Напівпустелі Бадгиз та Карабіль (WWF ID:PA1306) — екорегіон охоплює пагорби на північ від центральних гірських хребтів Афганістану, південного сходу Туркменістану та частини Узбекистану та Таджикистану. Ця територія підтримує високе біорізноманіття та низку рідкісних та ендемічних видів, таких як Equus hemionus kulan, що знаходиться під загрозою зникнення.
Долина динозаврів, заповідник Койтендаг, Туркменістан | |
Екозона | Палеарктика |
---|---|
Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
Площа, км² | 133643 |
Країни | Туркменістан, Афганістан, Узбекистан, Таджикистан, Іран |
Розташування екорегіону (жовтим) |
Розташування та опис
Горбистий екорегіон розташований між великою піщаною пустелею Каракуми на півночі, горами Коентаг на сході, горами Парапаміз Гіндукушу в Афганістані на півдні та горами Копетдаг у Туркменістані та Ірані на півдні та південному заході. По всьому регіону є великі западини висохлих солончаків, де зростають солестійкі рослини.
Клімат
Клімат екорегіону — середземноморський клімат (класифікація кліматів Кеппена Csa). Клімат характеризується спекотним, іноді дуже спекотним, сухим літом і м’якою вологою зимою. Середня температура найспекотнішого місяця перевищує 22°C, а найхолодніша 0–18°C. Опадів у природному заповіднику Бадгиз випадає 130 мм/рік — 430 мм/рік. Вітри сильні, як правило, північні та північно-західні.
Флора і фауна
Біорізноманіття у регіоні є високим, оскільки клімат відносно м’який, а місце розташування знаходиться у перехідній зоні, яка підтримує як ірано-афганські, так і центральноазійські квіткові спільноти. В області зафіксовано понад 1100 видів судинних рослин. Домінуючими рослинами є Carex pachystylis. Також зустрічаються чагарники і саксаул. Для захисту гаїв диких фісташкових дерев виділено заповідні території
Регіон підтримує важливі популяції великих ссавців, таких як азійський дикий осел (онагер) і джейран Neophron percnopterus, що перебуває під загрозою зникнення, також зустрічається в регіоні.
Заповідники
Примітки
- (англ.). World Wildlife Federation (WWF). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- (англ.). Resolve, using WWF data. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 14 вересня 2019.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2010. Процитовано 14 вересня 2019.
- (англ.). World Bank. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
- (англ.). Birdlife International. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 28 червня 2020.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Напівпустеля Бадгиз та Карабіль
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Napivpusteli Badgiz ta Karabil WWF ID PA1306 ekoregion ohoplyuye pagorbi na pivnich vid centralnih girskih hrebtiv Afganistanu pivdennogo shodu Turkmenistanu ta chastini Uzbekistanu ta Tadzhikistanu Cya teritoriya pidtrimuye visoke bioriznomanittya ta nizku ridkisnih ta endemichnih vidiv takih yak Equus hemionus kulan sho znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya Napivpusteli Badgiz ta Karabil Dolina dinozavriv zapovidnik Kojtendag TurkmenistanEkozona PalearktikaBiom Pusteli i sklerofitni chagarnikiPlosha km 133643Krayini Turkmenistan Afganistan Uzbekistan Tadzhikistan IranRoztashuvannya ekoregionu zhovtim Roztashuvannya ta opisGorbistij ekoregion roztashovanij mizh velikoyu pishanoyu pusteleyu Karakumi na pivnochi gorami Koentag na shodi gorami Parapamiz Gindukushu v Afganistani na pivdni ta gorami Kopetdag u Turkmenistani ta Irani na pivdni ta pivdennomu zahodi Po vsomu regionu ye veliki zapadini visohlih solonchakiv de zrostayut solestijki roslini KlimatKlimat ekoregionu seredzemnomorskij klimat klasifikaciya klimativ Keppena Csa Klimat harakterizuyetsya spekotnim inodi duzhe spekotnim suhim litom i m yakoyu vologoyu zimoyu Serednya temperatura najspekotnishogo misyacya perevishuye 22 C a najholodnisha 0 18 C Opadiv u prirodnomu zapovidniku Badgiz vipadaye 130 mm rik 430 mm rik Vitri silni yak pravilo pivnichni ta pivnichno zahidni Flora i faunaBioriznomanittya u regioni ye visokim oskilki klimat vidnosno m yakij a misce roztashuvannya znahoditsya u perehidnij zoni yaka pidtrimuye yak irano afganski tak i centralnoazijski kvitkovi spilnoti V oblasti zafiksovano ponad 1100 vidiv sudinnih roslin Dominuyuchimi roslinami ye Carex pachystylis Takozh zustrichayutsya chagarniki i saksaul Dlya zahistu gayiv dikih fistashkovih derev vidileno zapovidni teritoriyi Region pidtrimuye vazhlivi populyaciyi velikih ssavciv takih yak azijskij dikij osel onager i dzhejran Neophron percnopterus sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya takozh zustrichayetsya v regioni Zapovidniki en Badgizkij zapovidnikPrimitki angl World Wildlife Federation WWF Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2020 angl Resolve using WWF data Arhiv originalu za 12 kvitnya 2017 Procitovano 14 veresnya 2019 Kottek M J Grieser C Beck B Rudolf and F Rubel 2006 PDF angl Gebruder Borntraeger 2006 Arhiv originalu PDF za 1 chervnya 2010 Procitovano 14 veresnya 2019 angl World Bank Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 14 veresnya 2019 angl Birdlife International Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 28 chervnya 2020 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Napivpustelya Badgiz ta Karabil