Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Надзвичайні заходи (1927—1928) — серія силових заходів радянського уряду в галузі хлібозаготівель, спрямованих на злам нової економічної політики.
Під час першого комуністичного штурму 1918—20 радянська держава під виглядом обернула на свою власність так звані командні висоти — промисловість, , банки. Однак спроби поставити під державний контроль сільське господавство шляхом його комунізації провалилися. Так само провалилася спроба встановити посівну розкладку на доповнення продовольчої. Перехід до непу означав, що держава визнала право власності селян на в сільському господарстві. Цим самим вона зобов'язалася задовольняти потреби «командних висот» економіки в продовольстві та (с.-г.) сировині шляхом закупівель їх на ринку по цінах, що визначалися балансуванням попиту й пропозиції. Це означало, що держава свідомо йшла на ризик відмови с.-г. виробників від продажу продукції, якщо останні вважатимуть закупівельні ціни невигідними для себе.
Непівська «змичка» міста й села якісно відрізнялася від нормального ринку. Держава мала можливість визначати рівень закупівельних цін, тому що була монополістом у придбанні селянського хліба. Таке ж становище у виробництві промислових товарів давало змогу їй завищувати відпускні ціни. Штучно створюваний перепад у цінах на промислові й с.-г. товари дістав промовисту назву — . За допомогою такого ціноутворення на користь держави «відстригалося» до половини реальних доходів селян від реалізації продукції на ринку.
Курс на індустріалізацію
Після того, як радянський уряд взяв курс на індустріалізацію, ринкова рівновага почала руйнуватися. Хоча в країні почалася інфляція, заготівельні ціни на хліб трималися на попередньому рівні. Зібравши врожай 1927, селяни відмовилися продавати його за невигідними для них цінами. Запаси хліба в держави швидко вичерпалися, у країні спалахнула хлібозаготівельна криза.
Тим часом у продовжувалася боротьба за лідерство. Використовуючи прерогативи генерального секретаря ЦК ВКП(б), Й.Сталін подбав про те, щоб периферійні парткоми обрали на черговий з'їзд у грудні 1927 делегатів, які влаштовували його особисто. XV з'їзд ВКП(б) виправдав сподівання сталінської команди і виключив з партії всіх активних діячів (троцькістсько-зінов'євської опозиції). Коли Й.Сталін упевнився, що контролює не тільки апарат, а й вище керівництво партії, він почав ініціювати надзвичайні заходи в сільському господарстві, які приводили до зламу непу. За 5 днів до закінчення роботи з'їзду, 14 грудня 1927 до партійних організацій хлібозаготівельних районів СРСР надійшла телеграфна директива політбюро ЦК ВКП(б): «Вжити організаційних заходів згори донизу, спрямованих на посилення завезення хліба з боку селянства». Це була перша з 1921 партійна директива, в якій пропонувалися силові заходи для розв'язання економічної проблеми.
Боротьба з «куркулями»
У грудні 1927 — січні 1928 було прийнято низку додаткових постанов ЦК ВКП(б), відповідно до яких почалося здійснення надзвичайних заходів. Влада знову почала використовувати поняття «куркуль», яке не вживалося в законодавстві і в пропаганді від часу завершення зрівняльного поділу землі (в Україні — з 1923). У січні 1928 відбувся масовий виїзд керівників партійних комітетів, аж до Центрального, у сільську «глибинку» з метою посилення хлібозаготівель. ЦК ВКП(б) звернувся до них 14 січня спеціальною директивою за підписом Й.Сталіна, в якій обстановка, що склалася, і передусім зростання цін пояснювалися тим, що «приватник і куркуль використали добросердя і забарність наших організацій, прорвали фронт на хлібному ринку і створили в селян вичікувальні настрої». Директива вимагала арештовувати «спекулянтів, куркульчиків та інших дезорганізаторів ринку і політики цін, негайно віддавати їх під суд, не обтяжувати судові процеси зайвими формальностями».
В Україні з допомогою надзвичайних заходів у січні—лютому 1928 було заготовлено 70 млн пудів хліба. Хлібозаготівельну кризу було подолано силовими засобами. Й.Сталін, однак, розумів: варто було селянам усвідомити, що повертається 1919—20, і вони б негайно обмежилися виробленням продукції тільки для власного споживання. Тому генсек поспішив заспокоїти село. У його циркулярі від 13 лютого 1928 з притиском підкреслювалося: «Розмови про те, що ми нібито скасовуємо неп, запроваджуємо продрозкладку, розкуркулювання і т. д. є контрреволюційним базіканням».
