Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар, трапляється, коли народження електрон-позитронних пар завдяки взаємодії високоенергетичних гамма-променів з атомними ядрами зменшує тиск світла в ядрі надмасивної зорі. Якщо тиск випромінювання в зоряному ядрі зменшується, немає іншої сили, здатної протидіяти силі гравітації, тому ядро частково стискається. Це стискання прискорює ядерні реакції горіння важких елементів у зоряному ядрі, що призводить до потужного термоядерного вибуху, який викидає весь зоряний матеріал у навколишній простір, не залишаючи жодного залишку (ніякої чорної діри), окрім викинутого вибухом газу. Явище вибуху наднової цього типу може мати місце лише у випадку надмасивних зір із масами у проміжку від 130 до 250 мас Сонця, які мають низьку металічність (низький вміст хімічних елементів, важчих за гелій). Описаний тип наднової є теоретичною моделлю, проте астрономи вважають, що спостережувані об'єкти SN 2006gy і виникли саме в результаті вибуху наднової, спричиненого нестабільністю електрон-позитронних пар.
Фізика
Тиск фотонів
У ядрах дуже масивних гарячих зір тиск гамма-променів, які генеруються в процесі перетікання там ядерних реакцій горіння водню, урівноважує гравітаційний тиск верхніх шарів зорі. У такому стані зоря перебуває в динамічній рівновазі й може існувати. Проте, коли тиск випромінювання в зоряному ядрі внаслідок певних причин зменшується, ядро виходить зі стану рівноваги й гравітаційна сила намагається його стиснути, що може призвести до гравітаційного колапсу ядра.
Генерування гамма променів
Генерування гамма променів відбувається в процесі ядерних реакцій горіння водню, у процесі яких він перетворюється на важчі елементи, аж до заліза, у зоряних надрах. Згідно із законом Стефана-Больцмана, загальний потік випроміненої енергії є пропорційним температурі T4 середовища, де ця енергія була згенерована, а згідно із законом зміщення Віна, максимум випроміненої енергії припадає на довжину хвилі, що обернено пропорційна до цієї ж температури. Тому, чим гарячіше зоряне ядро, тим більше енергії там генерується й тим більше буде високо енергетичних гамма квантів, чия довжина хвилі є дуже малою.
Утворення пар частинка-античастинка
Народження пар частинка-античастинка відбувається внаслідок електромагнітної взаємодії гамма-випромінювання з ядрами атомів. Для певного середовища ефективний переріз народження пар суттєво залежить від енергії гамма-фотонів, оскільки чим більша енергія гамма-променів, тим більша ймовірність їх взаємодії з атомними ядрами при розповсюдженні світла. За високих енергій гамма-променів цієї енергії достатньо для народження електрон-позитронних пар. При цьому енергія випромінювання частково перетворюється на масу, оскільки утворюються рівна кількість частинок та античастинок із ненульовою масою.
Народжені в парі електрон і позитрон через досить короткий проміжок часу анігілюють, продукуючи гамма-фотони, які матимуть довільний напрямок розповсюдження. Таким чином, швидкість перенесення енергії випромінювання назовні від зоряного ядра залежить від середньої дистанції вільного розповсюдження гамма-променів між двома послідовними випадками народження електрон-позитронних пар.
Поглинання гамма-променів
Середня дистанція вільного розповсюдження гамма-променів залежить також від хімічного складу матеріалу та його густини, оскільки від цих характеристик залежить його оптична товщина. Так, атом водню має малий ефективний переріз взаємодії зі світлом і, відповідно, водневий прошарок матеріалу має малу оптичну товщину. Водночас метали мають великий ефективний переріз взаємодії зі світлом і, відповідно, прошарок матеріалу з великим вмістом металів має велику оптичну товщину.
