Нагородна монета

Нагородна монета — монета, яку вручали як нагороду чи визнання заслуг, у тому числі за військову звитягу. Найбільшого поширення нагородні монети набули у IX—XVII століттях.

Новоробний нагородний червінець Петра I та Івана V. Вручався за кримські походи 1689 року

Першою на Русі нагородою вважається нагородження воєводи Олександра Поповича золотою гривнею князем Володимиром за перемогу влітку 1000 року над військами половців під проводом Володаря11^[].

Спочатку, при зародженні нагородної системи, нагорода була за своїм змістом ближчою до поняття «винагорода» (премія).

Вага, проба і метал нагородної монети встановлювався у відповідність до монетної стопи монет грошового обігу (або був крадений ним).

Використовуваний метал:

• золото;
• срібло;
• мідь.

Карбування нагородних золотих монет, що відповідають за ваговим стандартом європейських золотих монет, було розпочато Іваном III у XV столітті11^[].

У такій формі розвивалася нагородна система. Пізніше нагороди стали мати форму медалей, орденів тощо.

У сучасних умовах монети як нагороди не використовуються11^[].

Різновид нагородної монети - кліппа.

Джерела

• Довідковий посібник. Монети допетровської Русі. С.-Петербург; Видавництво ЗАТ "Конрос", 2001. - 40 с.
• Фенглер Х. , Гіроу Г., Унгер Ст. Словник нумізмату: Пер. з ним. - М: Радіо і зв'язок, 1982. - 328 с., іл.