Налужжя

Налу́жжя — село Микулинецької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. Підпорядковане Струсівській сільській раді до 2020 року. Розташоване на берегах річки Серет.

село Налужжя
Церква Успіння Пресвятої Богородиці Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Микулинецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040290140093075
Основні дані
Засноване	1783
Населення	505
Площа	1,308 км²
Густота населення	386.09 осіб/км²
Поштовий індекс	48127
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°21′22″ пн. ш. 25°37′09″ сх. д. / 49.35611° пн. ш. 25.61917° сх. д. / 49.35611; 25.61917Координати: 49°21′22″ пн. ш. 25°37′09″ сх. д. / 49.35611° пн. ш. 25.61917° сх. д. / 49.35611; 25.61917
Середня висота над рівнем моря	350 м
Водойми	Серет
Відстань до районного центру	11 км
Місцева влада
Адреса ради	48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11
Карта
Налужжя
Налужжя
Мапа
Налужжя у Вікісховищі

Населення — 505 осіб (2001).

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та неоліту.

Перша писемна згадка — 1783. В цей час воно належало до Струсівської управи. 50 % населення села були поляками.

1900 року було засновано читальню «Просвіта». 1915 року під час Першої Світової Війни село було повністю зруйноване російськими військами і лише згодом відновлене.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	505	100%

Мікротопоніми

Назви піль: від Руліс, за Могилою, Рементарська стінка, Шляхеччина.

Поширені прізвища

Бенцаль, Бутрин, Винник, , Калинський, , Кожушко, Стефанишин, Клименко.

Пам'ятки

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці, ПЦУ (1872), 2 «фіґури».

Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини (відновлено 1998).

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1 ступ., бібліотека.

Відомі люди

Народилися

• Капуста Микола (1883—1960) — український військовик, кооперативний та громадський діяч.
• Михайло Курилович (1858—1919) — автрійський правник і військовик українського походження, генерал-аудитор австро-угорської армії. Син місцевого пароха о. Михайла Куриловича.
• Мазур Андрій Євгенович (28 листопада 1975 — 3 серпня 2015) — сержант 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве)., учасник російсько-української війни.
•  — український правник, громадський діяч.
• Стефаницький Іван  — український громадський діяч діаспори у Канаді.
• о. Михайло Курилович (1821—1884) — греко-католицький священник, громадський діяч, був парохом у 1847—1863 роках.

Галерея

• Церква Успіння Пресвятої Богородиці, (1872)
• Статуя Божої Матері
• Клуб
• Пам'ятний хрест
• Автобусна зупинка біля села

Примітки

1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
2. Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини // Відбиток з «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. — Мюнхен, 1971. — C. 174.
3. . Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 27 березня 2016.
4. Загинув боєць АТО з Тернопільщини Андрій Мазур - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 29 березня 2024.

Джерела

• , Яблонська Л. Налужжя // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 599. — .
• Енциклопедія Української діаспори. — К. — Нью-Йорк — Чикаго — Мельбурн. 1995. — Т. 4. - С.116