Для низько-енергетичних гамма-квантів домінує їх комптонівське розсіювання на ядрах атомів. Зі збільшенням енергії гамма-квантів ефективність комптонівського розсіювання зменшується і вони в середньому розповсюджуються на більшу відстань. При подальшому зростанні енергії гамма-квантів досягається момент, коли енергія фотона перевищує поріг народження електрон-позитронних пар. За ще більших енергій гамма-квантів ефективність народження пар суттєво зростає й середня довжина їх вільного пробігу зменшується.
Нестабільність зоряного ядра
Чим вища температура зоряного ядра, тим більше високо-енергетичних гамма-квантів ним продукується. При досить високих енергіях гамма-квантів процес народження електрон-позитронних пар стає домінуючим, що призводить до різкого зменшення середньої довжини їх вільного пробігу й відповідно до збільшення локальної температури, бо передача енергії назовні уповільнюється. Таким чином, цей процес набуває обвального характеру, оскільки за вищої температури продукуються гамма-кванти ще більшої енергії, що, у свою чергу, підвищує ефективність народження пар — середня довжина вільного пробігу гамма-квантів зменшується і, відповідно, йде подальше зростання температури. Процес йде по замкненому колу й призводить до невпинного зростання температури у зоряному ядрі.
Водночас на периферії зоряного ядра, де температури значно нижчі, ніж у його центрі, тиск гамма-випромінювання зменшується, бо менше гамма-квантів в одиницю часу може покинути зоряне ядро. Тому внаслідок дії гравітаційної сили під вагою зовнішніх шарів зоряне ядро стискається й ущільнюється, що призводить до подальшого зростання температури й густини матерії в його центрі.
Залежність вибуху наднової цього типу від інших характеристик зорі
Зорі з великою швидкістю осьового обертання або з великою металічністю теоретично не повинні вибухнути внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар. Розвиток цієї нестабільності характерний для зір із порівняно малим обертанням і низькою металічністю. У випадку, коли надмасивна зоря була сформована в результаті зіткнення і злиття двох окремих зір із металічністю в проміжку від Z=0,02 до Z=0,001 й кінцева маса зорі буде більшою за 120 мас Сонця, то вона може закінчити свою еволюцію саме спалахом наднової цього типу, повністю розпорошивши весь зоряний матеріал в оточуючому просторі.
Зорі з великою металічністю можуть досягти лише певної максимальної маси, яка визначається межею Едінгтона, після чого така масивна зоря починає активно втрачати свою масу за рахунок потужного зоряного вітру.
Поведінка зорі
Опис поведінки надмасивної зоря в разі досягнення в її ядрі умов нестабільності пар частинка-античастинка можна знайти в кількох джерелах .
Менше 100 мас Сонця
Для зір з масами меншими 100 мас Сонця енергія гамма-променів недостатня для продукування в зоряному ядрі електрон-позитронних пар. Якщо маса таких зір на стадії головної послідовності перевищує 8 мас Сонця, то врешті-решт вони закінчують свою еволюцію вибухом наднової II типу, або , якщо зоря входила до подвійної системи з обміном маси, з утворенням білого карлика, нейтронної зорі або чорної діри — залежно від початкової маси зорі. Зорі з масами більше 25 мас Сонця є досить гарячими й постійно втрачають масу за рахунок зоряного вітру. Згодом ядро такої зорі оголюється — зоря повністю втрачає водневу оболонку й вийходить на стадію зорі Вольфа-Райє, після чого продовжує свою еволюцію до вибуху наднової.
Від 100 до 130 мас Сонця
У зір із масами в проміжку від 100 до приблизно 130 мас Сонця коливання тиску і температури в зоряному ядрі можуть створити там умови для народження пар, але цей процес не встигає набрати лавиноподібного характеру. Коливання тиску й температури в ядрі зорі породжують зоряні пульсації, які, розповсюджуючись назовні, різко збільшують (масивні зорі досить активно втрачають свою масу як на стадії свого перебування на головній послідовності, так і впродовж подальшої еволюції). Щось подібне спостерігається у зорі (Ета Кіля).
