Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Наровча тський район рос Наровчатский район муніципальний район у складі Пензенської області Російської Федерації Наровч

Наровчатський район

Наровчатський район

Наровча́тський район (рос. Наровчатский район) — муніципальний район у складі Пензенської області Російської Федерації.

Наровчатський район
рос. Наровчатский район
image image
image
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Пензенська область
Утворений: 1928 року
Населення (2019): 10039 осіб
Площа: 956,95 км²
Густота населення: 10,49 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Наровчат
Кількість сільських поселень: 13
Сільських населених пунктів: 46
Влада

Адміністративний центр — село Наровчат.

Історія

Наровчатський район утворено 16 липня 1928 року у складі Мордовського округу . До нього увійшла частина колишнього Пензенської губернії. У січні 1929 року район увійшов до складу , при цьому до нього не увійшли Алькінська, Клиновська, Ново-Пічурська, Перевісьєвська, Чепурновська та Янг-Майданська сільради. 23 червня 1930 року, після ліквідації округів, район увійшов у безпосереднє підпорядкування Середньоволзького краю, з 27 січня 1935 року — , з 5 грудня 1936 року — Куйбишевської області. У серпні 1930 року до складу Наровчатського району була включена територія ліквідованого Бєднодем'яновського району. 8 грудня до складу Керенського району передані Алексієвська, Русько-Лундацька, Русько-Пімбурська, Сошниковська сільради. 8 червня 1931 року були ліквідовані Балалаковська, Велико-Чердаковська, Вічутська, Вонюченська, Дурасовська, Кадиковська, Кошельовська, Мало-Кавендрівська, Свищевська, Старо-Сотська та Телешовська сільради.

25 січня 1935 року був відновлений Бєднодем'яновський район, до якого передані Абашевська, Бєднодем'яновська, Веденяпінська, Дубровська, Ліплейська, Лип'яговська, Монастирська, Устьїнська, Хомутовська та Цепаєвська сільради. 25 лютого 1937 року були утворені Старосотська та Новоп'ятинська сільради. 27 листопада район увійшов до складу Тамбовської області, 4 лютого 1939 року — до складу Пензенської області. На той час до його складу входили Азарапінська, Акимовщинська, Александровська, Великокавендрівська, Велико-Кірдяшевська, Велико-Колоярська, Віляйська, В'юнська, Казенчинська, Казеєвська, Каурецька, Лячинська, Масловська, Мелюковська, Наровчатська, Орловська, Панська, Плесковська, Потодеєвська, Рождествено-Тезиковська, Суркінська, Шадрінська, Шиловська та Шутовська сільради. 16 листопада 1940 року до району включена Новопічурська сільрада Ковилкінського району Мордовської АРСР.

12 червня 1952 року Шутовська сільрада перейменована в Савинську. 18 червня 1954 року ліквідовані Азарапінська, Великокавендрівська, Каурецька, Новопічурська, Лячинська, Казенченська, Масловська, Панська, Рождествено-Тезиковська, Савинська, Шадрінська та Шиловська сільради. 25 березня 1959 року були ліквідовані Акимовщинська та Казеєвська сільради. 23 червня 1960 року ліквідована Мелюковська сільрада. 1 лютого 1963 року район був ліквідований, територія передана до складу Нижньоломовського району. 12 січня 1965 року район відновлено у складі Александровської, Великокірдяшевської, Великоколоярської, Віляйської, В'юнської, Наровчатської, Орловської, Плесковської, Потодеєвської та Суркінської сільрад. 9 вересня 1974 року утворена Великокавендрівська сільрада. 18 березня 1975 року утворена Новопічурівська сільрада. У травні 1992 року утворена Азарапінська сільрада.

Населення

Населення — 10039 осіб (2019; 12069 в 2010, 13839 у 2002).

Адміністративний поділ

Район адміністративно поділяється на 13 сільських поселень:

Поселення Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2019) 		Центр Населені
пункти
Азарапінська сільська рада 35,02 410 343 280 Азарапіно 2
Великокавендрівська сільська рада 41,06 812 629 511 Велика Кавендра 1
Великокірдяшевська сільська рада 119,27 430 360 280 Велике Кірдяшево 6
Великоколоярська сільська рада 87,92 1167 878 679 Великий Колояр 4
Віляйська сільська рада 89,51 1064 896 700 Віляйки 5
В'юнська сільська рада 74,28 674 593 495 В'юнки 4
Наровчатська сільська рада 98,38 4954 4668 4067 Наровчат 3
Новопічурська сільська рада 106,83 843 785 657 Нові Пічури 5
Орловська сільська рада 40,46 552 440 381 Орловка 2
Плесковська сільська рада 53,03 656 567 429 Плесковка 3
Потодеєвська сільська рада 60,09 721 534 444 Потодеєво 4
Скановська сільська рада 59,21 755 752 624 Сканово 4
Суркінська сільська рада 91,92 801 624 492 Телешовка 3

Найбільші населені пункти

Нижче подано перелік населених пунктів з чисельність населення понад 1000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
1 Наровчат 4398 4199