Проте Й.Сталін мав намір розв'язати аграрно-селянську проблему радикально. Селянина треба було позбавити можливості вирішувати, скільки йому сіяти для власних потреб і на продаж. Коли генсек, як і всі інші члени політбюро ЦК ВКП(б), виїхав у січні 1928 в сільську місцевість, то перед партпрацівниками Сибіру він виклав таку програму дій: зажадати від куркулів негайної здачі всіх надлишків хліба за державними цінами, а в разі відмови вжити надзвичайних заходів і конфіскувати надлишки; у найближчі 3—4 роки провести часткову колективізацію сільського господарства; слідом за частковою провести суцільну колективізацію.
Джерела та література
- С. В. Кульчицький. Надзвичайні заходи (1927—1928) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 157. — .
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nadzvichajni zahodi 1927 1928 se riya si lo vih za ho div radyanskogo urya du v ga lu zi hli bo za go ti vel sprya mo va nih na zlam no voyi ekono michnoyi po li ti ki Pid chas persho go ko mu nistichnogo shtur mu 1918 20 radyanska derzha va pid vi glya dom ober nu la na svoyu vlas nist tak zvani ko mandni vi so ti promislovist banki Odnak spro bi po stavi ti pid derzhavnij kontrol silske gospodavstvo shlya hom jo go ko mu ni za ciyi prova li li sya Tak sa mo prova li la sya spro ba vsta no vi ti po sivnu rozklad ku na do povnennya prodo vol choyi Pere hid do ne pu oz na chav sho derzhava vizna la pravo vlas no sti se lyan na v silskomu gospodarstvi Cim sa mim vo na zo bov yaza la sya za do vol nya ti po trebi ko mandnih vi sot ekono mi ki v prodo vol stvi ta s g si ro vi ni shlya hom za ku pi vel yih na rinku po ci nah sho vizna cha li sya ba lansu vannyam po pi tu j propo zi ciyi Ce oz na cha lo sho derzhava svi do mo jshla na ri zik vidmo vi s g vi robni kiv vid proda zhu produkciyi yaksho ostanni vvazha ti mut za ku pi vel ni ci ni ne vi gi dnimi dlya se be Nepivska zmich ka mi sta j se la yakisno vi driznya la sya vid normal no go rinku Derzhava ma la mo zhli vist vizna cha ti ri ven za ku pivel nih cin to mu sho bu la mo no po li stom u prid banni selyanskogo hli ba Take zh stano vi she u virobnictvi promislovih to va riv da va lo zmogu yij za vi shu va ti vidpu skni ci ni Shtuchno stvo ryu va nij pe re pad u ci nah na promi slovi j s g to va ri di stav promo vi stu nazvu Za do po mo goyu ta ko go ci noutvorennya na ko rist derzhavi vidstri ga lo sya do po lo vi ni re alnih do ho div se lyan vid re ali za ciyi produkciyi na rinku Kurs na indu striali za ciyuPi slya to go yak radyanskij uryad vzyav kurs na indu striali za ciyu rinko va rivno va ga po cha la rujnu va ti sya Hocha v krayi ni po cha la sya inflyaciya za go ti vel ni ci ni na hlib trima li sya na po pe redno mu rivni Zi brav shi vrozhaj 1927 se lya ni vidmo vi li sya proda va ti jo go za ne vi gi dnimi dlya nih ci na mi Zapa si hli ba v derzhavi shvid ko vi cherpa li sya u krayi ni spala hnula hli bo za go ti vel na kriza Tim cha som u prodovzhu va la sya bo rot ba za li derstvo Viko ri stovuyu chi prero ga ti vi generalnogo se kreta rya CK VKP b J Sta lin podbav pro te shob pe ri fe rijni part ko mi ob ra li na chergo vij z yizd u grud ni 1927 de le ga tiv yaki vlash to vu va li jo go osobi sto XV z yizd VKP b vi pravdav spodi vannya stalinskoyi ko mandi i vi klyu chiv z partiyi vsih ak tivnih diya chiv trockist