Швидка втрата маси зменшує загальну масу зорі й температура, і тиск у її ядрі частково зменшуються. Згодом пульсації затухають, і зоря повертається до рівноважного стану. Проте процес втрати зорею маси за рахунок зоряного вітру продовжується, до поки її ядро не оголиться (зоря вийде на стадію зорі Вольфа-Райє) і зоря продовжить свою еволюцію до вибуху або .
Від 130 до 250 мас Сонця
У дуже масивних зір із масами в проміжку від 130 до приблизно 250 мас Сонця в зоряному ядрі створюються умови для лавиноподібного народження пар, що приводить до вибуху наднової цього типу. Унаслідок зменшення тиску гамма-випромінювання, енергія якого задіяна для народження пар, під дією сили гравітації ядро такої зорі колапсує, спричиняючи різке підвищення тиску й густини матерії, що, у свою чергу, прискорює перебіг реакцій термоядерного горіння елементів у ядрі й призводить, по суті, до термоядерного вибуху ядра. Оскільки вибух генерується безпосередньо в центрі ядра такої зорі, а його енергія значно перевищує гравітаційну енергію зв'язку між усіма атомами зорі, то матеріал такої зорі повністю викидається вибухом у . Тому після вибуху наднової цього типу не залишається жодного компактного тіла на кшталт чорної діри або нейтронної зорі, а залишається лише величезна бульбашка гарячого газу збагаченого важкими елементами. Серед важких елементів, що потрапляють до газової хмари, можна назвати радіоактивний , котрий розпадається з періодом напіврозпаду близько 6,1 доби утворюючи . У свою чергу, кобальт-56 перетворюється через ланку послідовних розпадів на стабільний ізотоп залізо-56, спектральні лінії якого можна спостерігати у спектрі випромінювання газової бульбашки. Сама газова бульбашка світиться завдяки зіткненням швидких атомів викинутого вибухом гарячого газу з повільними атомами холоднішого газу міжзоряного середовища, а також завдяки енергії радіоактивного розпаду ізотопів важких елементів, згенерованих у процесі вибуху наднової.
Понад 250 мас Сонця
Якщо маса зорі перевищує 250 мас Сонця, її швидка еволюція теоретично приводить до утворення масивного гелієвого ядра з масою більше 133 мас Сонця. За таких умов ефективно відбуваються ендотермічні ядерні реакції, даючи ядру змогу уникнути розриву термоядерним вибухом й сколапсувати до чорної діри.
Примітки
- Fraley, Gary S. (1968). . . 2 (1): 96—114. Bibcode:1968Ap&SS...2...96F. doi:10.1007/BF00651498. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 15 листопада 2011.
- Gal-Yam, A.; Mazzali, P.; Ofek, E. O. та ін. (3), , Nature, 462: 624—627, Bibcode:2009Natur.462..624G, doi:10.1038/nature08579, архів оригіналу за 1 березня 2017, процитовано 15 листопада 2011
{{}}: Явне використання «та ін.» у:|last4=() - Belkus, H.; Van Bever, J.; Vanbeveren, D. (2007). . The Astrophysical Journal. 659 (2): 1576—1581. arXiv:astro-ph/0701334. Bibcode:2007ApJ...659.1576B. doi:10.1086/512181. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 15 листопада 2011.
- Smith, Nathan; Li, Weidong; Foley, Ryan J.; Wheeler, J. Craig; Pooley, David; Chornock, Ryan; Filippenko, Alexei V.; Silverman, Jeffrey M.; Quimby, Robert; Bloom, Joshua S.; Hansen, Charles (2007). . The Astrophysical Journal. 666 (2): 1116—1128. arXiv:astro-ph/0612617. Bibcode:2007ApJ...666.1116S. doi:10.1086/519949. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 15 листопада 2011.
- Fryer, C.L.; Woosley, S. E.; Heger, A. (2001). . The Astrophysical Journal. 550 (1). arXiv:astro-ph/0007176. Bibcode:2001ApJ...550..372F. doi:10.1086/319719. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 15 листопада 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nadnova sho vibuhaye vnaslidok nestabilnosti narodzhennya elektron pozitronnih par traplyayetsya koli narodzhennya elektron pozitronnih par zavdyaki vzayemodiyi visokoenergetichnih gamma promeniv z atomnimi yadrami zmenshuye tisk svitla v yadri nadmasivnoyi zori Yaksho tisk viprominyuvannya v zoryanomu yadri zmenshuyetsya nemaye inshoyi sili zdatnoyi protidiyati sili gravitaciyi tomu yadro chastkovo stiskayetsya Ce stiskannya priskoryuye yaderni reakciyi gorinnya vazhkih elementiv u zoryanomu yadri sho prizvodit do potuzhnogo termoyadernogo vibuhu yakij vikidaye ves zoryanij material u navkolishnij prostir ne zalishayuchi zhodnogo zalishku niyakoyi chornoyi diri okrim vikinutogo vibuhom gazu Yavishe vibuhu nadnovoyi cogo tipu mozhe mati misce lishe u vipadku nadmasivnih zir iz masami u promizhku vid 130 do 250 mas Soncya yaki mayut nizku metalichnist nizkij vmist himichnih elementiv vazhchih za gelij Opisanij tip nadnovoyi ye teoretichnoyu modellyu prote astronomi vvazhayut sho sposterezhuvani ob yekti SN 2006gy i vinikli same v rezultati vibuhu nadnovoyi sprichinenogo nestabilnistyu elektron pozitronnih par Ilyustraciya poyasnyuye yavishe nadnovoyi sho vibuhaye vnaslidok nestabilnosti elektron pozitronnih par U yadrah duzhe masivnih zir chiya zoryana masa perevishuye 120 mas Soncya energiya zgenerovanih gamma promeniv ye dostatnoyu dlya utvorennya par chastinka antichastinka Pri comu v zoryanomu yadri zmenshuyetsya kilkist kvantiv gamma viprominyuvannya sho prizvodit do zmenshennya tisku svitla j yadro kolapsuye pid diyeyu vlasnoyi potuzhnoyi gravitaciyi Kolaps yadra u svoyu chergu prizvodit do vibuhu zori yak nadnovoyi u rezultati yakogo ves material zori vikidayetsya v navkolishnij prostir u viglyadi gazu i vid neyi bilshe nichogo ne zalishayetsya FizikaKombinovana svitlina ob yektu z jogo zobrazhen otrimanih kosmichnim teleskopom Svift v fotometrichnih smugah UBV Tisk fotoniv U yadrah duzhe masivnih garyachih zir tisk gamma promeniv yaki generuyutsya v procesi peretikannya tam yadernih reakcij gorinnya vodnyu urivnovazhuye gravitacijnij tisk verhnih shariv zori U takomu stani zorya perebuvaye v dinamichnij rivnovazi j mozhe isnuvati Prote koli tisk viprominyuvannya v zoryanomu yadri vnaslidok pevnih prichin zmenshuyetsya yadro vihodit zi stanu rivnovagi j gravitacijna sila namagayetsya jogo stisnuti sho mozhe prizvesti do gravitacijnogo kolapsu yadra Generuvannya gamma promeniv Generuvannya gamma promeniv vidbuvayetsya v procesi yadernih reakcij gorinnya vodnyu u procesi yakih vin peretvoryuyetsya na vazhchi elementi azh do zaliza u zoryanih nadrah Zgidno iz zakonom Stefana Bolcmana zagalnij potik viprominenoyi energiyi ye proporcijnim temperaturi T4 seredovisha de cya energiya bula zgenerovana a zgidno iz zakonom zmishennya Vina maksimum viprominenoyi energiyi pripadaye na dovzhinu hvili sho oberneno proporcijna do ciyeyi zh temperaturi Tomu chim