Примітки

  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Результати перепису населення 2010 року в Пензенській області (рос.)
  3. Результати перепису населення 2002 року в Пензенській області (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Narovcha tskij rajon ros Narovchatskij rajon municipalnij rajon u skladi Penzenskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi Narovchatskij rajonros Narovchatskij rajonOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Penzenska oblastUtvorenij 1928 rokuNaselennya 2019 10039 osibPlosha 956 95 km Gustota naselennya 10 49 osib km Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr selo NarovchatKilkist silskih poselen 13Silskih naselenih punktiv 46Vlada Administrativnij centr selo Narovchat IstoriyaNarovchatskij rajon utvoreno 16 lipnya 1928 roku u skladi Mordovskogo okrugu Do nogo uvijshla chastina kolishnogo Penzenskoyi guberniyi U sichni 1929 roku rajon uvijshov do skladu pri comu do nogo ne uvijshli Alkinska Klinovska Novo Pichurska Perevisyevska Chepurnovska ta Yang Majdanska silradi 23 chervnya 1930 roku pislya likvidaciyi okrugiv rajon uvijshov u bezposerednye pidporyadkuvannya Serednovolzkogo krayu z 27 sichnya 1935 roku z 5 grudnya 1936 roku Kujbishevskoyi oblasti U serpni 1930 roku do skladu Narovchatskogo rajonu bula vklyuchena teritoriya likvidovanogo Byednodem yanovskogo rajonu 8 grudnya do skladu Kerenskogo rajonu peredani Aleksiyevska Rusko Lundacka Rusko Pimburska Soshnikovska silradi 8 chervnya 1931 roku buli likvidovani Balalakovska Veliko Cherdakovska Vichutska Vonyuchenska Durasovska Kadikovska Koshelovska Malo Kavendrivska Svishevska Staro Sotska ta Teleshovska silradi 25 sichnya 1935 roku buv vidnovlenij Byednodem yanovskij rajon do yakogo peredani Abashevska Byednodem yanovska Vedenyapinska Dubrovska Liplejska Lip yagovska Monastirska Ustyinska Homutovska ta Cepayevska silradi 25 lyutogo 1937 roku buli utvoreni Starosotska ta Novop yatinska silradi 27 listopada rajon uvijshov do skladu Tambovskoyi oblasti 4 lyutogo 1939 roku do skladu Penzenskoyi oblasti Na toj chas do jogo skladu vhodili Azarapinska Akimovshinska Aleksandrovska Velikokavendrivska Veliko Kirdyashevska Veliko Koloyarska Vilyajska V yunska Kazenchinska Kazeyevska Kaurecka Lyachinska Maslovska Melyukovska Narovchatska Orlovska Panska Pleskovska Potodeyevska Rozhdestveno Tezikovska Surkinska Shadrinska Shilovska ta Shutovska silradi 16 listopada 1940 roku do rajonu vklyuchena Novopichurska silrada Kovilkinskogo rajonu Mordovskoyi ARSR 12 chervnya 1952 roku Shutovska silrada perejmenovana v Savinsku 18 chervnya 1954 roku likvidovani Azarapinska Velikokavendrivska Kaurecka Novopichurska Lyachinska Kazenchenska Maslovska Panska Rozhdestveno Tezikovska Savinska Shadrinska ta Shilovska silradi 25 bereznya 1959 roku buli likvidovani Akimovshinska ta Kazeyevska silradi 23 chervnya 1960 roku likvidovana Melyukovska silrada 1 lyutogo 1963 roku rajon buv likvidovanij teritoriya peredana do skladu Nizhnolomovskogo rajonu 12 sichnya 1965 roku rajon vidnovleno u skladi Aleksandrovskoyi Velikokirdyashevskoyi Velikokoloyarskoyi Vilyajskoyi V yunskoyi Narovchatskoyi Orlovskoyi Pleskovskoyi Potodeyevskoyi ta Surkinskoyi silrad 9 veresnya 1974 roku utvorena Velikokavendrivska silrada 18 bereznya 1975 roku utvorena Novopichurivska silrada U travni 1992 roku utvorena Azarapinska silrada NaselennyaNaselennya 10039 osib 2019 12069 v 2010 13839 u 2002 Administrativnij podilRajon administrativno podilyayetsya na 13 silskih poselen Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Naseleni punktiAzarapinska silska rada 35 02 410 343 280 Azarapino 2Velikokavendrivska silska rada 41 06 812 629 511 Velika Kavendra 1Velikokirdyashevska silska rada 119 27 430 360 280 Velike Kirdyashevo 6Velikokoloyarska silska rada 87 92 1167 878 679 Velikij Koloyar 4Vilyajska silska rada 89 51 1064 896 700 Vilyajki 5V yunska silska rada 74 28 674 593 495 V yunki 4Narovchatska silska rada 98 38 4954 4668 4067 Narovchat 3Novopichurska silska rada 106 83 843 785 657 Novi Pichuri 5Orlovska silska rada 40 46 552 440 381 Orlovka 2Pleskovska silska rada 53 03 656 567 429 Pleskovka 3Potodeyevska silska rada 60 09 721 534 444 Potodeyevo 4Skanovska silska rada 59 21 755 752 624 Skanovo 4Surkinska silska rada 91 92 801 624 492 Teleshovka 3Najbilshi naseleni punktiNizhche podano perelik naselenih punktiv z chiselnist naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Narovchat 4398 4199PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Rezultati perepisu naselennya 2010 roku v Penzenskij oblasti ros Rezultati perepisu naselennya 2002 roku v Penzenskij oblasti ros

Дата публікації:
Топ