сигнали: трудові та обрядові сигнали знаки (наприклад, сигнал-проголошення фази трудового дня, як заклик до дії (наприклад, сигнал на схід сонця та до вигоду худоби зі стайні), проголошення найважливіших етапів обряду чи ритуалу; магічне та загальне музикування.

4. Музика до ритуальних дійств. Це супровід ритуального руху (наприклад, ходи колядників, весільних і похоронних процесій, виходу пастухів на полонину), а також супровід ритуальних пісень, танків та ігор. Музика цієї сфери мала культово-магічне спрямування.

5.Міфологізована та вільна інструментальна музика для себе та для слухання. Охоплює вокально-інструментальну, похідну і танцювальну музику, а також вільні композиції та програму музику. Остання може бути як із програмою ідеєю (наприклад, п'єса «Як Довбуш ходив по дрова»), так і з детальною програмністю (наприклад, спочатку виголошується легенда або бувальщина, а потім виконується музика, або ж музичні фрагменти вставляються безпосередньо у розповідь виконавця). Та найчисельнніша група у цій жанровій сфері — танці.

Фундаментальна сфера прирочених жанрів. Музика, що звучить під час праці, обряду чи розваг, але не є повною мірою трудовою чи обрядовою, а функційно являє собою приурочену лірику. Наприклад, весільна полька — виконується виключно на весіллі, але сам танець полька не є суто весільний.

Джерела

• Мацієвський Ігор — Жанрові угрупувань в традиційній українській інструментальній музиці — Львів, 2000

Посилання

• Народна інструментальна музика // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 32-35.