garyachishe zoryane yadro tim bilshe energiyi tam generuyetsya j tim bilshe bude visoko energetichnih gamma kvantiv chiya dovzhina hvili ye duzhe maloyu Utvorennya par chastinka antichastinka Narodzhennya par chastinka antichastinka vidbuvayetsya vnaslidok elektromagnitnoyi vzayemodiyi gamma viprominyuvannya z yadrami atomiv Dlya pevnogo seredovisha efektivnij pereriz narodzhennya par suttyevo zalezhit vid energiyi gamma fotoniv oskilki chim bilsha energiya gamma promeniv tim bilsha jmovirnist yih vzayemodiyi z atomnimi yadrami pri rozpovsyudzhenni svitla Za visokih energij gamma promeniv ciyeyi energiyi dostatno dlya narodzhennya elektron pozitronnih par Pri comu energiya viprominyuvannya chastkovo peretvoryuyetsya na masu oskilki utvoryuyutsya rivna kilkist chastinok ta antichastinok iz nenulovoyu masoyu Narodzheni v pari elektron i pozitron cherez dosit korotkij promizhok chasu anigilyuyut produkuyuchi gamma fotoni yaki matimut dovilnij napryamok rozpovsyudzhennya Takim chinom shvidkist perenesennya energiyi viprominyuvannya nazovni vid zoryanogo yadra zalezhit vid serednoyi distanciyi vilnogo rozpovsyudzhennya gamma promeniv mizh dvoma poslidovnimi vipadkami narodzhennya elektron pozitronnih par Poglinannya gamma promeniv Serednya distanciya vilnogo rozpovsyudzhennya gamma promeniv zalezhit takozh vid himichnogo skladu materialu ta jogo gustini oskilki vid cih harakteristik zalezhit jogo optichna tovshina Tak atom vodnyu maye malij efektivnij pereriz vzayemodiyi zi svitlom i vidpovidno vodnevij prosharok materialu maye malu optichnu tovshinu Vodnochas metali mayut velikij efektivnij pereriz vzayemodiyi zi svitlom i vidpovidno prosharok materialu z velikim vmistom metaliv maye veliku optichnu tovshinu Dlya nizko energetichnih gamma kvantiv dominuye yih komptonivske rozsiyuvannya na yadrah atomiv Zi zbilshennyam energiyi gamma kvantiv efektivnist komptonivskogo rozsiyuvannya zmenshuyetsya i voni v serednomu rozpovsyudzhuyutsya na bilshu vidstan Pri podalshomu zrostanni energiyi gamma kvantiv dosyagayetsya moment koli energiya fotona perevishuye porig narodzhennya elektron pozitronnih par Za she bilshih energij gamma kvantiv efektivnist narodzhennya par suttyevo zrostaye j serednya dovzhina yih vilnogo probigu zmenshuyetsya Nestabilnist zoryanogo yadraChim visha temperatura zoryanogo yadra tim bilshe visoko energetichnih gamma kvantiv nim produkuyetsya Pri dosit visokih energiyah gamma kvantiv proces narodzhennya elektron pozitronnih par staye dominuyuchim sho prizvodit do rizkogo zmenshennya serednoyi dovzhini yih vilnogo probigu j vidpovidno do zbilshennya lokalnoyi temperaturi bo peredacha energiyi nazovni upovilnyuyetsya Takim chinom cej proces nabuvaye obvalnogo harakteru oskilki za vishoyi temperaturi produkuyutsya gamma kvanti she bilshoyi energiyi sho u svoyu chergu pidvishuye efektivnist narodzhennya par serednya dovzhina vilnogo probigu gamma kvantiv zmenshuyetsya i vidpovidno jde podalshe zrostannya temperaturi Proces jde po zamknenomu kolu j prizvodit do nevpinnogo zrostannya temperaturi u zoryanomu yadri Vodnochas na periferiyi zoryanogo yadra de temperaturi znachno nizhchi nizh u jogo centri tisk gamma viprominyuvannya zmenshuyetsya bo menshe gamma kvantiv v odinicyu chasu mozhe pokinuti zoryane yadro Tomu vnaslidok diyi gravitacijnoyi sili pid vagoyu zovnishnih shariv zoryane yadro stiskayetsya j ushilnyuyetsya sho prizvodit do podalshogo zrostannya temperaturi j gustini materiyi v jogo centri Zalezhnist vibuhu nadnovoyi cogo tipu vid inshih harakteristik zoriZori z velikoyu shvidkistyu osovogo obertannya abo z velikoyu metalichnistyu teoretichno ne povinni vibuhnuti vnaslidok nestabilnosti narodzhennya elektron pozitronnih par Rozvitok ciyeyi nestabilnosti harakternij dlya zir iz porivnyano malim obertannyam i nizkoyu metalichnistyu U vipadku koli nadmasivna zorya bula sformovana v rezultati zitknennya i zlittya dvoh okremih zir iz metalichnistyu v promizhku vid Z 0 02 do Z 0 001 j kinceva masa zori bude bilshoyu za 120 mas Soncya to vona mozhe zakinchiti svoyu evolyuciyu same spalahom nadnovoyi cogo tipu povnistyu rozporoshivshi ves zoryanij material v otochuyuchomu prostori Zori z velikoyu metalichnistyu mozhut dosyagti lishe pevnoyi maksimalnoyi masi yaka viznachayetsya mezheyu Edingtona pislya chogo taka masivna zorya pochinaye aktivno vtrachati svoyu masu za rahunok potuzhnogo zoryanogo vitru Povedinka zoriOpis povedinki nadmasivnoyi zorya v razi dosyagnennya v yiyi yadri umov nestabilnosti par chastinka antichastinka mozhna znajti v kilkoh dzherelah Menshe 100 mas Soncya Dlya zir z masami menshimi 100 mas Soncya energiya gamma promeniv nedostatnya dlya produkuvannya v zoryanomu yadri elektron pozitronnih par Yaksho masa takih zir na stadiyi golovnoyi poslidovnosti perevishuye 8 mas Soncya to vreshti resht voni zakinchuyut svoyu evolyuciyu vibuhom nadnovoyi II tipu abo yaksho zorya vhodila do podvijnoyi sistemi z obminom masi z utvorennyam bilogo karlika nejtronnoyi zori abo chornoyi diri zalezhno vid pochatkovoyi masi zori Zori z masami bilshe 25 mas Soncya ye dosit garyachimi j postijno vtrachayut masu za rahunok zoryanogo vitru Zgodom yadro takoyi zori ogolyuyetsya zorya povnistyu vtrachaye vodnevu obolonku j vijhodit na stadiyu zori Volfa Rajye pislya chogo prodovzhuye svoyu evolyuciyu do vibuhu nadnovoyi Vid 100 do 130 mas Soncya U zir iz masami v promizhku vid 100 do priblizno 130 mas Soncya kolivannya tisku i temperaturi v zoryanomu yadri mozhut stvoriti tam umovi dlya narodzhennya par ale cej proces ne vstigaye nabrati lavinopodibnogo harakteru Kolivannya tisku j temperaturi v yadri zori porodzhuyut zoryani pulsaciyi yaki rozpovsyudzhuyuchis nazovni rizko zbilshuyut masivni zori dosit aktivno vtrachayut svoyu masu yak na stadiyi svogo perebuvannya na golovnij poslidovnosti tak i vprodovzh podalshoyi evolyuciyi Shos podibne sposterigayetsya u zori Eta Kilya Shvidka vtrata masi zmenshuye zagalnu masu zori j temperatura i tisk u yiyi yadri chastkovo zmenshuyutsya Zgodom pulsaciyi zatuhayut i zorya povertayetsya do rivnovazhnogo stanu Prote proces vtrati zoreyu masi za rahunok zoryanogo vitru prodovzhuyetsya do poki yiyi yadro ne ogolitsya zorya vijde na stadiyu zori Volfa Rajye i zorya prodovzhit svoyu evolyuciyu do vibuhu abo Porivnyannya krivoyi zmini blisku z krivimi blisku vlastivimi inshim tipam nadnovih Vid 130 do 250 mas Soncya U duzhe masivnih zir iz masami v promizhku vid 130 do priblizno 250 mas Soncya v zoryanomu yadri stvoryuyutsya umovi dlya lavinopodibnogo narodzhennya par sho privodit do vibuhu nadnovoyi cogo tipu Unaslidok zmenshennya tisku gamma viprominyuvannya energiya yakogo zadiyana dlya narodzhennya par pid diyeyu sili gravitaciyi yadro takoyi zori kolapsuye sprichinyayuchi rizke pidvishennya tisku j gustini materiyi sho u svoyu chergu priskoryuye perebig reakcij termoyadernogo gorinnya elementiv u yadri j prizvodit po suti do termoyadernogo vibuhu yadra Oskilki vibuh generuyetsya bezposeredno v centri yadra takoyi zori a jogo energiya znachno perevishuye gravitacijnu energiyu zv yazku mizh usima atomami zori to material takoyi zori povnistyu vikidayetsya vibuhom u Tomu pislya vibuhu nadnovoyi cogo tipu ne zalishayetsya zhodnogo kompaktnogo tila na kshtalt chornoyi diri abo nejtronnoyi zori a zalishayetsya lishe velichezna bulbashka garyachogo gazu zbagachenogo vazhkimi elementami Sered vazhkih elementiv sho potraplyayut do gazovoyi hmari mozhna nazvati radioaktivnij kotrij rozpadayetsya z periodom napivrozpadu blizko 6 1 dobi utvoryuyuchi U svoyu chergu kobalt 56 peretvoryuyetsya cherez lanku poslidovnih rozpadiv na stabilnij izotop zalizo 56 spektralni liniyi yakogo mozhna sposterigati u spektri viprominyuvannya gazovoyi bulbashki Sama gazova bulbashka svititsya zavdyaki zitknennyam shvidkih atomiv vikinutogo vibuhom garyachogo gazu z povilnimi atomami holodnishogo gazu mizhzoryanogo seredovisha a takozh zavdyaki energiyi radioaktivnogo rozpadu izotopiv vazhkih elementiv zgenerovanih u procesi vibuhu nadnovoyi Ponad 250 mas Soncya Yaksho masa zori perevishuye 250 mas Soncya yiyi shvidka evolyuciya teoretichno privodit do utvorennya masivnogo geliyevogo yadra z masoyu bilshe 133 mas Soncya Za takih umov efektivno vidbuvayutsya endotermichni yaderni reakciyi dayuchi yadru zmogu uniknuti rozrivu termoyadernim vibuhom j skolapsuvati do chornoyi diri PrimitkiFraley Gary S 1968 2 1 96 114 Bibcode 1968Ap amp SS 2 96F doi 10 1007 BF00651498 Arhiv originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 15 listopada 2011 Gal Yam A Mazzali P Ofek E O ta in 3 Nature 462 624 627 Bibcode 2009Natur 462 624G doi 10 1038 nature08579 arhiv originalu za 1 bereznya 2017 procitovano 15 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Yavne vikoristannya ta in u last4 dovidka Belkus H Van Bever J Vanbeveren D 2007 The Astrophysical Journal 659 2 1576 1581 arXiv astro ph 0701334 Bibcode 2007ApJ 659 1576B doi 10 1086 512181 Arhiv originalu za 22 bereznya 2014 Procitovano 15 listopada 2011 Smith Nathan Li Weidong Foley Ryan J Wheeler J Craig Pooley David Chornock Ryan Filippenko Alexei V Silverman Jeffrey M Quimby Robert Bloom Joshua S Hansen Charles 2007 The Astrophysical Journal 666 2 1116 1128 arXiv astro ph 0612617 Bibcode 2007ApJ 666 1116S doi 10 1086 519949 Arhiv originalu za 20 chervnya 2014 Procitovano 15 listopada 2011 Fryer C L Woosley S E Heger A 2001 The Astrophysical Journal 550 1 arXiv astro ph 0007176 Bibcode 2001ApJ 550 372F doi 10 1086 319719 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 15 listopada 2011