s ko zinov yevskoyi opozi ciyi Koli J Sta lin upev nivsya sho kontrolyuye ne til ki aparat a j vi she kerivnictvo partiyi vin po chav ini ci yu va ti nadzvichajni za ho di v silskomu gospodarstvi yaki privo di li do zlamu ne pu Za 5 dniv do za kinchennya ro bo ti z yizdu 14 grud nya 1927 do partijnih organizacij hli bo za go ti vel nih ra jo niv SRSR na dijshla te le graf na di rekti va po litbyu ro CK VKP b Vzhi ti or ga ni za cijnih za ho div zgori do ni zu sprya mo va nih na po si lennya za ve zennya hli ba z bo ku se lyanstva Ce bu la persha z 1921 partijna di rekti va v yakij propo nu va li sya si lo vi za ho di dlya rozv yazannya ekonomichnoyi pro blemi Borotba z kurkulyami U grud ni 1927 sichni 1928 bu lo prij nya to nizku do datko vih po stanov CK VKP b vidpo vidno do yakih po cha lo sya zdijsnen nya nadzvichajnih za ho div Vla da znovu po cha la vi ko ri stovu va ti po nyattya kurkul yake ne vzhiva lo sya v za ko no davstvi i v propa gandi vid cha su za vershennya zrivnyal no go po di lu ze mli v Ukra yi ni z 1923 U sichni 1928 vidbuvsya ma so vij vi yizd ke rivni kiv partijnih komitetiv azh do Cen tralno go u silsku glibinku z me toyu po si lennya hli bo za go ti vel CK VKP b zver nuvsya do nih 14 sichnya specialnoyu di rekti voyu za pidpi som J Sta li na v yakij ob stanovka sho skla la sya i pe re dusim zrostan nya cin po yasnyu va li sya tim sho privatnik i kurkul vi ko ri stali dobro serdya i za barnist na shih or ga ni za cij pror va li front na hlibno mu rinku i stvo ri li v se lyan vi chi ku val ni na stroyi Direkti va vi ma ga la aresh to vu va ti speku lyantiv kurkul chi kiv ta inshih de zorga ni za to riv rinku i po li ti ki cin ne gajno vidda va ti yih pid sud ne ob tya zhu va ti su do vi proce si zajvi mi formal no stya mi V Ukra yi ni z do po mo goyu nadzvichajnih za ho div u sichni lyu to mu 1928 bu lo za go to vleno 70 mln pu div hli ba Hli bo za go ti vel nu krizu bu lo po do la no si lo vi mi za so ba mi J Sta lin od nak ro zu miv varto bu lo se lya nam us vi do mi ti sho po verta yet sya 1919 20 i vo ni b ne gajno ob me zhi li sya vi ro blen nyam produkciyi til ki dlya vlas no go spozhi vannya Tomu gensek po spi shiv za spoko yi ti se lo U jo go cirku lya ri vid 13 lyu to go 1928 z priti skom pidkreslyu va lo sya Roz mo vi pro te sho mi ni bi to skaso vuye mo nep za prova dzhuye mo prod rozklad ku rozkurku lyu vannya i t d ye kontrre vo lyu cijnim ba zi kannyam Pro te J Sta lin mav na mir rozv yaza ti ag rarno selyansku problemu ra di kal no Selya ni na treba bu lo pozba vi ti mo zhlivo sti vi ri shu va ti skil ki jo mu siya ti dlya vlas nih po treb i na prodazh Koli gensek yak i vsi inshi chleni po litbyu ro CK VKP b vi yi hav u sichni 1928 v silsku misce vist to pe red part pracivni ka mi Sibiru vin vi klav ta ku programu dij za zha da ti vid kurku liv ne gajnoyi zdachi vsih nadlishkiv hli ba za derzhavnimi ci na mi a v ra zi vidmo vi vzhiti nadzvichajnih za ho div i konfisku va ti nadlishki u najblizh chi 3 4 ro ki prove sti chast ko vu ko lekti vi za ciyu sils ko go gospo darstva sli dom za chast ko voyu prove sti su cil nu ko lekti vi za ciyu Dzherela ta literaturaS V Kulchic kij Nadzvichajni zahodi 1927 1928 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 157 ISBN 978 966 00 1061 1 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi